ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
02 лютого 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2740/21
Південно-західного апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г.
секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.
За участю представників учасників справи:
арбітражний керуючий Ратушний А.І. особисто
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства “МР Банк”
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2021
по справі №916/2740/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Експерт”
до Публічного акціонерного товариства „Ринок Малиновський”
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.09.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства „Ринок Малиновський”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Ратушного А. І.
Після публікації оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ „Ринок Малиновський” до суду звернулись кредитори з заявами про визнання грошових вимог до боржника.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 визнано грошові вимоги до боржника, зокрема, ТОВ „Експерт”, АТ „Сбербанк” в сумі 1 515 035 921, 82 грн. та 4 540 судового збору; ТОВ „Фрегат” в сумі 19 296 211,43 грн. та 4 540 судового збору, ТОВ „Розважальний центр „Чорноморець” в сумі 1 559 531 грн. та 4 540 судового збору; ТОВ „Фінанс-Буд” в сумі 540 000 грн. та 4 540 судового збору, ТОВ „Торгівля і Будівництво” в сумі 5 285 390 грн. та 4 540 судового збору, ТОВ „Факторія Південь” в сумі 540 000 грн. та 4 540 судового збору, ТОВ „Торгова компанія „Ажур” в сумі 23 028 390 грн. та 4 540 судового збору та Головного управління ДПС в Одеській області в сумі 3 691 530,32 грн. та 4 540 судового збору.
У визнанні вимог ТОВ „Авенсіс” в сумі 540 000 грн, ТОВ „Блек Сі Тейдінг” в сумі 540 000 грн та ТОВ „Фрегат” в сумі 7 173 788, 57 грн - відмовлено.
В мотивах оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції щодо вимог ТОВ „Авенсіс”, ТОВ „Блек Сі Тейдінг” та ТОВ „Фрегат” зазначив, що за даними вимогами сплинув строк позовної давності, про застосування якого заявленого боржником та арбітражним керуючим, а тому у визнання вимог даних кредиторів до боржника було відмовлено.
Щодо вимог ТОВ „Фрегат” місцевий господарський суд зазначив, що ПАТ „Ринок Малиновський” та ТОВ „Фрегат” складено та підписано протокол врегулювання грошової заборгованості, яким погоджено умови погашення заборгованості саме в сумі 19 296 211,43 грн. Отже, підтвердженими вимогами ТОВ „Фрегат” до ПАТ „Ринок Малиновський” є вимоги в сумі 19 296 211,43 грн.
Розглянувши вимоги АТ „Сбербанк”, ТОВ „Розважальний центр „Чорноморець”, ТОВ „Фінанс -Буд”, ТОВ „Торгівля і Будівництво”, ТОВ „Факторія Південь”, ТОВ „Торгова компанія „Ажур”, Головного управління ДПС в Одеській області до боржника в попередньому засіданні суд першої інстанції визнав їх обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими що визнаються судом в повному обсязі.
З приводу заперечень АТ „Сбербанк” щодо визнання кредиторських вимог ТОВ „Блек Сі Тейдінг”, ТОВ „Фрегат”, ТОВ „Авенсіс”, ТОВ „Факторія Південь”, ТОВ „Фінанс -Буд” до боржника, посилаючись на те, що заборгованість ПАТ „Ринок Малиновський” виникла перед вказаними кредиторами на підставі договорів, які мають ознаки фіктивних правочинів, та виникли для створення штучної кредиторської заборгованості, місцевий господарський суд зазначив, що вимоги ТОВ „Авенсіс” та ТОВ „Блек Сі Тейдінг” до боржника ПАТ „Ринок Малиновський” судом не визнані.
Стосовно заперечення на вимоги ТОВ „Фрегат”, ТОВ „Факторія Південь”, ТОВ „Фінанс -Буд” місцевий господарський суд зазначив, що визнання правочину недійсним потребує розгляду судом в окремому позовному провадженні та не можуть бути предметом спору в підготовчому засіданні з провадження у справі про банкрутство.
Отже, посилання АТ „Сбербанк” на наявність ознак фіктивності договорів, на підставі яких звернулись з вимогами до боржника ТОВ „Фрегат”, ТОВ „Факторія Південь”, ТОВ „Фінанс -Буд”, на думку суду першої інстанції, є лише припущенням та не має правового обґрунтування.
Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось AT «МР БАНК» з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду Одеського області від 23.12.2021 у справі №916/2740/21 частині визнання вимог ТОВ „Фрегат» з вимогами до боржника в сумі 19 296 211,43 грн. та 4 540 судового збору, ТОВ „Розважальний центр „Чорноморець» з вимогами до боржника в сумі 1 559 531 грн та 4 540 судового збору, ТОВ „Фінанс-Буд» з вимогами до боржника в сумі 540 000 грн. та 4 540 судового збору, ТОВ „Торгівля і Будівництво» з вимогами до боржника в сумі 5 285 390 грн. та 4 540 судового збору, ТОВ „Факторія Південь» з вимогами до боржника в сумі 540 000 грн. та 4 540 судового збору, ТОВ „Торгова компанія „Ажур» з вимогами до боржника в сумі 23 028 390 грн. та 4 540 судового збору скасувати повністю та прийняти нове рішення яким відмовити в визнані кредиторських вимог.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не з'ясовано належним чином обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, що має наслідком скасування ухвали суду першої інстанції в повному обсязі, з огляду на таке.
