79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.02.2023 Справа № 914/2995/22
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут", м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг", м.Київ
про стягнення 28 914,41грн штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії.
Суддя У.І.Ділай
Без участі представників сторін
встановив:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут", до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг", про стягнення 28917,41грн штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2022 справу для розгляду передано судді У.І.Ділай.
Ухвалою суду від 05.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін за правилами спрощеного позовного провадження.
21.12.2022 позивач з заявою скерував на адресу суду для огляду оригінали документів, долучених до позову.
Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Про розгляд справи господарським судом відповідач був належно повідомлений на електронну адресу, вказану у позовній заяві а також заяві - приєднанні до договору про постачання електричної енергії (Додаток 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №010451) - azs6225@shellua.com, що підписана та скріплена печаткою ТзОВ «Альянс Холдинг».
Окрім того, згідно Довідки Господарського суду Львівської області про доставку електронного листа від 06.12.2022, Ухвалу суду про порушення провадження у справі було надіслано одержувачу ТзОВ «Альянс Холдинг» в його електронний кабінет 06.12.2022 о 16 год 33 хв через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (відомості про відправку та доставку адресату містяться в програмі Діловодство спеціалізованого суду).
Відповідач на день прийняття рішення відзиву на позов не подав, як і доказів на спростування доводів позивача, хоча був повідомлений про розгляд справи в порядку встановленому положеннями ст.ст. 176, 242 Господарського процесуального кодексу.
Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершується 05.02.2023.
Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутні обставини що перешкоджають вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
В процесі розгляду матеріалів справи суд -
встановив:
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідно до п. п. 3.1.5., 3.1.7., 3.2.5. «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованих електропостачальником на офіційному веб-сайті.
Відповідач на підставі Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії приєднався до публічного договору позивача про постачання електричної енергії споживачу, що розміщений на офіційному веб-сайті позивача, на умовах публічної комерційної пропозиції №6/3, яка є Додатком 1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №010451.
Згідно Додатку №1 до вказаної Заяви-приєднання відповідача, позивач продавав відповідачу електроенергію на об'єкт відповідача: АЗС «Shell», с.Муроване Львівської області.
Відповідач приєднався до індивідуальної Комерційної пропозиції позивача №6/3 від 01.06.2020, шляхом її підписання та скріплення печаткою.
Відповідно до графи «Строк дії договору та умови пролонгації» вказаної Комерційної пропозиції - Договір набирає чинності з дати постачання електричної енергії, вказаної в Заяві-приєднання Споживача до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу (01.01.2021), якщо протягом трьох робочих днів споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраній комерційній пропозиції. Договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2022 або до повного виконання грошових зобов'язань за договором.
Листом №ЕЕЦ-17/2882 від 11.08.2021 Оператор системи розподілу АТ «Українська залізниця» повідомив позивача про зміну споживачем постачальника з 01.09.2021.
Відтак, як зазначає позивач у позовній заяві, укладений між сторонами договір було достроково розірвано/припинено внаслідок зміни споживачем (ТзОВ «Альянс Холдинг») постачальника 01.09.2021.
Відповідно до п.13.3 Договору про постачання електричної енергії за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, останній зобов'язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове розірвання договору.
Чинною на момент розірвання договору Комерційною пропозицією було передбачено, що у разі дострокового розірвання/припинення Договору з ініціативи споживача, постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору.
Як зазначає позивач, комерційна пропозиція містить умову дотримання якої дозволяє змінювати електропостачальника без сплати штрафних санкцій за дострокове розірвання договору : «З метою уникнення Споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника, Споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником Договір про постачання електричної енергії Споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору (абзац 3 п. 6.1.3. ПРРЕЕ)». Однак, позивач вважає, що відповідач в порушення даного пункту Комерційної пропозиції, проінформував позивача про зміну постачальника не в термін передбачений Комерційною пропозицією, а саме не за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.
У зв'язку із достроковим розірванням/припиненням договору позивач скерував відповідачу лист №904-2021-4595 від 15.09.2021 та рахунок на оплату штрафу від 14.09.2021 на суму 28917,41 грн, який відповідачем оплачений не був. Лист та рахунок позивачем скеровано відповідачу рекомендованим листом. На підтвердження позивач долучив до позову копію списку №2012 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Львів 16 від 15.09.2021 та копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 15.09.2021.
Позивачем проведено розрахунок штрафу, відповідно до якого за серпень 2021 року відповідачем спожито 9038 кВт*год вартістю 2,66628грн на загальну суму 28917,41грн (разом з ПДВ). Отже, розмір штрафу становить 28917,41 грн.
Відтак, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії відповідачем.
Спір виник внаслідок неоплати відповідачем нарахованого штрафу. Відтак, ТзОВ "Львівенергозбут" просить стягнути з відповідача 28917,41 грн штрафу.
Відповідач вимог Ухвали суду від 05.12.2022 не виконав, відзиву на позов та доказів на спростування доводів позивача не надав.
Ч.9 ст. 165 передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При прийнятті рішення суд виходить із такого:
Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно із заявленими позовними вимогами позивач просив стягнути з відповідача 28917,41 грн штрафу за порушення умов договору.
