Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/128/23
Провадження № 2-з/711/6/23
06 лютого 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Кондрацької Н.М.
при секретарі - Мелещенко О.В.,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду позовною заявою до приватного нотаріуса Миколенко Інни Миколаївни про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою суду від 11.01.2023 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Миколенко Інни Миколаївни про визнання заповіту недійсним залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
На виконання вказаної вище ухвали суду, 02.02.2023 позивачем було подано клопотання про забезпечення позову, у якому зазначено, що на даний час відповідач не обмежений у праві розпорядження спадщиною і може безперешкодно здійснити відчуження спадщини, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,0484 га, к/н 7110136400:02:044:004, відразу після отримання свідоцтва про спадщину та реєстрації права власності на це майно. Це може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних її прав або інтересів, за захистом яких вона звернулася до суду.
Враховуючи викладене, позивач просить забезпечити докази, а саме накласти арешт на житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку площею 0,0484 га, к/н 7110136400:02:044:004 та заборонити здійснювати видачу свідоцтва про право на спадщину і державну реєстрацію переходу права власності на зазначене майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Судове засідання щодо вирішення питання про забезпечення позову проводиться без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.
У відповідності до вимог ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
До того ж, як зазначено у постанові ВС від 17.10.2018 року, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Крім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заявником не наведено жодних підстав, які б свідчили, що не вжиття відповідних заходів забезпечення позову, може утруднити чи взагалі унеможливити виконання судового рішення, доводи заяви зводяться виключно до бажання позивача накласти арешт в рахунок забезпечення своїх позовних вимог.
До того ж, не вказано які саме права позивача порушені відповідачем та які дії чи наміри з його боку існують чи були вчинені щодо відчуження вказаного житлового будинку та земельної ділянки.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає дану заяву безпідставною, необґрунтованою та приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.
На думку суду, таке рішення суду відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені у постанові від 17.10.2018 року по справі № 183/5864/17-ц.
Одночасно суд роз'яснює, що відмова не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити .
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Н. М. Кондрацька