Справа № 128/448/22
Іменем України
08 лютого 2023 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022020070000008 від 13.01.2022 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася м. Вінниця, українки, громадянки України, неповна середня освіта, не одруженої, проживаючої в АДРЕСА_1 , раніше не судимої
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 338 КК України, -
ОСОБА_5 в період часу з 20 год. 11.01.2022 року по 07 год. 12.01.2022 року, більш точний час досудовим слідством не встановлено, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в громадському публічному місці, а саме перед входом до адміністративного приміщення Оленівського старостинського округу Вороновицької селищної ради, що розташований за адресою: вул. Соборна, 56 Б, в с. Оленівка, Вороновицької об'єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області, помітила на металевій опорі піднавісу, що біля вхідних дверей приміщення, закріплений на опорі офіційно піднятий Державний Прапор України, який відповідно до ст. 20 Конституції України є Державним символом України та який згідно постанови Верховної Ради України № 19 від 28.01.1992 року «Про Державний прапор України» являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтальних смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
В цей момент ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклого умислу, спрямованого на публічну наругу над Державним Прапором України, шляхом грубого та образливого відношення з даним Державним символом України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дії та розуміючи, що вони порушують порядок використання державних символів України, діючи з винятковим цинізмом, що виразився в демонстративній зневазі до Державного Прапора України, підійшла до металевої опори, на верхній частині якої був закріплений Державний Прапор України та демонструючи дії, які спрямовані на приниження тих цінностей до яких громадяни України ставляться з повагою, шляхом ривку зірвала з металевої опори закріплений на ній Державний Прапор України та за допомогою невстановленим досудовим слідством предметом із чорнилом чорного кольору умисно здійснила напис вульгарного змісту на жовтій частині його полотнища, тим самим здійснивши пошкодження полотнища Державного Прапора України, після чого кинула Державний Прапор України біля сходів адміністративного приміщення, передбачаючи, що її дії стануть очевидними для невизначеного кола осіб та призведуть до обурення і образи почуттів гордості за свою Батьківщину як мешканців с. Оленівка так і інших громадян України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 338 КК України визнала повністю, щиро розкаялася. Суду показала, що в період часу з 20 год. 11.01.2022 року по 07 год. 12.01.2022 року, вона, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння підійшла до адміністративного приміщення Оленівського старостинського округу Вороновицької селищної ради, що розташований за адресою: вул. Соборна, 56 Б, в с. Оленівка, Вороновицької об'єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області та помітила на металевій опорі піднавісу, що біля вхідних дверей приміщення, закріплений на опорі Державний Прапор України. Оскільки в неї склалися неприязні стосунки з одним з працівників сільської ради, яка говорила про неї образливі речі, вона зірвала Прапор та фломастером виконала на ньому образливий напис з зазначенням призвища даної особи, після чого поклала Прапор на землю та пішла. За вчинене жалкує, в момент вчинення злочину не думала, що своїм вчинком вчиняє наругу над державним символом.
За згодою обвинуваченої, захисника обвинуваченої, прокурора, згідно ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів зібраних в ході досудового розслідування, стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, крім даних, що характеризують особу обвинуваченої, і при цьому судом з'ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумніву у добровільності її позиції, а також роз'яснено, що в такому випадку обвинувачена буде позбавлений можливості оспорювати дані фактичні обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 338 КК України, як у публічній нарузі над Державним Прапором України.
Згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Єдиною підставою кримінальної відповідальності є склад кримінального правопорушення, тобто наявність у діях обвинуваченого усіх юридичних ознак кримінального правопорушення, визначеного в диспозиції ч. 1 ст. 338 КК України.
Наруга над державними символами злочин, передбачений статтею 338 КК України, що полягає у публічній нарузі над державними символами.
Об'єктом злочину є авторитет держави Україна, який підривається в разі посягання на один із державних символів України: Державний Прапор України, Державний Герб України або Державний Гімн України. Предметом злочину є державний символ України або іншої держави.
