Справа № 598/1984/22
провадження № 1-кп/598/61/2023
іменем України
"07" лютого 2023 р. Збаразький районний суд
Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , та обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022210000000268 від 22 жовтня 2022 року по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, що має на утриманні одну малолітню дитину, з вищою освітою, фізичну особу-підприємця, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
встановив :
22 жовтня 2022 року приблизно 11 години 50 хвилин водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «MAZDA-6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску, синього кольору (належного на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 30.01.2019 центром 6141, громадянину ОСОБА_6 ), без пасажирів з вантажем вагою 320 кг, рухався автодорогою М-19 сполученням «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече», у напрямку від м.Тернопіль до м.Кременець, Тернопільської області. Проїхавши межі населеного пункту с.Заруддя, Тернопільського району, Тернопільської області, і рухаючись по 290-289 км вказаної автодороги, прямою ділянкою автодороги, із обмеженою оглядовістю попереду, водій ОСОБА_6 , не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч.1, 1.10, (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», і належного виконання їх вимог), 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями, а також вимоги, які наведені у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-XII від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями, які зобов'язували його своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Як наслідок, рухаючись у вказаному напрямку, поза межами населеного пункту, водій ОСОБА_6 , з метою виконання маневру обгону технічно справного вантажного автомобіля «КАМАЗ-5320» реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1990 року випуску, сірого кольору із технічно справним причепом «ГКБ-832800» реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1993 року випуску, сірого кольору, під керуванням водія ОСОБА_7 , який без пасажирів та вантажу рухався із швидкістю біля 50 км/год, в межах своєї смуги руху, у попутному напрямку, попереду автомобіля «MAZDA-6» реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав на смугу зустрічного руху по якій продовжив рух, збільшуючи швидкість свого руху та перед початком маневру обгону і зміною напрямку свого руху ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також те, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, чим грубо порушив вимоги пунктів: 1.10 (в частині визначення понять: «маневрування (маневр)», «обгін», і виконання їх вимог), 10.1, 14.2 (в) Правил дорожнього руху. Окрім цього водій ОСОБА_6 , в порушення вимог п. 14.6 (г) Правил дорожнього руху розпочав обгін на ділянці автодороги з обмеженою оглядовістю, що категорично заборонено. Рухаючись на 289 км + 800-900 м, вказаної автодороги, по зустрічній смузі руху водій ОСОБА_6 , в порушення вимог п.11.3 Правил дорожнього руху вчасно не повернувся на свою смугу руху, тим самим не надав перевагу в русі технічно справному автомобілю «VOLKSWAGEN-PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_5 , 1989 року випуску, червоного кольору, під керуванням водія ОСОБА_8 , який з трьома пасажирами, без вантажу, рухався в межах своєї смуги руху до м.Тернопіль, із швидкістю біля 90 км/год. Реагуючи на рух автомобіля «MAZDA-6» по зустрічній смузі руху, водій автомобіля «VOLKSWAGEN-PASSAT», ОСОБА_8 , уникаючи зіткнення із цим автомобілем, застосував гальмування та змінивши траєкторію свого руху праворуч, виїхавши правими колесами керованого автомобіля на праве узбіччя, в цей час водій ОСОБА_6 , також застосував гальмування та змінив напрямок свого руху ліворуч виїхавши в подальшому лівими колесами керованого автомобіля «MAZDA-6» на ліве узбіччя, таким чином зайняв подальшу траєкторію руху зустрічного автомобіля «VOLKSWAGEN-PASSAT». З моменту виникнення небезпеки для свого руху, тобто настання видимості зустрічного автомобіля «MAZDA-6», який вже рухався по зустрічній смузі руху, водій автомобіля «VOLKSWAGEN-PASSAT», ОСОБА_8 , був позбавлений технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування запобігти зустрічному зіткненню з автомобілем «MAZDA-6», навіть при умові своєчасного застосування заходів до екстреного гальмування водіями обох транспортних засобів, тому у його діях відсутні порушення вимог п.