Як встановлено судом та не спростовано сторонами, відповідач підписав заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, у зв'язку із чим сторони набули взаємних прав та обов'язків.
Згідно п.13.1 Договору про постачання електричної енергії «Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання…».
Згідно з комерційною пропозицією №6/3 від 01.06.2020 Договір набирає чинності з дати постачання електричної енергії, вказаної у заяві-приєднання споживача (01.01.2021), та діє з моменту набрання чинності до 31.12.2022.
Листом №ЕЕЦ-17/2882 від 11.08.2021 Оператор системи розподілу АТ «Українська залізниця» повідомив позивача про зміну споживачем постачальника з 01.09.2021.
У зв"язку із зміною споживачем постачальника електричної енергії позивач надіслав відповідачеві лист №904-2021-4595 від 15.09.2021, у якому повідомив про нарахування штрафу за дострокове розірвання договору в розмірі 28917,41грн , а також рахунок від 14.09.2021, де вказано строк оплати - 5 (п'ять) операційних днів з дня отримання рахунку.
Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ч.ч. 1, 4, 7 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору у відповідності до законодавства.
Згідно ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Між сторонами з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 ЦК України укладено публічний договір приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії, шляхом приєднання споживача (відповідача) до умов цього договору на підставі заяви-приєднання відповідача до договору №010451.
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 та є однаковими для усіх споживачів.
Відповідно до ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно з п. 1.1.1 Правил цей нормативно-правовий акт регулює взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Відповідно до п. 3.1.8 Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
За змістом статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов'язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.
Згідно ст.58 зазначеного Закону споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про ринок електричної енергії» зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника.
Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником (пункт 6.1.1 Правил).
За змістом п. 6.1.3 Правил зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.
Датою початку процедури зміни електропостачальника вважається дата отримання всіх необхідних даних, передбачених пунктом 6.1.5 цієї глави (пункт 6.1.6 ПРРЕЕ).
Такі ж умови передбачені і в укладеному між сторонами Договорі.
Так, відповідно до п. 10.1 Договору споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така заміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Дія договору припиняється у випадку зміни електропостачальника (п. 13.5 договору).
Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови (п. 13.2 договору).
За змістом пункту 13.3 договору за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача споживач зобов'язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.
Згідно з комерційною пропозицією від 01.06.2020 № 6/3 договір діє з моменту набранням чинності і до 31.12.2022.
Згідно зі статтею 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому ст. 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (аналогічна правова позиція викладена у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 № 916/1684/18).
Отже, у зазначених вище нормах наведено основне правило щодо можливості припинення зобов'язання - лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у договорі про постачання електричної енергії та комерційній пропозиції сторони погодили можливість та передбачили умови дострокового розірвання/припинення договору у випадку зміни споживачем постачальника електричної енергії.
Порядок зміни енергопостачальника за ініціативою споживача врегульовано розділом 6.1 Правил, згідно положень якого зміна постачальника електричної енергії без настання негативних наслідків для споживача можлива лише за умови повідомлення нового постачальника за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору. Процес зміни електропостачальника за ініціативою споживача здійснюється на безоплатній основі і повинен завершитись у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня повідомлення.
Умовами договору, Правил та комерційної пропозиції, передбачено право споживача на вільний вибір електропостачальника. Штрафні санкції можуть бути застосовані лише у випадку порушення обов'язку споживача повідомити про таку зміну в порядку та у строк, чітко ними передбачений, не дотримання правил (процедури) такої зміни.
Тобто законодавцем визначено термін 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору і дотримання цього строку є необхідною умовою для уникнення негативних наслідків у вигляд сплати штрафу на користь попереднього електропостачальника для споживача.
В матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем як нового так і старого електропостачальника у строки передбачені Договором, Комерційною пропозицією та Правилами. Оператор системи розподілу АТ «Українська залізниця» листом №ЕЕЦ-17/2882 від 11.08.2021 повідомив позивача про зміну споживачем постачальника з 01.09.2021. Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами факт вчасного та належного повідомлення про зміну електропостачальника.
Крім того, слід зазначити що штрафні санкції за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії у разі зміни постачальника не є тотожними платі (додатковим фінансовим зобов'язанням) за зміну постачальника. Додаткові фінансові зобов'язання, про які йдеться у ч. 10 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», не стосуються штрафних санкцій за недотримання умов договору, а лише «вартості зміни постачальника», витрат, які могли би бути встановлені при такій зміні (можливі витрати з технічних причин чи інші витрати).
Як Директива 2009/72/ЄС, так і Закон України «Про ринок електричної енергії» передбачають відсутність плати за зміну електропостачальника поряд з можливістю застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору.
Виходячи із обставин справи, відповідач не дотримався встановленого умовами договору, Правилами та Комерційною пропозицією порядку зміни постачальника електричної енергії, а отже на нього мають бути покладені негативні наслідки у вигляді сплати штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії.
За вказаних обставин Господарський суд Львівської області приходить до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.
Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (03038, місто Київ, вул. Миколи Грінченка, будинок 4; ідентифікаційний код 34430873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, місто Львів, вул. Шевченка, 1, ідентифікаційний код 42092130) 28917,41грн штрафу та 2481,00 грн судового збору.
3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 06.02.2023.
Суддя Ділай У.І.