79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.01.2023 Справа № 914/582/22
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Лілії Бернацької, розглянувши матеріали справи
за позовом: заступника керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області, м. Львів,
до відповідача 1: Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача 2: Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Індустріал», м. Львів,
предмет позову: визнання недійсним рішення сільської ради № 4411 від 22.10.2020; скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку;
підстава позову: порушення порядку передачі у приватну власність земельної ділянки,
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача 1: ОСОБА_2 ,
відповідача 2: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
встановив:
у проваджені Господарського суду Львівської області перебуває позовна заява заступника керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області до Львівської міської ради та до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Індустріал» про визнання недійсним рішення сільської ради № 4411 від 22.10.2020; скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Процес розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.
06.06.2022 відповідачем 2 подано заперечення на відповідь на відзив, в яких заявлено клопотання про залишення без розгляду позовної заяви на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 17.01.2022 представники відповідача 2 підтримали клопотання про залишення позову без розгляду із вказаних підстав.
Розглянувши клопотання Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Індустріал» про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.
Відповідач 2 у заяві вказує, що в господарській справі № 914/582/22 прокурор до органу місцевого самоврядування з повідомленням про порушення інтересів держави (територіальної громади) та надання можливості такому органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав держави (територіальної громади) не звертався, а тому ним порушено порядок представництва, не дотримано процедури, встановленої частинами 3 і 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а відтак, позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з абз. 1-2 ч. 3, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.
Спростовуючи заперечення заявника клопотання, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18 акцентує, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).
У контексті правовідносин у цій справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Прокурор у позовній заяві стверджує, що порушення інтересів держави полягає в незаконній передачі Рясне-Руською сільською радою у приватну власність земельної ділянки, площею 21,4649 га. Необхідність захисту інтересів держави полягає в тому, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю та всупереч чинному законодавству незаконно безоплатно передана у приватну власність юридичної особи. В цьому випадку наявна необхідність захисту як інтересів територіальної громади, незаконно позбавленої права власності на землю, так і права кожного громадянина на користування об'єктами права власності народу, так і публічного, суспільного інтересу як складової державного інтересу. Такий інтерес полягає у забезпеченні економічних інтересів держави, зокрема, можливості відчужити спірну земельну ділянку у власність чи користування на конкурсних умовах, а відтак і наповнити відповідний бюджет; соціальних інтересів держави, зокрема, можливості забезпечити громадян земельними ділянками; екологічних інтересів держави, зокрема, з урахуванням розміщеного неподалік заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», а також невстановлення на даний час охоронної зони останнього, потребі забезпечити безпечне довкілля, непогіршення екологічної ситуації, використанні власності не на шкоду людині і суспільству, збереженні природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтриманні загального екологічного балансу та забезпеченні фонового моніторингу навколишнього природного середовища. При цьому, забезпечення екологічної безпеки є обов'язком держави (стаття 15 Конституції України).
Львівська міська рада - орган місцевого самоврядування, що представляє Львівську міську територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України. Тобто, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Львівська міська рада.
Проте, особливістю в цій ситуації є те, що позивач та відповідач в цій справі збігаються в одній особі, а стороною у справі один і той же орган місцевого самоврядування може бути або позивачем, або відповідачем, у зв'язку з чим і з огляду на предмет спору Львівська міська рада, на переконання прокурора, може бути виключно відповідачем по справі.
Як доречно зазначає прокурор, Велика Палата Верховного Суду у п. 38 постанови від 15.09.2020 (судова справа № 469/1044/17) зауважує, що прокурор оскаржив рішення сільради, саме тому визначивши останню відповідачем. Він мав підстави звернутися до суду як позивач, вважаючи, що відсутній орган, який може захистити інтереси держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 40).
Також у постанові від 07.11.2018 (справа № 916/749/17) Верховний Суд вказав, що безпосередність звернення до суду прокуратури без зазначення компетентного органу, який здійснює функції держави в спірних відносинах, правомірно обґрунтовується перевищенням органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді, встановлених законом меж її владних повноважень, а також необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися землею, яка їй належить. Захист інтересів держави в особі територіальної громади має здійснювати відповідна рада, проте, у разі якщо саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади, правомірним є звернення прокурора та визначення ради відповідачем, поза як іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади не існує.
У пункті 6.41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (у цьому випадку - місцевої громади) й орендаря, повернення землі у комунальну власність та відновлення порушеного порядку розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, дотримання принципу раціонального використання землі, що відповідає принципу, закріпленому у Конституції України, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Аналогічні висновки щодо наявності підстав для звернення прокурора з метою захисту державних інтересів з вимогами, зокрема, до органу місцевого самоврядування у зв'язку із порушенням цим органом вимог земельного законодавства, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі N 487/10128/14-ц.
Враховуючи зазначене, суд погоджується із обґрунтуваннями прокурора та вважає, що склад учасників справи визначений відповідно до обставин справи та суті спору правильно. При цьому, суд визнає не доречними зауваження відповідача 2 про те, що прокурор до органу місцевого самоврядування з повідомленням про порушення інтересів держави (територіальної громади) не звертався, адже у справі є докази здійснення Франківською окружною прокуратурою міста Львова листування із Львівською міською радою, відповідно до яких повідомлялося про вивчення інформації та з'ясування підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді (лист від 01.02.2022, відповідь Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради від 18.02.2022). Тобто, орган місцевого самоврядування був обізнаний про вивчення прокуратурою законності прийнятого 22.10.2020 рішення Рясне-Руською сільською радою Яворівського району Львівської області.
Враховуючи наведене, прокурор у даній справі не виступає як альтернативний суб'єкт звернення до суду, а правомірно та відповідно до закону захищає інтереси держави та довів наявність підстав для представництва в суді.
Враховуючи зазначене, відсутні підстави для залишення позову без розгляду за заявою та з підстав, визначених відповідачем 2.
Керуючись ст. ст. 2, 177, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
у задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Індустріал» про залишення позову без розгляду, заявленого 06.06.2022, відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складено 06.02.2023.
Суддя Матвіїв Р.І.