07 лютого 2023 року Справа № 160/15128/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач-1), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.06.2022 р. №047050017774 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, про не зарахування позивачу до загального трудового стажу періоду роботи з 22.08.1983 р. по 29.02.1984 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального трудового стажу позивача період роботи з 22.08.1983 р. по 29.02.1984 р. слюсарем-трубопровідником 3 розряду Будівельного управління №5 тресту «Дніпродзержинськміськбуд» (6 місяців 7 днів);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути питання про призначення позивачу пенсії за віком з часу виникнення права на пенсію з урахуванням трудового стажу позивача за період з 22.08.1983 р. по 29.02.1984 р.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 19.03.2022 р. йому виповнилося 60 років, й з урахуванням положень ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та наявного в нього загального трудового стажу позивач набув право на призначення пенсії за віком. У травні 2022 р. ОСОБА_2 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії за віком. Одночасно із цим позивач зауважив, що його трудова книжка є втраченою (загубленою) у 2010 році. З огляду на викладене разом із заявою про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 надав до пенсійного органу відповідні довідки підприємств, в яких він працював, а також архівні довідки на підтвердження відомостей про періоди роботи позивача, та, як наслідок, наявність у позивача необхідного за законом страхового стажу. Однак рішенням за №047050017774 від 02.06.2022 р. пенсійний орган відмовив йому в призначенні пенсії за віком, посилаючись на те, що у позивача недостатньо страхового стажу. У спірному рішенні пенсійний орган зазначив, що до страхового стажу позивача не зараховано його період роботи з 22.08.1983 р. по 29.02.1984 р. на посаді слюсаря-трубопровідника 3 розряду будівельного управління №5 тресту «Дніпродзержинськміськбуд» з огляду на відсутність інформації у наданій довідці про підстави для звільнення. ОСОБА_1 вважає таке рішення протиправним та таким, що порушує його законне право на призначення та отримання пенсії за віком.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
08.11.2022 р. до суду надійшов від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 зазначив, що 27.05.2022 р. ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 р. Як зауважив відповідач, цю заяву відпрацьовано за принципом «єдина черга» та автоматизованим шляхом направлено на відпрацювання до спеціалістів Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Рішенням від 02.06.2022 р. №047050017774 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Одночасно із цим ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило суд, що відповідачем-1 було складено Акт №0400-011002-01/6591 від 28.06.2022р. щодо дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з питань достовірності документів, наданих для призначення пенсії, в якому зазначено, що розбіжностей між первинними документами та даними, зазначеними в перевіряємій довідці від 10.03.2022 № Є-275/03-09 не встановлено. Враховуючи наведене, як стверджує ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, після надходження цього акту, ОСОБА_1 була призначена пенсію за віком з 20.03.2022 (тобто, з дати настання права для призначення пенсії), на підтвердження чого відповідачем-1 додано до відзиву роздруківку розрахунку стажу з системи ППВП ПФУ, що також міститься в матеріалах пенсійної справи позивача. Враховуючи наведене, дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області є законними та відповідають чинному законодавству, а вимоги позивача, на думку відповідача, є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Так, зі змісту відзиву на позовну заяву, суд встановив, що заява ОСОБА_1 про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Водночас, ОСОБА_1 в якості єдиного відповідача по справі визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, однак оскаржуване позивачем рішення було прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
З огляду на вищевикладене, з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, враховуючи те, що оскаржуване позивачем рішення прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду в Житомирській області, суд дійшов висновку про доцільність залучення вказаного пенсійного органу до участі у справі в якості співвідповідача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 р. Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341), місцезнаходження: 10000, м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7 (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області, відповідач-2) залучено до участі у справі в якості співвідповідача
Цією ж ухвалою суд ухвалив розпочати спочатку розгляд адміністративної справи №160/15128/22. Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В ухвалі від 05.12.2022 р. суд встановив відповідачу (ГУ ПФУ в Житомирській області) строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали. Також суд витребував у відповідача-2 належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення №047050017774 від 17.05.2022 року, а також усіх документів, на підставі яких було прийнято вказане рішення.