п.1.10 (в частині визначення поняття: «небезпека для руху», і належного виконання його вимог), 12.3 Правил дорожнього руху, які б перебували в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. Враховуючи ж останнє водій автомобіля «VOLKSWAGEN-PASSAT», ОСОБА_8 , на час зближення з автомобілем «MAZDA-6» (водій якого ОСОБА_6 створив своїми діями небезпечну дорожню ситуацію), перебував в аварійній дорожній ситуації у якій дії водія вимогам Правил дорожнього руху не регламентуються. Під час подальшого зближення водій автомобіля «VOLKSWAGEN-PASSAT», ОСОБА_8 , розуміючи, що не зупинить керований автомобіль до місця роз'їзду із зустрічним автомобілем «MAZDA-6», який вже рухався по його траєкторії, з метою уникнення зіткнення транспортних засобів, перебуваючи в аварійній дорожній ситуації, вимушено змінив напрямок свого руху ліворуч та надалі в стані заносу виїхав на зустрічну смугу руху по якій в цей час рухався вантажний автомобіль «КАМАЗ-5320» реєстраційний номер НОМЕР_3 із причепом «ГКБ-832800» реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_7 .. Внаслідок порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху водій ОСОБА_6 не забезпечив безпеку дорожнього руху та своїми діями призвів до вимушеного виїзду (в стані заносу) водія автомобіля «VOLKSWAGEN-PASSAT», ОСОБА_8 , на зустрічну смугу руху де відбулося зіткнення правої бокової частини автомобіля «VOLKSWAGEN-PASSAT» і передньої правої частини вантажного автомобіля «КАМАЗ-5320». З моменту виїзду автомобіля «VOLKSWAGEN-PASSAT» на зустрічну смугу руху, тобто з моменту виникнення небезпеки для свого руху водій вантажного автомобіля «КАМАЗ-5320» з причепом «ГКБ-832800», ОСОБА_7 , не мав технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування уникнути зустрічного зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN-PASSAT», тому у його діях також відсутні порушення вимог п.п.1.10 (в частині визначення поняття: «небезпека для руху», і належного виконання його вимог), 12.3 Правил дорожнього руху, які б перебували в причинному зв'язку з настанням даної ДТП, окрім цього під час руху автомобіля «VOLKSWAGEN-PASSAT» в стані заносу, зіткнення не виключалося і при своєчасному гальмуванні водієм ОСОБА_7 , так як ні зниження швидкості, ні зупинка останнього не виключала можливості зіткнення транспортних засобів. У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди задній пасажир автомобіля «VOLKSWAGEN-PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми з просторими дефектами та чисельними переломами кісток черепа і оболонок головного мозку, руйнуванням речовини головного мозку та викидом його назовні, від яких настала його смерть на місці події. Порушення водієм ОСОБА_6 вимог пунктів: 1.5 ч.1, 1.10, (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», «маневрування (маневр)», «обгін», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 10.1, 11.3, 14.2 (в), 14.6 (г) Правил дорожнього руху, а також вимог, які наведені у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» (№ 3353-XII від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями, перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілого ОСОБА_9 .
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 , є винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, як за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпі лого.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і пояснив, що дійсно він 22 жовтня 2022 року приблизно 11 год 50 хв, керуючи технічно справним автомобілем «MAZDA-6», без пасажирів рухався у напрямку від м.Тернополя до м.Кременця Тернопільської області. Проїхавши с.Заруддя Тернопільського району Тернопільської області, з метою виконання обгону автомобіля «КАМАЗ-5320», виїхав на смугу зустрічного руху по якій продовжив рух, збільшуючи швидкість свого руху та перед початком обгону і зміною напрямку свого руху ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочав обгін. Рухаючись по зустрічній смузі руху вчасно не повернувся на свою смугу руху, тим самим не надав перевагу в русі автомобілю «VOLKSWAGEN-PASSAT». В цей час застосував гальмування та змінив напрямок свого руху ліворуч виїхавши в подальшому лівими колесами на ліве узбіччя, таким чином зайняв подальшу траєкторію руху зустрічного автомобіля «VOLKSWAGEN-PASSAT». Внаслідок чого не забезпечив безпеку дорожнього руху та своїми діями призвів до вимушеного виїзду автомобіля «VOLKSWAGEN-PASSAT», на зустрічну смугу руху де відбулося зіткнення автомобіля «VOLKSWAGEN-PASSAT» і вантажного автомобіля «КАМАЗ-5320». У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 , пасажир який перебував в задній частині автомобіля «VOLKSWAGEN-PASSAT», отримав тілесні ушкодження від яких настала його смерть на місці події.
