Рішення від 08.02.2023 по справі 128/3113/22

Справа № 128/3113/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 лютого 2023 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участю секретаря Дусанюк Н.О.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 128/3113/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Очеретяного Ярослава Сергійовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебувала справа № 128/3113/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Очеретяного Ярослава Сергійовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, по якій 26.01.2023 винесено рішення.

01.02.2023 позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав письмову заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить ухвалити додаткове рішення та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на його користь суму в рахунок відшкодування витрат на професійну правову допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн.

06.02.2023 представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Ковальчук Д. подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яке обґрунтоване тим, що предметом позову є скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, що віднесено судом першої інстанції до категорії термінових адміністративних справ з врахуванням вимог спрощеного позовного провадження. Договором передбачено, що на визначення вартості правничої допомоги впливають, зокрема, обсяг правничої допомоги необхідної для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих завдань клієнта, рівень складності такої допомоги, а також строки та результати її надання. Враховуючи викладене, виходячи зі складності справи, обсягу та характеру наданих послуг, визначеного на їх надання часу, та враховуючи фактично витрачений представником позивача час, вважають, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язана з розглядом даної справи, у розмірі 5000 грн є неспівмірною, а вимоги про її відшкодування - необґрунтованими.

В судове засідання 08.02.2023 учасники справи не з'явились, хоч про день, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення повідомлялись в установленому законом порядку.

Позивач ОСОБА_1 попередньо через систему «Електронний суд» подав заяву, в якій просить розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення провести без його участі, заяву підтримує повністю, просить задовольнити.

Частиною третьою статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та інспектор 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Очеретяний Я.С. в судове засідання 08.02.2023 не з'явились без поважних причин, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 08.02.2023 у відсутність учасників справи та без технічного фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши заяву про винесення додаткового рішення, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення ; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом установлено, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 26.01.2023 по цивільній справі № 128/3113/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Очеретяного Ярослава Сергійовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позовні вимоги задоволено; визнано протиправною та скасувати постанову серії ЕАР № 6276031 від 12.12.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн; провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору грошові кошти в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп. (а.с. 63-67).

Згідно з договором № 226 про надання правничої допомоги від 13.122022, адвокат Дем'янченко Сергій Миколайович, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ПТ № 3529 від 07.07.2020, виданого на підставі рішення № 9 від 07.07.2020 (надалі - Адвокат), з однієї сторони, та ОСОБА_1 (надалі - Клієнт), з іншої сторони, уклали договір про надання правової допомоги. За даним договором адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу та представляти інтереси клієнта в судах, органах прокуратури, органах внутрішніх справ, Державному бюро розслідувань та його структурних підрозділах, Національному бюро розслідувань та його структурних підрозділах, Державній виконавчій службі, Службі безпеки України, Фіскальній службі України та інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у відносинах з організаціями та установами усіх форм власності (п.п. 1.1 Договору). За надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) в розмірі 5000 (п'яти тисяч) гривень. Гонорар сплачується клієнтом шляхом 100 % предоплати у розмірі визначеному в п. 3.1. Договору (п.п. 3.1, 3.2 Договору) (а.с. 73-75).

Відповідно до Акту виконаних робіт № 226-ц/а-22 від 30.01.2023, ОСОБА_1 (далі - Замовник) приймає від виконавця - адвоката Дем'янченка Сергія Миколайовича роботу, згідно з переліком, та оплачує її в повному розмірі на момент підписання Акта виконаних робіт. Згідно з переліком, надано наступну професійну правничу допомогу: первинна консультація замовника щодо дій, які необхідно вчинити після незаконного притягнення до адміністративної відповідальності, - 500 грн (30 хвилин); пошук правової інформації та аналіз судової практики - 1000 грн (3 години); підготовка та складання позовної заяви - 2500 грн (3 години); допомога в написанні заяви про розгляд справи без участі позивача - 500 грн (30 хвилин); всього до сплати 5000 (п'ять тисяч) грн (а.с. 76).

