майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"30" січня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/820/22
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
секретар судового засідання: Шмойлова Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Лис П.С. (позивач), Кузьмін Д.Л. (адвокат)
від відповідача: Кур'ят С.В. (адвокат)
від третьої особи: Корчевна А.А. (державний реєстратор)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом ОСОБА_1
до Релігійної організації "Релігійна громада святителя Миколая Чудотворця Житомирсько-Овруцької єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) смт Попільня Попільнянський район Житомирська область"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державний реєстратор Управляння культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації Корчевна А.А. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державний реєстратор Управляння культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації Корчевна А.А.
про визнання недійсним рішення загальних зборів, про скасування реєстраційних дій.
Зміст позовних вимог та заперечень.
Позивач пред'явив позов, у якому просить:
1. Визнати недійсними рішення загальних зборів членів релігійної організації "Релігійна громада, Свято-миколаївська парафія, українська православна церква, житомирська єпархія, смт.Попільня, Житомирська область" (нова назва Релігійної громади святителя Миколая Чудотворця Житомирсько-Овруцької єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) смт.Попільня Попільнянський район Житомирська область) від 08.06.2022 р., що оформлені протоколом №2 від 08.06.2022 .
2. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань реєстраційну дію № 101109107000006 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (код ЄДРПОУ 24699157), 22.08.2022 15:46:16, та реєстраційні дії N01011097770004000006 від 25.08.22 11:00:43 та № 1011097770005000006, вчинені державним реєстратором Управління культури і туризму Житомирської обласної державної адміністрації, Корчевною А.А.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що збори, які відбулися 08.06.22, не були скликані настоятелем чи головою Парафіяльної Ради, вони були скликані громадянином, який не є членом Парафіяльних зборів, чим порушено порядок скликання; позивача як настоятеля не було повідомлено про збори та їх порядок денний; відсутній кворум, станом на 26.12.21 до складу членів Релігійної організації входить 121 особа, жоден з яких не брав участі у зборах; рішення зборів не затверджені настоятелем згідно п.16 Статуту; рішення стосовно змін та доповнень до Статуту вносяться парафією виключно зі згоди єпархіального архієрея, згідно п.40 Статуту.
У відзиві на позовну заяву, відповідач позов не визнав з тих підстав, що рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади, такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами; 25.05.22 членами Релігійної громади створено ініціативну групу зі скликання та проведення загальних зборів релігійної громади щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади, які призначили загальні збори на 29.05.22; 26.05.22 членам Релігійної громади вручено повідомлення про те, що 29.05.22 відбудуться збори прихожан Релігійної громади з питань зміни підлеглості релігійної громади шляхом виходу з підпорядкування УПЦ (мп) та входу до складу УПЦ (ПЦУ); ОСОБА_1 ознайомився зі змістом повідомлення, однак відмовився від його отримання, про що зроблений відповідний запис; 29.05.22 відбулися загальні збори прихожан, на яких вирішено питання про зміну підлеглості церкви, про що складено протокол №1; ОСОБА_1 відмовився реєструватися на вказаних зборах; 08.06.22 проведено загальні збори Релігійної організації, на яких були присутні 311 осіб та розглянуто 12 питань, серед яких: затвердження членів Релігійної громади, зміна підлеглості Релігійної громади - Православній Церкві України; зміну найменування , статуту, обрання членів парафіяльної ради та керівника Релігійної громади; про виключення зі складу осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, про що складено протокол №2; всі дії по скликанню зборів і прийняття рішень на цих зборах вчинено правомірно у відповідності до Статуту та вимог Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".
У відповіді на відзив на позовну заяву, позивач вказав, що Статутом не передбачено права скликання зборів членами релігійної громади; обрана ініціативна група не містила в своєму складі членів релігійної громади релігійної організації (код 24699157), членів парафіяльних, загальних зборів; відзив не містить доказів повідомлення позивача про проведення оскаржуваних зборів 08.06.22.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що рішення про зміну підлеглості та Статуту ухвалюється не менше як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до її статуту; рішення про зміну підлеглості церкви та внесення відповідних змін до Статуту засвідчуються підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.
