65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"30" січня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2072/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Христенко А.О.
при розгляді справи за позовом: Публічного акціонерного товариства “МТБ Банк” (пр. Миру, 28, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68003)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінбізнесгруп” (вул. Церковна, буд. 29/1, оф. 302, м. Одеса, 65003)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “М-БУД Груп” (вул. Нова, буд. 31-Б, оф. 126, м. Бориспіль(з), Київська обл., 08301)
про стягнення 16184000,00 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Черкасова О.О.;
від відповідача: Шульга Ю.І.;
від третьої особи: не з'явився.
23.08.2022 Публічне акціонерне товариство “МТБ Банк” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінбізнесгруп”, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № К08027/2021 від 12.03.2021 у загальному розмірі 16184000,00 грн, з яких: 16000000,00 грн основного боргу за кредитом, 184000,00 грн прострочених процентів за користування кредитними коштами.
Підставою позову позивач визначив обставину неналежного виконання ТОВ "М-Буд Груп" своїх зобов'язань за вищевказаним договором в частині повернення кредитних коштів, а також сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі та у визначені договором строки, за виконання яких поручився відповідач, уклавши з позивачем договір поруки від 12.03.2021 № К08027/2021/S-1.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2022 позовну заяву Публічного акціонерного товариства “МТБ Банк” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено підготовче засідання на 06 жовтня 2022 о 15:30. Крім цього, вищевказаною ухвалою судом було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “М-БУД Груп” до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
21.09.2022 позивачем було подано до суду заяву про залишення поданого ним у цій справі позову без розгляду (а.с. 137-138, т.1).
06.10.2022 відповідачем було подано до суду клопотання (а.с. 139-149, т.1), в якому останній просить суд, зокрема, визнати дії позивача зловживанням процесуальними правами та вирішити питання про притягнення ПАТ «МТБ Банк» до відповідальності за зловживання процесуальними правами.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що позивачем вчиняються дії з метою маніпуляції автоматичним розподілом, про що свідчить подання позивачем заяви про забезпечення позову до подання позову і подання ідентичного позову до відповідача, не повідомляючи суд про наявність у суді вже відкритого провадження у даній справі, а навпаки, заявляючи у цій справі клопотання про залишення позову без розгляду.
06.10.2022 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання у цій справі на 24.10.2022 16:00.
24.10.2022 відповідачем було подано до суду клопотання, відповідно до якого він знову просить суд визнати дії позивача зловживанням процесуальними правами, у зв'язку з чим залишити позов позивача без розгляду (а.с. 159-161, т.1).
24.10.2022 позивачем були подані до суду письмові пояснення (а.с. 162-165, т.1), в яких останній наголосив на тому, що на час звернення до суду з позовом, що розглядається в межах цієї справи, інші позови між цими ж сторонами та з того самого предмету на розгляді суду були відсутні. В цей же час, як зазначив позивач, подання позову повторно відбулось виключно у зв'язку з допущеною технічною помилкою представником банку, оскільки позови передбачали різний склад учасників.
Судове засідання 24.10.2022 о 16:00 не відбулось, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 24.10.2022 було призначено підготовче засідання у цій справі на 07.11.2022 о 15:00.
У судовому засіданні 07.11.2022 позивачем було відкликано подану ним 21.09.2022 заяву про залишення позову без розгляду, у зв'язку з чим суд, враховуючи, що дана заява судом не була розглянута, а її подання є правом позивача, ухвалив вважати дану заяву відкликаною. При цьому судом було залишено на розгляді заяву відповідача про зловживання позивачем процесуальними правами, а у судовому засіданні 07.11.2022 судом було проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 24.11.2022 о 16:00.
Судове засідання 24.11.2022 о 16:00 не відбулось, у зв'язку з відсутністю електропостачання в будівлі суду. Ухвалою суду від 28.11.2022 судом було продовжено строк підготовчого провадження у цій справі на 30 днів та призначено підготовче засідання на 13.12.2022 о 16:00.