Стаття 59 Конституції України закріпила право кожної людини на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

За положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво є видом адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.

Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України також враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Судом установлено, що між адвокатом Дем'янченком С.М. та Шикіром Д.О. було укладено договір про надання правової допомоги від 13.12.2022 № 226.

Відповідно до Акту виконаних робіт № 226-ц/а-22 від 30.01.2023, адвокатом Дем'янченком С.М. надано таку професійну правничу допомогу: первинна консультація замовника щодо дій, які необхідно вчинити після незаконного притягнення до адміністративної відповідальності, - 500 грн (30 хвилин); пошук правової інформації та аналіз судової практики - 1000 грн (3 години); підготовка та складання позовної заяви - 2500 грн (3 години); допомога в написанні заяви про розгляд справи без участі позивача - 500 грн (30 хвилин); всього до сплати 5000 (п'ять тисяч) грн. Загальна кількість витраченого часу - 7 годин.

Вартість правничої допомоги, згідно з Актом виконаних робіт № 226-ц/а-22 від 30.01.2023, становить 5000,00 грн. Позивачем при підписанні вказаного Акту виконаних робіт було сплачено гонорар у розмірі 5000,00 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

У частині шостій статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд, - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункти 268, 269).

Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.

Верховний Суд у постанові від 28.12.2020 (справа № 640/18402/19) зазначив, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Отже, розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Однак в інших своїх постановах від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19, від 06.10.2022 у справі № 824/294/21 Верховний Суд сформував правову позицію, за якою попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності.

Суд, дослідивши матеріали даної адміністративної справи, вважає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн є не в повній мірі обґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню на підставі заперечень відповідача та у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд звертає увагу на те, що дана категорія справи відноситься до справ незначної складності, а Єдиний державний реєстр судових рішень містить велику кількість судових рішень щодо справ в аналогічних правовідносинах, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ. Окрім цього, суд зауважує, що предмет спору в цій справі не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних. Тобто підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Крім того, стягнення коштів за допомогу у написанні заяви про розгляд справи без участі позивача у розмірі 500 грн, на що витрачено 30 хвилин часу, не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, оскільки вказана заява була написана позивачем від руки в довільній формі.

Відтак, з огляду на обсяг наданих адвокатами послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності, вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 229, 252 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 128/3113/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Очеретяного Ярослава Сергійовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені витрати на правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

В решті заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Департамент патрульної поліції, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Відповідач інспектор 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Очеретяний Ярослав Сергійович, адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 23.

СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА

Попередній документ
108845546
Наступний документ
108845548
Інформація про рішення:
№ рішення: 108845547
№ справи: 128/3113/22
Дата рішення: 08.02.2023
Дата публікації: 09.02.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький районний суд Вінницької області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.03.2023)
Дата надходження: 06.02.2023
Предмет позову: скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
Розклад засідань:
27.12.2022 12:00 Вінницький районний суд Вінницької області
26.01.2023 15:00 Вінницький районний суд Вінницької області
08.02.2023 14:30 Вінницький районний суд Вінницької області
01.03.2023 13:10 Сьомий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
КАРПІНСЬКА ЮЛІЯ ФЕДОРІВНА
МАЦЬКИЙ Є М
суддя-доповідач:
КАРПІНСЬКА ЮЛІЯ ФЕДОРІВНА
МАЦЬКИЙ Є М
відповідач:
Департамент патрульної поліції Національної поліції України
інспектор роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області Очеретяний Ярослав Сергійович
позивач:
Шикір Дмитро Олександрович
відповідач (боржник):
Департамент патрульної поліції Національної поліції України
Департамент патрульної поліції України
заявник апеляційної інстанції:
Департамент патрульної поліції Національної поліції України
Департамент патрульної поліції України
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Департамент патрульної поліції Національної поліції України
Департамент патрульної поліції України
представник скаржника:
Ковальчук Дмитро Олександрович
суддя-учасник колегії:
ЗАЛІМСЬКИЙ І Г
СУШКО О О