Справа №712/13739/21
Провадження №1-кп/712/265/23
про продовження запобіжного заходу
08 лютого 2023 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.122 КК України,
В провадженні Соснівського районного суду м.Черкаси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.122 КК України.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому з метою запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на експертів у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, враховуючи тяжкість покарання, а також з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, прокурор просила задовольнити клопотання та продовжити запобіжний захід. В обґрунтування наявності вищенаведених ризиків прокурор також вказала, що ОСОБА_4 намагався втекти після вчинення кримінального правопорушення, а знаряддя, за допомогою якого вчинено правопорушення не було знайдено.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши на незаконність обрання та продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав які він зазначав раніше. Зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень не доведена, докази у кримінальному провадженні сфальсифіковані.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у частині другій ст.183 КПК України та розширеному тлумаченню він не підлягає.
Як вбачається з положень ч.4 ст.199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку дії тримання під вартою здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Аналізуючи положення ст.194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри, тобто відповідно до статей 194, 199 КПК України під час процедури продовження запобіжного заходу, слід ураховувати, що надання оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Отже, суд, на підставі розумної оцінки, вважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого застосування запобіжного заходу.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 20 лютого 2023 року.
Водночас, завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд зважає на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачає позбавлення волі до семи років. Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може здійснювати вплив на експертів в кримінальному провадженні. Тяжкість покарання також збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.
На обґрунтування ризику можливого переховування обвинуваченого від правосуддя, суд надає оцінку особі обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України; тяжкими захворюваннями не страждає; є неодруженим; на утриманні дітей не має. Обвинувачений ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, які були б засобом превенції від можливої подальшої негативної і девіантної поведінки та ухилення від явки до суду.
Крім того, суд вважає, що прокурором доведено також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наразі існують достатні підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених підстав, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та обвинуваченим не доведено.
Суд також зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства відносно двох осіб, тому враховуючи положення ч.4 ст.183 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, суд не визначає розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 177-178, 183, 194, 331, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 08 лютого 2023 року по 08 квітня 2023 року включно.
Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1