вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" лютого 2023 р. Справа № 911/316/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛЮР ОІЛ", Полтавська область,
м. Кременчук
до Державного підприємства "Чайка", Київська область, Бориспільський район,
с. Дударків
про стягнення 1918894,75 грн.
Суддя Лопатін А.В.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЛЮР ОІЛ" звернулось до суду із позовом до Державного підприємства "Чайка" про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів від 15.08.2022 р. № 15082022-1, а саме: 1259370,79 грн. основного боргу, 260528,62 грн. пені, 288594,72 грн. штрафу, 94768,90 грн. інфляційних втрат та 15631,72 грн. 3 % річних.
Ухвалою господарського суду від 31.01.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі,підготовче засідання суду призначено на 01.03.2023 р.
06.02.2023 р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву про забезпечення позову.
В обґрунтування вказаної заяви представник ТОВ "АЛЛЮР ОІЛ" зазначає, що на думку останнього відповідач систематично та свідомо не виконує взятих на себе зобов'язань, а "недобросовісна поведінка", невиконання умов договору у добровільному порядку може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, з метою забезпечення ефективного захисту порушених прав позивача та з огляду на положення ст.ст. 136-141 ГПК України, ТОВ "АЛЛЮР ОІЛ" просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти ДП "Чайка", що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках на території України, які будуть виявлені державним виконавцем в процесі виконання в межах суми позовних вимог.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною шостою статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків (постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22 грудня 2006 року).
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Суть забезпечення позову полягає саме у наявності об'єктивних побоювань позивача, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних права або інтересів.
Доводи позивача ґрунтуються на "недобросовісній поведінці" відповідача щодо виконання зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів № 15082022 від 15.08.2022 р.
Разом з тим, заявником не доведено, що відповідачем - ДП "Чайка" вчиняються будь-які дії, що можуть утруднити реальне виконання рішення суду, зокрема повернення грошових коштів.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною третьою статті 74 ГПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З огляду на все вищенаведене, проаналізувавши аргументацію викладену в заяві про забезпечення позову, врахувавши не доведення позивачем наявності обставин, що свідчать про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду або ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, у разі задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що вказана заява про забезпечення позову з зазначених в ній мотивів є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. В задоволенні заяви ТОВ "АЛЛЮР ОІЛ" від 06.02.2023 р. (вх. № 21/23 від 06.02.2023) про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у порядку, встановленому ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання 07.02.2023 р.
Суддя А.В. Лопатін