79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"06" лютого 2023 р. м. Львів Справа №914/2440/22
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
Головуючий суддя І.Б. Малех
Судді В.М. Гриців
О.В.Зварич
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператора газорозподільної системи «Львівгаз», б/н від 01.12.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/2966/22 від 02.12.2022)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21 листопада 2022 року (суддя Щигельська О.І., м. Львів )
у справі № 914/2440/22
за позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів
до відповідача: Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів
про стягнення 47476945,07 грн.,
В жовтні 2022 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» звернувся до Господарського суду Львівської області з позовними вимогами до Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» про стягнення 47476945,07 грн.
З матеріалів даної справи вбачається, що ухвалою суду від 11.10.2022 позовну заяву залишено без руху оскільки така подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 ГПК України, а саме: позивачем не було сплачено судовий збір, натомість останній подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, у задоволенні якого вищезазначеною ухвалою суду відмовлено та надано строк для усунення недоліків.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2022 позивач звернувся із клопотанням б/н від 21.10.2022 (вх. № 21977/22), в якому просив, суд першої інстанції, повторно розглянути клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у вказаній справі, з урахуванням наведених обставин.
Ухвалою суду від 21.11.2022 у даній справі позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» №790007.2-СК-17091-0922 від 30.09.2022 року та додані до неї документи (всього на 89 арк. включно з конвертом) повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву з додатками суд зазначив, що клопотання АТ «Львівгаз» про відстрочення сплати судового збору (вх.№3193/22 від 04.10.2022) уже розглянуто судом, зокрема ухвалою суду від 11.10.2022 відмовлено у його задоволенні. Нового клопотання від АТ «Львівгаз» не надходило, відтак суд зазначає про відсутність підстав повторно розглядати зазначене клопотання.
Позивач - Акціонерне товариство «Львівгаз», не погодившись з винесеною ухвалою подав апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції порушив ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто обмежив право позивача на доступ до суду, проявивши надто формальне відношення та не вирішував питання чи була в позивача реальна можливість сплатити велику суму судового збору.
Разом з тим, апелянт зазначає, що на момент звернення з позовною заявою до суду першої інстанції на рахунки останнього було накладено арешт на всі кошти, в межах виконавчого провадження № 69868544.
Відповідач - Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго», відзиву на апеляційну скаргу не подало (не надіслало), відповідно останній не скористався своїм правом визначеним ч. 1, ст. 263 ГПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07 грудня 2022 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М., Зварич О.В.) апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператора газорозподільної системи «Львівгаз», б/н від 01.12.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/2966/22 від 02.12.2022) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21 листопада 2022 року у справі №914/2440/22 залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України.
З підстав зазначених в ухвалі суду від 15.12.2022 (головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператора газорозподільної системи «Львівгаз» , б/н від 01.12.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/2966/22 від 02.12.2022). Даною ухвалою також ухвалено розглядати справу без повідомлення учасників справи, у відповідності до ч. ч. 1-2 ст.271 ГПК України так, як апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Слід зазначити, що сторони повідомлені про розгляд справи в порядку письмового провадження ухвалою суду від 15.12.2022, яка надіслана на поштову та електронну адресу таких, відомості чого містять матеріали справи.
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.
Як уже було зазначено вище, ухвалою місцевого господарського суду від 11.10.2022 позовну заяву позивача залишено без руху, як таку, що подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 ГПК України.
Залишаючи без руху позовну заяву місцевий господарський суд мотивував тим, що позивачем не було сплачено судовий збір, натомість останній подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, у задоволенні якого ухвалою суду відмовлено з наступних підстав, а саме:
Положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, суд встановив, що склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, для задоволення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
В ухвалі про повернення позовної заяви місцевим господарським судом зазначено, що клопотання АТ «Львівгаз» про відстрочення сплати судового збору (вх.№3193/22 від 04.10.2022) уже розглянуто судом, зокрема ухвалою суду від 11.10.2022 відмовлено у його задоволенні. Нового клопотання від АТ «Львівгаз» не надходило, відтак суд зазначає про відсутність підстав повторно розглядати зазначене клопотання.
З урахуванням вищенаведеного, судова колегія зазначає, що апелянт звертаючись до суду із клопотанням б/н від 21.10.2022 (вх. № 21977/22) дійсно не подав нового клопотання про відстрочення сплати судового збору, а лиш обмежився тим, що в прохальній частині свого клопотання просив суд першої інстанції повторно розглянути клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у вказаній справі, з урахуванням наведених обставин.
Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що вирішення питання про наявність підстав для відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору є правом суду.
Крім того, «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Отже, у зв'язку із тим, що позивачем не усунуло недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі господарського суду, щодо оплати у визначеному законом порядку та розмірі судового збору за подання позовної заяви, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про повернення позову на підставі ч. ч. 3, 4 ст.174 ГПК України, згідно з ухвалою від 21.11.2022 у справі № 914/2440/22.
Аналогічні правові висновки зазначено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 12.08.2022 у справі № 910/19043/21, а тому твердження апелянта, в частині порушення судом першої інстанції ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто обмеження права позивача на доступ до суду, проявивши надто формальне відношення та не вирішуючи питання чи була в позивача реальна можливість сплатити велику суму судового збору є безпідставними та такими що не заслуговують на увагу судової колегії.
Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що апелянт в своїй апеляційній скарзі звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що на момент звернення до суду з позовними вимогами на рахунки позивача було накладено арешт, в межах виконавчого провадження № 69868544, однак, позивач міг сплатити мінімальну суму судового збору за подання позовної заяви, оскільки, ним за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду було сплачено судовий збір в сумі 2481,00 грн.
З урахуванням наведеного, проаналізувавши норми чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанцій дійшов вірного висновку, що клопотання АТ «Львівгаз» про відстрочення сплати судового збору (вх.№3193/22 від 04.10.2022) уже розглянуто судом ухвалою суду від 11.10.2022. Нового клопотання від АТ «Львівгаз» не надходило, відтак, у суду відсутні підстави повторно розглядати зазначене клопотання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператора газорозподільної системи «Львівгаз», б/н від 01.12.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/2966/22 від 02.12.2022) залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.11.2022 року у справі №914/2440/22 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
5. Матеріали справи № 914/2440/22 повернути в Господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя І.Б. Малех
Суддя В.М. Гриців
Суддя О.В. Зварич