Справа № 146/1202/22
"03" лютого 2023 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.,
з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Томашпіль цивільну справу
ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я»
вимоги позивача: про визнання протиправним і скасування наказу про призупинення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
представник позивача: ОСОБА_2
представник відповідача: адвокат Гуляєв А.В.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
31 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить визнати незаконним і скасувати наказ від 25.03.2022 №328/12-к виданий ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» та стягнути з ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту призупинення дії трудового договору по день скасування виданого відповідачем наказу від 25.03.2022 року №328/12-к.
Даний позов обґрунтовано наступним.
ОСОБА_1 працює на посаді представника торговельного в секторі зовнішньої служби відділу аналізу та маркетингу. З березня 2022 року виплата заробітної плати зменшилася без вини позивачки та правових підстав. Пізніше на звернення позивачки директор ТОВ ОСОБА_3 надіслав позивачці лист від 04.10.2022, яким поінформував, що дію трудового договору з позивачкою призупинено з 25.03.2022.
Позивачка вказує, що наказ №328/12-к підлягає скасуванню як протиправний, адже при його винесенні не враховано вимоги законодавства та практику його застосування.
Відповідач не довів наявності фактичних підстав, що виправдовували призупинення дії трудового договору. Відповідачем не було доведено з посиланням на належні і допустимі докази, що у зв'язку з військовою агресією проти України виключалась можливість надання та виконання роботи. Також відповідачем не надано інформації про причини призупинення дії трудового договору у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої господарські обов'язки та про строк призупинення, не надано доказів того що господарська діяльність ТОВ була повністю зупинена, що підприємство було зруйноване або існує загроза такого руйнування.
Право роботодавця на призупинення відносин не є абсолютним. Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. При цьому ці дві умови мають виконуватися одночасно.
Відповідач не спростував можливість продовження роботи, зокрема дистанційно. Позивачка вважає, що абсолютно всі посадові обов'язки могли виконуватися дистанційно поза приміщенням роботодавця, а протилежного відповідачем не доведено.
Відповідачем не дотримано вимоги на ознайомлення позивачки з наказом про призупинення дії трудового договору.
21 грудня 2022 року представник відповідача надіслав до суду відзив, згідно якого в задоволенні позову просить відмовити.
Відзив мотивовано наступним.
Сторонами не оспорюється, що ОСОБА_1 починаючи з 15.03.2021 перебуває в трудових відносинах з ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» працюючи на посаді представника торгівельного в секторі зовнішньої служби відділу аналізу та маркетингу.
25 березня 2022 року наказом відповідача № 328/12-к, в умовах воєнного стану авіаційних бомбардувань та активних бойових дій у місті Харкові та Харківській області, у зв'язку з зупиненням виробництва ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» та відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства, як то зазначено в преамбулі вказаного наказу, на підставі норм Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», призупинено дію трудового договору з позивачкою з 25.03.2022 до відновлення можливості надати і виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
Відповідач вказує, що місцезнаходження та знаходження виробничих потужностей ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» є м.Харків, Київський район, вул. Шевченка, 22, що відноситься до Харківської міської територіальної громади.
За інформацією, яка міститься у відкритих джерелах, місто Харків з початку повномасштабного вторгнення перебувало під масивними обстрілами різного озброєння, значна частина Харківщини зруйнована. Станом на 25.03.2022 року на Харківщині загинуло більше 300 цивільних, у тому числі 15 дітей, було пошкоджено щонайменше 909 будівель.
Харківська територіальна громада Харківського району Харківської області має статус територіальної громади, яка розташована в районі проведення бойових дій. Також Харківська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Таким чином, вищевикладені обставини та наведені докази, які за своєю суттю є загальновідомими, підтверджують той факт, що станом на 25.03.2022 існувала реальна загроза руйнування виробничих потужностей ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я».
З 24 лютого 2022 року у місті фактично безперебійно лунали сирени повітряної тривоги. Більшість працівників ТОВ змушена була евакуюватися з міста Харкова, у багатьох зруйновано домівки, а ті, що залишились сиділи у підвалах, бомбосховищах. У таких умовах товариство позбавлене можливості надати роботу, а працівники - виконувати її, 24.02.2022 на роботу вийшли директор та ще пару працівників для забезпечення можливості завершення виробничих циклів та зупинення діяльності товариства.