Так апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази оплати за договорами, виписки по рахунках, як кредиторів які заявили свої вимоги так і боржника, який мав отримати грошові кошти.
У даному випадку, на переконання скаржника, використання такого механізму виникнення у ПАТ «Ринок Малиновський» грошового обов'язку на значну суму може лише слугувати інструментом для нарощування фіктивних грошових вимог, оскільки боржник взяв на себе завідомо невиконуване зобов'язання, діючи на шкоду як собі, так і іншим кредиторам.
На думку апелянта, внаслідок укладення попереднього договору купівлі-продажу цінних паперів створено штучну кредиторську заборгованість у обсязі, достатньому для отримання контролю за можливою процедурою банкрутства з метою подальшого ухилення від сплати кредитних зобов'язань.
Попередні договори купівлі-продажу цінних паперів, на переконання апелянта, мають всі ознаки фіктивного правочину. При цьому, як стверджує апелянт, відсутні будь-які докази, що у боржника взагалі були в наявності зазначені в попередніх договорах купівлі-продажу цінні папери. Крім того, у фінансовій звітності Боржника не відображено, що в нього був чи є актив (цінні папери) та не відображено вказані зобов'язання.
Наведене, на переконання апелянта, свідчить про те, що вказані попередні договори-купівлі продажу є фіктивними.
На переконання апелянта, оскаржувані попередні договори купівлі-продажу цінних-паперів вчинено без наміру створення правових наслідків, договір укладений з єдиною метою, якою є ухилення від виконання зобов'язань за кредитними зобов'язаннями перед Банком та блокування права банку на звернення стягнення на нерухоме майно, яке передане в забезпечення виконання кредитних зобов'язань.
Вказане, як вважає апелянт, свідчить про те, що заборгованість, яка стала підставою для подачі позовної заяви створена штучно, шляхом укладення попередніх договорів купівлі-продажу між пов'язаними особами, сторони заздалегідь не мали наміру виконувати умови даної угоди, що свідчить про фіктивність договору.
Скаржник також вважає, що попередні Договори купівлі-продажу укладено на завідомо невигідних умовах, а саме за значно вищою ціною, ніж це передбачено можливою вартістю цінних паперів.
Також, за твердженням апелянта, уклавши попередні договори купівлі-продажу цінних паперів ПАТ «Ринок Малиновський» взяло на себе зобов'язань в значному розмірі, що мало за мету - штучне створення вимог.
До того ж, як стверджує апелянт, предмет попереднього договору купівлі-продажу цінних паперів і діяльність у сфері купівлі-продажу цінних паперів не відповідає статутним цілям та предмету діяльності сторін договору, зокрема серед переліку видів діяльності боржника відсутні операції з цінними паперами, в тому числі цінними паперами інститутів спільного інвестування.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №916/2740/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «МР Банк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 та призначено справу до розгляду на 07.09.2022.
У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі №916/2740/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “МР Банк” на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 протокольно відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та було оголошено перерву до 28.09.2022.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 відкладено розгляд справи №916/2740/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “МР Банк” на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 на 19.10.2022.
Також, вказаною ухвалою витребувано:
- у Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрегат” докази на підтвердження перерахування на користь Публічного акціонерного товариства „Ринок Малиновський” грошових коштів за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 19.04.2012 (платіжні доручення, виписки із банківських рахунків, тощо), \
- у Товариства з обмеженою відповідальністю Розважальний Центр “Чорноморець” докази на підтвердження перерахування на користь Публічного акціонерного товариства „Ринок Малиновський” грошових коштів за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 30.06.2011 (платіжні доручення, виписки із банківських рахунків, тощо).
- у Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінанс-Буд” докази на підтвердження перерахування на користь Публічного акціонерного товариства „Ринок Малиновський” грошових коштів за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 28.04.2014 (платіжні доручення, виписки із банківських рахунків, тощо).
- у Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівля і Будівництво” докази на підтвердження перерахування на користь Публічного акціонерного товариства „Ринок Малиновський” грошових коштів за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 10.12.2013 (платіжні доручення, виписки із банківських рахунків, тощо).
- у Товариства з обмеженою відповідальністю “Факторія Південь” докази на підтвердження перерахування на користь Публічного акціонерного товариства „Ринок Малиновський” грошових коштів за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 27.03.2014 (платіжні доручення, виписки із банківських рахунків, тощо).
- у Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Ажур” докази на підтвердження перерахування на користь Публічного акціонерного товариства „Ринок Малиновський” грошових коштів за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 21.06.2012 (платіжні доручення, виписки із банківських рахунків, тощо).
