про залишення позову без руху
07 лютого 2023 року Справа 160/1816/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренко Д.В., перевіривши в м.Дніпрі позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення,-
02.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2022 №0030730719 за формою "Р" за яким ГУ ДПС у Дніпропетровській області застосовано до ПрАТ "Дніпровський КПК" податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 3878415 грн., з яких 3102732 грн. - сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням, 775683 - сума грошового зобов'язання за штрафними санкціями;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2022 року №0030770719 за формою "Р" за яким ГУ ДПС у Дніпропетровській області застосовано до ПрАТ "Дніпровський КПК" податок на прибуток підприємств які сплачують інші підприємства у розмірі 2768476,50 грн., з яких 1845651 грн. - сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням, 922825,50 - сума грошового зобов'язання за штрафними фінансовими санкціями;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2022 року №0030750721 за формою "П" ГУ ДПС у Дніпропетровській області застосовано до ПрАТ "Дніпровський КПК" суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 698778 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2022 року №0030740719 за формою "В4" ГУ ДПС у Дніпропетровській області застосовано до ПрАТ "Дніпровський КПК" суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з розмірі 2597054 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2022 за формою "ПН" ГУ ДПС у Дніпропетровській області застосовано до ПрАТ "Дніпровський КПК" суму штрафу у розмірі 10200 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг;
- визнати протиправним та скасувати рішення від 08.02.2022 №0029870717 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску із застосованою сумою штрафних санкцій у розмірі 962,35 грн.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи подано позов у строк, установлений законом.
Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на наступне.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але до такого позову застосовуються положення статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19 вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні. Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов'язання, свідчить про те, що вони об'єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.
Верховним Судом зазначено, що численні юридичні наслідки, які з огляду на положення Податкового кодексу України виникають або можуть виникнути внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов'язків, після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов'язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов'язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов'язків як платників податків, так і контролюючих органів. Зокрема така непропорційність здатна створити стан невизначеності щодо легітимності дій контролюючого органу, вчинених у законний спосіб у межах строку давності, встановленого статтею 102 ПК України, оскільки після звернення платника податків з відповідним позовом до суду раніше узгоджені грошові зобов'язання стають неузгодженими. У зв'язку з наведеним право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання об'єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.
З вищевикладеного вбачається, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду у випадку не здійснення досудового адміністративного оскарження до вищого податкового органу, а тому такий строк визначається пунктом 2 статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України.
З урахування викладеного, суд приходить до висновку, що до податкових повідомлень-рішень Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України встановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:
- шість місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;
- три місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;
- один місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, строк звернення до суду з даними позовними вимогами становить шість місяців, оскільки позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, таких доказів не надано.
Згідно матеріалів позову, позивач, звертаючись до суду із цим позовом просить суд визнати протиправними податкові повідомлення-рішення від 15.02.2022 року та рішення від 08.02.2022 року.
Однак, з позовом позивач звернувся до суду 02.02.2023 року, тобто після закінчення шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.
Отже, позивачем порушено строк на звернення до суду з даним позовом.
При цьому заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду до позовної заяви не додано.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно запропонувати подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Сидоренко