вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
02 лютого 2023 рокуСправа № 912/1762/22
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №912/1762/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІССЕН АГРО", 49044, м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого, буд. 68
до відповідача Селянського фермерського господарства "Роксолана", 28300, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Петрове, вул. Степова, буд. 1, корп. А
про стягнення 69 637,04 грн
за участю представників:
від позивача - Захарчук К.О., ордер № 1105421 від 25.11.2022 (у режимі відеоконференції);
від відповідача - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІССЕН АГРО" до Селянського фермерського господарства "Роксолана" про стягнення 69 637,04 грн, з яких 60 207,56 грн основний борг, 2023,96 грн 3% річних, 7405,52 грн інфляційне збільшення, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив умови договору поставки, укладеного у спрощений спосіб, в частині оплати вартості поставленого товару.
Ухвалою господарського суду від 05.12.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІССЕН АГРО" залишено без руху для усунення недоліків, допущених при її поданні.
08.12.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІССЕН АГРО" на адресу господарського суду надійшла заява, в якій позивачем повідомлено про усунення недоліків позовної заяви в порядку статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 13.12.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 17.01.2023, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті спору.
23.12.2022 на електронну адресу суду (з КЕП) від позивача надійшло клопотання від 21.12.2022 з вимогою вирішити питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу у справі №912/1762/22. До клопотання долучено копію договору про надання правових (юридичних) послуг №221122/1 від 22.11.2022, копію замовлення №1 від 22.11.2022, копію рахунку №2211/2022 від 22.11.2022, копію акту виконаних робіт №291122/1 від 29.11.2022.
Ухвалою від 17.01.2023 відкладено судове засідання до 02.02.2023 о 11:00 год, у зв'язку з відсутністю відомостей щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду.
У судовому засіданні 02.02.2023 був присутній представник позивача. Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність у нього заперечень з приводу заявлених позовних вимог.
Господарський суд враховує, що станом на день проведення судового засідання 02.02.2023 до суду від органу поштового зв'язку не повернулися конверти з вкладенням (ухвала від 13.12.2022 про відкриття провадження у справі №912/1762/22 та ухвала від 17.01.2023), які направлялися на адресу місцезнаходження відповідача та засновника зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону вважаються, зокрема, суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку, або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про національного оператора поштового зв'язку" від 10.01.2002 №10-р (зі змінами) виконання функцій національного оператора поштового зв'язку покладено на Акціонерне товариство "Укрпошта".
Отже, АТ "Укрпошта" є розпорядником інформації щодо універсальних послуг поштового зв'язку (стосовно умов постачання товарів, послуг та цін на них), а тому є цілком правомірним використання інформації, отриманої з офіційного сайту АТ "Укрпошта".
Таким чином, суд може користуватися відомостями, отриманими з офіційного сайту АТ "Укрпошта" за допомогою функції відстеження при введенні трек-номера поштового відправлення.
Згідно інформації з офіційного вебсайту АТ "Укрпошти" про вручення поштових відправлень, поштове відправлення (ухвала від 13.12.2022 про відкриття провадження у справі №912/1762/22), адресоване Селянському фермерському господарству "Роксолана", містить відмітку: "31.12.2022 - відправлення не вручене під час доставки", поштове відправлення (ухвала від 17.01.2023), містить відмітку: "28.01.2023 - адресат відсутній за вказаною адресою, а поштове відправлення (ухвала від 17.01.2023), адресоване засновнику фермерського господарства Больбот В.І. містить відмітку: "31.01.2023 - відправлення не вручене під час доставки".
Частиною 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи викладене, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом.
Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІССЕН АГРО" було виставлено Селянському фермерському господарству "Роксолана" рахунок на оплату № 2586 від 08.10.2021 на суму 64 088,25 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІССЕН АГРО" поставило Селянському фермерському господарству "Роксолана" товар на суму 60 207,56 грн, що підтверджується видатковою накладною №2091 від 12.10.2021, підписаною представниками сторін та скріпленою печатками товариств, копія якої долучена до матеріалів справи.