- у Публічного акціонерного товариства „Ринок Малиновський” та арбітражного керуючого Ратушного А.І. докази на підтвердження отримання грошових коштів за попередніми договорами (платіжні доручення, виписки із банківських рахунків, тощо):
- купівлі-продажу цінних паперів від 19.04.2012 укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю “Фрегат”;
- купівлі-продажу цінних паперів від 30.06.2011 укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю Розважальний Центр “Чорноморець”;
- купівлі-продажу цінних паперів від 28.04.2014 укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінанс-Буд”;
- купівлі-продажу цінних паперів від 10.12.2013 укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівля і Будівництво”;
- купівлі-продажу цінних паперів від 27.03.2014 укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю “Факторія Південь”;
- купівлі-продажу цінних паперів від 21.06.2012 укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Ажур”.
Судове засідання призначене на 19.10.2022 не відбулось через оголошення у м. Одесі повітряної тривоги, що зумовлює необхідність перебування співробітників та відвідувачів суду у сховищі.
Також, станом на 19.10.2022 витребувані судом докази учасниками справи надані не були, а учасниками справи не повідомлено суд про наявність об'єктивних перешкод, які унеможливлюють виконання вимог суду.
З огляду на таке, ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.10.2022 повідомлено учасників справи про розгляд справи №916/2740/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “МР Банк” на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 - 17.11.2022 та повторно зобов'язано учасників справи надати витребувані судом документи.
14.11.2022 до суду апеляційної інстанції від арбітражного керуючого Ратушного А.І. надійшли витребувані судом докази, а саме копії банківських виписок боржника по операціям з кредиторами.
У зв'язку з екстреним відключенням електроенергії у м. Одеса та у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду судове засідання 17.11.2022 у справі №916/2740/21 не відбулось.
Враховуючи наведене, колегія суддів ухвалою від 29.11.2022 повідомила сторін, що наступне судове засідання відбудеться - 14.12.2022 та повторно зобов'язала учасників справи надати витребувані судом апеляційної інстанції документи.
У зв'язку з екстреним відключенням електроенергії у м. Одеса та у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду судове засідання 14.12.2022 у справі №916/2740/21 не відбулось, а тому ухвалою суду від 19.12.2022 повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання відбудеться - 02.02.2023.
Під час судового засідання від 02.02.2023 арбітражний керуючий Ратушний А.І. надав пояснення у відповідності до яких не погоджуються із доводами апелянта, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Інші представники учасників справи у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
З урахуванням того, що явка представників учасників справи судом не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Так, судова колегія зазначає, що скаржник просить скасувати оскаржувану ухвали лише в частині визнання грошових вимог ТОВ «Фрегат», ТОВ «Розважальний центр «Чорноморець», ТОВ «Фінанс-Буд», ТОВ «Торгівля і Будівництво», ТОВ «Факторія Південь» та ТОВ «Торгова компанія «Ажур» до боржника, а тому з огляду на приписи ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає оскаржувану ухвалу лише в цій частині.
Статтю 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
У відповідності до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 182 Господарського кодексу України унормовано, що відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За положеннями ч.ч. 1-3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 182 ГК України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів. У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку. Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні. Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 19.04.2012 року між ТОВ «ФРЕГАТ» (Покупець) і АТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» (Продавець) було укладено Попередній договір купівлі-продажу цінних паперів.
Відповідно до п.3 даного Попереднього договору, сторони зобов'язанні були не пізніше 19.04.2013 укласти Договір купівлі-продажу цінних паперів (Основній договір), відповідно до якого Продавець, на умовах попереднього договору зобов'язаний передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти прості імені інвестиційні сертифікати у кількості 26 470 штук загальною вартістю 26 470 000 грн.
Пунктом 7 Попереднього договору передбачено, що відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, в якості забезпечення виконання Покупцем своїх зобов'язань, він зобов'язується оплатити Продавцю суму забезпечення в розмирі 26 470 000 грн.
Відповідно до п. 8 даного Попереднього договору, сплата суми забезпечення здійснюється у безготівковій формі на поточний рахунок Продавця.
На виконання умов даного попереднього договору, ТОВ «ФРЕГАТ» було перераховано на рахунок АТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» 26 470 000 грн.
Відповідно до п.3 Попереднього договору 19.04.2013 року наступив строк укладання Основного договору.
Однак, ПАТ “РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ” умови попереднього договору виконано не було, зокрема не було здійснено передбачені попереднім договором дії щодо укладання Основного договору та передання у власність ТОВ «ФРЕГАТ» інвестиційних сертифікатів.
20.04.2015 ТОВ «ФРЕГАТ» направлено в адресу боржника претензію щодо виконання грошового зобов'язання, якою ТОВ «ФРЕГАТ» вимагало протягом десяти календарних днів з моменту отримання претензії сплатити заборгованість у розмірі 19 296 211,43 грн шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства.