Третя особа надала пояснення третьої особи, в яких зазначила, що реєстраційні дії проведені відповідно до вимог закону.
Рух справи.
03.10.2022 до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою від 04.10.2022 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з допущеними недоліками в її оформленні та надано строк для їх усунення.
Ухвалою від 13.10.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №906/820/22 та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження .
31.10.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.50).
04.11.2022 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.135).
08.11.2022 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.153).
У підготовчому засіданні 08.11.2022 суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державного реєстратора Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації Корчевну А.А.
23.11.2022 надійшли пояснення третьої особи.
У підготовчому засіданні 23.11.2022 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 24.11.2022.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Державний реєстратор у судовому засіданні зазначив, що реєстраційні дії щодо відповідача були вчинені у відповідності до вимог норм чинного законодавства.
Встановлені судом обставини.
16.03.1992р. зареєстровано юридичну особу Релігійної організації "Релігійна громада, Свято-миколаївська парафія, українська православна церква, житомирська єпархія, смт.Попільня, Житомирська область", (надалі, Релігійна організація).
16.03.1992року рішенням виконавчого комітету Житомирської обласної ради народних депутатів №59 зареєстровано Статут вказаної Релігійної організації.
Нова редакція Статуту була прийнята та затверджена протоколом парафіяльних зборів 03.02.2016р.
Пунктом 1 Статуту визначено, що релігійна організація "Релігійна громада, Свято- миколаївська парафія, українська православна церква, житомирська єпархія, смт.Попільня, Житомирська область" - парафія, яка є релігійним об'єднанням та первинним структурним підрозділом Української Православної Церкви, який безпосередньо входить до складу Житомирської єпархії.
Пунктом 6 Статуту зазначено, що парафія у своїй діяльності керується Статутом Української Православної Церкви, постановами соборів УПЦ, Священного Синоду УПЦ, Указами єпархіального архієрея визначеннями Помісного та Архієрейського Соборів.
Відповідно до п.10 Статуту , органами парафіяльного управління є Парафіяльні збори, очолювані настоятелем, та Парафіяльна рада, яка підзвітна настоятелю.
Позивач зазначає, що 12.10.1995 року ОСОБА_1 обраний настоятелем (керівником) Релігійної організації (відповідач), у відповідності до п.14 діючого на той час Статуту, який є постійним членом Парафіяльних зборів, найвищого органу управління релігійної організації.
08.06.2022 року відбулися загальні збори членів Релігійної організації "Релігійна громада, Свято-миколаївська парафія, українська православна церква, житомирська єпархія, смт.Попільня, Житомирська область" під головуванням ОСОБА_2 та за участю секретаря Миланич М.О., рішення яких оформлене протоколом №2 (а.с.8).
На порядок денний були винесені наступні питання:
1) про обрання голови і секретаря Загальних зборів;
2) про обрання лічильної комісії Загальних зборів;
3) про затвердження реєстру членів Релігійної громади;
4) про зміну підлеглості Релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях шляхом входу до складу релігійного об'єднання - Православної Церкви України;
5) про зміну найменування Релігійної громади;
6) про внесення змін та прийняття Статуту Релігійної громади шляхом викладення його в новій редакції;
7) про зміни у поминаннях під час здійснення богослужінь;
8) про обрання керівника Релігійної громади;
9) про обрання членів парафіяльної ради Релігійної громади;
10) про виключення осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати Договори, подавати документи для державної реєстрації тощо;
11) про уповноваження на підписання протоколу Загальних зборів та Стутуту Релігійної громади в новій редакції.
12) про проведення реєстрації Статуту Релігійної громади в новій редакції та державної реєстрації змін до відомостей.