Поставка товару позивачем на адресу відповідача підтверджується експрес-накладною перевізника ТОВ "Нова пошта" № 20400253446060 від 12.10.2021 року.
Однак, відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженням позивача про невиконання відповідачем свого обов'язку за укладеним у спрощений спосіб договором поставки з оплати поставленого товару, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІССЕН АГРО" і звернулось з даним позовом до суду.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 202, ст. 203 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграммах, якими обмінялися сторони.
За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Оскільки видаткова накладна №2091 від 12.10.2021 містить найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість, а також враховуючи прийняття відповідачем поставленого згідно вказаної накладної товару, суд дійшов висновку, що сторонами у спрощений спосіб було досягнуто згоди щодо істотних умов договору поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Аналогічна норма міститься в частині 6 статті 265 Господарського кодексу України.
З урахуванням наведеного, відповідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. В тому числі, реченням першим частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Водночас, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України.
Аналогічну позицію підтримує Верховний Суд у складі колегії об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №922/1467/19 від 15.05.2020.
З огляду на те, що до справи не надано доказів погодження строків оплати товару, поставленого за видатковою накладною № 2091 від 12.10.2021, суд дійшов висновку щодо застосування до спірних правовідносин положень норми ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.
Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що Селянським фермерським господарством "Роксолана" не виконано свої грошові зобов'язання з оплати поставленого товару, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 60 207,56 грн.
Як зазначалось вище, доказів сплати коштів за поставлений позивачем Селянському фермерському господарству "Роксолана" товар згідно видаткової накладної № 2091 від 12.10.2021 станом на час прийняття рішення у даній справі відповідачем суду не надано.
Поряд з цим, відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач будь-яких заперечень проти позову чи доказів здійснення повної оплати поставленого позивачем товару суду не надав.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням викладеного вище та керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд дійшов до висновку, що відповідачем не спростовано тверджень позивача щодо наявності у нього заборгованості в розмірі 60 207,56 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та обсяг заборгованості відповідача у розмірі у розмірі 60 207,56 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та не були спростовані відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віссен-Агро" в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 2023,96 грн 3% річних за період з 13.10.2021 по 25.11.2022 та 7405,52 грн інфляційних втрат за період з листопада 2021 по жовтень 2022.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що їх розмір було визначено позивачем у сумі 2023,96 грн, нарахованих за період з 13.10.2021 до 25.11.2022 на суму боргу 60 207,56 грн є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат нарахованих за період з листопада 2021 по жовтень 2022 на суму боргу 60 207,56 грн, судом встановлено, що заявлена позивачем загальна сума інфляційних втрат (7 405,52 грн) є меншою за загальну суму інфляційних втрат встановлених судом (16 017,09 грн), а відтак суд розглядає дані вимоги в межах заявлених позовних вимог.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Віссен-Агро" у повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
З приводу відшкодування позивачеві витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн суд зазначає наступне.
Положеннями статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
22.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІССЕН АГРО" (Замовник) та Адвокатом Захарчук Ксенією Олегівною (Виконавець/Адвокат) укладено Договір про надання правових (юридичних) послуг № 221122/1 (далі - Договір № 221122/1, а.с. 32-33), предметом якого Виконавець приймає зобов'язання надати правові (юридичні) послуги Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги Виконавцем на умовах та в строки, що передбачено умовами цього Договору.
Конкретний перелік, вид, строки надання, ціна і загальна вартість послуг узгоджується Сторонами в спільно підписаних Замовленнях до цього Договору, які є невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 3.1. Договору № 221122/1 здача - приймання наданих правових (юридичних) послуг за цим Договором оформлюється Актом здачі-прийняття наданих послуг.