У відповідь на претензію, листом від 30.04.2015 № 30/04 ПАТ “РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ” підтвердив існування заборгованості перед ТОВ «ФРЕГАТ» на загальну суму 19 296 211,43 грн та пославшись на скрутне фінансове становище просив вирішити питання щодо погашення ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» заборгованості перед ТОВ «ФРЕГАТ» у позасудовому порядку на наступних умовах: боржник зобов'язується сплатити заборгованість перед кредитором у сумі 19 296 211,43 грн за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 19.04.2012 року у повному обсязі не пізніше « 31» грудня 2018 року, за наступним графіком: 5 000 000 грн - не пізніше « 31» грудня 2016 року, 10 000 000 грн - не пізніше « 31» грудня 2017 року та 4 292 211, 43 грн - не пізніше « 31» грудня 2018 року.
15.05.2015 сторонами було підписано протокол щодо врегулювання грошової заборгованості ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» перед ТОВ «ФРЕГАТ», згідно з яким сторони погодили наступні умови погашення грошової заборгованості боржника перед кредитором:
- Боржник підтверджує грошове зобов'язання перед Кредитором із повернення суми забезпечення, отриманої від Кредитора за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 19.04.2012 року на загальну 19 296 211,43 грн;
- Боржник зобов'язується сплатити заборгованість перед Кредитором у сумі 19 296 211,43 грн за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 19.04.2012 року у повному обсязі не пізніше « 31» грудня 2018 року, за наступним графіком: 5 000 000 грн - не пізніше « 31» грудня 2016 року, 10 000 000 грн - не пізніше « 31» грудня 2017 року та 4 292 211, 43 грн - не пізніше « 31» грудня 2018 року.
Однак, як свідчать наявні матеріали справи, ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» свого обов'язку щодо повернення ТОВ «ФРЕГАТ» грошових коштів не виконав.
Також, 27.03.2014 між ТОВ «ФАКТОРІЯ ПІВДЕНЬ» (Покупець) і АТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» (Продавець) було укладено Попередній договір купівлі-продажу цінних паперів відповідно до п. 3 якого, сторони зобов'язанні були не пізніше 27.03.2015 укласти Договір купівлі-продажу цінних паперів (Основній договір), відповідно до якого Продавець, на умовах попереднього договору зобов'язаний передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти прості імені інвестиційні сертифікати у кількості 540 штук загальною вартістю 540 000 грн.
Пунктом 7 Попереднього договору передбачено, що відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, в якості забезпечення виконання Покупцем своїх зобов'язань, він зобов'язується оплатити Продавцю суму забезпечення в розмирі 540 000,00 грн. Надалі, при укладанні Основного договору, сума забезпечення зараховується у рахунок оплати договірної вартості придбання інвестиційних сертифікатів.
На виконання умов даного попереднього договору, 27.03.2014 року ТОВ «ФАКТОРІЯ ПІВДЕНЬ» було перераховано на рахунок AT «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» 540 000,00 грн.
Разом із тим, Продавцем умови попереднього договору виконано не було, а тому у відповідності до умов Попереднього договору, він зобов'язаний був повернути продавцю раніше отриману на виконання п. 7 попереднього договору суму забезпечення.
14.04.2015 ТОВ «ФАКТОРІЯ ПІВДЕНЬ» направлено в адресу боржника претензію № 14/05 щодо виконання грошового зобов'язання, якою ТОВ «ФАКТОРІЯ ПІВДЕНЬ» вимагало протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання претензії сплатити заборгованість шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок.
У відповідь на претензію, ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» листом від 20.04.2015 за № 20/04 зазначив, що підтверджує існування заборгованості перед ТОВ «ФАКТОРІЯ ПІВДЕНЬ» на загальну суму 540 000 грн та посилавшись на скрутне фінансове становище просив вирішити питання щодо погашення ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» заборгованості перед ТОВ «ФАКТОРІЯ ПІВДЕНЬ» у позасудовому порядку на наступних умовах: боржник зобов'язується сплатити заборгованість перед кредитором у сумі 540 000 грн за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 27.03.2014 року у повному обсязі не пізніше « 31» грудня 2016 року.
30.04.2015 сторонами було підписано протокол щодо врегулювання грошової заборгованості ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» перед ТОВ «ФАКТОРІЯ ПІВДЕНЬ», згідно із яким сторони погодили наступні умови погашення грошової заборгованості боржника перед кредитором:
- Боржник підтверджує грошове зобов'язання перед Кредитором із повернення суми забезпечення, отриманої від Кредитора за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 27.03.2014 року на загальну суму 540 000 грн,
- Боржник зобов'язується сплатити заборгованість перед Кредитором у сумі 540 000 грн за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 27.03.2014 року у повному обсязі не пізніше «31» грудня 2016 року.
Разом із тим, як свідчать наявні матеріали справи, ані 31 грудня 2016 року, ані на теперішній час, боржник своє зобов'язання зі сплати заборгованості перед ТОВ «ФАКТОРІЯ ПІВДЕНЬ» не виконав.