За результатом проведення вищевказаних зборів прийнято рішення про затвердження Реєстру членів Релігійної громади, про вхід до складу релігійного об'єднання -Православної церкви України, про зміну найменування юридичної особи, про прийняття Статуту в новій редакції, про зміну поминання, обрано головою парафіяльної ради ОСОБА_3 , скарбником громади ОСОБА_4 , виключено ОСОБА_1 зі списку осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи та про проведення державної реєстрації відповідних змін.
Із вказаного протоколу вбачається, що на зборах релігійної громади взяли участь 311 осіб зі складу в 451 особу.
В подальшому, 22 серпня 2022 р. державним реєстратором Управління культури і туризму Житомирської обласної державної адміністрації, Корчевною А.А., було вчинено реєстраційну дію №1011109107000000006 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (код ЄДРПОУ 24699157), 22.08.2022 15:46:165, Зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо (далі за текстом - оскаржувана Реєстраційна дія), та 25.08.2022 з метою виправлення помилок вказаний реєстратор вчинила ще дві реєстраційні дії : №1011097770004000006 об 11:00:43 та №1011097770005000006 об 11:05:13.
Фактично підставою позову є незгода бувшого настоятеля Релігійної організації з рішенням загальних зборів членів Релігійної організації про зміну канонічної підлеглості та наслідків таких змін, оскільки на думку позивача, вказане рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства особами, які не мали права його приймати, за відсутності необхідного кворуму.
Висновки суду та норми права.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу.
Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
У даному випадку позивач оскаржує протокол №2 загальних зборів Релігійної громади "Свято- миколаївська парафія, українська православна церква, житомирська єпархія, смт.Попільня, Житомирська область" (нова назва Релігійної громади святителя Миколая Чудотворця Житомирсько-Овруцької єпархії Української православної церкви (православної церкви України) смт.Попільня, Попільнянський район, Житомирська область) від 08.06.2022 щодо зміни канонічної підлеглості релігійної громади, зміни назви та прийняття Статуту релігійної громади у новій редакції.
Необхідно відзначити, що рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсними) є невідповідність їх вимогам чинного на час його видання (затвердження) законодавства, в тому числі Конституції України, та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт (аналогічна позиція викладена у постанові ВС від 20.03.2018 року у справі №916/375/17).
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлений, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень (аналогічна позиція викладена в постановах ВС від 21.03.2018 у справі № 927/699/17, від 20.03.2018 у справі № 916/375/17, від 01.03.2018 у справі № 916/4139/15, від 31.01.2018 у справі № 927/265/17).
Рішення, які були прийняті загальними зборами релігійної громади, належать до рішень, які були прийняті всередині цієї громади (релігійної організації) її членами, спрямовані на реалізацію цивільних прав, свобод та інтересів цих членів релігійної громади, а також спрямовані на забезпечення діяльності релігійної громади з метою задоволення інтересів членів релігійної громади.
Таким чином, рішення про зміну канонічної належності зачіпає права виключно членів релігійної громади (постанова ВС від 24.02.2021 року у справі №233/3516/18-ц).
ОСОБА_1 стверджує, що особи, які вважають себе членами релігійної громади, однак не включені до складу парафіяльних зборів релігійної громади або були виключені зі складу останніх, не можуть вважатись членами релігійної громади в розумінні Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та не мали права брати участь у прийнятті рішення про зміну підлеглості релігійної громади в організаційних та канонічних питаннях, а парафіяльні збори в порядку передбаченому Законом та Статутом не скликались та не поводились.
Взаємовідносини церкви й держави визначаються Декларацією про державний суверенітет України, Конституцією України та Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації". Правовою формою цих відносин є режим відокремлення від церкви.
Статтею 35 Конституції України передбачено, що церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави. Однією із особливостей ставлення держави до церкви (релігійних організацій) та законодавчі положення, які характеризують правовий зміст відокремлення церкви від держави в Україні, є те, що держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, тобто держава не втручається і не забороняє діяльності конфесійних організацій, якщо останні не порушують чинного законодавства, не посягають на життя, здоров'я, гідність особи, права інших громадян та організацій тощо.