Об'єктивна сторона злочину полягає в нарузі над державним символом, тобто в таких діях, як знищення чи пошкодження прапора або герба, шаржування герба чи гімну тощо. При цьому злочин має місце, якщо вказані дії спрямовані на публіку.
Суб'єкт злочину будь-яка осудна особа, якій виповнилося шістнадцять років.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у виді прямого умислу. Особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, розуміє, що вони порушують порядок використання державних символів України, принижують їх авторитет, і бажає вчинити саме такі дії.
Факультативними ознаками суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 338 КК України, можуть виступати мотив (явної неповаги до України та явної неповаги до суспільства) та мета (підривання авторитету держави та приниження тих цінностей, до яких інші члени суспільства ставляться з повагою).
Мотиви і мета не є обов'язковими ознаками, отже, на кваліфікацію не впливають.
Слід зазначити, що під наругою розуміють грубе, образливе ставлення, дії, спрямовані на приниження тих цінностей, до яких інші члени суспільства ставляться з повагою, в тому числі і зривання прапора, його знищення або пошкодження, та вчинення інших дій, в яких виявляється зневажливе ставлення особи до державного символу. Публічний характер дій означає, що вони можуть бути вчинені як відкрито, так і таємно, але за умови, що згодом стануть очевидними для невизначеного кола осіб. Місце вчинення злочину на кваліфікацію не впливає. Для кваліфікації не має значення, є публічна наруга над державним символом виявом негативного ставлення до самого символу чи до їх носія (держави). Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої дії, пов'язаної з наругою над державним символом.
Діяння у вигляді публічної наруги над державними символами України відноситься до злочинів із формальним складом. Характерною ознакою прямого умислу щодо формальних злочинів є бажання вчинення злочинного діяння.
Вказані обставини кримінального правопорушення в своїй сукупності з усією очевидністю вказують на те, що ОСОБА_5 умисно вчинила публічну наругу над Державним Прапором України, з мотиву явної неповаги до суспільства та з метою приниження тих цінностей, до яких інші члени суспільства ставляться з повагою.
Згідно ст.377 КПК України, суд діє в межах висунутого обвинувачення.
В силу п.3 ч.1 ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України, стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 є щире каяття.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.
При розгляді даного кримінального провадження, суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно статті 6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка раніше не судима, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, кається у вчиненому, вину визнала, в дебатах висловила щирий жаль з приводу вчинених нею дій та осуд своєї поведінки, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченої ОСОБА_5 можливе в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням її від відбування покарання з випробуванням, бо вважає це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею кримінальних правопорушень у майбутньому.
Крім того, призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_5 з застосуванням вимог ст. 75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України, при цьому знявши арешт накладений ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 17.01.2022 року.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати по справі складають 7 036,06 грн., які слід стягнути з ОСОБА_5 .
До вступу вироку суду в чинність запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирається.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
Визнати винною ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 338 КК України та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, визначивши іспитовий строк тривалістю в 2 (два) роки.
Відповідно до п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
До вступу вироку в законну силу міра запобіжного заходу засудженій не обирається.
Скасувати арешт накладений ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 17 січня 2022 року.
Речовий доказ: який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 5 Вінницького РУП ГУП у Вінницькій області (м. Немирів, вул. Гімназійна, 32), а саме: прапору України синьо-жовтого кольору із наступним надписом на жовтій частині прапора «КОТИЗУХА КУРВА» повернути власнику - Оленівському старостинському округу Вороновицької селищної ради.
Речовий доказ: який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 5 Вінницького РУП ГУП у Вінницькій області (м. Немирів, вул. Гімназійна, 32), а саме, жіночі зимові шкіряні черевики чорного кольору із високими халявами, розміром 39, спереду із застібкою замком посередині - повернути власнику майна ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 7 036,06 грн.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні. Обвинувачена має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1