вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" лютого 2023 р. Справа№ 910/11673/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Гарник Л.Л.
Грека Б.М.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 01.02.2023,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича
на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2022
у справі №910/11673/21
за позовом Фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича
до Приватного підприємства "Українська правда"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) ОСОБА_1
2) Компанія Depositphotos Inc.
про заборону вчиняти дії та стягнення 1 010,16 грн
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/11673/21 за позовом Фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича до Приватного підприємства "Українська правда" про:
- заборону відповідачу використовувати будь-яким чином розміщену ним на сайті life.pravda.com.ua, фотографію № 1394734, авторські права на яку належать позивачу, копію зображення якої надано у Додатку № 2, № 3 до позову;
- стягнення з відповідача компенсації за порушення авторських прав внаслідок використання належної позивачу фотографії № 1394734 без його дозволу, шляхом її розміщення на сайті life.pravda.com.ua, в розмірі 1010,16 грн (із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.10.2021).
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у справі № 910/11673/21 у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Ястремський Леонід Вадимович звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити Ястремському Л.В. строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2022, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у справі №910/11673/21 за позовною заявою фізичної особи-підприємця Ястремського Л.В. до Приватного підприємства "Українська правда", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Ястремська О.В. про зобов'язання припинення дій, що порушують права автора та стягнення компенсації та поставити нове рішення, яким позовні вимоги Ястремського Л.В. задовольнити у повному обсязі.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2022 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Гарник Л.Л., Грек Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11673/21 за позовом Фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича до Приватного підприємства "Українська правда", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , Компанія Depositphotos Inc. про заборону вчиняти дії та стягнення 1 010,16 грн, відкладено розгляд питання про поновлення чи відмову у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження, відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у справі №910/11673/21 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/11673/21.
15.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи справи №910/11673/21 у 2-х томах.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у справі №910/11673/21 залишено без руху, вказано, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги.
01.09.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у справі №910/11673/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 23.11.2022, запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 14.11.2022, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 21.11.2022.
16.11.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ПП "Українська правда" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник ПП "Українська правда" просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Як зазначає представник ПП "Українська правда", суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність факту порушення відповідачем авторських прав позивача, відповідачем добросовісно виконано умови Ліцензійної угоди із Depositphotos Inc.
16.11.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ПП "Українська правда" надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 розгляд апеляційної скарги Ястремського Леоніда Вадимовича на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у справі №910/11673/21 відкладено на 14.12.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 запропоновано Фізичній особі-підприємцю Ястремському Леоніду Вадимовичу надати до суду у строк до 27.01.2023 письмові пояснення з приводу доказів, які є у справі і підтверджують право власності позивача на спірну фотографію із доказами надсилання цих пояснень іншим учасникам справи. Розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у справі №910/11673/21 відкладено на 01.02.2023 о 12 год. 45 хв.
31.01.2023 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника скаржника надійшли додаткові пояснення з приводу доказів, які є у справі і підтверджують право власності позивача на спірну фотографію. До відповідних пояснень також додано нові докази, які до суду першої інстанції не подавались: висновок експерта за результатами проведення фототехнічної експертизи від 02.12.2022 № 28651/22-35 від 02.12.2022; витяг з офiцiйного сайту https://exiftool.org/ancient history.html щодо версії 10.80: 3. Лист- запит та відповідь від Exiftool вiд 17.01.2023; флеш-накопичувач з аналізованими фотографіями Kingston DTX/32GB C7530321.A00LF 5V CS9592402; довідка адвоката про копіювання фотографії з жорсткого диску, наданого у рамках цивільної справи №487/4650/21; фото диску з цивільної справи №487/4650/21; ліцензії про покупку фотографій з фотобанку Depositphotos №278953798 та №278953792. Доказів в обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від волі позивача до пояснень не додано.
У судове засідання 01.02.2023 з'явились представники скаржника та третьої особи - Ястремської Ольги Василівни. Решта учасників справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
В судовому засіданні ставилось на обговорення питання щодо можливості здійснення розгляду апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з'явились в судове засідання, щодо чого представники скаржника та третьої особи не заперечували.
Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з'явились у судове засідання, задовольнити клопотання ПП "Українська правда" про розгляд справи без участі його представника, з огляду на наступне.
Колегією суддів враховано, що Depositphotos Inc. повідомлений про дану справу, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим не позбавлений можливості відслідковувати хід справи та ознайомлюватись з процесуальними документами у справі, що оприлюднюються у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.
В даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі представників учасників справи, які не з'явились у судове засідання, їх неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні.
В судовому засіданні колегією суддів прийнято до уваги додаткові пояснення скаржника з приводу доказів, які є у справі і підтверджують право власності позивача на спірну фотографію.