У вчиненому ОСОБА_6 щиро розкаюється та просить суворо його не карати.
Обвинувачений ОСОБА_6 , визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 , в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор, потерпіла також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 , покарання, суд, у відповідності до вимог ст.ст.50, 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого і приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України без позбавлення права керувати транспортними засобами.
При цьому, суд, враховує пом'якшуючі вину ОСОБА_6 обставини, як те, що він повністю визнав свою вину у скоєному злочині, щиро кається у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував завдані збитки, приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_6 , без відбування покарання, в зв'язку з чим слід звільнити його згідно ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням. Також суд вважає за необхідне встановити обвинуваченому іспитовий строк терміном на 3 роки та покласти на нього наступні обов'язки, що передбачені ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Разом з тим, суд враховує думку потерпілої, яка претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має і просить застосувати до нього мінімальне покарання та таке, що не пов'язане з позбавленням волі, а саме застосувати до нього ст.75 КК України та звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд, враховує все вищенаведене та те, що ОСОБА_6 проживає сім'єю з дружиною, з якою зареєстровано шлюб, та трьохрічною дочкою і здійснює підприємницьку діяльність за допомогою автомобіля, працюючи водієм, і це є основним джерелом отримання його прибутку та утримання себе і малолітньої дитини. А також те, що відповідно до Указів Президента України, затверджених Законами України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», на території України діє воєнний стан, що впливає на матеріальне становище сім'ї ОСОБА_6 , який забезпечує життєдіяльність своєї родини. Відсутні обставини, які обтяжують покарання у вчиненні даного кримінального правопорушення, яке ОСОБА_6 вчинив з необережності.
При цьому, суд враховує думку потерпілої, якій спричинена шкода ОСОБА_6 відшкодована (без урахування витрат, що підлягають для відшкодування страховими компаніями), претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого вона не має і просить не застосувати до ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Судові витрати за проведені по справі експертизи, які підтверджуються довідками вартості проведених експертиз, підлягають стягненню з ОСОБА_6 .
Накладені арешти згідно ухвали слідчих суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України, підлягають скасуванню.
Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.94, 100, 368-371, 374, 375 КПК України, суд,-
засудив :
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням та визначенням іспитового строку 3 (три) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_6 в користь держави 12 459,48 грн (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень сорок вісім копійок) вартості проведених у даній справі судових експертиз.
Накладені згідно ухвал слідчих суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 жовтня 2022 року, від 29 жовтня 2022 року арешти на транспортний засіб марки «MAZDA-6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску; транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN-PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_5 , 1989 року випуску та вантажний автомобіль «КАМАЗ-5320» реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1990 року випуску, сірого кольору із причепом «ГКБ-832800» р.н. НОМЕР_4 , 1993 року випуску, сірого кольору - скасувати.
Речові докази по справі, а саме:
- транспортний засіб марки «MAZDA-6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску, синього кольору, який належить ОСОБА_6 і зберігається у старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Тернопільській області підполковника поліції ОСОБА_10 - повернути ОСОБА_6 ;
- транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN-PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_5 , 1989 року випуску, червоного кольору, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого 20.09.2019, ТСЦ 6143 належить ОСОБА_11 і зберігається у старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Тернопільській області підполковника поліції ОСОБА_10 - повернути ОСОБА_11 ;
- вантажний автомобіль «КАМАЗ-5320» реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1990 року випуску, сірого кольору із причепом «ГКБ-832800» реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1993 року випуску, сірого кольору, які належать фермерському господарству «Земля» і зберігаються у старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Тернопільській області підполковника поліції ОСОБА_10 - повернути фермерському господарству «Земля» с.Чернихівці вул.Колгоспна, 2, Тернопільського району Тернопільської області.
На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Даний повний вирок суду складений, підписаний і проголошений суддею 07 лютого 2023 року.
Суддя ОСОБА_12