24 лютого 2022 року на підставі ст. 34 КЗпП наказом товариства № 66 оголошено простій.
Таким чином діяльність товариства була зупинена.
Оскільки товариство з 24.02.2022 перебувало на простої та не мало змоги забезпечити безпечні умови праці, безпосередній керівник позивачки також був змушений рятувати власне життя і здоров'я та не міг комунікувати з підлеглими, характер роботи позивачки не дозволяє здійснювати її дистанційно, так як до трудових обов'язків позивачки входить постійна комунікація з фаховими групами, а також роботодавцем, таким чином позивачка не могла працювати дистанційно.
Також позивачкою не надано жодного доказу спрямування до відповідача щоденно складених звітів та планів, погодження їх безпосереднім керівництвом. З 24.02.2022 позивачкою робота не виконувалась. Таким чином підстав для нарахування та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу немає.
Окрім того відповідач вказує, що позивачкою пропущено строки звернення до суду з позовом та необґрунтовано причини пропуску.
Відповідач зазначає, що очікує понести витрати пов'язані із розглядом справи в розмірі 20000 грн. Докази понесення судових витрат будуть надані в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України.
28 грудня 2022 року до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивачка просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідь на відзив мотивовано наступним.
Позивачка вказує, що відповідач намагається обґрунтувати наявність підстав для призупинення дії трудового договору, стверджуючи про запровадження простою в ТОВ з 24.02.2022. Однак зв'язок між запровадженням простою і правомірністю призупинення дії трудового договору відсутній. Факт простою до відома позивачки не доводився, та доказів направлення їй наказу «про оголошення простою» від 24.02.2022 № 66 немає.
Позивачка відмічає, що наказ №66 не підкріплено посиланням на докази зупинення роботи, а імені позивачки у списку підпадаючих під простій працівників не зазначено.
24.03.2022 простій на підприємстві скасовано, тому казати про зупинення виробництва з 25.03.2022 немає жодних підстав. Із Наказу №67 не слідує висновок, що ним призупинено трудові договори з усіма 1500 особами працівників.
Висновок про абсолютну неможливість виконання позивачкою роботи зроблено відповідачем на власний суб'єктивний розсуд. До наказу не долучено актів відсутності позивачки на робочому місці або втрати зв'язку з позивачкою; серед підстав винесення оскаржуваного наказу не було зазначено розпорядчих рішень відповідача, які б свідчили про зупинення виробничих, технологічних і управлінських процесів на підприємстві з урахуванням невідворотної загрози, нестачі кадрів або знищення матеріальної бази підприємства; відповідачем не обґрунтовано, що використання наявного майна або ж його функціонування з об'єктивних і незалежних від нього обставин стало неможливим; ТОВ діяло як об'єкт критичної інфраструктури в умовах воєнного стану й задовольняло підвищений попит на ліки.
Роботодавець, приймаючи за власною ініціативою рішення про призупинення дії трудового договору, враховуючи необхідність встановлення для цього абсолютної неможливості надавати роботу та виконувати її, мав напередодні прийняття оскаржуваного наказу впевнитись у тому, що працівник дійсно не може виконувати роботу, тобто у будь-який спосіб звернутись до працівника з таким питанням.
Відповідач замовчує той факт, що на посаді медичного представника ОСОБА_1 виконувала обов'язки дистанційно, знаходячись у м.Львові, адже саме ця місцевість була ввіреною їй територією відповідно до п.2.6 Посадової інструкції. Ситуація у м.Харкові не могла безпосередньо вплинути на виконання нею роботи. Роботодавець не перевірив можливості виконання ОСОБА_1 своєї роботи в дистанційному режимі.
Надані відповідачем до суду докази свідчать лише про потенційну небезпеку заподіяння шкоди, а не про реальні факти, які би унеможливлювали роботу ТОВ.
Позивачка наголошує, що підприємство працювало, адаптуючись до надзвичайних умов - на роботу виходили директор й ще кілька працівників.