Водночас, до відповідних пояснень додано нові докази, відносно яких суд апеляційної інстанції зазначає, що докази, що стосуються проведення фототехнічної експертизи у рамках цивільної справи №487/4650/21, які додано скаржником до пояснень є новими доказами в розумінні ч.ч. 2, 3 ст. 269 ГПК України, що не були подані з заявами по суті до суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання до суду першої інстанції з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин.
За приписами частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об'єктивно не залежали від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14.
Отже, підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є подання заявником належних доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У судовому засіданні 01.02.2023 на запитання суду щодо доказів в обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від волі позивача, представник позивача виняткових та поважних причин не вказала.
Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.
У постанові від 10.12.2019 по справі № 913/479/18 Верховний Суд вказав, що прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України підстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Судова колегія вважає, що в даному випадку вчинення чи не вчинення відповідних процесуальних дій залежало виключно від волі скаржника, об'єктивних перешкод у вчиненні цих дій в суді не доведено. Причини, з яких відповідні докази не були подані суду першої інстанції до ухвалення оскаржуваного судового рішення не вказано, з огляду на що, колегія суддів прийшла до висновку, що скаржник не навів поважних причин на обгрунтування неможливості подання відповідних доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, у зв'язку з чим не бере до уваги, докази, які додано до письмових пояснень скаржника.
Представник скаржника просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, оскаржуване судове рішення скасувати, прийняти нове судове рішення про задоволення позову. Представник третьої особи - Ястремської О.В. заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін.
Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності необхідності встановлення авторських прав у позивача є помилковими та зроблені з порушенням норм матеріального права. Як зазначає скаржник, висновки суду про правомірність використання відповідачем фотографії, авторські права на яку належать позивачу, внаслідок придбання ліцензії на право використання такої фотографії у третьої особи є необгурнтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам щодо наявності авторських прав у позивача на спірну фотографію, розміщення якої відповідачем на сайті відбулось без дозволу позивача.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників скаржника та третьої особи - Ястремської О.В., що з'явились в судове засідання, колегія суддів прийшла до висновку: апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича задовольнити частково. Змінити мотивувальну частину рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у справі №910/11673/21, виклавши її у редакції даної постанови, в решті оскаржуване судове рішення - залишити без змін, з огляду на наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 01.03.2010 здійснено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації Ястремського Леоніда Вадимовича як фізичної особи - підприємця, який здійснює підприємницьку діяльність, Код КВЕД 74.20 діяльність у сфері фотографії (основний), що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.
Звертаючись до суду першої інстанції, позивач стверджував, що в жовтні 2020 ним виявлено факт розміщення фотографії №1394734 на веб-сайті відповідача за посиланням https://life.pravda.com.ua/health/2020/02/28/240050/, авторські права на яку, належать позивачу.
На підтвердження факту розміщення фотографії до справи долучено скріншоти відповідної сторінки сайту, з яких вбачається, що відповідачем вказано джерело походження фотографії - посилання на сайт depositphotos.com.
Як вказує позивач, він не надавав дозволів адміністрації веб-сайту Компанії Depositphotos Inc. на розміщення належних позивачу фотографій та продаж ліцензій на платне використання таких фотографій третіми особами.
Таким чином, як стверджував ФОП Ястремський Л.В. - відповідач без дозволу розмістив на своєму веб-сайті фотографію, авторські права на яку належать позивачу, що призвело до порушення прав автора на отримання винагороди за використання створеного ним твору (фото).
Відповідач заперечував проти позову, вказував, що Depositphotos це комерційна платформа, яка пов'язує авторів стокових фотографій, зображень з покупцями майнових авторських прав; відповідач не володіє інформацією щодо характеру відносин між Компанією Depositphotos Inc. та позивачем; встановлення під час розгляду даної справи авторства фотографій на підставі поданих позивачем доказів не є предметом розгляду даної справи; фотографія № 1394734 на час розгляду справи продовжує перебувати у вільному доступі для завантаження за посиланням https:ua.depositphotos.com/141369698/stock-photo-mother-measuring-temperature-of-little.html; ПП "Українська правда" не отримувало офіційного листа від Ліцензіара - Компанії Depositphotos Inc. щодо виникнення порушення авторських прав на фотографії, які розміщені на сайті.
Відповідно до ст. 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 440 ЦК України визначено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом (ст. 441 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦК України твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації.
