Справа № 137/844/22
"01" лютого 2023 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Гопкіна П.В.,
за участю секретаря Іванової І.О.,
сторін у справі
представника позивача - адвоката Ліщинської Т.І.,
представника відповідача-адвоката Повшука В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Літині в режимі відеоконференції із Рівненським міським судом Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання інформаційно-консультативних послуг,
Позиція сторони позивача
09.09.2022 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 15.01.2021 між нею та ОСОБА_2 було укладено договір про надання інформаційно-консультативних послуг за № 14 відповідно до якого позивачка надала відповідачці ОСОБА_2 консультативні послуги, зміст яких полягає в організації заходів, тренувань, практичних завдань спрямованих на отримання ОСОБА_2 навиків та знань у сфері перукарського мистецтва, а відповідач зобов'язалась прийняти такі послуги в порядку на на умовах визначених договором. В період з 15.01.2021 по 21.10.2021 ФОП ОСОБА_1 було надано відповідачці послуги на суму 84 000,00 грн., що підтверджуються підписаними з обох сторін актами надання послуг. Станом на 15.01.2022 та в подальшому ОСОБА_2 не оплатила вартість послуг. В досудовому порядку врегулювати вказані відносини не вдалось за можливе, відтак просять суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідачки: 84 00,00 грн за надання інформаційно-консультативних послуг; 14 040,73 грн інфляційних витрат; 1525,81 грн та витрати зі сплати судового збору (а.с. 2-5).
Позиція сторони відповідача
04.10.2022 представник позивача адвокат Повшук В.І. надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, яким повідомляє, що позовні вимоги не визнають повністю, адже вони не обгрунтовані, суперечливі та не відповідають вимогам закону. Зокрема матеріали справи не містять доказів надання кількості послуг, періоду часу протягом якого надавались, ким саме та за якою програмою, методикою вони надвалисть, яким чином визначалась вартість наданих послуг, їх калькуляція, собівартість; відсутні докази надання виконавцем послуг передбачених договором; відсутність доказів отриманих відповідачкою результатів; відсутні докази які підтверджують, що його довірителька підвищила свій професійний розвиток; відсутні фінансові документи про оплати та фактичні реальні витрати зі сторони позивача в інтересах довірительки при наданні послуг (а.с. 60-62).
Процесуальні дії
23.10.2022 представник позивача - адвокат Ліщинська Т.І. подала відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої вказує, що заперечення наведені у відзиві не спростовують фактів, зазначених у позовній заяві. Із посиланням на положення ст. 624-629 ЦК України вказала, що відповідачка підписавши договір про надання інформаційно-консультаційних послуг погодилась з його умовами, а тому зобов'язана їх виконувати. На запитання «яким чином?» надавалися ці послуги, представник позивача посилалася на акти наданих послуг, підписаних на підтвердження надання послуг, де конкретизовано найменування послуг які надавались відповідачці - «підготовка та тренування до чемпіонату». Результатом надання послуг відповідачки є її участь та здобуття нагороди (3 місце) на міжнародному чемпіонаті перукарів у 2021 році, що підтверджується відповідним сертифікатом та кубком. В решті спростовує твердження представника відповідача посилаючись на положення договору, котрий є предметом спору та акти виконаних робіт. Щодо програми, методики надання послуг - зазначає, що вони не є істотними умовами договору про надання послуг. Звертає увагу, що особливістю надання послуги є те, що вона споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а тому результат надання послуг не завжди можна побачити. Згадала за відсутність зауважень щодо змісту та обсягу наданих послуг (а.с. 86-91).
У судовому засіданні 03.11.2022 відповідач та його представник заперечували факт надання та отримання послуг за договором, які полягали у підготовці до змагань. 22.11.2022 представником позивача надано докази, фотозображення дописів зі сторінки під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в соціальній мережі «Instagram», де відповідно до публікації від 01.04.2022 відповідачка повідомляє, що вона входить до збірної перукарів України, а ОСОБА_3 являється головним тренером, що у свою чергу підтверджує надання відповідачу інформаційно-консультативних послуг з підготовки та тренування до чемпіонату (а.с. 113-130).