Відповідач не доклав зусиль до своєчасного надсилання позивачці наказу про призупинення дії трудового договору. Відправка листа на електронну пошту, яка не була офіційним контактом позивачки і не була їй доступною, не може вважатися належним повідомленням у доступний спосіб.
Позивачка відмічає, що строки визначені ст. 233 КЗпП продовжуються на строк дії карантину.
Також позивачка просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу відповідача, оскільки розмір судових витрат заявлених відповідачем є неспівмірним з наданим обсягом правової допомоги. Покладення на позивачку значних судових витрат в умовах воєнного стану, позивачка вважає несправедливим, оскільки позивачка позбавлена будь якого заробітку, та таким, що призведе до безпідставного збагачення відповідача.
04 січня 2023 року до суду надійшло заперечення, згідно якого відповідач в задоволенні позову просить відмовити.
Заперечення мотивовано наступним.
Відповідач вказує, що обґрунтовує наявність підстав для призупинення трудового договору з позивачкою, як і запровадження простою, обставинами, які не залежали від його волі, а саме, активними бойовими діями на території міста Харкова станом на 25.03.2022 року, у зв'язку із чим підприємство не мало можливості забезпечити безпечні умови роботи, надати таку роботу, а працівники - її виконати, підтверджуючи ці обставини доказами, які є загальновідомими.
Окрім того, згідно наказу 66/1 зупинено виробництво продукції на дільницях.
Однією з умов неможливості подальшої звичної співпраці працівника та роботодавця в умовах оголошеного в країні воєнного стану є абсолютна неможливість сторін виконати обов'язки за трудовим договором.
Проведення воєнних (бойових) дій на території Харківської міської територіальної громади було загрозою життю та здоров'ю працівників та клієнтів ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» так само як і неможливо було налагодити постачання необхідних товарів та сировини для повноцінного функціювання підприємства, забезпечити безпеку життю та здоров'ю працівників та безпосередніх керівників позивачки.
Штатна чисельність працівників ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» станом на 23.02.2022 становила 1860 одиниць, з яких сектор зовнішньої служби відділу аналізу та маркетингу - 63 одиниці. Фактична чисельність на 23.02.2022 - 1699 осіб, з яких в секторі зовнішньої служби відділу аналізу та маркетингу - 34 особи. Станом на 25.03.2022 фактична чисельність працюючих (залучених до роботи) - 44 одиниці з яких в секторі зовнішньої служби відділу аналізу та маркетингу - 0 осіб.
Прийняття наказу № 328/12-к від 25.03.2022 стало вимушеним кроком через військову агресію проти України, оскільки відповідач як роботодавець невзмозі був забезпечити безпечні умови праці своїм працівникам.
Відповідач зазначає, що ст.13 Закону України № 2136-ІХ від 15 березня 2022 року «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на момент винесення наказу не вимагала від роботодавця складання будь-яких додаткових актів, або інших підтверджуючих документів.
Той факт, що на підприємстві продовжували працювати деякі працівники ніяк не спростовує факту зупинення діяльності товариства станом на 25.03.2022, адже з метою забезпечення збереження майна та інфраструктури товариства, обслуговування обладнання, завершення деяких виробничих процесів товариством залучалася мінімальна кількість працівників.
Щодо твердження позивачки, про те, що вона виконувала обов'язки дистанційно, знаходячись у м.Львів, оскільки ця місцевість була ввірена їй відповідно до п.2.6 посадової інструкції, то вказане твердження не відповідає доданим доказам та п.2.6. посадової інструкції поданої позивачкою.
При прийнятті позивачки на роботу, їй було надано доступ до корпоративної електронної пошти через яку здійснюються всі повідомлення в межах компанії, листування, повідомлення та доведення до працівників необхідної інформації.
Для виконання трудових обов'язків позивачці було видано сім карта з номером телефону НОМЕР_1 та планшет, які налаштовані на отримання всіх повідомлень та комунікації із товариством.
Відповідач відмічає, що чинним законодавством не передбачено обов'язку сторони яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 03 листопада 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання призначено на 02 грудня 2022 року.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 02 грудня 2022 року розгляд справи відкладено на 22 грудня 2022 року.
21 грудня 2022 року представник відповідача надіслав до суду відзив.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 22 грудня 2022 року розгляд справи відкладено на 24 січня 2023 року.