Частиною 3 ст. 442 ЦК України ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), охороні підлягають всі твори, які є об'єктами авторського права, як опубліковані, так і неопубліковані, як закінчені, так і не закінчені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги та інші).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що предметом розгляду в даній справі не є встановлення наявності та/або відсутності авторського права позивача на спірну фотографію та вказав, що під час вирішення спору по суті перш за все, необхідно дослідити, чим керувався відповідач при розміщенні спірної фотографії на своєму веб-сайті та чи порушує таке розміщення права або охоронювані законом інтереси інших осіб.
Водночас, суд апеляційної інстанції з відповідним висновком не погоджується, вважає відповідні висновки необгрунтованими, з огляду на наступне. Суду необхідно встановити авторство позивача на спірну фотографію, оскільки для звернення до суду з даним позовом необхідно довести порушення (оспорювання) права чи інтересу, за захистом якого позивач звертається до суду з даним позовом.
Відповідно до пункту (1) статті 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризький Акт від 24.07.1971, змінений 02.10.1979, частини першої статті 420, 433 ЦК України, пункту (10) частини першої статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до об'єктів авторського права належать фотографічні твори, створені у цифровій формі.
Відповідно до пункту (1) статті 15 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів ( Паризький Акт від 24.07.1971, змінений 02.10.1979), частини першої статті 435 ЦК України, статті 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
Судом апеляційної інстанції враховано, що виходячи з презумпції авторства, не автор, право якого ставиться під сумнів, має надати суду докази свого авторства, а особа, що оспорює таке право. У даному випадку відповідачем не надано доказів на спростування авторства на спірну фотографію Фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича.
Водночас, для виникнення та здійснення авторського права не потрібна реєстрація твору чи якесь інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких формальностей (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від у справі №).
Суд апеляційної інстанцій на підставі досліджених доказів (файлів, що містяться на електронному носії) за допомогою комп'ютерної техніки, встановив, що автором спірної фотографії є позивач, доказів зворотнього матеріали справи не містять, відповідачем не надано доказів на спростування авторства позивача на спірну фотографію і як наслідок, саме позивачу належать права на цю спірну фотографію, виходячи з презумції авторства.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної частини (ч. 4 ст 277 ГПК України).
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги, що мотивувальну частину оскаржуваного судового рішення у вказаній вище частині слід змінити, виклавши її у редакції даної постанови.
В решті оскаржуване судове рішення суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим, правомірним, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1107 ЦК розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі ліцензійного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензія) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
Cтаттею 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Право доступу та використання контенту розміщених на сайті https:ua.depositphotos.com надається Компанією Depositphotos Inc. на підставі положень Умов використання сайту правовласника та Угоди про стандартну та розширену ліцензії.
За Умовами використання сайту, які розміщенні за посиланням https:ua.depositphotos.com/terms-of-use.html "Всі представлені на сайті матеріали, включаючи систему організації та подання матеріалів на сайті, є власністю Depositphotos Inc. та її акціонерів, та захищені законними та підзаконними актами про інтелектуальну власність, включаючи закони про авторське право та інші аналогічні закони (але не обмежені тільки цими законами)).
Розділ 14 Угоди про стандартну та розширену ліцензії, розміщеної за посиланням https:ua.depositphotos.com/license.html, яка визначає ліцензійні умови використання файлів, розміщених на сайті Компанії Depositphotos Inc., відповідно до яких користувач має право завантажувати та використовувати фотографії, векторні зображення, відео, музику та інші матеріали, на сайті www. depositphotos.com, приймаючи умови даної Угоди, містить гарантії правовласника.
Правовласник гарантує, що файл, завантажений та використаний у повній відповідності до умов даної Угоди, не порушує жодних авторських прав, особистих немайнових прав, прав на інтелектуальну власність, торгових знаків або прав будь-яких третіх осіб на захист від втручання в особисте життя або прав на публічне використання.
Відповідно до умов Стандартної ліцензії, користувач має право використовувати файли наступними способами:
- використання у цифровому вигляді: сайти, рекламні банери, скрінсейвери, шпалери для робочого столу, програмне забезпечення (для РС та мобільних пристроїв); електронні листівки, електронні листи, електронні книжки, презентації (PowerPoint, Flash тощо), фільми, відеоролики, телевізійна реклама, неофіційні логотипи, для особистого використання тощо;
- використання у друкованому форматі: реклама у газетах та журналах, друковані рекламні матеріали, обкладинки та ілюстрації для книг, газет, журналів, візитівки, флаєри, постери, обкладинки для СD/DVD, обгортки, етикетки та упаковка продуктів, канцелярське приладдя, теки, блокноти, ручки, олівці та стікери, брелоки, календарі, чашки та склянки, килимки для миші, футболки, одяг, для особистого некомерційного використання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем з метою подальшого використання на власному веб-сайті було завантажено фотографію № 1394734 на сайті www.depositphotos.com. На виконання умов Ліцензійної угоди з Компанією Depositphotos Inc. спірну фотографію розміщено з посиланням на джерело.
