Справа № 456/3024/22 Головуючий у 1 інстанції: Гула Л.В.
Провадження № 33/811/9/23 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
01 лютого 2023 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 10.09.2022 о 08 год. 55 хв. в с. Дуліби Стрийського району Львівської області, на вул. Т. Шевченка, 344, керував транспортним засобом марки «Honda Dio», б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820 ARLJ 0195» та в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Стрийського міськрайонного суду від 05 грудня 2022 року скасувати, а провадження у даній справі закрити.
Вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки не відповідає вимогам закону, матеріалам справи про адміністративне правопорушення та постановлена з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що суд безпідставно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки у його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КпАП України.
Стверджує, що у цей день алкоголю не вживав й не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Вживав алкоголь у день напередодні, а тому, можливо, був запах алкоголю з порожнини рота. Вказане у протоколі тремтіння рук заперечує, зазначаючи, що його руки не тремтіли.
Щодо відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння вказує, що працівники поліції, які його зупинили у той день, не пояснили наслідків такої відмови. Якби поліцейські роз'яснили наслідки, то він беззаперечно погодився би пройти такий медичний догляд.
Також, апелянт звертає увагу, що після складання відповідного протоколу працівники поліції відпустили його і він поїхав додому на транспортному засобі, що свідчить про те, що ОСОБА_1 дійсно не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду апеляційної скарги, про причини неявки апеляційний суд не повідомив, тому суд, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважає можливим провести розгляд апеляційної скарги у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Таке, зокрема, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених суддею районного суду доказів, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 173606 від 10.09.2022 року, який складений особою, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, їх зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у достовірності занесених у нього даних не викликає, на час розгляду справи ніким не спростований; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого встановлено, що на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки ОСОБА_1 від проходження такого відмовився; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого встановлено, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в Стрийській ЦРЛ; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 10.09.2022 року про те, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та в медичному закладі; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 336416 від 10.09.2022 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень за порушення ним п. 2.9в та п. 2.19 ПДР України та вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП; відеозаписом, який підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Доводи апелянта про те, що дії ОСОБА_1 , які виразилися у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не були спрямовані на умисне ухилення ним від проходження огляду, оскільки працівники поліції належним чином не роз'яснили йому, що за відмову від проходження огляду передбачена відповідальність, вважаю необґрунтованими з наступних підстав.
Як вбачається з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки відповідно до ст. 268 КУпАП, запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, в медичному закладі або відмовитися від проходження такого.
В подальшому, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі в передбаченому законом порядку. При цьому, працівники поліції роз'яснювали останньому, що за відмову від проходження огляду передбачена адміністративна відповідальність.
Крім того, ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 173606 від 10.09.2022 року та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим засвідчив свою згоду із внесеними до них даними, та відмовився від надання пояснень.
Отже, висновки місцевого суду про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі є правильними.
Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що він у цей день алкоголю не вживав й не перебував у стані алкогольного сп'яніння, значення для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не мають, оскільки останньому ставиться у провину відмова від проходження огляду.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 173606 від 10.09.2022 року, в останнього було вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом DT 258669 від 10.09.2022 року, про що він розписався у протоколі.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Маліновська-Микич О.В.