Згідно частин першої та другої статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.
Європейським судом по справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" досліджувалися питання щодо наявності втручання у право на свободу віросповідання скаржника, відповідності цього втручання закону, а також те, чи переслідувало втручання легітимну мету та чи було необхідним у демократичному суспільстві.
У зазначеному рішенні встановлено, що за результатами розгляду спору в межах національної судової процедури було порушено статтю 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) витлумачену у світлі пункту 1 статті 6 та статті 11 Конвенції. Водночас право на свободу віросповідання не було виправданим і брак гарантій проти свавільних рішень органів реєстрації не був виправлений національними судами, оскільки відсутність узгодженості та передбачуваності законодавства не дозволяла їм дійти інших висновків у справі.
Надаючи тлумачення статей 9 та 11 Конвенції в контексті обмеження передбачених ними прав, Європейський суд визнав, що в демократичному суспільстві дійсно може виникнути необхідність обмежити свободу віросповідання задля узгодження інтересів різних релігійних груп.
Зі змісту пункту 2 статті 9 Конвенції випливає, що свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише обмеженням, встановленим законом, і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
У своєму рішенні по справі "Коккінакіс проти Греції" Європейський суд зазначив, що як визначено у статті 9 Конвенції, свобода думки, совісті та релігії виступає однією з підвалин "демократичного суспільства" у значенні, що вживається у пункті 31 Конвенції. Основоположний характер прав, гарантованих його пунктом 1 статті 9 Конвенції, знаходить своє відображення, зокрема, у формулюванні параграфа, що передбачає обмеження на них. На відміну від других параграфів статей 8, 10 і 11 Конвенції, які охоплюють права, що перераховуються в перших параграфах цих статей, у другому параграфі статті 9 Конвенції згадується лише про "свободу сповідувати релігію чи переконання" (пункт 33).
Перелік таких обмежень, за вказівкою Європейського суду у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України", є вичерпним, вони мають чітко тлумачитись в межах обмеженої самостійної оцінки, наданої державі, і лише переконливі та нездоланні причини можуть виправдовувати запровадження таких обмежень. При цьому держава має незначні межі для власної самостійної оцінки в цих питаннях.
Таким чином, при вирішенні спору по суті національні суди мали дослідити, чи було втручання у право на свободу віросповідання необхідним у демократичному суспільстві, тобто здійсненим в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Отже, здійснюючи правову оцінку обставин справи, суди повинні спиратися на положення статті 9 Конвенції, а також на прецедентне право Європейського суду, що є джерелом тлумачення вказаної статті, надаючи її приписам більш конкретного характеру.
Оскільки на загальних зборах членів релігійної громади 08.06.2022 приймалося рішення лише про зміну підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях і, як наслідок, про зміну керівництва та назви, про прийняття статуту цієї релігійної громади у новій редакції, в той час як жодного рішення щодо відвідування церкви не приймалося, відсутні підстави вважати, що відбулось втручання у право позивача на свободу віросповідання.
Таким чином, рішення загальних зборів членів релігійної громади про зміну підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях без вирішення питань щодо порядку відвідування церкви, заборони проведення релігійних обрядів не порушує прав позивача.
Схожі висновки, щодо відсутності порушеного права позивача рішенням релігійної громади про зміну підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі №598/157/15-ц.
За вказаних обставин, суд не знаходить достатньо аргументованими та доведеними належними і допустимими доказами порушення прав настоятеля ОСОБА_1 та релігійної громади Української Православної Церкви щодо порушення їхнього права на сповідування своєї релігії в результаті реорганізації релігійної громади як юридичної особи в результаті зміни конфесійності.
Окрім того, відповідно до п.8 ч.8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).
За положення ст.8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).
Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
В свою чергу, відповідно до п.11 Статуту відповідача в редакції 2016 року, парафіяльні збори складаються з православних віруючих, кліриків та мирян, які досягли 18 річного віку, які в канонічних питаннях визнають обов'язковість Статуту Української Православної Церкви, регулярно відвідують богослужіння та сповідь, перебувають у канонічному послухові настоятелю і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.
Крім того, зі змісту Статуту відповідача у редакції 2016 року, судом не встановлено будь-якого врегульованого порядку та чітких критеріїв щодо прийняття членів у релігійну громаду, а також порядку їх обліку та ведення реєстру, які б дали можливість чітко ідентифікувати реальну кількість членів релігійної громади.
Ні законодавство України, ні Статут релігійного об'єднання Української православної церкви у смт.Попільня Житомирської області не містить поняття фіксованого членства в релігійній громаді, не містить визначеної процедури прийняття в члени релігійної громади. Позивачем не наданого жодного доказу, на якій підставі він не вважає жителів смт.Попільня, які прийшли на парафіяльні збори та прийняли оскаржуване рішення про зміну канонічного підпорядкування, не парафіянами релігійної громади, настоятелем якої він був.
Натомість, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується різна кількість членів релігійної громади смт.Попільня, однак вони також не свідчать про членство в релігійній громаді виключно перелічених осіб.
Із оскаржуваного протоколу вбачається, що на зборах 08.06.2022 були присутніми 311 осіб (а.с.92). Водночас, з наданого позивачем до суду оновленого списку членів релігійної організації, що є додатком до протоколу від 26.12.2021, вбачається 124 члена релігійної громади (а.с.12).
Разом з тим, як зазначено вище, ні чинне законодавство України, ні статут церкви не визначають необхідну кількість присутніх на зборах від загальної кількості членів релігійної громади та не встановлюють умови (підстави) правомочності парафіяльних зборів.
При цьому суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що загальні збори були скликані неуповноваженими особами, без повідомлення настоятеля - ОСОБА_1 та дійсних членів релігійної громади, оскільки Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації" не передбачає й не надає особливих повноважень скликання таких зборів священнослужителям. Відповідно, згода священнослужителя не є обов'язковою.
Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади (частина друга статті 8 Закону). Проте такі вимоги статуту (положення) релігійної громади не повинні суперечити Закону.
Особи, які так чи інакше беруть участь у житті релігійної громади, вважають себе належними до неї, не підпадають під обмеження, встановлені статутами (положеннями) релігійних громад, можуть бути членами релігійної громади.
Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).
Відтак, суд приходить до висновку, що частина жителів смт.Попільня Житомирської області вирішила добровільно змінити канонічну приналежність, перейшовши до Православної Церкви України, чим виразили своє право на свободу віросповідування, необхідне у демократичному суспільстві. Реалізація такого права релігійної громади не може бути обмеженою особистими інтересами особи, яка не згідна із прийнятими рішеннями про канонічне підпорядкування релігійної громади.
Разом з цим, позивач не позбавлений можливості зберігати живий зв'язок зі своєю парафією, сповідувати обрану релігію, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні переконання, брати участь у релігійних обрядах, навчатися релігії, оскільки будь-якого рішення про заборону позивача на свободу віросповідання оскаржуваними рішеннями не приймалось.
Окрім того, як зазначалося вище, відповідно до п.8 ч.8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем), відтак, позивач не позбавлений права бути настоятелем релігійної громади із канонічною приналежністю Українській Православній Церкві.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 14 червня 2007 року у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" зазначив, що в той час, як свобода віросповідання - це, перш за все, особиста справа кожного, вона також означає, серед іншого, свободу "сповідувати релігію" самому або в об'єднанні з іншими, публічно та в колі тих, хто поділяє цю віру. Оскільки релігійні громади традиційно існують у вигляді організованих структур, стаття 9 має тлумачитися в світлі статті 11 Конвенції, яка захищає об'єднання від невиправданого втручання з боку держави.