Судове засідання, призначене судом на 13.12.2022 о 16:00, не відбулось, у зв'язку з відсутністю електропостачання в будівлі суду. Ухвалою суду від 14.12.2022 судом було призначено підготовче засідання у цій справі на 17.01.2023 року о 12:30.
17.01.2023 судом було поставлено на обговорення сторін питання щодо заявленого відповідачем клопотання про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами.
Водночас, під час проведення судового засідання 17 січня 2023 року та виходу судді в нарадчу кімнату для вирішення питання щодо заяви відповідача про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами, відбулось вимкнення електропостачання, у зв'язку з чим подальше проведення судового засідання та здійснення технічного запису судового засідання та відеоконференцзв'язку виявилось неможливим. З огляду на зазначене, судом було проголошено про вихід з нарадчої кімнати, повернення до судового засідання з одночасним призначенням засідання на 30.01.2023 о 10:45.
30.01.2023 суд продовжив розгляд клопотання відповідача, за результатом вирішення якого суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями (п. 2).
Частиною 4 ст. 42 ГПК України передбачено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом
Згідно з ч.1 ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
За змістом ч. 1 ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Відповідно до ч. 3 ст. 135 ГПК України у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Отже, як встановлено судом, у спірних правовідносинах мало місце вчинення позивачем таких дій:
- 23.08.2022 Публічне акціонерне товариство “МТБ Банк” (підписант - адвокат М.А.Гусельщикова) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінбізнесгруп” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 12.03.2021 № К08027/2021 у загальному розмірі 16184000,00 грн, з яких: 16000000,00 грн основного боргу за кредитом, 184000,00 грн прострочених процентів за користування кредитними коштами;
- ухвалою Господарського суду Одеської області у складі судді Бездолі Д.О. від 13.09.2022 судом було відкрито провадження у справі № 916/2072/22 за цим позовом позивача;
- 19.09.2022 позивачем (підписант - адвокат М.А.Гусельщикова) було подано до Господарського суду Одеської області заяву про забезпечення позову до подання позову (а.с. 80-84, т.2), в якій останній просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу (ТОВ «Фінбізнесгруп»), в межах суми боргу у розмірі 16184000,00 грн, вже заявленої з тих же підстав у справі № 916/2072/22. У вказаній заяві позивач повідомив суду, що банк протягом 10 днів пред'явить позов про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № К08027/2021 від 12.03.2021, а отже не повідомив суд про розгляд справи № 916/2072/22;
- 21.09.2022 Господарським судом Одеської області у складі судді Желєзної С.П. було розглянуто вищевказану заяву позивача про забезпечення позову до подання позову та постановлено ухвалу про її задоволення (а.с. 141-143, т.1);
- в цей же день, тобто 21.09.2022, позивач (підписант - адвокат М.А.Гусельщикова) подав у цій справі № 916/2072/22 клопотання про залишення позову без розгляду (а.с. 137-138, т.1);
- після цього, 05.10.2022, позивачем (підписант - адвокат М.А.Гусельщикова) було подано до Господарського суду Одеської області відповідно до ч. 3 ст. 138 ГПК України ідентичну позовну заяву про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №К08027/2021 від 12.03.2021 у загальному розмірі 16184000,00 грн, з яких: 16000000,00 грн основного боргу за кредитом, 184000,00 грн прострочених процентів за користування кредитними коштами (а.с. 143 - зворотна сторінка - 147, т.1). Проаналізувавши зміст вказаної позовної заяви, судом встановлено, що цей позов поданий позивачем до того ж відповідача, з тим самим предметом спору та з тих самих підстав, що поданий позивачем до суду 23.08.2022 та розглядається судом у цій справі за № 916/2072/22. При цьому у цій позовній заяві позивач (підписант - адвокат М.А.Гусельщикова) вказав суду відомості про те, що Банк підтверджує, що ним не подано іншого позову до відповідача (ТОВ «Фінбізнесгруп») з тим самим предметом та з тих самих підстав. Вказану позовну заяву відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2022 було передано на розгляд судді Нікітенку С.В., з присвоєнням єдиного унікального номеру судової справи 916/2605/22;
- відповідно до даних КП «Діловодство спеціалізованого суду», Господарським судом Одеської області у складі судді Нікітенко С.В. було постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі №916/2605/22 за позовом, що поданий позивачем 05.10.2022, у зв'язку з тим, що на час звернення Публічного акціонерного товариства “МТБ Банк” з даною позовною заявою у провадженні Господарського суду Одеської області вже перебувала справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тобто справа №916/2072/22;
- після цього, а саме 07.11.2022, представником позивача у судовому засіданні у межах справи № 916/2072/22, при розгляді заяви про залишення позову без розгляду, було усно заявлено суду клопотання про відкликання цієї заяви.
