Справа № 146/170/23
"07" лютого 2023 р. смт.Томашпіль
Слідчий суддя Томашпільського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Томашпіль клопотання слідчого СВ ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 погодженого прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей,особою з інвалідністю, депутатом, та потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС не являється, військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «сержант», що перебуває на посаді топогеодезиста взводу звукометричної розвідки батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України
6 лютого 2023 року слідчий СВ ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 звернувся до Томашпільського районного суду з клопотанням погодженим з прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано наступним.
04.02.2023 до відділення поліції № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення із служби «102» про те, що 04.02.2023 о 16:46 год. до працівників СРПП звернулась гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , яка повідомила, що прийшла її донька та принесла з собою гранату типу «Ф-1». Вказаний факт 04.02.2023 р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023020200000034 за ч. 1 ст. 263 КК України.
04.02.2023 року о 22 год. 20 хв. працівниками поліції ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні вказаного злочину.
11.05.2022 сержант військової служби за мобілізацією ОСОБА_6 призвано Томашпільським РТЦК.
Надалі, 15.07.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 419 сержанта ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, постановлено на усі види забезпечення та призначено на посаду топогеодезиста взводу звукометричної розвідки батареї управління та артилерійської розвідки.
Водночас, у порушення норм законодавства України військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 топогеодезист взводу звукометричної розвідки батареї управління та артилерійської розвідки сержант ОСОБА_6 учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, у невстановлені у ході проведення досудового розслідування час, день та місці але не пізніше грудня 2022 сержант ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , обіймаючи посаду топогеодезиста взводу звукометричної розвідки батареї управління та артилерійської розвідки, діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, перебуваючи у м. Авдіївка Донецької області придбав у невстановлений у ході проведення досудового розслідування спосіб бойові припаси, а саме дві бойові гранати, одну типу «Ф-1» з маркуванням «УЗРГМ/2» та іншу типу «GHO- 1RDX».
Придбавши вказані гранати сержант ОСОБА_6 перевіз їх до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та продовжив їх там зберігати..
Надалі, наприкінці грудня 2022 (більш точні час та день у ході проведення досудового розслідування не установлені) сержант ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, перебуваючи у будинку за місцем свого проживання безоплатно передав своєму сину ( цивільній особі) ОСОБА_9 , матеріали досудового розслідування щодо якої містяться у іншому кримінальному провадженні, одну із зазначених бойових гранат, а саме «GHO-1RDX».
Іншу бойову гранату типу «Ф-1» з маркуванням «УЗРГМ/2» сержант ОСОБА_6 продовжив зберігав за шафою у житловій кімнаті власного будинку до тих пір поки її не було виявлено його донькою ОСОБА_10 та в подальшому 04.02.2023 не вилучено працівниками поліції в ході обшуку.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами:
-протоколом обшуку від 04.02.2023, під час якого вилучено гранату типу «Ф-1» з маркуванням «УЗРГМ/2»
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка підтверджує факт зберігання її чоловіком вилученої гранати;
-довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів;
-протоколом затримання ОСОБА_6 ;
-пояснення ОСОБА_6 в якому він підтверджує факт зберігання зазначеної гранати.
Слідчий вказує, що метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 , згідно ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 буде переховуватись від органів досудового слідства, оскілки він вчинив тяжкий злочин за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, тому з метою ухилення від покарання останнього може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, встановлено, що ОСОБА_6 , відповідно до довідки виданою командиром військової частини НОМЕР_1 самовільно залишив військову частину, а саме 21.12.2022 було виявлено його відсутність у зазначеній військовій частині та з того часу на телефоні дзвінки не відповідав та місце знаходження його було не відомо, що свідчить про те, що він може не з'являтися на виклики слідчого, прокурора, для здійснення повного досудового розслідування, змінити місце проживання, змінити номер телефону, щоб орган досудового розслідування, суд, не могли встановити його місцезнаходження, та таким чином перешкоджати кримінальному провадженні.
У досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки свідки по даному кримінальному провадженню є його близькими родичами з якими він спільно проживає та в підозрюваного можуть бути реальні можливості незаконно впливати на них, тим самим ОСОБА_6 матиме можливість уникнення або пом'якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
За викладених обставин, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків необхідно обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Таким чином, слідчий вважає, що у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, так як наявні у матеріалах справи дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, такий не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні слідчий СВ ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП України у Вінницькій області ОСОБА_4 клопотання підтримав за обставин, викладених у ньому, просив клопотання задовольнити, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід - тримання під вартою.
Прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав за обставин, викладених у ньому, просив клопотання задовольнити.
Будучи допитаним слідчим суддею, підозрюваний ОСОБА_6 з обставинами вчиненого кримінального правопорушення, яке зазначено в клопотанні погодився, однак заперечив проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою.
Адвокат підозрюваного ОСОБА_5 попросив в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити, оскільки прокурором і слідчим не доведено наявність ризиків та їх обґрунтованість доказами. Просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Розглянувши підстави внесеного клопотання, вислухавши пояснення підозрюваного, слідчого, доводи прокурора, захисника, слідчий суддя доходить до наступного висновку.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Обставини, що дали підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України стверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:
-протоколом обшуку від 04.02.2023, під час якого вилучено гранату типу «Ф-1» з маркуванням «УЗРГМ/2»
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка підтверджує факт зберігання її чоловіком вилученої гранати;
-довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів;
-протоколом затримання ОСОБА_6 ;
-пояснення ОСОБА_6 в якому він підтверджує факт зберігання зазначеної гранати.
4 лютого 2023 року о 22 год. 20 хв. ОСОБА_6 затримано на підставі ст. 208 КПК України.
5 лютого 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у зберіганні, придбанні та передачі бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Підозрюваному ОСОБА_6 призначено захисника-адвоката ОСОБА_5 .
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 року № 4 звернуто увагу судів, що при вирішенні питань, пов'язаних із обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і продовженням строків тримання під вартою суди мають додержувати вимог ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), далі Конвенції) і норм КПК, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
За ч.ч. 1, 5, 6 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, пов'язане із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
В судовому засіданні слідчим, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України класифікується, як тяжкий злочин, за яким передбачено покарання до 7 років позбавлення волі, може з метою уникнення відповідальності переховуватись від органів слідства та суду, оскільки будучи військовослужбовцем самовільно залишив військову частину та встановити його місце перебування було неможливо, а тому з метою виконання покладених на нього процесуальних обов'язків суд вважає клопотання обґрунтованим, яке підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Згідно ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, згідно якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Згідно п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної або обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його майнового стану, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити ОСОБА_6 заставу, відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 134200 грн.
Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Крім того, суд вважає необхідним відповідно до ст.183 ч.3 КПК покласти на ОСОБА_6 бов'язки, передбачені ст.194 цього Кодексу, у разі внесення ним застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України
Клопотання слідчого СВ Відділення поліції №2 Тульчинського районного відділу поліції у Вінницькій області ОСОБА_4 погодженого прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «сержант», що перебуває на посаді топогеодезиста взводу звукометричної розвідки батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого за ч.1 ст.263 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, а саме до 4 квітня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_6 з врахуванням тяжкості вчиненого злочину, розмір застави в сумі 134200 грн. (сто тридцять чотири тисячі двісті гривень), у разі внесення якої покласти на нього такі обов'язки на строк два місяці:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;
2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
3) повідомляти прокурора, слідчого і суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та /або місця роботи.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити підозрюваному ОСОБА_6 .
На ухвалу може бути подана апеляція протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1