31.01.2023 Справа №607/15293/22 Провадження №1-кп/607/340/2023 м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі кримінальне провадження №12022216040001091, дані про яке 25.10.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Тернопіль, українки, громадянки України, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 , вдови, яка є особою пенсійного віку, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,
11.06.2019 ОСОБА_4 , 1954 року народження, переслідуючи кримінально протиправний намір, спрямований на отримання житлової субсидії, звернулась із заявою та зібраними документами в управління соціальної політики Тернопільської міської ради. При цьому, ОСОБА_4 власноручно заповнила декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
При поданні декларацій про доходи ОСОБА_4 була попереджена про відмову в призначенні житлової субсидії або припиненні її надання та повернення надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії, у разі не подання інформації про зміну обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії (зміни складу осіб, які зареєстровані (фактично проживають), джерел доходу, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, придбання майна, товарів або оплати послуг на суму, що перевищує 50 тис. гривень) протягом місяця після зміни цих обставин, та одночасно дала згоду на збір інформації про свою сім'ю та доходи, що необхідно для призначення житлової субсидії, про що свідчить її підпис на декларації від 11.06.2019.
Однак, ОСОБА_4 , переслідуючи свій кримінально протиправний намір, умисно, шляхом обману, у період отримання житлової субсидії не подала інформації протягом 30 календарних днів про наявність у володінні транспортного засобу з року випуску якого минуло менше п'яти років.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 , шляхом обману не подала інформації протягом 30 календарних днів про наявність у володінні транспортного засобу з року випуску якого минуло менше п'яти років. Як наслідок, згідно із рішенням начальника управління соціальної політики Тернопільської міської ради ОСОБА_4 було призначено житлову субсидію та надмірно виплачені кошти у сумі 19232,46 грн., чим заподіяно Державному бюджету України шкоду на зазначену суму.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.190 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому та зазначила про усунення нею заподіяної шкоди. Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 , подавши письмове клопотання, просила звільнити її від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України, на підставі ст.45 КК України.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям та підтвердила, що обвинувачена ОСОБА_4 раніше не судима, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, щиро розкаялася у вчиненому та усунула заподіяну шкоду.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду кримінального провадження, представник потерпілого ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. 21.11.2022 подав до суду письмову заяву про розгляд даного кримінального провадження без його участі, у якій також підтвердив відшкодування обвинуваченою ОСОБА_4 заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди, у зв'язку з чим зазначив про відсутність заперечень щодо звільнення останньої від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
За правилами п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.ч.1, 4 ст.286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
За змістом ст.44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Так, згідно з положеннями ст.45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 березня 2018 року у справі № 759/7784/15-к, розкаяння не повинно носити формальний характер. Окрім визнання особою факту вчинення злочину, каяття передбачає, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пунктах 2, 3 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час судового розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.
Санкція ч.1 ст.190 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.
Згідно ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України є кримінальним проступком.
В судовому засіданні встановлено, що діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_4 дійсно мало місце, містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України і ОСОБА_4 винна в його вчиненні.
Обвинуваченій ОСОБА_4 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Обвинувачена ОСОБА_4 зрозуміла наслідки закриття щодо неї кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, отже є особою, до якої можуть бути застосовані положення ст.45 КК України.
З огляду на викладене та враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_4 вперше вчинила кримінальний проступок, щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення та усунула заподіяну шкоду, суд приходить до переконання, що наявні всі обов'язкові підстави, передбачені ст.45 КК України для звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв'язку з дійовим каяттям.
Також суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
На підставі наведеного, клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення її від кримінальної відповідальності є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, тому суд вважає за можливе звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України на підставі ст.45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження відносно неї - закрити.
Судом також встановлено, що запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_4 не застосовувався, цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст.284-286, 372, 376 КПК України, ст.ст.44, 45 КК України, суд
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, на підставі ст.45 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям.
Кримінальне провадження №12022216040001091, дані про яке 25.10.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, закрити у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддяОСОБА_1