03.01.2023 представником відповідача - адвокатом Повшуком В.І. подано письмові пояснення, якими останній повторює свою позицію зазначену у відзиві на позовну заяву про недостатність доказів та просить відмовити у задоволені позову. Будь-яких інших доказів не надає (а.с. 151-154). Не надав пояснень та спростувань щодо сторінки та дописів у соціальній мережі «Instagram».
Судовий розгляд
Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась. Натомість її представник - адвокат Ліщинська Т.І. у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити, адже позивачем надано достатньо доказів надання ОСОБА_2 послуг, а результати надання послуг могли бути різні. Оскільки відповідачка не відреагувала на висунуту претензію в досудовому врегулюванні спору, відтак просила стягнути з відповідачки заборгованість за договором про надання інформаційно-консультативних послуг. Визнала ту обставину, що за результатами навчання відповідачці надавався відповідний сертифікат, однак він існував в одному екземплярі, а відомості про його видачу не велися. До того ж послуги, які надавалися відповідачці не виражались в матеріальному об'єкті.
Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання 01.02.2023 не з'явилась. Надіслала на електронну адресу суду заяву, відповідно до якої просила розгляд справи проводити у її відсутність, однак за участь її представника - адвоката Повшука В.І. (а.с. 165). У судових засіданнях часом раніше повідомляла, що вона вже мала освіту перукаря та дійсно працювала в ОСОБА_1 перукарем. Також визнала, що в договорі та в актах міститься її підпис, оскільки їй давали підписуватись в документах та вона підписувала, адже її запевняли, що ті документи носять лише формальний характер. Впевнено ствердила, що до змагань готувалась самостійно та самостійно приймала участь. Сертифікат та кубок бачить вперше.
Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Повшук В.І. у судовому засіданні зазначив позицію, відповідно до якого позов не визнають та повторив підстави для відмови у задоволенні позовних вимог котрі зазначені у його відзиві на позовну заяву, зокрема: позивач не надав доказів надання послуг його довірительці; не конкретизовано ряд ознак, зокрема до якого чемпіонату готувалась його довірителька; не зазначено графіку проведення навчання; відсутній документ (сертифікат) за результатом проведення навчання. Не спростовував відомості з мережі «Instagram» щодо його довірительки. Вважає, що позовні вимоги суперечать закону відтак просив відмовити у задоволені позову.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників у судовому засіданні, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини справи, відповідні їм правовідносини та прийшов до наступних висновків.
Досліджені докази
15.01.2021 між ФОП ОСОБА_1 (як виконавцем) та ОСОБА_2 (як замовником) було укладено договір про надання інформаційно-консультативних послуг № 14 (далі Договір) (а.с. 6-8). Відповідно п. 5.3 Договору на замовника було покладено такі обов'язки: приймати від виконавця послуги, що надаються згідно з цим договором; дотримуватись регламенту надання послуг і вимог встановлених виконавцем. Також п 5.4.4 Договору передбачалась можливість відмовитись від послуг виконавця в односторонньому порядку. Пунктом 3.5 Договору на замовника покладено обов'язок підписати акт, та не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання чи в той же строк надати письмове обгрунтування та вмотивовану відмову та зауваження. В зворотному випадку акт вважаться узгодженим замовником та послуги прийнятими.
Актами наданих послуг за період з 17.01.2021 по 21.10.2021 (а.с. 9-22) замовник ОСОБА_2 з одного боку і представник ФОП « ОСОБА_1 » з іншого боку уклали 14 актів про те, що на підставі договору за № 14 від 15.01.2021 виконувано роботи (наді послуги) з підготовки та тренування до чемпіонату. В актах зазначається, що замовник претензій по об'єму, якості та строком виконання робіт (надання послуг) не має. В актах міститься підпис відповідачки і дана обставина не заперечувалась.
21.07.2022 відповідачці ОСОБА_2 було надіслано вимогу про сплату заборгованості по оплаті наданих послуг в сумі 78 00,00 грн. та повідомлено, що у разі непогашення заборгованості позивачка буде змушена звернутись до суду (а.с. 26).