Пунктом 4.1. Договору № 221122/1 передбачено, що вартість правових послуг, що надаються на умовах цього Договору, визначаються сторонами в Замовленні відповідно до підпункту 1.2 цього Договору.
Оплата правових послуг здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця в національній валюті - гривня, у відповідності з порядком, визначеним у спільно підписаних Сторонами Замовленнях, та відповідно до виставленого Виконавцем рахунку (п. 4.2 Договору № 221122/1.
Згідно п. 8.1. Договору № 221122/1 він набирає законної сили з дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2023 року включно.
Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.
22.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІССЕН АГРО" та Адвокатом Захарчук Ксенією Олегівною підписано Замовлення № 1 до Договору № 221122/1 на надання правових (юридичних) послуг (а.с. 34).
В п. 1 Замовлення №1 до Договору №221122/1 визначено склад і обсяг правових послуг:
- врегулювання у судовому порядку спору між Замовником та СФГ "Роксолана" щодо стягнення суми заборгованості за усним договором щодо поставки масляних, паливних, повітряних фільтрів;
- правовий аналіз документів; підготовка позовної заяви; супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції.
В п. 2 Замовлення №1 до Договору №221122/1 встановлено вартість юридичних (правових) послуг: Вартість правових послуг, що надаються Замовнику є фіксованою та складає: 6000,00 грн.
Детальний опис вартості наданих послуг складає: правовий аналіз документів; підготовка позовної заяви та її подання; супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції із складанням будь-яких необхідних процесуальних документів, передбачених нормами ГПК України.
Загальна вартість послуг, вказаних в п. 1.1-1.2 Замовлення №1, сплачується Замовником Виконавцю шляхом 100% оплати у безготівковій формі на рахунок Виконавця протягом 30 днів з дня прийняття рішення судом першої інстанції.
В акті здачі - приймання робіт (надання послуг) №291122/1/Акт від 29.11.2022 сторони підтвердили, що адвокат надав позивачу юридичні послуги стосовно спору з вимогами ТОВ "ВІССЕН АГРО" до ТОВ "Роксолана", загальна вартість послуги з надання правничої допомоги склала 6 000,00 грн.
За приписами статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Зазначеної позиції дотримується Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019.
В той же час, суд зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складені та підписані наступні документи: позовна заява від 25.11.2022 № б/н, всі копії документів завірені представником позивача.
Крім того, в матеріалах справи міститься ордер серії АР № 1105421 від 25.11.2022 та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 09.04.2019 на Захарчук Ксенію Петрівну.
Суд врахував, що суму гонорару за Договором № 221122/1 (з врахуванням Замовлення № 1 до Договору № 221122/1) визначено саме у фіксований спосіб - 6000,00 грн, позивач не зобов'язаний посилатися на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката в такому разі визначається на підставі наявних доказів.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №924/447/18.
Суд з огляду на умови Договору № 221122/1, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 6 000,00 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи.
Відповідач не заявляв про неспівмірність витрат на правову допомогу.
Таким чином, зважаючи на відсутність клопотання та заперечень відповідача стосовно розміру заявленої до стягнення суми грошових коштів, з огляду на предмет позову та розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих послуг, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн документально доведені, є співмірними з предметом позову, змістом та обсягом наданих послуг.
Вказані судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Селянського фермерського господарства "Роксолана" (28300, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Петрове, вул. Степова, буд. 1, корп. А, код ЄДРПОУ 23687258) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віссен Агро" (49044, м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого, буд. 68, код ЄДРПОУ 43152849) 60 207,56 грн основного боргу, 2023,96 грн 3% річних, 7405,52 грн інфляційних втрат, 2481,00 грн. судового збору, а також 6 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Примірники рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІССЕН АГРО" (49044, м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого, буд. 68 та представнику на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1), Селянському фермерському господарству "Роксолана" (28300, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Петрове, вул. Степова, буд. 1, корп. А).
Повне рішення складено 07.02.2023.
Суддя Г.Б. Поліщук