Справа № 465/3622/22 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.
Провадження № 33/811/70/23 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
03 лютого 2023 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2022 року,
встановив:
постановою Франківського районного суду м.Львова від 21 грудня 2022 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, а також позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496 (чотириста дев'янсто шість) грн. 20 коп. судового збору.
Як вбачається з постанови суду, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №054516, ОСОБА_1 05 липня 2022 року об 23 год. 01 хв. у місті Львові, на вул. Перфецького, 19, керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia A5», р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: сильний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, порушена координація рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, а також у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
На постанову судді особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у даній справі.
Щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження вказує, що у судовому засіданні ОСОБА_1 присутній не був, про причини неявки повідомляв суд, однак судове рішення було винесено без його участі.
Звертає увагу, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постанову Франківського районного суду м. Львова у справі № 465/3622/22 було оприлюднено лиш 02 січня 2023 року й саме цього числа ОСОБА_1 дізнався про наявність постанови у даній справі.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що місцевим судом не дотримано права особи на захист, що полягає у позбавлені ОСОБА_1 можливості бути присутнім під час розгляду справи у суді, залучити адвоката для захисту своїх прав, бути повідомленим про дату та час розгляду справи у належний спосіб.
Вказує, що у працівників поліції були відсутні підстави для зупинення транспортного засобу ОСОБА_1 , тому подальші їх дії, як і докази, що отримані патрульними поліції, на думку апелянта, є незаконними й не можуть братись судом до уваги.
Стверджує, що відеозапис не є належним доказом вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у даній справі, й не доводить факту водіння транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та не встановлює, яка саме особа керувала транспортним засобом, оскільки у кадрі не видно обличчя особи, яку було зупинено патрульними поліцейськими.
Зазначає, що згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського, поданому суду як доказ, не можна встановити, чи були ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , оскільки на відео не видно чи наявне почервоніння обличчя або інші ознаки алкогольного сп'яніння та не відзнятий процес перевірки координації.
Водночас зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вважає, що при винесені постанови про адміністративне правопорушення не було встановлено належними та допустимими доказами факту вчинення адміністративного правопорушення, тому така підлягає скасування, а провадження у справі - закриттю.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
З огляду на те, що розгляд справи проводився у відсутності ОСОБА_1 , копію оскаржуваної постанови він не отримував, про наявність такої дізнався лише 02.01.2023 року, а апеляційну скаргу подав 06.01.2023 року, вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, а тому його слід поновити.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- чи кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Зазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 05 липня 2022 року об 23 год. 01 хв. у місті Львові, на вул. Перфецького, 19, керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia A5», р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: сильний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, порушена координація рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, а також у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння є обґрунтованими.
Так, постанова судді, згідно з ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює підстави для зупинення транспортного засобу.
Зокрема, підставами для зупинки транспортного засобу може бути порушення водієм Правил дорожнього руху.
Відповідно до відеозапису з камери нагрудного спостереження, який наявний в матеріалах справи, транспортний засіб було зупинено о 22:57 год. за адресою: м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Інспектором взводу №2 роти №4 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом ОСОБА_2 не було повідомлено про причини зупинки транспортного засобу, з посиланням на норми законодавства, не встановлено, які пункти Правил дорожнього руху було порушено. Інспектор патрульної поліції, що зупинив транспортний засіб, лише зазначив, що водій транспортного засобу порушує комендантську годину, у зв'язку з цим необхідно провести перевірку документів.
Відповідно до Наказу начальника Львівської ОВА Козицького М.З. від 12.04.2022 №61/22 «Про внесення змін до наказу начальника обласної військової адміністрації від 25.02.2022 № 1/22», що був чинний на момент зупинення транспортного засобу, було запроваджено комендантську годину на території Львівської області з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.
Транспортний засіб водія, як було уже зазначено, було зупинено о 22:57, що було встановлено на нагрудній камері спостереження, яка була долучена до матеріалів справи. Таким чином, водієм не було порушено комендантської години, встановленої на той момент на території Львівської області.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про що було зазначено в протоколі серії ААБ № 054516, складений Інспектором взводу №2 роти №4 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом Линдою Андрієм Ігоровичем. Таким чином, ОСОБА_1 мав змогу прибути до місця свого проживання до початку дії комендантської години на території Львівської області, оскільки проживає поряд із місцем зупинення транспортного засобу.
В свою чергу інспектор взводу №2 роти №4 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП лейтенант ОСОБА_2 у протоколі про адміністративне правопорушення вказав те, що транспортний засіб було зупинено о «23:01». Зазначене не відповідає дійсності і спростовується відео із нагрудних камер спостереження, що були долученні до матеріалів справи.
Таким чином, у даній ситуації, враховуючи фактичні обставини, що не були встановлені ні патрульним поліцейським, що зупинив транспортний засіб, ні судом, що розглядав справу, були відсутні підстави для зупинення транспортного засобу, що робить безпідставною і подальші дії патрульного поліції, зокрема, пов'язані із перевіркою на наявність стану алкогольного сп'яніння.
Такі висновки повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи безпідставність зупинки транспортного засобу, всі подальші дії, як і докази, що були отримані патрульним поліції є незаконними, не можуть братись судом до уваги, а отже і вина ОСОБА_1 є недоведеною.
Крім того, процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
В пунктах 2, 3, 4 Інструкції встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до пункту 6 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
В пункті 7 Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні порушення (далі заклад охорони здоров'я).
Таким чином, об'єктивною стороною складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є й відмова від проходження медичного огляду на сп'яніння особи, яка керувала транспортним засобом з явними ознаками сп'яніння.
З огляду на відеозапис з нагрудної камери поліцейського, у кадрі під час проведення перевірки ознак алкогольного сп'яніння не було зафіксовано обличчя особи, що була зупинена патрульними поліцейськими. З наявних матеріалів не можна встановити, чи були наявні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , адже в кадрі не був відзнятий процес перевірки координації та не можливо встановити, чи було наявне почервоніння обличчя чи інші ознаки алкогольного сп'яніння. Більше того, обличчя на відеозаписі при зупинці транспортного засобу та при огляді на стан алкогольного сп'яніння не було видно взагалі.
Поданий відеозапис не містить обставин, які мали підтвердити, що ця особа є саме ОСОБА_1 , оскільки не зафіксовано факту встановлення його особи, а свідки не залучалися до цієї процедури. Таким чином, він не доводить факту водіння транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, не встановлює, яка саме особа керувала транспортним засобом, а отже даний відеозапис не є належним доказом вчинення адміністративного правопорушення у даній справі.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.
Тому, за наявності вищевказаних обставин, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Франківського районного суду м.Львова від 21 грудня 2022 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задоволити.
Постанову Франківського районного суду м.Львова від 21 грудня 2022 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Маліновська-Микич О.В.