Також, 28.04.2014 між ТОВ «ФІНАНС-БУД» (Покупець) і АТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» (Продавець) було укладено Попередній договір купівлі-продажу цінних паперів за умовами п.3 якого сторони зобов'язанні були не пізніше 28.04.2015 укласти Договір купівлі-продажу цінних паперів (Основній договір), відповідно до якого Продавець, на умовах попереднього договору зобов'язаний передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти прості імені інвестиційні сертифікати у кількості 540 штук та вартістю 540 000 грн.
Пунктом 7 Попереднього договору передбачено, що відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, в якості забезпечення виконання Покупцем своїх зобов'язань, він зобов'язується оплатити Продавцю суму забезпечення в розмирі 540 000,00 грн. Надалі, при укладанні Основного договору, сума забезпечення зараховується у рахунок оплати договірної вартості придбання інвестиційних сертифікатів.
На виконання умов даного попереднього договору, 28.04.2014 року ТОВ «ФІНАНС-БУД» було перераховано на рахунок АТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» 540 000,00 грн.
14.05.2015 ТОВ «ФІНАНС-БУД» направлено в адресу боржника претензію №14/05 щодо виконання грошового зобов'язання, якою ТОВ «ФІНАНС-БУД» вимагало протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії сплатити заборгованість шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства.
У відповідь Продавцем умови попереднього договору виконано не було, а тому у відповідності до умов Попереднього договору, він зобов'язаний був повернути продавцю раніше отриману на виконання п. 7 попереднього договору суму забезпечення.на претензію ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» листом від 19.05.2015 за № 19/05 підтвердив існування заборгованості перед ТОВ «ФІНАНС-БУД» на загальну суму 540 000 грн та посилавшись на скрутне фінансове становище просив вирішити питання щодо погашення ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» заборгованості перед ТОВ «ФІНАНС-БУД» у позасудовому порядку на наступних умовах: боржник зобов'язується сплатити заборгованість перед кредитором у сумі 540 000 грн. за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 28.04.2014 року у повному обсязі не пізніше « 31» грудня 2016 року.
25.05.2015 сторонами було підписано протокол щодо врегулювання грошової заборгованості ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» перед ТОВ «ФІНАНС-БУД», згідно із яким сторони погодили наступні умови погашення грошової заборгованості боржника перед кредитором:
- Боржник підтверджує грошове зобов'язання перед Кредитором із повернення суми забезпечення, отриманої від Кредитора за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 28.04.2014 року на загальну суму 540 000 грн;
- Боржник зобов'язується сплатити заборгованість перед Кредитором у сумі 540 000 грн. за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 28.04.2014 року у повному обсязі не пізніше 31 грудня 2016 року.
Однак, як свідчать наявні матеріали справи, ані 31 грудня 2016 року, ані на теперішній час, боржник своє зобов'язання зі сплати заборгованості перед ТОВ «ФІНАНС-БУД» не виконав.
10.12.2013 між ТОВ «ТОРГІВЛЯ І БУДІВНИЦТВО» (Покупець) і АТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» (Продавець) було укладено Попередній договір купівлі-продажу цінних паперів за умовами п.3 якого сторони зобов'язанні були не пізніше 10.12.2014 укласти Договір купівлі-продажу цінних паперів (Основній договір), відповідно до якого Продавець, на умовах попереднього договору зобов'язаний передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти прості імені інвестиційні сертифікати у кількості 5285 штук та вартістю 5 285 390 грн.
Пунктом 7 Попереднього договору передбачено, що відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, в якості забезпечення виконання Покупцем своїх зобов'язань, він зобов'язується оплатити Продавцю суму забезпечення в розмирі 5 285 390 грн. Надалі, при укладанні Основного договору, сума забезпечення зараховується у рахунок оплати договірної вартості придбання інвестиційних сертифікатів.
На виконання умов даного попереднього договору, 10.12.2013 року ТОВ «ТОРГІВЛЯ І БУДІВНИЦТВО» було перераховано на рахунок АТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» 5 285 390 грн.
Однак, Продавцем умови попереднього договору виконано не було, а тому у відповідності до умов Попереднього договору, він зобов'язаний був повернути продавцю раніше отриману на виконання п. 7 попереднього договору суму забезпечення.
20.01.2015 ТОВ «ТОРГІВЛЯ І БУДІВНИЦТВО» направлено в адресу боржника претензію щодо виконання грошового зобов'язання, якою ТОВ «ТОРГІВЛЯ І БУДІВНИЦТВО» вимагає протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії сплатити заборгованість шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства.