22 грудня 2022 року від представника відповідача до суду надійшло заперечення на клопотання позивачки про долучення доказів.
26 грудня 2022 року від позивачки до суду надійшло клопотання про долучення доказів.
28 грудня 2022 року від позивачки до суду надійшла відповідь на відзив.
04 січня 2023 року від відповідача до суду надійшло заперечення.
06 січня 2023 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.
17 січня 2023 року та 25 січня 2023 року від позивачки до суду надійшло заперечення на клопотання представника відповідача про долучення доказів.
24 січня 2023 року судове засідання не відбулося у зв'язку зі станом здоров'я головуючого у справі.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 31 січня 2023 року розгляд справи відкладено на 03 лютого 2023 року.
Доводи учасників процесу.
На розгляд справи з'являлися позивачка, представник позивачки та представник відповідача.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 , позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, за обставин викладених в позові та відповіді на відзив. Пояснив, що позивачка з позовом звернулася у жовтні, бо до того моменту вона не отримувала тексту наказу про призупинення дії трудового договору. Згідно законодавства, чинного на момент винесення наказу, роботодавець зобов'язаний повідомити працівника про призупинення дії трудового договору, однак роботодавець не зробив цього в будь-який доступний для позивачки спосіб. Вперше позивачка побачила наказ про призупинення дії трудового договору лише після витребування його судом. На її неодноразові звернення наказ не надавався, лише восени її поінформували, що дію договору призупинено.
Представник позивачки вказує, що надані відповідачем скріншоти не можна вважати електронними доказами, оскільки не додано електронного підпису. Наказ додано фрагментарно та він не містить всіх реквізитів наказу. Доданий представником відповідача конверт якогось поштового сервісу не містить підтвердження, що документи відправлено саме ті, саме тоді та саме цими особами. Доказів того, що позивачка мала доступ до корпоративної електронної пошти відповідачем також не надано. Корпоративна пошта не була визнана офіційним контактом позивачки, але з початком воєнних дій будь який доступ до цієї пошти був заблокований.
Представник позивачки заперечує обставини, що 25.03.2022 на адресу позивачки було надіслано оспорюваний наказ та вважає, що оспорюваний наказ було видано з порушенням норм ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», оскільки оспорюваний наказ не свідчить про зупинення господарської діяльності компанії. Жодних доказів на обґрунтування абсолютної неможливості виконувати сторонами своїх обов'язків стороною відповідача не додано. Відповідач не з'ясував в позивачки, чи може вона виконувати свої обов'язки дистанційно.
Представник позивачки зазначає, що лист Харківської міської ради не є належним доказом бо виданий після наказу. Ризики продовження позивачкою роботи були, але такі ризики були по всій території України. Їх можна було мінімізувати дистанційною роботою.
Таким чином наказ про призупинення дії трудового договору є необґрунтованим та порушує права працівника. Тому наказ має бути скасований зі стягненням із роботодавця суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Відповідач не довів, що зупинив господарську діяльність. Заявлені відповідачем розрахунки судових витрат є необґрунтованими.
Роботодавець не з'ясував чи може ОСОБА_1 виконувати роботу. Для призупинення дії трудового договору має бути дві умови, які мають збігатися - це неможливість роботодавця забезпечити роботою та працівника її виконати. Їх наявності доведено не було.
Представник відповідача ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я», адвокат Гуляєв А.В. позовні вимоги не визнав та в задоволенні позову просив відмовити за обставин викладених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив. Пояснив суду, що підприємство дійсно зупинило свою діяльність, що підтверджується доданими відповідачем наказами. Станом на 25 березня 2022 року чисельність залучених до роботи працівників зменшилась до 44 чоловік із близько 1600. Те, що деякі працівники продовжують працювати не заперечує факт зупинення діяльності підприємства, оскільки залучено мінімальну кількість працівників для збереження майна підприємства. В посадовій інструкції не вказано місце роботи позивачки. Остання з 24.02.2022 жодного разу Харків не відвідувала, щоденний звіт не направляла. Місто Харків знаходиться в зоні бойових дій та на момент видання наказу підприємство перебувало в зоні активних бойових дій. Факти бойових дій на території Харківщини є загальновідомими з 24.02.2022, що також підтверджується відповіддю Харківської адміністрації. Також позивачка повідомлялась про призупинення дії трудового договору і телефонним зв'язком.