Так, процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом. Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Суд зазначає, що у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами та постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 28.04.2020 у справі №910/6245/19).
Отже, здійснивши аналіз вищевказаних дій позивача, суд дійшов висновку, що у таких діях позивача мала місце маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, з огляду на таке.
Так, не зважаючи на те, що судом було відкрито провадження у цій справі за № 916/2072/22 та призначено у справі підготовче засідання, про що позивач був повідомлений ухвалою суду від 13.09.2022 (довідка про доставку електронного листа - а.с. 136, т. 1), позивач подав до суду 19.09.2022 у загальному порядку заяву про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову, в якій вказав недостовірні відомості, а саме, що позивач лише має намір подати позов, який в цей же час вже перебував на розгляді суду в межах цієї справи. Далі, після подання позивачем та вирішення господарським судом вказаної заяви позивача про забезпечення позову з постановленням судового рішення у справі № 916/2363/22, позивач в цей же день 21.09.2022 подав у цій справі за № 916/2072/22 заяву про залишення позову без розгляду.
Суд враховує, що право позивача подати заяву про залишення позову без розгляду передбачене законом, при цьому сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Отже, дії позивача щодо подання у цій справі заяви про залишення позову без розгляду самі по собі не є зловживанням процесуальними правами. В цей же час, як встановлено судом, після подання заяви про залишення позову без розгляду у справі № 916/2072/22 і станом на час її перебування на розгляді в суді, позивач подав на розгляд суду 05.10.2022 аналогічний позов до відповідача у справі №916/2605/22 і після того як позивачу було відмовлено у відкритті провадження у справі №916/2605/22, у зв'язку з поданням позивачем позовної заяви до того ж відповідача, з тими ж вимогами та з тих самих підстав, позивач подану у цій справі заяву про залишення позову без розгляду відкликав.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини нагадував, що «безсторонність», як правило, означає відсутність упередженості або необ'єктивності, а її існування або відсутність можуть встановлюватися різними шляхами. Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, при якому мають ураховуватись особисті переконання та поведінка конкретного судді (тобто, чи мав суддя будь-які особисті упередження або чи був він об'єктивним у цій справі); та (іі) об'єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд (та, серед інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., наприклад, рішення у справі «Моріс проти Франції» [ВП] (Morice v. France) [GC], заява № 29369/10, пункт 73, ЄСПЛ 2015, з подальшими посиланнями). У контексті об'єктивного критерію, крім поведінки судді слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає в якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об'єктивно обґрунтованим (там само, пункт 76). Об'єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв'язків між суддею та іншими учасниками провадження. У зв'язку з цим навіть зовнішні прояви мають певну важливість, або, іншими словами, «правосуддя має не лише здійснюватися, має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (там само, пункти 77 та 78).