У відповідь на претензію, боржник листом від 29.01.2015 р. № 29/01 підтвердив існування заборгованості перед ТОВ «ТОРГІВЛЯ І БУДІВНИЦТВО» на загальну суму 5 285 390 грн та посилавшись на скрутне фінансове становище просив вирішити питання щодо погашення ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» заборгованості перед ТОВ «ТОРГІВЛЯ І БУДІВНИЦТВО» у позасудовому порядку на наступних умовах: боржник зобов'язується сплатити заборгованість перед кредитором у сумі 5 285 390 грн. за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 10.12.2013 року у повному обсязі не пізніше « 31» грудня 2018 року, за наступним графіком: 2 000 000 гривень - не пізніше « 31» грудня 2016 року; 2 000 000 гривень - не пізніше « 31» грудня 2017 року; 1 285 390 гривень - не пізніше « 31» грудня 2018 року.
06.02.2015 сторонами було підписано протокол щодо врегулювання грошової заборгованості Публічного акціонерного товариства «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЛЯ І БУДІВНИЦТВО», згідно із яким сторони погодили наступні умови погашення грошової заборгованості боржника перед кредитором:
- Боржник підтверджує грошове зобов'язання перед Кредитором із повернення суми забезпечення, отриманої від Кредитора за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 10.12.2013 року на загальну 5 285 390 грн.
- Боржник зобов'язується сплатити заборгованість перед Кредитором у сумі 5 285 390 грн. за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 10.12.2013 року у повному обсязі не пізніше « 31» грудня 2018 року, за наступним графіком: 2 000 000 гривень - не пізніше « 31» грудня 2016 року; 2 000 000 гривень - не пізніше « 31» грудня 2017 року; 1 285 390 гривень - не пізніше «31» грудня 2018 року.
Однак, як свідчать наявні матеріали справи, боржник своє зобов'язання зі сплати заборгованості перед ТОВ «ТОРГІВЛЯ І БУДІВНИЦТВО» не виконав.
30.06.2011 між ТОВ «РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР “ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Покупець) і АТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» (Продавець) було укладено Попередній договір купівлі- продажу цінних паперів за умовами п.3 якого сторони зобов'язанні були не пізніше 30.06.2012 укласти Договір купівлі-продажу цінних паперів (Основній договір), відповідно до якого Продавець, на умовах попереднього договору зобов'язаний передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти прості імені інвестиційні сертифікати у кількості 1797 штук та вартістю 1 797 388 грн.
Пунктом 7 Попереднього договору передбачено, що відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, в якості забезпечення виконання Покупцем своїх зобов'язань, він зобов'язується оплатити Продавцю суму забезпечення в розмирі 1 797 388грн. Надалі, при укладанні Основного договору, сума забезпечення зараховується у рахунок оплати договірної вартості придбання інвестиційних сертифікатів.
На виконання умов даного попереднього договору, 30.06.2011 року ТОВ «РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР “ЧОРНОМОРЕЦЬ» було перераховано на рахунок АТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» 1 797 388 грн.
Разом з цим, Продавцем умови попереднього договору виконано не було, а тому у відповідності до умов Попереднього договору, він зобов'язаний був повернути продавцю раніше отриману на виконання п. 7 попереднього договору суму забезпечення.
15.12.2014 ТОВ «РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР “ЧОРНОМОРЕЦЬ» направлено на адресу боржника претензію щодо виконання грошового зобов'язання, якою ТОВ «РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР “ЧОРНОМОРЕЦЬ» вимагало протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії сплатити заборгованість у розмірі 1 559 531,16 грн шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства.
У відповідь на претензію, боржник листом від 24.12.2014 за № 24/12 підтвердив існування заборгованості перед ТОВ «РОЗВАЖАЛЬНИМ ЦЕНТР “ЧОРНОМОРЕЦЬ» на загальну суму 1 559 531,16 грн. та пославшись на скрутне фінансове становище просив вирішити питання щодо погашення ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» заборгованості перед ТОВ «РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР “ЧОРНОМОРЕЦЬ» у позасудовому порядку на наступних умовах: боржник зобов'язується сплатити заборгованість перед кредитором у сумі 1 559 531.16 грн за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 30.06.2011 року у повному обсязі не пізніше « 31» грудня 2017 року, за наступним графіком: 500 000 гривень - не пізніше “31 ” грудня 2016 року; 1 059 531,16 грн - не пізніше “31" грудня 2017 року.
26.01.2015 сторонами було підписано протокол щодо врегулювання грошової заборгованості Публічного акціонерного товариства «РИНОК МАЛИНОВСЬКИИ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР “ЧОРНОМОРЕЦЬ», згідно із яким сторони погодили наступні умови погашення грошової заборгованості боржника перед кредитором:
- Боржник підтверджує грошове зобов'язання перед Кредитором із повернення суми забезпечення, отриманої від Кредитора за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 30.06.2011 року на загальну 1 559 531,16 грн.
- Боржник зобов'язується сплатити заборгованість перед Кредитором у сумі 19 296 211,43 грн. за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 30.06.2011 року у повному обсязі не пізніше « 31» грудня 2017 року, за наступним графіком: 500 000 гривень - не пізніше “31 ” грудня 2016 року; 1 059 531,16 грн - не пізніше “31" грудня 2017 року.