Будь-які повноваження держави оцінювати легітимність релігійних поглядів є несумісними з її обов'язком, визначеним у практиці суду, бути нейтральною та безсторонньою.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем порушення прав останнього оскаржуваним рішенням, а також про неправомірність його прийняття, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання недійсним рішення Загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада, Свято- миколаївська парафія, українська православна церква, житомирська єпархія, смт.Попільня, Житомирська область" , оформлених протоколом №2 від 08.06.2022, не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань реєстраційних дій № 101109107000006 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (код ЄДРПОУ 24699157), 22.08.2022 15:46:16, N01011097770004000006 від 25.08.22 11:00:43 та № 1011097770005000006, вчинені державним реєстратором Управління культури і туризму Житомирської обласної державної адміністрації, Корчевною А.А. здійснених на підставі рішення загальних зборів релігійної громади, оформленим протоколом №2 від 08.06.2022, суд зазначає наступне.
31.01.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статутом юридичної особи" від 17.01.2019 року № 2673-VІІ, згідно якого визнано право релігійної громади на вільну зміну підлеглості в канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні і за її межами релігійним центрам (управлінням) та встановлена нова процедура державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи.
Відповідно до п.п. 2, 3 Прикінцевих положень до Закону у разі прийняття рішення щодо зміни своєї підлеглості релігійна організація повідомляє про таке рішення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації, а в Автономній Республіці Крим - Раду міністрів Автономної Республіки Крим, які забезпечують оприлюднення цього рішення на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до ст.13 Закону, релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).
Згідно до ч.3 ст.14 Закону для реєстрації статуту (положення) релігійної громади у новій редакції до органу реєстрації статуту подаються: 1) заява за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади; 2) статут (положення) релігійної громади у новій редакції.
До статуту (положення) релігійної громади у новій редакції додатково подаються: 1) належним чином засвідчена копія протоколу (або витяг з протоколу) загальних зборів релігійної громади про внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної громади, ухвалених відповідно до порядку, визначеного у чинному на момент внесення змін статуті (положенні) релігійної громади, із зазначенням списку учасників цих загальних зборів; 2) оригінал чи належним чином засвідчена копія чинної на дату подання документів редакції статуту (положення) релігійної громади, до якого мають бути внесені зміни і доповнення, з відміткою про державну реєстрацію (з усіма змінами, що до нього вносились), та оригінал свідоцтва, виданого органом реєстрації (якщо таке видавалося).
Відповідно до ч.19 ст.14 Закону орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.
Згідно до п.1 ч.1 ст.30 Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, забезпечує проведення державної політики щодо релігій і церкви шляхом: здійснення реєстрації статутів (положень) релігійних організацій, зазначених у частині другій статті 14 цього Закону, а також змін і доповнень до них.
Матеріалами справи стверджується, що 08.06.2022 року релігійною громадою смт.Попільня прийнято рішення щодо зміни підлеглості Релігійної громади, зміни складу членів , назви та керівного складу Релігійної громади, зміни до статуту, вказані зміни зареєстровані відповідно до розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації від 25.08.2022 "Про реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу "Релігійна громада святителя Миколая Чудотворця Житомирсько-Овруцької єпархії Української православної церкви (Православної церкви України)".
Судом вище встановлено, що рішення загальних зборів Релігійної організації, оформлених протоколом №2 від 08.06.2022, про внесення змін щодо юридичної особи, є чинним; позивачем не наведено, а також не подано доказів суперечності рішення зборів з нормами законодавства, відтак, відсутні підстави для скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань реєстраційних дій щодо відповідача, тому в задоволенні відповідної позовної вимоги суд також відмовляє.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Решта долучених до матеріалів справи доказів та наданих сторонами пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 129, 236,237,238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити в задоволенні позову.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 08.02.23
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
2 - позивачу (рек з повідом.),
3- відповідачу (рек. з повідом.)
4 - третій особі - державному реєстратору Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації
Корчевній А.А. (10014, м.Житомир, вул.Мала Бердичівська,25)(рек з повідом.)