Справа № 127/13596/22
Провадження № 2/127/1695/22
02.02.2023 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державний нотаріус Другої вінницької державної нотаріальної контори Малая Наталія Станіславівна про встановлення факту проживання однією сім'єю,-
Позивач ОСОБА_1 в червні 2022 року звернулася до суду з позовом до Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державний нотаріус Другої вінницької державної нотаріальної контори Малая Наталія Станіславівна про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Позов мотивований тим, що починаючи з жовтня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю як чоловік та дружина у належному останньому житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що проживаючи з ОСОБА_2 вони були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет, вели спільне господарство, підтримували будинок, у якому спільно проживали, у придатному для житті стані, за спільні кошти сплачували комунальні послуги, придбавали побутову техніку, продукти харчування, ліки, тощо. Також останні піклувались один про одного, були пов'язані спільними обов'язками, притаманними чоловіку та дружині побуті. Крім цього, протягом усього часу, що вони проживали, вони спільно з друзями, сусідами та знайомими проводили родинні та державні свята, на яких ставились один до одного як чоловік та дружина.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Позивач зазначає, що враховуючи відсутність у ОСОБА_2 інших близьких родичів, підготовка та організація поховання, поминального обіду тощо, були здійснені нею разом із сином ОСОБА_3 , за рахунок власних коштів а коштів, які були зібрані нею з ОСОБА_2 під час проживання однією сім'єю.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить: житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 37,2 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, кадастровий номер: 0510100000:03:048:0181, площею 0,0463 га.
З метою прийняття спадщини позивач звернулася із заявою до Другої вінницької державної нотаріальної контори, на підставі якої 21.04.2022 року було заведено спадкову справу № 69249358.
Враховуючи те, що позивач не являється родичкою померлого та незважаючи на те, що тривалий час проживали з ним однією сім'єю, проте шлюб між ними не було зареєстровано, державний нотаріус роз'яснив, що факт проживання спадкоємців однією сім'єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду.
У зв'язку з вищенаведеним позивач звернулася до суду та просила встановити факт проживання її однією сім'єю більш ніж п'ять років до часу відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати ОСОБА_1 , як особу, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, спадкоємицею четвертої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на нерухоме майно, яке складається з: житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 37,2 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянка, кадастровий номер: 0510100000:03:048:0181, площею 0,0463 га.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Представник Вінницької міської ради згідно письмових пояснень від 01.08.22 року заперечив в задоволенні позову з тих підстав, що позивачем не доведено, що вона з померлим постійно спільно проживали, мали спільний бюджет, харчування, мали спільні витрати на купівлю майна спільного користування, брали участь в утриманні житла, ремонті, тобто відсутнє підтвердження реальності сімейних відносин з померлим не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
В судовому засіданні представник відповідача вказав, що при вирішенні спору покладається на думку суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державний нотаріус Другої вінницької державної нотаріальної контори Малая Н.С. надала суду заяву про розгляд справи без її участі.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_2 з його матірю, заявницею в справі, проживали разом протягом 5 років, раніше були сусідами. Лужанський був вдівцем, вели спільне господасртво, святкували разом, поховання було за спільні кошти. разом платили за житло, проживали по АДРЕСА_2 .
Свідок ОСОБА_4 вказав, що в ОСОБА_2 була покійна дружина ОСОБА_5 , яка померла 5-6 років тому. В 2016-2017 році заявник та ОСОБА_2 почали проживати разом.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав, що позивач та ОСОБА_2 проживали 6-7 років разом, тримали господарство. ОСОБА_7 працював на будівництві. Вони разом були на днях народження, збирались разом.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомив, що після смерті чоловіка заявниці вона почала проживати з ОСОБА_2 , проводили свята разом, ходили в магазин.
Вислухавши позивача та її представника, відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти. Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання фактичного подружжя сім'єю без наявності інших ознак сім'ї.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.
Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
При застосуванні статті 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року №5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зі статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Для одержання права на спадкування у зазначених осіб необхідне встановлення двох юридичних фактів: 1) проживання однією сім'єю; 2) на час відкриття спадщини має пройти принаймні п'ять років, протягом яких спадкоємець проживав зі спадкодавцем однією сім'єю.
Ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 67 років помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_1 від 22.12.2021 року, відповідний актовий запис № 5203.
Спадкодавцю ОСОБА_2 на праві власності належав житловий будинок, з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 37,2 кв.м., житлова площа 28,5 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, кадастровий номер: 0510100000:03:048:0181, площею 0,0463 га, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.08.2017 року.
Позивач 21.04.2022 року подала до Другої вінницької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що на день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 з яким позивач проживала однією сім'єю більше п'яти років, на підставі якої було заведено спадкову справу.
На підтвердження обставин спільного проживання позивачем були надані копії фотознімків, копію рахунку - замовлення № 0466 КП «Комбінат комунальних підприємств» на ритуальні товари та послуги, де замовником є ОСОБА_3 ; довідка КП «Комбінат комунальних підприємств» від 18.12.2021 року, яка видана ОСОБА_3 , про те, що він здійснив поховання ОСОБА_2 за власні кошти; свідоцтво про поховання від 19.12.2021 року, яке видано ОСОБА_3 , який здійснив поховання померлого ОСОБА_2 ; рахунок офіціанта від 19.12.2021 року на суму 3680 грн.
ОСОБА_3 являється сином позивача ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 від 16.11.1971 року.
Відповідно до листа відділу ДРАЦС у місті Вінниці від 26.12.2022 року № 2909-21.21-32, вбачається що у відділі актовий запис про народження дітей, в тому числі усиновлених на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутній.
Позивачем в заяві про прийняття спадщини та у судовому засіданні було зазначено, що є ще спадкоємиця, передбачена законом, дочка померлого ОСОБА_9 , що проживає в російській федерації.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем тверджень щодо проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 однією сім'єю більш ніж п'ять років до часу відкриття спадщини.
Показання свідків не можуть бути прийняті до уваги за належні та допустимі докази спільного проживання однією сім'єю позивачки із ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю більш ніж п'ять років до часу відкриття спадщини. Свідок ОСОБА_3 є рідним сином позивачки, а свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 є знайомими позивачки, тому вказані особи є зацікавленими у результаті розгляду справи, а їх покази не можуть бути достатніми для встанволення факту.
Також надані позивачем фотокартки не можуть свідчити про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.
В матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази того, що померлий ОСОБА_2 проживав разом з позивачем за місцем її реєстрації, там же отримував поштову кореспонденцію (газети, листи, тощо), отримував медичне обслуговування в медичних закладах. Також відсутні докази того, що позивач проживала за місцем реєстрації померлого, отримувала поштову кореспонденцію (газети, листи, тощо), отримувала медичне обслуговування в медичних закладах. При цьому в позовній заяві зазначено, що особи проживали в належному ОСОБА_2 будинку за адресою: АДРЕСА_1 . В судовому засіданні позивач та свідки вказали, що вони проживали в будинку по АДРЕСА_2 .
Звертаючись з даним позовом позивачем не надано належних та достовірних доказів про те, що протягом п'яти років (або будь-який період) вона з померлим вела спільне господарство, що у них був спільний бюджет, що вони разом здійснювали покупки, утримували житло, сплачували вартість отриманих комунальних послуг тощо.
Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не вказують на те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю (див. постанову Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15-ц).
У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 129/2115/15-ц зазначено, що для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат; вказані обставини судом не встановлено, а показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення вказаного факту.
Лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (див. постанову Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20).
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту проживання позивачки і ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю більш ніж п'ять років до часу відкриття спадщини.
Зважаючи на наявність підстав для відмови у задоволенні позову щодо встановлення факту, необхідно відмовити у задоволенні похідної позовної вимоги про визнання ОСОБА_1 , як особи, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, спадкоємицею четвертої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на нерухоме майно.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про залишення позову без задоволення, підстави для стягнення з відповідача судових витрат в порядку ст. 141 ЦПК України відсутні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 3, 4, СК України, ст. 1264 ЦК України, ст. ст. 234, 256, 294, 315 - 319 ЦПК України,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державний нотаріус Другої вінницької державної нотаріальної контори Малая Наталія Станіславівна про встановлення факту проживання однією сім'єю відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач Вінницька міська рада, місцезнаходження: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 25512617.
Суддя