16.08.2021 відповідач звернувся із запитом про надання інформації до Компанії Depositphotos Inc. з приводу спірної фотографії та отримав, зокрема, наступну відповідь:
- Компанія не наділена повноваженнями встановлювати юридичні факти порушення авторських прав. На сьогоднішній день немає встановлених фактів порушення авторських прав на фотографії, зазначені у запиті.
Сам по собі факт розміщення на сайті відповідача твору чи об'єкта суміжних прав, тотожного об'єктові інтелектуальної власності, майнові права на який належать позивачу, свідчать про факт порушення таких прав відповідачем за умови, що останнім не подано суду доказів на підтвердження правомірності розміщення ним на своєму сайті спірного об'єкта інтелектуальної власності. Відтворення такого об'єкта з іншого сайту без підтвердження правомірності використання об'єкта інтелектуальної власності не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності.
У вирішенні відповідних спорів суд повинен встановити, чи перебуває веб-сайт та розміщена на ньому інформація в розпорядженні особи, якій пред'явлено позовні вимоги, а також чим підтверджується факт порушення нею авторського права та/або суміжних прав. Дані щодо власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень п. 4 ст. 65, ст. 38 ПК України у адміністратора системи реєстрації та обліку доменних імен і адрес українського сегменту мережі Інтернет.
Розмір компенсації, що підлягає стягненню при доведення факту порушення, визначається судом в межах, встановлених п. 5 ч. 2 ст. 432 ЦК України, п. г) ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" з урахуванням вини особи, обсягу порушення та/або) намірів відповідача; об'єктивних критеріїв, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права, тривалості та обсягу порушень (одноразове або багаторазове використання спірних об'єктів), розміру доходу, отриманого унаслідок правопорушення, кількості осіб,право яких порушено, можливості відновлення попереднього стану та необхідних для цього зусиль та інших обставин, що мають істотне значення з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Компенсація за порушення авторських прав, будучи штрафною санкцією, яка має у тому числі публічні цілі припинення порушень у сфері інтелектуальної власності, є приватноправовим інститутом, який ґрунтується на визнанні рівності учасників регульованих їм відносин, а саме право володільця і правопорушника. Захист майнових прав право володільця має здійснюватися з дотриманням вимог справедливості, рівності і співмірності (пропорційності), а також заборона на здійснення прав з порушенням прав і законних інтересів учасників цивільного обороту. У кожному конкретному випадку заходи цивільно-правової відповідальності, що встановлюються за порушення авторських прав, мають визначатися з огляду на вимоги адекватності наслідків, що ними породжуються (у тому числі для особи, щодо якої вони застосовуються), тій шкоді, яку заподіяно в результаті протиправного діяння, з тим щоб забезпечувалася їх відповідність скоєному правопорушенню, а також дотримувався баланс основних прав особи і загального інтересу, що полягав у захисті від протиправних посягань.
Протиправність дій відповідача в даному випадку не доведена. Відповідач довів правомірність розміщення ним на своєму веб-сайті спірного об'єкта інтелектуальної власності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач розмістив спірну фотографію № 1394734 на своєму веб-сайті за посиланням https://life.pravda.com.ua/health/2020/02/28/240050/ в рамках угоди з Компанією Depositphotos Inc., яка є правомірною в силу ст. 204 ЦК України, іншого в суді не доведено. У зв'язку з цим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що факту порушення відповідачем авторських прав позивача на спірну фотографію не доведено.
Під час дослідження доказів судом надано оцінку й вмісту веб-сайту відповідача за посиланням https://life.pravda.com.ua/health/2020/02/28/240050/ та встановлено, що наразі спірна фотографія № 1394734 за вказаною адресою відсутня, а на сторінці міститься інформація, зокрема, наступного змісту: "Помилка 404. Такої сторінки не знайдено. Причини, які могли призвести до помилки: ви помилилися, коли вводили адресу, ви скористалися неправильним лінком, сторінки вже не існує на сервері, або її адресу змінено".
Враховуючи викладене, судом першої інстанції вірно встановлено недоведеність порушення відповідачем права та охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого позивач звернувся до суду з даним позовом.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Змінити мотивувальну частину рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у справі №910/11673/21 у вказаній вище частині, виклавши її у редакції даної постанови, в решті оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ястремського Леоніда Вадимовича задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частину рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у справі №910/11673/21, виклавши її у редакції даної постанови, в решті оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 07.02.2023.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді Л.Л. Гарник
Б.М. Грек