Отже, враховуючи те, що правосуддя має не лише здійснюватись, але й має бути видно, що воно здійснюється, суд вважає, що вищевикладені дії позивача свідчать про вчинення позивачем послідовних дій, метою яких була маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями та намагання здійснити вплив на склад суду. Це вбачається з встановленої судом послідовності дій позивача: 1. спочатку подав позов у справі № 916/2072/22; 2. потім подав заяву про забезпечення позову до подання позову; 3. далі, подав заяву про залишення позову у справі № 916/2072/22 без розгляду; 4. далі, подав позов у справі № 916/2605/22; 5. після відмови у відкритті провадження у справі №916/2605/22 - відкликав заяву про залишення позову без розгляду у справі № 916/2072/22.
Суд вважає, що позивач не міг не розуміти, що одночасне подання декількох позовів до одного і того ж відповідача з тим же предметом і підставами позову може бути кваліфіковане судом як зловживання процесуальними правами, проте в цьому випадку позивач здійснив подання іншого аналогічного позову та заяви про забезпечення позову до подання позову знаючи, що провадження у справі № 916/2072/22 вже відкрите, визначено склад суду і призначено розгляд, а після відмови у відкритті провадження у справі № 916/2605/22 - відкликав подану у справі № 916/2072/22 заяву про залишення позову без розгляду. При цьому позивач повідомляв суд у заяві про забезпечення позову (справа № 916/2363/22) про намір подати позов, а у позовній заяві (справа № 916/2605/22) про відсутність на розгляді суду іншого позову.
При цьому суд критично оцінює доводи банку, що у вищевказаних діях мала місце технічна помилка, враховуючи, що позовна заява у цій справі, заява про залишення позову без розгляду, заява про забезпечення позову та позовна заява від 05.10.2022 були підписані одним і тим самим представником банку - адвокатом Гусельщиковою М.А. Крім цього, про відсутність технічної помилки свідчить кількість та періодичність подання цих заяв, їх аналогічний зміст позовів з неодноразовим вказанням відповідачем саме ТОВ «Фінбізнесгруп», а також відсутність у суду відомостей про направлення у справах №№ 916/2605/22, 916/2363/22 позивачем заяв про допущення помилок, описок тощо, і судових рішень з цього приводу з оцінкою таких доводів позивача.
При цьому суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 42 ГПК України вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами є обов'язком суду.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для застосування до Публічного акціонерного товариства “МТБ Банк” заходу процесуального примусу у вигляді штрафу в сумі 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 8052 /вісім тисяч п'ятдесят дві/грн 00 коп.
При цьому, вирішуючи питання щодо застосування заходу процесуального примусу саме до Публічного акціонерного товариства “МТБ Банк”, суд виходить з того, що вищевказані дії вчинялись представником позивача від імені банку, який на власний розсуд обирав свого представника та визначав його повноваження. В цей же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про необізнаність банку про їх вчинення представником, зокрема, проведення службового розслідування, наявність вимог (претензій) до адвоката, звернення банку до КДКА щодо адвоката тощо. Також суд з'ясував, що згідно даних КП «Діловодство спеціалізованого суду» та пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні у справі № 916/2072/22, за подання заяви про забезпечення позову до подання позову у справі № 916/2363/22 банком була здійснена оплата судового збору.
Керуючись ст. 42, 135, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Застосувати до Публічного акціонерного товариства “МТБ Банк” (пр. Миру, 28, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68003, код ЄДРПОУ 21650966) захід процесуального примусу у вигляді штрафу.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства “МТБ Банк” (пр. Миру, 28, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68003, код ЄДРПОУ 21650966) в дохід Державного бюджету штраф у сумі 8052 /вісім тисяч п'ятдесят дві/грн 00 коп.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795)
Боржник: Публічне акціонерне товариство “МТБ Банк” (пр. Миру, 28, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68003, код ЄДРПОУ 21650966).
Повну ухвалу складено 06.02.2023.
Ухвала набрала законної сили 30.01.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Бездоля Дмитро Олександрович