На запитання представника позивачки про те, чи зазнало підприємство пошкоджень, представник відповідача повідомив, що підприємство знаходиться на різних адресах. На АДРЕСА_1 підприємство не зазнало пошкоджень, однак на інших адресах є знищені приміщення.
Представник відповідача також вказав, що ОСОБА_4 є директором з юридичних питань ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я». Позивачка не зверталась офіційно щодо переведення її на дистанційну роботу. ОСОБА_1 жодним документом не закріплена для роботи на певній території. Позивачка поширює лікарські засоби, а фірма припинила виробництво продукції.
Підприємство, перебуваючи в зоні бойових дій, було вимушено прийняти оспорюваний наказ. Крім того в матеріалах справи наявні докази, що підприємство всіма можливими способами повідомляло позивачку.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх належність та достовірність, сприяючи всебічному й повному з'ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.
Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов'язковість судового рішення.
Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до , законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення
справи.
Відповідно ч.1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.3 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п.1 глави XIX КЗпП України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Судом встановлено, що наказом директора ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» Володимира Новікова №328/12-к від 25.03.2022 «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_5 » призупинено дію трудового договору ОСОБА_1 представнику торговельному сектору зовнішньої служби відділу аналізу та маркетингу з 25 березня 2022 року до відновлення можливості надати і виконувати роботу, але не пізніше дня припинення воєнного стану з підстав умов воєнного стану, авіаційних бомбардувань та активних бойових дій у м.Харків та Харківській області у зв'язку з зупиненням виробництва ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» та відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства, керуючись нормами Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ. Визначено наказ довести до відома ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку надіславши його на робочий еmail: kushnir_s@zt.kharkov.ua та (за можливості) надіславши його іншими можливими засобами (поштою, повідомити телефонним дзвінком, надіслати повідомлення на месенджер) або під підпис - відповідальна особа заступник директора з юридичних питань ОСОБА_6 .
Згідно копії витягу із наказу від 12.03.2021 року №121-к ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я», ОСОБА_1 1998 року народження прийнято на роботу 15.03.2021 року на посаду представника торгового в сектор зовнішньої служби відділу аналізу і маркетингу, категорія 21 з окладом згідно штатного розпису. Табельний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до копії посадової інструкції представника торгового, затвердженої наказом директора ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» від 26.07.2019 року, до посадових обов'язків представника торгового належить: п.2.1 представляти інтереси компанії на певному ринку за погодженою номенклатурою препаратів; п.2.2 здійснювати індивідуальні візити до певних цільових груп фахівців у відповідності до індивідуального завдання на відповідний період; п.2.3 здійснювати підтримку актуальної бази фахівців цільових груп; п.2.4 щоденно складати плани і звіт по індивідуальним візитам у відповідності із затвердженими формами і строками їх надання. Зміни в плануванні діяльності попередньо погоджуються з безпосереднім керівником; п.2.5 створювати і підтримувати позитивний імідж компанії і препаратів серед фахівців цільових груп на ввіреній території; п.2.6 проводити маркетингові дослідження та інформувати компанію про потенціал і тенденції розвитку ринку; п.2.7 представляти компанію «Здоров'я» інформувати про продукцію компанії і формувати позитивну думку у фахівців про ТОВ «ФК «Здоров'я» на конференціях та інших наукових і рекламних заходах; п.2.8 організовувати ділові контакти компанії з іншими організаціями, проводити групові заходи в лікувально-профілактичних установах, аптеках у відповідності до індивідуального завдання на цикл ; п.2.9 виконувати вимоги міжнародних стандартів ISO 9001, ISO 14001, принципів НАССР, GMP і документації Системи управління підприємством, брати участь у здійсненні заходів по охороні навколишнього середовища; п.2.10 сприяти досягненню поставлених цілей на ввіреній території, дотримуватися законодавчих і нормативних вимог, раціонально використовувати матеріали, запобігати забрудненню і іншим негативним впливам на навколишнє середовище; п.2.11 дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства; п.2.12 не розголошувати інформацію, що становить комерційну таємницю підприємства. ОСОБА_1 з інструкцією ознайомлена.