Фотоматеріалом зображено кубок та сертифікат на ім'я « ОСОБА_4 » у конкурсі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (2021) (а.с. 95, 96).
Випискою з медичної картки амбулаторного(стаціонарного хворого за№ 234 від 12.02.2021 (а.с. 98) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 03.02.2021 по 12.02.201 перебувала на стаціонарному лікуванні з приводу ураження попереково-крижових корінців, некласифіковані в інших рубрикою.
Дипломом серії НОМЕР_1 від 30.06.2016 та додатком до нього (а.с. 99, 100) зазначається, що ОСОБА_2 закінчила у 2016 році ДНЗ «Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну» здобула професію «перукаря(перукаря-модельєра), візажиста».
Відповідно до дописів зі сторінки під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в соціальній мережі Instagram, а саме відповідно до публікації від 01.04.2022 (а.с. 117) відповідачка повідомляє, що вона входить до збірної перукарів України, а ОСОБА_3 являється головним тренером.
Оцінка та висновки суду
Так, відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України, одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79, ч. ст. 78 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. 11 ЦК України, за своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За змістом ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання З порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позиція сторони відповідача грунтується на вимозі додаткових доказів та критиці умов договору, однак ті свою чергою не надали жодних доказів на обгрунтування свої позиції у справі на спростування фактів зазначених позивачем у позовній заяві.
Перш за все стороною відповідача не заперечується належність /користування/ведення ОСОБА_2 профілю «gaponenko_beauti» в соціальній мережі Instagram. Також не оскаржувався зміст зображеного та обставин вказаних у профілі. Відтак подальші твердження відповідачки у можливій апеляційній скарзі не можуть бути прийняті до уваги, адже вони не були озвучені та не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
У судовому засіданні ОСОБА_2 повідомляла, що вона самостійно готувалась та приймала участь у змаганнях та будь-хто охочий міг зареєструватись на ці змагання та прийняти в них участь. Натомість відповідно до публікації від 01.04.2022 (а.с. 117) відповідачка повідомляє, що вона входить до збірної перукарів України, а ОСОБА_3 являється головним тренером. Дописом від 02.04.2022 відповідачка публікує зображення кубку, хоча у судовому засіданні повідомила, що про існування кубку їй невідомо (а.с. 119).
Важливою обставиною являється те, що сторона відповідача на запитання суду не заперечувала обставини підписання, як договору про надання інформаційно-консультативних послуг, так і самих актів про надання послуг. В ході судового розгляду встановлено, що відповідачка підписуючи акти виконаних послуг погоджувалась з якістю та обсягом наданих послуг. Як після підписання таких актів так і при судовому розгляді, ні відповідачка ні її представник не виявили бажання звернутись до правоохоронних органів з приводу можливих шахрайський дій ОСОБА_1 .. Не заперечувався зміст підписаного. Також ОСОБА_2 не заперечила, що дійсно в документах міститься її підпис, також не заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки 15.01.2021 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про надання інформаційно-консультативних послуг відповідно до якого сторони погодили предмет договору, відомості про послуги, обов'язки сторін. ОСОБА_2 вищевказаний договір підписала, як і подальші акти, зауважень та заперечень не давала, відтак в розумінні п. 3.5 Договору (а.с. 6) прийняла послуги і зобов'язана була сплатити кошти, однак умови договору порушила.
При ухваленні рішення судом не встановлювались правильність розрахунків інфляційних збитків, оскільки в цій частині вони не заперечувались сторонами.
На підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки витрати по відшкодуванню судового збору.
Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 76-82, 133, 141, 258-265, 268 ЦПК України, суд,
Стягнути із ОСОБА_2 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 основну суму заборгованості - 84 000,00 грн, інфляційні витрати в розмірі 14 040,73 грн., 3 % річних - в розмірі 1 525,81 грн., та 1 045, 67 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження АДРЕСА_1 , КОД ЄДРПОУ НОМЕР_2 , р/р НОМЕР_3 у АТ КБ «Приватбанк», МФО 333391)
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 20.01.2015 Ленінським РВ УДМС України у Вінницькій області, РНОКППП НОМЕР_5 ).
Суддя : Гопкін П. В.