"01" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2702/22
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Павленко М.В. за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-оіл енерджі» (вх. №2-75/23 від 19.01.2023р.) про розподіл судових витрат на правову допомогу, подану по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-оіл енерджі» до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» про стягнення 128 808,67 грн., -
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.01.2023р. позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-оіл енерджі» (далі по тексту - ТОВ «Газ-оіл енерджі») було задоволено шляхом присудження до стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» (далі по тексту - ТОВ «Будівельна компанія «Херсонбуд») заборгованості у розмірі 128 808,67 грн., судового збору у розмірі 2 481,00 грн.
19.01.2023р. до суду від ТОВ «Газ-оіл енерджі» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення шляхом присудження до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 26 000,00 грн.
Ухвалою суду від 23.01.2023р. заява позивача була призначена до розгляду у засіданні на 01.02.2023р. о 13:00 год.
ТОВ «Будівельна компанія «Херсонбуд» було повідомлено судом про розгляд даної справи шляхом розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідного оголошення у відповідності до вимог ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014р. (в редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022р.). Крім того, додатково ухвала суду від 23.01.2023р. була направлена на електронну пошту відповідача, яка була вказана в позовній заяві.
Проте, відповідач не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому засіданні, призначеному для розгляду заяви позивача про розподіл витрат на правову допомогу, письмові пояснення на заяву позивача від відповідача до суду також не надходили.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Слід зазначити, що ТОВ «Газ-оіл енерджі» у поданій до суду позовній заяві було повідомлено суду, що попередній розрахунок суми витрат на правову допомогу складає 23 000,00 грн., докази на підтвердження понесення яких будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Рішенням суду від 18.01.2023р. позовні вимоги ТОВ «Газ-оіл енерджі» було задоволено.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
19.01.2023р. до суду від ТОВ «Газ-оіл енерджі» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення шляхом присудження до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 26 000,00 грн.
Таким чином, ТОВ «Газ-оіл енерджі» з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, протягом п'яти днів після ухвалення рішення було подано до суду заяву про розподіл витрат на правову допомогу.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про дотримання позивачем порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги від 15.04.2022р., укладений між позивачем та адвокатом Павленко М.В. ; додаткову угоду №1 від 18.01.2023р. до договору про надання правової допомоги від 15.04.2022р., згідно умов якої вартість наданої у межах справи №916/2702/22 правової допомоги має бути оплачена позивачем у строк до 31.07.2023р.; акт наданої правової допомоги №1 від 19.01.2023р., який містять опис виконаних робіт, до договору про надання правової допомоги від 15.04.2022р., згідно якого вартість наданої правової допомоги складає 26 000,00 грн.; рахунок на оплату наданих послуг від 19.01.2023р. до договору від 15.04.2022р., виставлений адвокатом позивачу на суму 26 000,00 грн.
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. по справі №922/445/19 дійшла висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для розподілу заявлених ТОВ «Газ-оіл енерджі» до відшкодування витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 26 000,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення заявлених ТОВ «Газ-оіл енерджі» позовних вимог у повному обсязі, враховуючи ненадходження від ТОВ «Будівельна компанія «Херсонбуд» клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої позивачем заяви шляхом присудження до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 26 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 123, 126, 129, 221, 236 238, 244, ГПК України, суд, -
1.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-оіл енерджі» про розподіл судових витрат на правову допомогу задовольнити.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» /73000, м. Херсон, вул. Сиваська, буд. 22/117; ідентифікаційний код 41556263/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-оіл енерджі» /03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 6; ідентифікаційний код 43833930/ витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 26 000,00 грн. /двадцять шість тисяч грн. 00 коп./.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст додаткового рішення складено 07.02.2023р.
Суддя С.П. Желєзна