Справа № 487/9201/19
Провадження № 1-кп/487/269/23
08.02.2023 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018150040004196 від 20.10.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 152 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор -ОСОБА_4
обвинувачений -ОСОБА_3
захисник - ОСОБА_5
В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва знаходиться кримінальне провадження, відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 152 КК України.
Від прокурора надійшло клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого оскільки заявлені раніше ризики відповідно до ст.177 КПК України відносно нього не відпали.
Захисник та обвинувачений проти задоволення клопотання заперечували та вважали, що немає ризиків зазначених прокурором, крім того подали клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого приходить до наступних висновків:
Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебуває під вартою. Вирок у відношенні останнього не ухвалено, триває судовий розгляд.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 152 КК України.
Злочин в якому обвинувачується ОСОБА_3 відноситься до категорії тяжких. У матеріалах справи відсутні відомості про його ухилення від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, він не перешкоджав встановленню істини у справі, яка розслідувалась.
Суд вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
При вирішенні питання щодо зміни чи обрання дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та реєстрації, його стан здоров"я, міцність соціальних зв'язків, наявність судимості.
З урахуванням того, що відсутні дані про те, що обвинувачений може ухилятись від суду, чи іншим чином перешкоджати правосуддю, а ризик впливу на свідків може бути мінімізований за рахунок інших запобіжних заходів.
Обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею було враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції заарештована особа має право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов затримання, а, рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; і суд має з'ясувати можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі "Третьяков проти України").
Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений раніше судимий, має постійне місце проживання, характеризується посередньо.
З урахуванням викладеного суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є доцільним з тих підстав, що на теперішній час, заявлені ризики, що враховані при застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою, передбачені ст. 177 КПК України, зменшилися та не виправдовує тримання особи під вартою.
Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений у разі зміни запобіжного заходу, зможе вплинути на потерпілого чи свідків, чи ухилитись від суду.
За таких обставин, суд, що з урахуванням ризику переховування від суду та перешкоджання судовому розгляду, у тому числі й впливу на потерпілих, приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт.
Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Тому, обвинуваченому, слід змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків: прибувати до суду за першою вимогою; здати на зберігання слідчому свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; не залишати місце постійного проживання, без дозволу суду, в робочі, вихідні та святкові дні цілодобово; утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілими, свідками.
Виходячи з положень ст.ст.176, 178, 331 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне змінити раніше обраний у відношенні обвинуваченого запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на 2 місяці.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 201, 331, 392 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, клопотання захисника обвинуваченого та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_3 обраний відносно нього запобіжний захід - тримання під вартою на домашній арешт строком на два місяці до 08 квітня 2023 року (включно).
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1)прибувати до суду за першою вимогою;
2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
3) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу суду, в робочі, вихідні та святкові дні цілодобово;
4) утримуватися від спілкування (будь-яким чином, в тому числі за допомогою телефонних та електронних засобів зв'язку) з потерпілими та свідками, окрім спілкування з визначеними особами виключно під час судового розгляду;
Попередити обвинуваченого ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
ОСОБА_3 звільнити з під варти негайно.
Вважати ОСОБА_3 таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Ухвалу в частині заміни відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити на виконання Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, який зобов'язаний поставити на облік ОСОБА_3 , про що повідомити суд.
Працівникам Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області з метою здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_3 , стосовно якого обраний запобіжний захід - домашній арешт надається право з'являтися в житло обвинуваченого ОСОБА_3 , розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , та вимагати надання усних та письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захисникам та направити начальнику Миколаївського слідчого ізолятору управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1