Згідно витягу ЄДРПОУ щодо юридичної особи код : 31437750, ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» знаходиться за адресою: 61013, Харківська область, м.Харків, вул. Шевченка, 22.
Згідно копії відповіді ТОВ «ФК «Здоров'я» на запит ОСОБА_1 від 04.10.2022 року №1668/3, на підставі наказу № 328/12-к від 25.03.2022 дія трудового договору призупинена з 25.03.2022.
Згідно довідки ПФУ форми ОК-5, ОСОБА_1 за січень 2022 року від ТОВ «ФК «Здоров'я» отримала 20267,31 грн., за лютий 2022 року 17874,09 грн., за березень 2022 року 9021,06 грн.
Відповідно до скріншоту вихідних повідомлень електронної адреси «office@zt.com.ua» на електронну адресу «kushnir_s@zt.kharkov.ua» відправлено у вкладенні копію наказу № 328/12-к
Відповідно до копії наказу № 66 від 24 лютого 2022 року про оголошення простою, у зв'язку з військовою агресією рф проти України та запровадженням воєнного стану наказано оголосити початок простою на підприємстві не з вини працівників з 24 лютого 2022 року до можливості відновити роботу.
Відповідно до копії наказу № 66/1 від 25 лютого 2022 про переведення систем повітропідготовки в економічний режим наказано директору з виробництва, начальникам виробничих цехів - зупинити виробництво продукції на дільницях на станції не раніше, ніж пакування продукції та первинне пакування.
Відповідно до копії наказу № 67 від 24 березня 2022 про внесення змін до наказу №66 від 24.02.2022, наказано внести зміни до п.1 наказу № 66 від 24.02.2022 «Про оголошення простою» та викласти його в наступній редакції : «оголосити початок простою на підприємстві не з вини працівників з 24 лютого 2022 року по 24.03.2022 ».
Як видно з відповіді Харківської ОВА від 16.12.2022 № 01-53/5102, починаючи з 24.02.2022 та станом на 15.12.2022 в інформаційній системі формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) Харківська міська територіальна громада Харківського району Харківської області має статус територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій.
Враховуючи ситуацію, що склалася в регіоні, а саме систематичні обстріли цивільного населення військами рф, близькість фронту, гарантувати безпечність виробничого процесу та перебування на території підприємств працівників не можуть ні представники обласної військової адміністрації, ні органи місцевого самоврядування.
Відповідно до скріншоту узагальнення подій, які відбулись у Харкові та Харківській області протягом перших 30 днів повномасштабного вторгнення, по місту Харків наявна інформація про масивні обстріли цивільної інфраструктури. Вказана стаття не є офіційною інформацією.
Згідно копії квитанції №4236154, 25.03.2022 із м.Харків від ОСОБА_4 до ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 відправлено кур'єром наказ про призупинення дії трудового договору від 25.03.2022 № 328/12-к та наказ від 24.02.2022 № 66 про оголошення простою. Відмітки про вручення квитанція не містить.
Згідно акта прийому - передачі обладнання від 15.03.2021 року ОСОБА_1 передано та нею прийнято планшет Samsung Galaxy Tab E 9.6 3G, сім карту Київстар НОМЕР_1 , зарядний пристрій Samsung Galaxy Tab E 9.6 3G.
Відповідно до скріншоту фрагменту опублікованого 02.11.2022 на сайті «Obozrevatel», фармкомпанія «Здоров'я» попри війну продовжує забезпечувати українців якісними ліками. ТОВ «ФК «Здоров'я» починаючи з 24 лютого 2022 року продовжує працювати та виробляти якісні та доступні ліки для українців. Вказана стаття не є офіційною інформацією.
Відповідно до копії листа ТОВ «ФК «Здоров'я» голові Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 05.07.2022 ТОВ «ФК «Здоров'я» підприємством будуть випущені для реалізації на ринку України лікарські засоби, що були вироблені з метою експорту в інші країни, та які відповідають вимогам методів контролю якості до Реєстраційного посвідчення. Вказаний лист не містить підтвердження, що ТОВ «ФК «Здоров'я» продовжувало працювати під час воєнного стану.
Згідно довідки №1-01/200 від 03.01.2023 ТОВ «ФК «Здоров'я» штатна чисельність станом на 23.02.2022 становила 1860,25 одиниць, з яких сектор зовнішньої служби відділу аналізу та маркетингу - 63 одиниці. Фактична чисельність на 23.02.2022 - 1699 осіб, з яких в секторі зовнішньої служби відділу аналізу та маркетингу - 34 особи. Станом на 25.03.2022 фактична чисельність працюючих (залучених до роботи) - 44 одиниці з яких в секторі зовнішньої служби відділу аналізу та маркетингу - 0 осіб.
Основоположні права громадян, пов'язані з реалізацією права на працю передбачені статтями 43-46 Конституції України.
Разом з тим, відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі па життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан. Згідно з пунктом 3 Указу у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Закон України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» вступив в дію з 24.03.2022 року до закінчення воєнного стану.
Згідно ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, цей Закон визначає особливості трудових відносили працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також: осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.
У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Згідно з пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
З огляду на вищевикладене, положення Закону № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136-ІХ також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.
Посилання позивачки на те, що відсутні умови для призупинення дії трудового договору, а саме - абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи, не заслуговують на увагу, оскільки встановлено, що ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я», де працює позивачка, у зв'язку з воєнними діями на території міста Харкова та Харківської області, неможливістю постачання сировини через військову агресію російської федерації не виконує основні виробничі завдання та функції, та як наслідок відсутні фінансові надходження на невизначений термін. Відповідно значна кількість працівників не могла виконувати свої посадові обов'язки та завдання у зв'язку фактичної відсутності певних видів робіт.
Не зважаючи на призупинення виконання основних виробничих завдань та функцій підприємства, забезпечується збереження та працездатність інфраструктури, яка не була пошкоджена вогневим ураженням з боку російської федерації та для обслуговування обладнання залучається мінімальна кількість працівників, через обставини, які можуть поставити під загрозу життя та здоров'я працівників.
Суд звертає увагу, що підприємство, де працює позивачка, на момент виникнення спірних правовідносин знаходилось в безпосередній близькості до зони бойових дій та територія міста Харкова, неодноразово піддавалась ракетним та артилерійським ударам. Такі обставини виключають можливість надання роботодавцем роботи і її виконання позивачкою внаслідок неможливості забезпечення безпечних умов праці через військову агресію проти України.
Судом встановлено, що про призупинення дії трудових договорів позивачка була повідомлена у спосіб передбачений ч.2 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Суд зазначає, що залучення до роботи працівників в дистанційному режимі не являється обов'язком працедавця.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку, суд роз'яснює сторонам наступне.
Відповідно до ч.3 ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору, у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Таким чином, перекладання відповідальності за наслідки військової агресії проти України на підприємство є безпідставним.
Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши в сукупності надані сторонами докази, оцінивши доводи сторін у справі, обставини справи, стан в якому сторони опинилися внаслідок збройної російської агресії, суд дійшов до висновку, що позивачкою не доведено обставини викладені у позові та відповідачем доведені законність та обґрунтованість оскаржуваного наказу, відтак в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як встановлено із матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 при подачі позову до суду за позовну вимогу про скасування наказу про відсторонення сплачено судовий збір в розмірі 992,40 грн., а тому враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статями 8, 32, 34, 43, 44, 55, 64, 92, 129 Конституції України, статями 22, 38, 40, 147, 152, 233, 235, 236 КЗпП, ст.1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», ст. 1, 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» статями 12, 13, 76-89, 90, 95, 141-142, 163, 263, 265, 293, 315, 354 ЦПК України суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» про визнання протиправним і скасування наказу про призупинення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Судові витрати понесені позивачем залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 03 грудня 2014 року Томашпільським РС УДМС України у Вінницькій області, РНКОПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ;
відповідач: ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я», код ЄДРПОУ 31437750, юридична адреса - 61013 Харківська область, м. Харків, вул. Шевченка, 22.
Повний текст рішення виготовлено 07 лютого 2023 року.
Суддя: О. В. Пилипчук