вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/2238/22
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г.,
розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2238/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" (03022, м. Київ, пров. Василя Жуковського, буд. 15)
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 38)
про стягнення 262844,48 грн.
23.01.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з відповідача у справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.
Ухвалою суду від 30.01.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2238/22, розгляд заяви постановлено здійснювати без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання у приміщенні господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108.
Розглянувши вказану вище заяву, встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, виходячи із наступного.
Рішенням Господарського суду Київської області від 18.01.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" задоволено повністю. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" заборгованість у розмірі 262844, 48 грн. та судовий збір у розмірі 3942,67 грн.
У заяві про винесення додаткового рішення у справі № 911/2238/22 позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.
При цьому, в тексті позовної заяви позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу складає 25000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Рішення суду від 18.01.2023 у справі №911/2238/22 ухвалено за відсутності представників сторін, повний текст рішення підписаний 18.01.2023, отже, п'ятиденний строк для подання доказів у порядку частини 8 статті 129 ГПК України становить з 19 по 23 січня 2023 року.
Відтак, заява про відшкодування витрат подана позивачем у строк встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
В якості підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду копії Договору про надання правової допомоги №15 від 15.09.2022, додаток №1 до Договору про надання правової допомоги №15 від 15.09.2022 та акту здачі -приймання робіт (надання послуг) №03 від 20.01.2023.
Так, між адвокатом Янко Марією Ігорівною, надалі - «Адвокат», з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ернерінг», надалі - «Клієнт», з іншої сторони, які разом надалі іменуються Сторони, а кожна окремо Сторона, укладено договір про надання правової допомоги №15 від 15.09.2022, надалі - «Договір», відповідно до п. 1.1. якого за цим Договором Адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу з представництва Клієнта на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов?язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору незалежно від досягнення Адвокатом позитивного чи відносно позитивного результату.
Згідно з п. 1.3. Договору позитивним результатом у справі є задоволення позову Клієнта або фактичне стягнення повної суми заборгованості на користь Клієнта до винесення судом рішення. Відносно позитивним результатом є задоволення позову Клієнта або часткове стягнення грошових коштів на користь Клієнта до винесення судом рішення.
Пунктом 1.4. Договору передбачено, що послуги, які надаються в рамках правової допомоги з метою досягнення позивного та відносного позивного результату включають, але не обмежується:
1.4.1. вивчення та аналіз документів та правової ситуації справи Клієнта;
1.4.2. розробка правового механізму захисту порушених прав;
1.4.3. підготовка та подання до суду процесуальних документів: позовної заяви та відповіді на відзив, клопотань, пояснень, заперечень тощо;
1.4.4. представництво інтересів Клієнта в судах всіх інстанцій;
1.4.5. в разі необхідності підготовка та подання клопотань, запитів, заяв, мирової угоди та інших процесуальних документів у судовому процесі першої інстанції;
1 4.6. ознайомлення з матеріалами справи та здійснення їх фотозйомки;
1.4.7. збір доказів по справі, в тому числі підготовка та направлення запитів, листів тощо;
1.4.8. отримання в приміщенні суду судових рішень, виконавчих листів, ухвал тощо;
1.4.9. контроль за плином справи на офіційному ресурсі Судова влада України;
1.5. 12. інші дії, пов?язані з представництвом інтересів Клієнта в судових органах.
1.6. Адвокат також може в рамках цього договору надавати додаткові послуги:
1.6.1. в разі необхідності підготовка та подання апеляційних, касаційних скарг, заяв про перегляд справи за нововиявленими чи винятковими обставинами, заяв про вправлення описок чи арифметичних помилок у судових рішеннях, відзиву на апеляційну/касаційну скаргу, відповіді на відзив на апеляційну/касаційну скаргу, заперечення, додаткові пояснення тощо ;
1.6.2. супровід виконання судових рішень;
1.7. Правова допомога здійснюється адвокатом самостійно.
1.8. Адвокат не гарантує позивний результат, але стверджує, що докладе максимум зусиль, застосує всі свої знання, досвід задля досягнення позивного результату за цим договором.
Відповідно до підп. 2.1.1. п. 2.1. Договору обов?язками Клієнта є, зокрема, вчасно та у повному обсязі виплатити Адвокату гонорар (винагороду) визначену умовами Договору, оплатити фактичні витрати та/або додаткові послуги, що були надані Клієнту.
Підп. 2.2.1. та 2.2.3. п. 2.2. Договору встановлено, що обов'язками Адвоката є, зокрема, розпочати надання правових послуг з моменту підписання цього Договору та отримати оплату в розмірі та в порядку визначеному цим Договором і готувати та направляти Клієнту Акти приймання-передачі наданих послуг із зазначенням дати надання конкретної послуги.
Згідно з підп. 2.4.2. п. 2.4. Договору правами Адвоката є, в тому числі, своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надання правової допомоги.