Ухвала суду від 05.12.2022 р. надіслано ГУ ПФУ в Житомирській області в його електронний кабінет 09.12.2022 р., про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку, яка наявна у матеріалах справи.
Станом на 06.02.2023 року (з урахуванням строку на поштове відправлення), відповідач-2 правом надати відзив на позовну заяву не скористався й витребуваних доказів згідно ухвали від 05.12.2022 р. до суду не надав.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, відповідач-2 правом на подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) та надання доказів по справі не скористався, з клопотанням про продовження строків на надання відзиву до суду не звертався.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.05.2022 р. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як зауважив відповідач-1, подана позивачем заява від 27.05.2022 про призначення пенсії за віком разом із наданими позивачем документами (зокрема, довідками) відпрацьовувалась по принципу “єдина черга” та автоматизованим шляхом потрапила на відпрацювання до спеціалістів ГУ ПФУ в Житомирській області.
За результатами розгляду поданої позивачем заяви ГУ ПФУ в Житомирській області було прийнято рішення за №047050017774 від 02.06.2022 р., яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Так у вказаному вище рішенні пенсійний орган зазначив, що на дату звернення позивача із відповідною заявою йому виповнилося 60 років, що відповідає встановленому ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» віку для призначення пенсій.
При цьому, цією нормою визначено необхідний страховий стаж - 29 років.
Натомість, відповідач-2 в спірному рішенні зазначив, що страховий стаж позивач становить 28 років 7 місяців 29 днів.
Так, ГУ ПФУ в Житомирській області не зарахував до страхового стажу позивача період його роботи з 22.08.1983 р. по 29.02.1984 р. на посаді слюсаря-трубопровідника 3 розряду будівельного управління №5 тресту «Дніпродзержинськміськбуд» з огляду на відсутність інформації у наданій довідці про підстави для звільнення.
Позивачем на підтвердження спірного стажу роботи надавалась архівна довідка №Є-275/03-09 від 10.03.2022 р., що була видана архівним управлінням Кам'янської міської ради.
Не погоджуючись із спірним рішенням, ОСОБА_1 з метою захисту своїх порушених прав та інтересів, звернувся з цим позовом до суду.
При цьому, судом встановлено, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області складено Акт за №0400-011002-01/6591 від 28.06.2022 р. щодо дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з питань достовірності документів, наданих для призначення пенсії ОСОБА_1 , в якому пенсійний орган зазначив, що не встановив розбіжностей між первинними документами та даними, зазначеними в перевіряємій довідці від 10.03.2022 р. №Є-275/03-09.
З урахуванням наведеного, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зараховано спірний період роботи до страхового стажу позивача та призначено йому пенсію за віком з 20.03.2022 р. (тобто, з дати настання права для призначення пенсії), що підтверджується наданою до суду роздруківкою розрахунку стажу ОСОБА_1 з системи ППВП ПФУ, в якій вказано, що загальний страховий стаж позивача складає 29 років 02 місяці 05 днів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Надане статтею 26 Конституції України право деталізоване у Законах України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 р. (далі - Закон №1788-XII) та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 р. (далі - Закон №1058-IV).
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Положеннями статті 1 Закону №1788-XII встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій, зокрема, трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до ст. 7 Закону №1788-XII, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не менше 29 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року від 19 до 29 років.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч.1 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Наведене кореспондується з положенням ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону №1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 р. (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 18 Порядку №637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Матеріали та фактичні обставини справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем-1 не існує спору щодо права позивача на призначення пенсії за віком, оскільки ГУ ПФУ в Дніпропетровській області підтверджено страховий стаж позивача та право на призначення пенсії за віком.
Так, судом встановлено, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області складено Акт за №0400-011002-01/6591 від 28.06.2022 р. щодо дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з питань достовірності документів, наданих для призначення пенсії ОСОБА_1 , в якому пенсійний орган зазначив, що не встановив розбіжностей між первинними документами та даними, зазначеними в перевіряємій довідці від 10.03.2022 р. №Є-275/03-09.
З урахуванням наведеного, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зараховано спірний період роботи до страхового стажу позивача та призначено йому пенсію за віком з 20.03.2022 р. (тобто, з дати настання права для призначення пенсії), що підтверджується наданою до суду роздруківкою розрахунку стажу ОСОБА_1 з системи ППВП ПФУ, в якій вказано, що загальний страховий стаж позивача складає 29 років 02 місяці 05 днів.
Враховуючи вищенаведене суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача-1 зарахувати до загального трудового стажу позивача періоду роботи з 22.08.1983 р. по 29.02.1984 р. слюсарем-трубопровідником 3 розряду Будівельного управління №5 тресту «Дніпродзержинськміськбуд» (6 місяців 7 днів), а також щодо зобов'язання відповідача-1 повторно розглянути питання про призначення позивачу пенсії за віком з часу виникнення права на пенсію з урахуванням трудового стажу позивача за період з 22.08.1983 р. по 29.02.1984 р.
Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати рішення від 02.06.2022 р. №047050017774 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, про не зарахування позивачу до загального трудового стажу періоду роботи з 22.08.1983 р. по 29.02.1984 р., суд зазначає наступне.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
За правилами статті 44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону №1058-IV).
За приписами частини 5 статті 45 Закону №1058-IV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 р. (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014 р.) (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пунктів 1.1 та 1.3 Порядку № 22-1:
- заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб;
- заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436;
- заява про призначення пенсії може подаватись представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно із пунктом 1.8 Порядку №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Пунктом 4.1. Порядку №22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Згідно з пунктом 4.2. Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності);
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2. цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено:
- рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи;
- рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
За приписами пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Вищевказане свідчить про те, що розгляд документів та безпосередньо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії розглядає пенсійний орган за принципом екстериторіальності. Тобто, не за місцем проживання/реєстрації пенсіонера.
Суд зазначає, що оскільки не призначення пенсії позивачу з дати первісного звернення до органу Пенсійного фонду України (зокрема, заява позивача від 27.05.2022 р.) відбулось, і в тому числі, через протиправні дії відповідача-2, які виразились у передчасному прийнятті рішення від 02.06.2022 р. за №047050017774 «Про відмову у призначенні пенсії».
Крім того, суд зазначає, що поданими документами до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позивачем підтверджено наявність права на призначення пенсії на дату первісного звернення за призначенням пенсії, а ГУ ПФУ в Дніпропетровській області підтверджено право позивача на призначення пенсії.
Також суд звертає увагу, що відповідачем-2 на спростування наведеної позиції позивача не надано жодних обґрунтувань.
Також суд вважає за необхідно зауважити, що Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 р. у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за ведення документації та видачі довідок про періоди роботи покладається на підприємство, відтак, недотримання форми підтверджуючої довідки не може бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача та відмови у призначенні пенсії.
Суд зазначає, що не призначення пенсії з моменту первісного звернення позивача із відповідною заявою, з огляду на протиправні та передчасні рішення про відмову у призначенні пенсії, суперечитиме принципу правової визначеності, оскільки в п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010 від 29.06.2010 р.) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Крім того, право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення документації на підприємстві, установі, організації. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у такій документації.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні довідки на підтвердження трудового стажу.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем-2 неправомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії з моменту первісного звернення (27.05.2022 р.).
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області №047050017774 від 02.06.2022 р. про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно приписів частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
На підставі частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем-2 по справі, як суб'єктом владних повноважень рішення якого оскаржується, не виконано покладеного на нього обов'язку доказування правомірності прийнятого рішення та не спростовано доводи позивача в цій частині.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 992,40 грн., що підтверджено квитанцією від 26.09.2022 р.
З огляду на те, що позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, суд присуджує позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені останнім й документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 496, 20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Житомирській області.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 139, 159, 241, 243-246, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341, 10000, м.Житомир, вул. О.Ольжича, 7) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області №047050017774 від 02.06.2022 р. про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2023 р.
Суддя О.М. Неклеса