Справа №601/209/23
Провадження № 3/601/137/2023
06 лютого 2023 року
Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Шульгач Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №497863, 17.01.2023 року о 15 год. 05 хв. на території автовокзалу, що по вул.Радивилівська м.Почаїв ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку, із застосуванням приладу газоаналізатор 6820 «Драгер», результат огляду 2,19% проміле, водій з результатом згідний, від проходження огляду в лікувальному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.9А ПДР.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав, пояснив, що він під'їхав на територію автовокзалу разом із свої другом та близько години чекали товариша з дівчиною. Під час очікування вони разом із ОСОБА_2 вживали алкоголь в машині, оскільки за кермо автомобіля мав сісти їхній друг, який приїде. Працівники поліції його не зупиняли. Вони під'їхали до них, тому що автомобіль був припаркований під знаком, що забороняв зупинку.
В судовому засіланні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він разом з ОСОБА_1 під'їхав до автовокзалу та чекали друга з дівчиною. В нього із собою була горілка, яку вони вирішили випити під час очікування, оскільки мав приїхати їхній друг, який мав сісти за кермо автомобіля. Тоді до них під'їхали працівники поліції. ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння не керував. Автомобіль був припаркований.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, приходжу до таких висновків.
Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ДПР18 №497863 від 17.01.2023 року вбачається, що 17.01.2023 року о 15 год. 05 хв. на території автовокзалу, що по вул.Радивилівська м.Почаїв ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку, із застосуванням приладу газоаналізатор 6820 «Драгер», результат огляду 2,19% проміле, водій з результатом згідний, від проходження огляду в лікувальному закладі відмовився.
Разом з тим, викладені у протоколі дані не відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам.
Відповідно до вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ№1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
При цьому, відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП закон пов'язує виключно з керуванням такою особою транспортним засобом, що має бути доведеним.
Слід врахувати, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п.27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в постанові Верховного суду від 20.02.2019 у справі №404/4467/16-а зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Згідно відеозапису з нагрудних камер поліцейських не зафіксовано рух автомобіля та його зупинка поліцейськими. Відео розпочинається в момент коли транспортний засіб припаркований, автомобіль «ВАЗ 21063» перебуває в нерухомому стані. ОСОБА_1 вказує, що не керував автомобілем. Іншого відеозапису щодо керування ОСОБА_1 автомобілем не надано.
Даний відеозапис підтверджує, той факт, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, автомобіль не здійснював рух.
Крім того, в матеріалах справи відстутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що є порушенням Інструкції №1452/735 від 09.11.2015.
Також згідно п.10 розділу ІІ Інструкції результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
В даному випадку акт огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейськими не був складений, що є порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння і оформлення його результатів.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка має бути підтверджена належними доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
При цьому, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Як вбачається з матеріалів справи, до протоколу про адмінправопорушення не надано жодного доказу, який би підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Таким чином, суддя вважає, що об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння у даному випадку відсутня.
Крім того встановлено, що порядок проведення огляду на стан сп'яніння порушенний.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України,особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи усе вище викладене та аналізуючи докази в їх сукупності, вважаю, що в матеріалах справи відсутні і судом не здобуті належні докази про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 252, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області.
Суддя: