06 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 906/43/22 (906/412/22)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022
у справі № 906/43/22(906/412/22)
за заявою Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" Козирицький Андрій Сергійович
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рок Трейд";
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун"
про визнання недійсним договору поставки №РТ-00734 від 01.10.2021р.
в межах справи №906/43/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Східгазенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун"
про банкрутство,-
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.10.2022р. у справі №906/43/22(906/412/22) заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" Козирицького Андрія Сергійовича №02-21/1011 від 17.06.2022р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рок Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" про визнання недійсним договору поставки №РТ-00734 від 01.10.2021р. - задоволено.
Визнано недійсним з моменту його укладення договір поставки № РТ-00734 від 01.10.2021р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рок Трейд".
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рок Трейд" на користь арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича 1240,50грн. судового збору.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" на користь арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича 1240,50грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі. Також, просить вирішити питання судових витрат.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 апеляційне провадження у справі №906/43/22(906/412/22) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.10.2022р. у справі №906/43/22(906/412/22) закрито.
До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 у справі №906/43/22(906/412/22); справу №906/43/22(906/412/22) передати до Північно-західного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.10.2022 у справі №906/43/22(906/412/22).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 906/43/22(906/412/22) визначено колегію суддів у складі: Жуков С.В. - головуючий, Картере В.І., Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2023.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року встановлено у розмірі 2 684,00 грн.
Таким чином, за подання касаційної скарги Скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 2 684,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Проте, до матеріалів касаційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У цьому випадку скаржнику чітко зазначити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У цьому випадку скаржник повинен чітко обґрунтувати необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.
Касаційний господарський суд звертає увагу скаржника, що в разі оскарження судового рішення суду на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник має зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини першої, третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
З урахуванням змін до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам скаржник не викладав у тексті касаційної скарги.
Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги.
Системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" хоча і містить посилання на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак її зміст не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст. 290 ГПК України, незважаючи на наявність посилання на постанову Верховного Суду, оскільки не містить належного обґрунтування наявності підстав визначених відповідним(и) пунктом (пунктами) ч. 2 ст.287 ГПК України.
Обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має наводитись у взаємозв'язку з посиланням на підстави, унормовані у відповідному пункті (пунктах) ч.2 ст. 287 ГПК України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень.
Касаційна скарга має містити мотиви взаємозв'язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
В цілому доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі.
Крім того, відповідно до п. 1 ст. 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов'язком заявника касаційної скарги, а не суду касаційної інстанції.
Виходячи зі змісту наведеної норми, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.
Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.
Матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ""Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на ухвалу Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 у справі № 906/43/22(906/412/22) не містять доказів на підтвердження надсилання іншим учасникам справи копії цієї касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:
- подати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 у справі № 906/43/22(906/412/22) в сумі - 2 684,00 грн;
- скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та необхідно належним чином зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави (підстав) та належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав);
- подати суду докази на підтвердження надсилання іншим учасникам справи № 906/43/22(906/411/22) копії цієї касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
При цьому, суд звертає увагу скаржника на платіжні реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783,
- банк отримувача - Казначейство України (ЕАП),
- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007,
- код класифікації доходів бюджету - 22030102,
- найменування податку, збору, платежу - "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, касаційну скаргу в новій редакції слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам справи (описи вкладення у поштові відправлення та чеки).
Наслідком неусунення названих недоліків протягом установленого строку є повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 287 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", Суд, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 у справі № 906/43/22(906/412/22) залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 684,00 грн за подання касаційної скарги на ухвалу Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 у справі № 906/43/22(906/412/22);
- скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та необхідно належним чином зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави (підстав) та належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав);
- надавши докази надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на ухвалу Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 у справі № 906/43/22(906/412/22), і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.В. Жуков