Справа №478/1100/21 пров. 1-кп/478/8/2023
08 лютого 2023 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі головуючої судді ОСОБА_1
за участю:секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Казанка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.4 ст.298, ч.2 ст.28, ч.2 ст.197-1 КК України,
В провадженні Казанківського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.4 ст.298, ч.2 ст.28, ч.2 ст.197-1 КК України.
Ухвалою суду від 31.01.2023 року в задоволенні клопотання захисників - адвоката ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 про проведення судового засідання у даному кримінальному провадженні,за їх участю в режимі відео конференції через «Електронний суд» поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відмовлено. Проведення судового засідання у кримінальному провадженні відкладено на 08 лютого 2023 року о 11 год. 30 хв.
Проте, обвинувачений ОСОБА_5 , його захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
08 січня 2023 року від захисників- адвоката ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_8 надійшли клопотання, сформовані в системі «Електронний суд» про проведення судового засідання за їх участю, та за участю обвинуваченого ОСОБА_5 в режимі відеоконференції через «Електронний суд» поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 08.02.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання захисників - адвоката ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8 про проведення судового засідання у даному кримінальному провадженні,за їх участю в режимі відео конференції через «Електронний суд».
Обвинувачений ОСОБА_6 з'явився до приміщення Дарницького районного суду міста Києва.
Захисник ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, просив суд дане судове засідання проводити у його відсутності.
Прокурор в судовому засіданні просив суд відкласти розгляд справи у зв'язку з неявкою в судове засідання обвинуваченого та захисників.
Частиною 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Поняття «розумний строк» оцінюється з урахуванням низки критеріїв, у тому числі - специфіки кримінальної справи, кількості епізодів звинувачення, поведінки сторін тощо, та не може визначатись однаково для кожної справи.
У відповідності до загальних засад кримінального провадження учасники кримінального провадження та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню кримінального провадження.
Так згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням певних критеріїв, серед яких складність справи та поведінка заявника (рішення у справах «Пелісьє і Сассі проти Франції»,«Вергельський проти України»).
У розумінні ЄСПЛ сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Оцінюючи поведінку заявника, необхідно брати до уваги, зокрема, і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.
В ухвалі Верховного Суду у справі №676/7346/15-к від 30.05.2018 вказано про те, що хоча у КПК України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загально правовим принципом і поширюється на всі галузі права.
В ухвалі Верховного Суду у справі № 202/4467/14-к від 17.09.2019 зазначено: «Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 7 липня 1989 року, вказував на недопустимість зневілювання ключового принципу - верховенства права у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом».
Поряд із цим, ККС ВС у постанові від 09.04.2019 року у справі № 306/1602/16-кзауважує, що процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання. При цьому в ухвалі від 18.09.2018 року у справі № 1-9/11 суд виходить із позиції, що законодавець чітко передбачив правила поведінки сторін у кримінальній справі на подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду, тобто учасники судового процесу мають діяти відповідно до загальних положень судового розгляду, а не зловживати своїми правами.
Оцінюючи процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , суд зауважує таке.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судові засідання, призначені на 31.01.2023 року та 08.02.2023 року не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.
Статтею 323 КПК України передбачено, що якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11та12цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 7ст. 42 КПК, обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття заздалегідь повідомити про це.
У ч. 1ст. 138 КПК наведено перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, серед яких у п. 3 - обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини), у п. 8 - інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Відповідно до ст. 139 КПК, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом) не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку не прибуття на виклик слідчого судді, суду.
Із системного аналізу ст. 42 КПК, вбачається, що беззаперечним обов'язком обвинуваченого є його явка за викликом до суду, а в разі наявності поважних причин неможливості прибути за викликом до суду у визначений час, передбачених ст. 138 КПК, обвинувачений зобов'язаний заздалегідь повідомити про це суд.
З приводу невиконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених п. 1 ч. 7 ст.42 КПК України, суд зазначає наступне, що неявка обвинуваченого в судове засідання з причин, визнаних судом неповажними або неповідомлення про причини неявки може слугувати підставою для вжиття заходів до забезпечення його прибуття до суду (привід обвинуваченого та/або накладення грошового стягнення).
Оцінюючи процесуальну поведінку захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд зауважує таке.
В судове засідання, призначене на 31.01.2023 року, захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не з'явились без поважних причин.
31.01.2023 року надали клопотання, сформовані в системі «Електронний суд» про проведення судового засідання за їх участю, та за участю обвинуваченого ОСОБА_5 в режимі відеоконференції через «Електронний суд» поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 31.01.2023 року в задоволенні клопотання захисників - адвоката ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 про проведення судового засідання у даному кримінальному провадженні,за їх участю в режимі відео конференції через «Електронний суд» поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відмовлено.
Проведення судового засідання у кримінальному провадженні відкладено на 08.02.2023 року.
Проте, 08.02.2023 року, саме в день розгляду справи, захисники знову звертаються з клопотаннями того ж змісту, сформованими в системі «Електронний суд», і просять проводити судові засідання в режимі відеоконференції через «Електронний суд» поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Суд вважає, що адвокати вчиняють умисні дії, направлені на невиправдане затягування процесу та зловживання своїми процесуальними правами.
При цьому суд роз'яснює захисникам обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокату ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що неявка адвоката в судове засідання з причин, визнаних судом неповажними або неповідомлення про причини неявки може слугувати підставою для встановлення факту зловживання процесуальними правами та може мати наслідком звернення суду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з питанням про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 28, 323, 369 КПК України, суд
Проведення судового засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.4 ст.298, ч.2 ст.28, ч.2 ст.197-1 КК України, відкласти до 10 год. 30 хв. 27 лютого 2023 року у приміщенні Казанківського районного суду з викликом прокурора, представників потерпілих, обвинуваченого ОСОБА_5 , захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Проведення судового засідання у кримінальному провадженні, призначене на 27 лютого 2023 року о 10 год. 30 хв., здійснювати у дистанційному режимі відео конференції.
Доручити Жовтневому районному суду м. Запоріжжя та Дарницькому районному суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання у кримінальному провадженні в режимі відео конференції.
Виконання ухвали в частині технічного забезпечення відеоконференції з обов'язковою участю обвинуваченого ОСОБА_4 , доручити Жовтневому районному суду м. Запоріжжя. Зобов'язати уповноважену службову особу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя встановити особу обвинуваченого, та вручити йому пам'ятку про процесуальні права.
Виконання ухвали в частині технічного забезпечення відеоконференції з обов'язковою участю обвинуваченого ОСОБА_6 , доручити Дарницькому районному суду міста Києва. Зобов'язати уповноважену службову особу Дарницького районного суду м. Києва встановити особу обвинуваченого, та вручити йому пам'ятку про процесуальні права.
Визнати неявку обвинуваченого ОСОБА_5 в судове засідання, призначене на 08 лютого 2023 року, без поважних причин.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки неприбуття в судове засідання, передбачені ст.323 КПК України, зокрема якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11та12цього Кодексу.
Довести до відома захисників обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зміст цієї ухвали, зокрема щодо наступної дати судового засідання та роз'яснити, що неявка адвоката в судове засідання з причин, визнаних судом неповажними або неповідомлення про причини неявки може слугувати підставою для встановлення факту зловживання процесуальними правами та може мати наслідком звернення суду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з питанням про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1