604/9/23
1-кс/604/37/23
07 лютого 2023 року сел. Підволочиськ
Слідчий суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув клопотання сторони кримінального провадження - слідчого СВ ВП №5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Клопотання надійшло до суду 07 лютого 2022 року.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя -
У клопотанні слідчого вказано, що в один із днів жовтня 2022 року, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в лісосмузі, що поблизу с. Канівка Волочиської ТГ, на землі в поліетиленовому пакеті виявив вибухову речовину на основі тротилу, масою 395 грам, придатну для здійснення вибуху, при цьому у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне поводження з вибуховими речовинами, а саме придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого на те законом дозволу.
Цього ж дня, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що знайдена ним в лісосмузі, що поблизу с. Канівка Волочиської ТГ, речовина на основі тротилу масою 395 грам придатна для здійснення вибуху відноситься до вибухових речовин, навмисне підняв із землі та взяв із собою, не здавши її надалі до правоохоронних органів, вчинивши таким чином придбання вибухової речовини, не маючи на це передбаченого законом дозволу.
Далі, продовжуючи свої злочинні дії, того ж дня, ОСОБА_4 , знайдену ним вибухову речовину на основі тротилу, масою 395 грам, придатну для здійснення вибуху, приніс до місця свого проживання, що в АДРЕСА_1 , де заховав в приміщенні житлового будинку та без передбаченого на це законом дозволу зберігав до 9 січня 2023 року.
9 січня 2023 року працівниками ВП №5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, під час проведення санкціонованого обшуку в приміщенні житлового будинку, за місцем проживання ОСОБА_4 , що в АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено вибухову речовину на основі тротилу, масою 395 грам, придатну для здійснення вибуху, яку ОСОБА_4 зберігав по місцю свого проживання за вищевказаною адресою, в період з жовтня 2022 року по 9 січня 2023 року, без передбаченого на те законом дозволу.
ОСОБА_4 не маючи будь-якого дозволу на такі дії, придбав та зберігав вибухову речовину, чим порушив вимоги: п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» за №901-VIII від 23.12.2015, Постанови Верховної Ради України за №2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 та «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС №622 від 21.08.1998.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбанні та зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Відомості про цей факт 03.01.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023211100000004, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В ході досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на цей час немає достовірних підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , вчинивши кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості злочинів є тяжким, та відповідно до ч. 1 ст. 263 КК України карається позбавленням волі на строк від 3-ох років до 7-ми років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Таким чином, як зазначає слідчий, існує необхідність застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із покладенням на нього певних обов'язків, що забезпечить належну його поведінку.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали.
Підозрюваний проти задоволення клопотання не заперечив.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків та іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.
У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Дослідивши долучені до клопотання матеріали, заслухавши підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та достатніх підстав вважати, що існують ризики, зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому клопотання слід задовольнити.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-179, 184, 193, 194, 196, 198 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) прибувати в СВ ВП №5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області, на кожну вимогу, для проведення слідчих та інших процесуальних дій, а також на кожну вимогу прокурора чи суду;
2) не відлучатись з населеного пункту за місцем свого проживання, що в с. Рожиськ, Підволочиської ТГ Тернопільського району Тернопільської області, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Покласти контроль за виконанням особистого зобов'язання на начальника СВ ВП №5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.
Строк дії ухвали - два місяці з дня її постановлення.
Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1