ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.02.2023Справа № 910/7237/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Дистриб'юшин Компані"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джейкобс"
про стягнення 210308,20 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Дистриб'юшин Компані" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джейкобс" про стягнення за договором поставки від 03.12.2021 № 1912 основного боргу в розмірі 92120,16 грн., пені в розмірі 14683,68 грн., трьох процентів річних у розмірі 1514,30 грн. та 16038,62 грн. інфляційних втрат; за договором поставки від 22.06.2020 № 2981 основного боргу в розмірі 85951,44 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Дана ухвала суду направлялася, зокрема, відповідачу на юридичну адресу, вручення якої підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням із відміткою про вручення.
Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
03.12.2021 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 1912, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.
Згідно з пунктом 1.2. договору найменування товару алкогольні, безалкогольні та тютюнові вироби, в асортименті згідно з узгодженими сторонами замовленнями.
У пункті 2.1. договору сторони погодили, що ціна, одиниця виміру кількості товару та загальна кількість товару зазначаються в накладних, що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що підтвердженням здачі-прийому товару є підписи уповноважених представників сторін на екземплярах накладних. Після здачі-прийому товару ніякі претензії стосовно кількості товару постачальником не розглядаються.
Відповідно до пункту 4.2. договору ціни на товар та загальна сума товару, що відпускається є договірною і встановлюється окремо на кожну партію товару та вказується у накладних.
Пунктом 5.2. договору встановлено, що остаточний термін оплати отриманої покупцем партії товару на банківський рахунок постачальника складає 30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання покупцем товару за накладною.
Згідно з пунктом 7.1. договору останній набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 26.11.2023, а у частині розрахунків за поставлений товар - до моменту проведення остаточного розрахунку.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 92 120,16 грн. за видатковою накладною № 372 від 14.12.2021 року.
Водночас, відповідач оплату товару не здійснив, доказів надання відповідачем претензій щодо якості або кількості товару матеріали справи не містять.
27.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа» (далі - первісний кредитор) та позивачем (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 2, яким регулюються відносини, пов'язані із заміною сторони (первісного кредитора) у грошовому зобов'язанні, що складає 85 951,44 грн., що виникло з договору поставки № 2981 від 22.06.2020, укладеного між первісним кредитором та боржником ТОВ «Джейкобс» (далі - основний договір), а також штрафних санкцій (штраф, пеня, 3 % річних) та інфляційних нарахувань у разі порушення боржником умов основного договору.
Відповідно до пункту 2 договору первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до відповідача (боржника) щодо виконання грошового зобов'язання за основним договором, відшкодування штрафних санкцій та інфляційних нарахувань, унаслідок чого новий кредитор стає кредитором боржника у грошовому зобов'язанні.
Згідно з пунктом 4 договору перехід права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора відбувається в момент підписання цього договору його сторонами.
Так, 22.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа» (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 2981, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.
Згідно з п. 1.2. договору найменування товару - алкогольні, безалкогольні вироби, в асортименті згідно з узгодженими сторонами замовленнями.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що підтвердженням здачі-прийому товару є підписи уповноважених представників сторін на екземплярах накладних. Після здачі-прийому товару ніякі претензії стосовно кількості товару постачальником не розглядаються.
Остаточний термін оплати отриманої покупцем партії товару на банківський рахунок постачальника складає 30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання покупцем товару за накладною (пункт 5.2. договору).
Згідно з п. 7.1, 7.2. договору останній набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 22.06.2022, а у частині розрахунків за поставлений товар - до моменту проведення остаточного розрахунку. Якщо жодна із сторін не повідомляла одна одну за 30 календарних днів про небажання продовжувати договірні стосунки договір вважається продовженим строком на 1 календарний рік, без обмеження кількості разів таких продовжень.
У пункті 8.1. договору встановлено, що за порушення строків розрахунків, передбачених договором покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 % (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) від суми заборгованості за кожен день прострочення розрахунків.
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа» поставило відповідачу товар на суму 85 951,44 грн. за видатковими накладними № 92254 від 30.11.2021, № 92772 від 30.11.2021 та № 92870 від 02.12.2021.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар за договором поставки № 1912 від 03.12.2021 на суму 92 120,16 грн. за видатковою накладною № 372 від 14.12.2021, доказів оплати якого відповідачем матеріали справи не містять.
Крім того, позивач на підставі договору про відступлення права вимоги № 2 від 27.07.2022 отримав право вимоги до відповідача за договором поставки № 2981 від 22.06.2020, зокрема, на суму боргу в розмірі 85 951,44 грн.
За положеннями статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Отже, виходячи із загальних правил та положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.
Обсяг цих прав та умови їх переходу визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виконання зобов'язання в обсязі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги).
Відтак, приймаючи до уваги презумпцію правомірності договору про відступлення права вимоги № 2 від 27.07.2022, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача до відповідача за договором поставки № 2981 від 22.06.2020 на суму боргу в розмірі 85 951,44 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача нараховані за прострочення виконання зобов'язань за договором поставки № 1912 від 03.12.2021 на суму 92 120,16 грн. пеню в розмірі 14683,68 грн., три проценти річних у розмірі 1514,30 грн. та 16038,62 грн. інфляційних втрат.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 8.1 договору за порушення строків розрахунків, передбачених договором покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 % (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) від суми заборгованості за кожен день прострочення розрахунків.
Водночас суд зауважує, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого строку, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, за який нараховуються штрафні санкції - шість місяців.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17.
Суд зауважує, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
До того ж, нарахування саме господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Із наданого позивачем розрахунку пені слідує, що позивач нараховує пеню на суму боргу в розмірі 92 120,16 грн. за видатковою накладною № 372 від 14.12.2021 за період з 15.01.2022 до 02.08.2022 року.
Утім, виходячи з пункту 5.2. договору, прострочення оплати за видатковою накладною від 01.04.2021 № 1422 настало з 14.01.2022, у зв'язку з чим пеня підлягала нарахуванню впродовж шести місяців від цієї дати, тобто до 14.07.2022 включно.
Таким чином, за арифметичним перерахунком суду пені, здійсненим відповідно до частини 6 статті 232 ГК України та з урахуванням визначеного позивачем періоду, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 12286,05 грн. за період прострочення з 15.01.2022 до 14.07.2022 включно.
Одночасно, за арифметичним перерахунком суду, три проценти річних у розмірі 1514,30 грн. та 16038,62 грн. інфляційних втрат підлягають стягненню з відповідача в заявленому розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Дистриб'юшин Компані" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джейкобс" (03057, м. Київ, пр-т Перемоги, 45; ідентифікаційний код 41531537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Дистриб'юшин Компані" (03056, м. Київ, вул. Польова, 24; ідентифікаційний код 44364729) за договором поставки від 03.12.2021 № 1912 основний борг у розмірі 92120 (дев'яносто дві тисячі сто двадцять) грн. 16 коп., пеню в розмірі 12286 (дванадцять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 05 коп., три проценти річних у розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 30 коп., інфляційні втрати в розмірі 16038 (шістнадцять тисяч тридцять вісім) грн. 62 коп.; за договором поставки від 22.06.2020 № 2981 основний борг у розмірі 85951 (вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 44 коп., а також 3118 (три тисячі сто вісімнадцять) грн. 66 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова