вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.02.2023м. ДніпроСправа № 904/3233/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" витрат на правничу допомогу у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд.7, кв. 95; ідентифікаційний код 35842316)
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, місто Кривий ріг Дніпропетровської області, вул. Рудна, буд. 47; ідентифікаційний код 00190905)
про стягнення 22 578 грн. 47 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд.7, кв. 95; ідентифікаційний код 35842316) до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, місто Кривий ріг Дніпропетровської області, вул. Рудна, буд. 47; ідентифікаційний код 00190905) про стягнення 22 578 грн. 47 коп. - задоволено частково та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, місто Кривий ріг Дніпропетровської області, вул. Рудна, буд. 47; ідентифікаційний код 00190905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд.7, кв. 95; ідентифікаційний код 35842316) 20 673 (двадцять тисяч шістсот сімдесят три) грн. 90 коп. - заборгованості, 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 37 коп. - пені, 1 026 грн. (одна тисяча двадцять шість) грн. 15 коп. - інфляційних нарахувань, 190 (сто дев'яносто) грн. 30 коп. - 3% річних та 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 81 коп. - витрат по сплаті судового збору.
До ухвалення судом рішення у справі позивачем було подано заяву (вх.№37315/22 від 03.11.2022) про стягнення витрат на правову допомогу, у якому позивач просив стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" витрати на правову допомогу у розмірі 6 500 грн. 00 коп.
Як вбачається, у рішенні судом не вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" (вх.№37315/22 від 03.11.2022) щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" витрат на правову допомогу у розмірі 6 500 грн. 00 коп. суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно із статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви; додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, надано:
- копію Договору від 14.07.2022 про надання правової допомоги (а.с.34-35);
- копію Додаткової угоди від 03.10.2022 б/н до Договору про надання правової допомоги б/н від 14.07.2022 (а.с.33);
- копію розрахунку від 03.10.2022 вартості наданих послуг з правової допомоги до Договору про надання правової допомоги б/н від 14.07.2022 (а.с.32);
- копію акта від 02.11.2022 приймання-передачі наданої правової допомоги з детальним описом проведених робіт до Договору про надання правової допомоги б/н від 14.07.2022 (а.с.31);
- копію свідоцтва від 12.02.2020 серії ЗП 002030 про право на заняття адвокатською діяльністю (36);
- копію ордера від 25.07.2022 серія АР №1086954 на надання правничої (правової) допомоги (а.с.37).
Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецімідж", як клієнтом, та адвокатом Кузнецовим І.С. було укладено Договір від 14.07.2022 про надання правової допомоги (надалі - Договір).
Пунктом 1.1. Договору визначено, що адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а клієнт зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.
Відповідно до пункту 2.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.
За правову допомогу, передбачену в пункті 1.2 Договору, клієнт сплачує адвокату обумовлену сторонами винагороду (пункт 3.1. Договору).
Клієнт авансує адвокату в потрібному розмірі витрати, необхідні для виконання Договору та надання правової допомоги, або компенсує їх, якщо вони понесені адвокатом без авансування з боку клієнта (пункт 3.2. Договору).
Пунктом 4.1. Договору визначено, що оплата правової допомоги підлягає перерахуванню клієнтом на розрахунковий чи картковий рахунок адвоката або готівкою.
Згідно з пунктом 4.2. Договору сума витрат, необхідних для виконання Договору, наданої правової допомоги і послуг погоджується Сторонами шляхом укладення письмових додаткових угод або без їх укладення за домовленістю. Право адвоката на отримання невнесеного (недовнесеного) гонорару або винагороди не залежить від результату виконання доручення і надання правової допомоги.
Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди від 03.10.2022 б/н до договору про надання правової допомоги б/н від 14.07.2022:
- сторони узгодили, що оплата наданої правової допомоги і витрат адвоката у справі №904/3233/22 в межах розгляду в суді першої інстанції (Господарському суді Дніпропетровської області) здійснюється у фіксованому розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) грн. протягом 30 календарних днів з дати набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та підлягає перерахуванню клієнтом адвокату на картковий рахунок НОМЕР_1 (IВАN НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк") або НОМЕР_3 (ІВАN НОМЕР_4 в АТ "Універсал банк"), код отримувача 3213612078;
- також, за прийняття позитивного рішення у цьому спорі на користь клієнта про повне або часткове задоволення заявленого позову, клієнтом оплачується адвокату додаткова винагорода у розмірі 1500,00 (одна тисяча п'ятсот) грн. ("гонорар успіху") по вищевказаним у цьому пункті угоди реквізитам адвоката після добровільної оплати відповідачем стягнутої судом у справі №904/3233/22 на користь клієнта суми або її примусового стягнення. При оплаті наданої правової допомоги клієнт як податковий агент утримує з належної адвокату винагороди і оплачує податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.
Відповідно до розрахунку від 03.10.2022 вартості наданих послуг з правової допомоги до Договору про надання правової допомоги б/н від 14.07.2022 клієнт та адвокат погодили, що вартість наданої правової допомоги у справі №904/3233/22 в межах розгляду в суді першої інстанції (Господарському суді Дніпропетровської області) визначена у фіксованому розмірі 5 000 грн. 00 коп.
Згідно з пунктом 1 акту від 02.11.2022 приймання-передачі наданої правової допомоги з детальним описом проведених робіт до Договору про надання правової допомоги б/н від 14.07.2022 за період з 26.09.2022 по 02.11.2022 року у справі №904/3233/22 в межах розгляду в суді першої інстанції (Господарському суді Дніпропетровської області) адвокат надав клієнту наступну правову допомогу:
- 26.09.2022 - підготовка позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області, за якою відкрито провадження у справі №904/3233/22 за позовом ТОВ "Спецімідж" до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості;
- 02.11.2022 - підготовка і відправлення до Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3233/22 заяви про стягнення витрат на правову допомогу.
Вартість наданої правової допомоги за цим актом підлягає оплаті у фіксованому розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) грн.
Також, за прийняття позитивного рішення у цьому спорі на користь клієнта про повне або часткове задоволення заявленого позову, клієнтом оплачується адвокату додаткова винагорода у розмірі 1500,00 (одна тисяча п'ятсот) грн. ("гонорар успіху") після добровільної оплати відповідачем стягнутої судом справі №904/3233/22 на користь клієнта суми або її примусового стягнення.
Відповідно до пункту 3 Акту клієнт не має до адвоката претензій по наданій правовій допомозі, її вартості та вартості витрат адвоката.
Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, перелік який наведений у Акті приймання-передачі наданої правової допомоги та встановлено, що включення до переліку таких послуг як підготовка і відправлення до Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3233/22 заяви про стягнення витрат на правову допомогу не є обґрунтованим, оскільки не може вважатися наданням професійної правничої допомоги у справі.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано види адвокатської діяльності, а саме серед іншого: - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Таким чином, суд вважає, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат відповідача на професійну правничу допомогу є сума 5 500 грн. 00 коп. (разом з "гонораром успіху", яка підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" (вх.№37315/22 від 03.11.2022) про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" витрат на правову допомогу у розмірі 6 500 грн. 00 коп. підлягає частковому задоволенню.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" (вх.№37315/22 від 03.11.2022) щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" витрат на правову допомогу у розмірі 6 500 грн. 00 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, місто Кривий ріг Дніпропетровської області, вул. Рудна, буд. 47; ідентифікаційний код 00190905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд.7, кв. 95; ідентифікаційний код 35842316) 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
В решті вимог за заявою - відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання додаткового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання додаткового рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
08.02.2023.