Втім, як свідчать наявні матеріали справи, боржник своє зобов'язання зі сплати заборгованості перед ТОВ «РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР “ЧОРНОМОРЕЦЬ» не виконав.
21.06.2012 між ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ “АЖУР» (Покупець) і АТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» (Продавець) було укладено Попередній договір купівлі-продажу цінних паперів за умовами п.3 якого сторони зобов'язанні були не пізніше 30.06.2012 укласти Договір купівлі-продажу цінних паперів (Основній договір), відповідно до якого Продавець, на умовах попереднього договору зобов'язаний передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти прості імені інвестиційні сертифікати у кількості 26 720 штук та вартістю 26 720 263 грн.
Пунктом 7 Попереднього договору передбачено, що відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, в якості забезпечення виконання Покупцем своїх зобов'язань, він зобов'язується оплатити Продавцю суму забезпечення в розмирі 26 720 263 грн. Надалі, при укладанні Основного договору, сума забезпечення зараховується у рахунок оплати договірної вартості придбання інвестиційних сертифікатів.
На виконання умов даного попереднього договору, 21.06.2012 року ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ “АЖУР» було перераховано на рахунок АТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» 26 720 263 грн.
Разом з цим, Продавцем умови попереднього договору виконано не було, а тому у відповідності до умов Попереднього договору, він зобов'язаний був повернути продавцю раніше отриману на виконання п. 7 попереднього договору суму забезпечення.
23.03.2015 ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ “АЖУР» направлено в адресу боржника претензію щодо виконання грошового зобов'язання, якою ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ “АЖУР» вимагало протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії сплатити заборгованість у розмірі 23 028 390 грн шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства.
У відповідь на претензію, боржник листом від 27.03.2015 № 27/03, підтвердив існування заборгованості перед ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ “АЖУР» на загальну суму 23 028 390 грн. та посилавшись на скрутне фінансове становище просив вирішити питання щодо погашення ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» заборгованості перед ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ “АЖУР» у позасудовому порядку на наступних умовах: боржник зобов'язується сплатити заборгованість перед кредитором у сумі 23 028 390 грн. за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 21.06.2012 року у повному обсязі не пізніше « 31» грудня 2018 року, за наступним графіком: 10 000 000 гривень - не пізніше “31 ” грудня 2016 року; 10 000 000 гривень - не пізніше “31” грудня 2017 року та 3 028 390 гривень - не пізніше “31” грудня 2018 року.
14.04.2015 сторонами було підписано протокол щодо врегулювання грошової заборгованості Публічного акціонерного товариства «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ “АЖУР», згідно із яким сторони погодили наступні умови погашення грошової заборгованості боржника перед кредитором:
- Боржник підтверджує грошове зобов'язання перед Кредитором із повернення суми забезпечення, отриманої від Кредитора за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 21.06.2012 року на загальну 23 028 390 грн;
- Боржник зобов'язується сплатити заборгованість перед Кредитором у сумі 23 028 390 грн. (двадцять три мільйони двадцять вісім тисяч триста дев'яносто грн. 00 коп.) за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 21.06.2012 року у повному обсязі не пізніше « 31» грудня 2018 року, за наступним графіком: 10 000 000 гривень - не пізніше “31 ” грудня 2016 року; 10 000 000 гривень - не пізніше “31” грудня 2017 року та 3 028 390 гривень - не пізніше “31” грудня 2018 року.
Втім, як свідчать наявні матеріали справи, боржник своє зобов'язання зі сплати заборгованості перед ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ “АЖУР» не виконав.
Колегія суддів зазначає, що у зв'язку із висловленими скаржником сумнівами щодо дійсного перерахування кредиторами грошових коштів на виконання умов попередніх договорів купівлі-продажу на користь боржника, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 зобов'язано кредиторів, боржника та арбітражного керуючого надати відповідні докази на підтвердження перерахування на користь Публічного акціонерного товариства „Ринок Малиновський” грошових коштів за попередніми договорами купівлі-продажу цінних паперів.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, арбітражним керуючим Ратушним А.І. було надано виписки по рахунку ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» на підтвердження отримання грошових коштів від кредитів, зокрема ТОВ „Фрегат”, ТОВ „Розважальний центр „Чорноморець”, ТОВ „Фінанс-Буд”, ТОВ „Торгівля і Будівництво”, ТОВ „Факторія Південь”, ТОВ „Торгова компанія „Ажур” за попередніми договорами купівлі-продажу цінних паперів.
Так, у відповідності до виписки від 10.12.2013 ТОВ „Торгівля і Будівництво” було перераховано на користь ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» 3 549 186 грн.
Також 13.12.2013 ТОВ „Торгівля і Будівництво” було перераховано на користь ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» 468104 грн та 1 268 100 грн.