Пунктами 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. та 4.5. Договору передбачено, що розмір гонорару (винагороди) Адвоката за цим Договором складається із загального об?єму правової допомоги, яка необхідна задля досягнення позивного результату. Загальна ціна договору складається із суми всіх наданих Адвокатом послуг, що відображені у актах виконаних робіт з урахуванням їх найменування та вартості (Додаток N°1 до договору). Розрахунок за цим Договором здійснюється Клієнтом на підставі отриманого від Адвоката рахунку та/або Акту прийому-передачі наданих послуг протягом 5 календарних днів з дати отримання. Надання конкретної послуги здійснюється за рекомендацією Адвоката та погодженням її з Клієнтом, вартість послуг визначена у Додатку №1 до Договору. Адвокат не має права надавати конкретну послугу не погодивши і із Клієнтом. Всі фактичні витрати та офіційні платежі (транспортні витрати адвоката чи свідків, тощо), в тому числі судовий збір, витрати на проведення експертизи, послуги нотаріуса та перекладача, інші витрати, які виникнуть при виконання цього Договору, Клієнтом оплачуються окремо. За результатами надання послуг Адвокат складає Акт приймання-передачі наданих послуг, який підписується Клієнтом протягом двох робочих днів з моменту отримання. Акт приймання-передачі послуг вважається отриманим через одну добу (за вирахуванням годин офіційних вихідних та святкових днів) після надсилання на електронну адресу Клієнта, зазначену в цьому Договорі або через 7 (сім) днів з моменту поштової відправки цінного листа з описом на поштову адресу Клієнта, зазначену в цьому Договорі. Послуги вважаються прийнятими без зауважень, якщо протягом 5 (п?яти) календарних днів з моменту отримання Клієнт не надішле Адвокату обґрунтовані зауваження стосовно наданих послуг.
Умовами п.п. 8.1., 8.2. та 8.3. Договору встановлено, що цей Договір діє з дати його підписання та діє до 31 грудня 2023 року включно. Сторони погодили, що в разі набрання законної сили судового рішення (рішенням, ухвалою), яким вирішено справу (спір) по суті або у разі стягнення заборгованості на користь Клієнта, до закінчення строку дії цього Договору передбаченого в цьому пункті, строк дії цього Договору закінчується в день набрання таким судовим рішенням законної сили. У разі надання Адвокатом додаткових послуг (апеляційна скарга, касаційна скарга, заява про відкриття виконавчого провадження тощо) після набрання законної сили судового рішення (рішенням, ухвалою), яким вирішено справу (спір) по суті, Сторони цього Договору погодили та встановили, що строк дії цього Договору продовжується на час виконання Адвокатом додаткових послуг. Після спливу строку дії Договору або після набрання законної сили судового рішення (рішенням, ухвалою), яким вирішено справу (спір) по суті усі зобов?язання Адвоката за цим Договором вважаються виконаними належним чином та припиненими.
Разом з тим, додатком №1 до Договору передбачено вартість послуг адвоката наданих в рамках правової допомоги позивачу.
В матеріалах справи міститься ордер серія АІ №1298662 від 28.10.2022, виданий на надання правничої (правової) допомоги Товаристу з обмеженою відповідальністю «Ернерінг» на ім'я адвоката Янко Марії Ігорівни.
З матеріалів справи також вбачається, що між Адвокатом Янко М.І. (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ернерінг» (Замовник) був підписаний Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №03 від 20.01.2023, в якому зазначено, що виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги):
- аналіз документів Клієнта, вивчення актуальної судової практики в аналогічних спорах, визначення правової позиції у справі про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу (Комунальне некомерційне підприємство "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області) - вартість 5000,00 грн.;
- підготовка та направлення (подання) позовної заяви про стягнення заборгованості за договором №665-Е від 31.12.2022 року про постачання електричної енергії споживачу та додатків до неї - вартість 10000,00 грн.;
- гонорар за отримання позитивного рішення суду (в тому числі укладання мирової угоди, визнання відповідачем боргу) - вартість 10000,00 грн.
В акті зазначено, що загальна вартість робіт (послуг) склала 25000,00 грн., а також вказано, що замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Як вбачається з матеріалів справи, наступні документи були подані за підписом адвоката Янко М.І.: позовна заява та заява про ухвалення додаткового рішення.
Згідно із ч. 3-6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Такої позиції також притримується Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З огляду на предмет розгляду справи та її обставини, справа є не складною, і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, судової практики, значних затрат часу та зусиль.
Справа №911/2238/22 розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та містить не великий обсяг документів, тому суд дійшов висновку, що витрати порівняно зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) є не співрозмірними та достатньо завищеними.
Разом з тим, в Додатку №1 до Договору та Акті здачі-приймання робіт (надання послуг), між позивачем та адвокатом Янко М.І. погоджено виплату "гонорару за отримання позитивного рішення суду" в розмірі 10000,00 грн.
Однак, пунктом 4.1. Договору встановлено, що розмір гонорару (винагороди) Адвоката за цим Договором складається із загального об?єму правової допомоги, яка необхідна задля досягнення позивного результату. Загальна ціна договору складається із суми всіх наданих Адвокатом послуг, що відображені у актах виконаних робіт з урахуванням їх найменування та вартості (Додаток №1 до договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Так, дослідивши зміст п. 4.1. Договору, суд дійшов висновку, що гонорар (винагорода) адвоката оплачується саме за надану ним правову допомогу, тобто надану послугу.
Однак, в даному випадку, «гонорар за отримання позитивного рішення суду» не є гонораром чи винагородою адвоката в розумінні вказаного пункту Договору та ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оскільки для його отримання адвокатом не надається правова допомога (послуга).
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача «гонорару за отримання позитивного рішення суду» у розмірі 10000,00 грн.
Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 7000,00 грн.
При цьому витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
За таких обставин, заява позивача про винесення додаткового рішення у справі №911/2238/22 підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2238/22 задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 38, код ЄДРПОУ 26191575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" (03022, м. Київ, пров. Василя Жуковського, буд. 15, код ЄДРПОУ 39726263) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні іншої частини вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРНЕРІНГ" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2238/22 відмовити.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 06.02.2023.
Екземпляр додаткового рішення надіслати сторонам у справі.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.