Справа № 758/255/23
3/758/598/23
Категорія 146
16 січня 2023 року cуддя Подільського районного суду м. Києва Лещенко О. В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №461382 від 29.11.2022 року, ОСОБА_1 29 листопада 2022 року о 18 год. 19 по вул. Кирилівській, 107 в м. Києві, керуючи транспортним засобом Hyundai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної швидкості та дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Mazda 3, державний номерний знак НОМЕР_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3б, 12.1, 13.1 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином за допомогою СМС-повідомлення, відправленого на номер телефону вказаний ним як особистий у протоколі, про причини неявки суд не повідомив.
Вивчивши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до позицій Верховного суду для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації. Вручення повісток є гарантіями забезпечення одного й того самого права - права на справедливий суд, елементом якого є право знати про суд (як про процес - засідання, так і про результат - рішення). с
Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.
Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (ухвала Касаційного адміністративного суду Верховного Суду по справі №560/5541/20 від 17 листопада 2022 року).
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 повідомлений належним чином про дату і місце розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП неявка у судове засідання правопорушника не перешкоджає розгляду справи. З огляду на те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від якої не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини неявки правопорушника до суду визнані неповажними, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.
Вина правопорушника у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджуються наданими суду матеріалами справи, а саме: письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , схемою місця ДТП, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №461382 від 29.11.2022 року.
Обставини, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст. 33, 40-1, 124 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп.
Після набрання постановою законної сили та сплати штрафу за адміністративне правопорушення повернути тимчасово вилучене водійське посвідчення.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя О. В. Лещенко