Загалом ТОВ „Торгівля і Будівництво” було перераховано на користь ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» 5 285 390 грн за виконання умов попереднього договору купівлі-продажу цінних паперів від 10.12.2013.
Згідно з випискою від 27.03.2014 ТОВ „Факторія Південь” було перераховано на користь ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» 540000 грн на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу цінних паперів від 27.03.2014.
Також випискою від 28.04.2014 підтверджується перерахування ТОВ „Фінанс-Буд” на користь ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» 540000 грн на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.04.2014.
У відповідності до виписки від 19.04.2012 ТОВ „Фрегат” загалом перераховано на користь ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» 26 470 000 грн на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу цінних паперів від 19.04.2012.
Згідно з випискою від 30.06.2011 ТОВ „Розважальний центр „Чорноморець” на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу цінних паперів від 30.06.2011 було перераховано на користь ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» 1 797 388 грн.
В той же час, у відповідності до платіжного доручення №310 від 29.07.2011 ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» було повернуто ТОВ „Розважальний центр „Чорноморець” грошові кошти у розмірі 222 104 грн за попереднім договором купівлі-продажу цінних паперів від 30.06.2011.
Відтак, загальна сума заборгованості ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» перед ТОВ „Розважальний центр „Чорноморець” складає 1 575 284 грн.
Відповідно до виписки по рахунку від 21.06.2012 ТОВ „Торгова компанія „Ажур” на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу цінних паперів від 21.06.2012 було перераховано ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» 26 720 263 грн.
Згідно з платіжними дорученнями №425 від 31.10.2012 та №305 від 30.07.2012 ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» було перераховано ТОВ „Торгова компанія „Ажур” 577 500 грн та 3 071 893 грн відповідно.
Отже, загальна сума заборгованості ПАТ «РИНОК МАЛИНОВСЬКИЙ» перед ТОВ „Торгова компанія „Ажур” складає 23 032 840 грн.
Колегія суддів зазначає, що під час судового засідання від 02.02.2023 судом апеляційної інстанції було оглянуто надані арбітражним керуючим оригінали вищевказаних виписок та платіжних доручень, які були надані на підтвердження виконання кредиторами своїх зобов'язань за попередніми договорами купівлі-продажу цінних паперів в частині перерахування грошових коштів на користь боржника.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що кредиторами було надано належні докази на підтвердження наявності заборгованості боржника перед ТОВ „Фрегат”, ТОВ „Розважальний центр „Чорноморець”, ТОВ „Фінанс-Буд”, ТОВ „Торгівля і Будівництво”, ТОВ „Факторія Південь”, ТОВ „Торгова компанія „Ажур” за попередніми договорами купівлі-продажу цінних паперів, що спростовує доводи скаржника про зворотне.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта з приводу того, що попередні договори купівлі-продажу цінних паперів укладені між боржником та ТОВ „Фрегат”, ТОВ „Розважальний центр „Чорноморець”, ТОВ „Фінанс-Буд”, ТОВ „Торгівля і Будівництво”, ТОВ „Факторія Південь”, ТОВ „Торгова компанія „Ажур” мають ознаки фіктивності, предмет попередніх договорів не відповідає статутним цілям та предмету діяльності сторін, з огляду на таке.
Так, наведені скаржником обставини можуть бути підставами для визнання укладених кредиторами та боржником правочинів недійсними (нікчемними), спростування майнових дій боржника.
Однак, у даному випадку апелянтом не заявлялось вимог про спростування майнових дій боржника або визнання правочинів, на підставі яких кредиторами заявлено грошові вимоги до боржника, недійсними (нікчемними).
В той же час, як вже було зазначено вище, обставини існування договірних відносин між боржником та кредиторами, з вимогами яких не згоден скаржник, а також перерахування кредиторами на виконання умов таких договорів грошових коштів на користь боржника, підтверджуються наявними у матеріалах справи та наданими кредиторами доказами
При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що скаржник, у відповідності до приписів ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства має право звернутись до суду із відповідною заявою про визнання правочинів, які останній вважає фіктивними, укладеними з порушенням чинного законодавства, тощо недійсними.
Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційні скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржниками порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 в частині визнання грошових вимог ТОВ „Фрегат”, ТОВ „Розважальний центр „Чорноморець”, ТОВ „Фінанс-Буд”, ТОВ „Торгівля і Будівництво”, ТОВ „Факторія Південь”, ТОВ „Торгова компанія „Ажур” до боржника відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 по справі №916/2740/21 в частині визнання грошових вимог ТОВ „Фрегат”, ТОВ „Розважальний центр „Чорноморець”, ТОВ „Фінанс-Буд”, ТОВ „Торгівля і Будівництво”, ТОВ „Факторія Південь”, ТОВ „Торгова компанія „Ажур” до боржника залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 07.02.2023 у зв'язку із участю голосуючого судді Аленіна та суддів членів-колегії Таран С.В. та Філінюка І.Г. в усеукраїнському семінарі 06.02.2023.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Таран С.В.
Суддя Філінюк І.Г.