ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.01.2023Справа № 910/5651/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О. та помічника судді Усамової А.Р., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5"
до Фізичної особи-підприємця Нашивайло Людмили Борисівни
про стягнення 38 870, 34 грн.
Представники:
від позивача: Гіневська-Гайдай М.О.;
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Нашивайло Людмили Борисівни (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 38 870, 34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором нежитлового приміщення від 25.09.2012 та договором про виконання робіт з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів від 01.05.2009.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" - залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рада 5" строк для усунення недоліків позовної заяви.
27.07.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (надіслана засобами поштового зв'язку 22.07.2021).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.09.2022.
30.08.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про відкладення судового засідання, в якому у зв'язку необхідністю надання часу для підготування заяв/клпотань та відзиву у справі, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
У судовому засіданні 01.09.2022 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 29.09.2022.
02.09.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначає, що в матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи позивача, на підтвердження того, що він мав право передавати у користування відповідачу нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секція «В». Крім того, відповідач вказує, що у позивача відсутні будь-які повноваження на здійснення управління багатоквартирним будинком по вул. Старонаводницька, буд. 13, м. Київ, оскільки ОСББ «Печерська Хвиля» відповідне рішення про визначення ТОВ "Рада 5" управителем будинку не приймало.
Також, 02.09.2022 відповідач подав до суду заяву про витрати на професійну правничу допомогу, в якій зокрема повідомляє, що інші докази про розмір понесених судових витрат будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Крім того, 02.09.2022 відповідач подав до суду заяву, в якій повідомляє, що представник відповідача в залі судового засідання у справі № 910/5651/22 буде проводити відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду.
02.09.2022 відповідач також подав до суду клопотання про поновлення строку, в якому відповідач просить суд поновити строк для подання колопотань, заяв, відзиву у випадку пропуску строку встановленого в ухвалі суду від 02.08.2022 у даній справі у зв'язку з військовою агресією росії проти України.
02.09.2022 до суду надійшло клопотання відповідача про застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, в якому відповідач просить суд постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з ТОВ "Рада 5" штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
09.09.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заяву, в якій просить суд підготовче засідання призначене на 29.09.2022 провести за відсутності представника відповідача, у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в Жовтневому районному суді м. Кривого Рогу.
13.09.2022 до суду надійшла заява відповідача про доповнення до заяви про витрати на професійну правничу допомогу.
19.09.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зокрема зазначає, що багатоквартирний будинок № 13 по вул. Старонаводницька в м. Києві був переданий позивачу на підставі акту № 71 державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 31.05.2002 року. Також, позивач зазначає, що 03.01.2008 між позивачем та ТОВ «Фірма «Володар-Роз» було укладено колективний договір на перевезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ), відповідно до якого позивач фактично надає послугу перевезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів.
У судовому засіданні 29.09.2022, розглянувши клопотання відповідача про застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, суд відмовив у його задоволенні (мотиви викладені в ухвалі суду від 03.11.2022).
Також, у судовому засіданні 29.09.2022 суд зобов'язав позивача надати документи на які він посилається у відповіді на відзив та оголосив перерву до 13.10.2022.
12.10.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав заяву про відкладення розгляду справи, в якій у зв'язку з постійними повітряними тривогами на території України та загостренням ситуації в місті Києві, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
Також, 12.10.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав документи на виконання вимог суду.
У судовому засіданні 13.10.2022 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 03.11.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/5651/22 призначено на 24.11.2022.
24.11.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заяву доповнення до заяви про витрати на професійну правничу допомогу.
У судовому засіданні 24.11.2022 оголошено перерву до 22.12.2022.
У судовому засіданні 22.12.2022 оголошено перерву до 19.01.2023.
У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви.
Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 19.01.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
З матеріалів справи вбачається, що 15.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 5" Корпорації ЗАТ «Позняки-Жилбуд» (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Нашивайло Людмилою Борисівною (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 14, 0 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 13.
Орендоване приміщення використовується орендарем для організації праці та виробничих потреб (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування приміщенням у термін визначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі приміщення.
Передача приміщення в оренду орендарю здійснюється протягом не більше ніж 5- днів та не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це приміщення (п. 2.2. договору).
Згідно п. 3.1. договору, орендна плата усього приміщення становить 3 450, 00 грн. з ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Пунктом 3.2. договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об?єкту оренди орендодавцеві орендарем.
За умовами п. 3.3. договору, оплату за комунальні послуги орендар сплачує орендодавцю за фактичними затратами.
Відповідно до п. 3.4. договору, орендар сплачує орендну плату та плату за комунальні послуги на розрахунковий рахунок орендодавця помісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним на підставі виставлених орендодавцем розрахунків.
Цей договір укладено строком з 15 вересня 2008 року по 14 вересня 2009 року включно. Зміни в цей договір вносяться за згодою сторін, оформлюються додатковою угодою до цього договору та набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено в самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України (п.п. 7.1., 7.2. договору).
Крім того, 01.05.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 5" Корпорації «Познякижилбуд» (далі - виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Нашивайло Людмилою Борисівною (далі - замовник) укладено договір про виконання робіт з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів (ТПВ), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов?язується виконати роботи по перевезению та знешкодженню твердих побутових відходів (ТПВ), відповідно до адреси об?єктів і періодичності вивезення, заявленої при складанні договору, а замовник зобов?язується оплатити роботу в порядку і строки, передбачені цим договором.
Загальний обсяг перевезень з 01.05.2009 по 31.12.2009 становить 54, 0 м3 (п. 1.2. договору).
Річний обсяг перевезень становить 1,8 м3 (п. 1.3. договору).
Вартість робіт по вивезенню та знешкодженню ТПВ за 1 м3 становить 45, 00 грн. з ПДВ (п. 1.3. договору).
Загальна сума оплати за виконані роботи з 01.05.2009 становить 360, 00 грн з ПДВ (п. 1.4. договору).
Річна сума оплати за виконані роботи становить 540, 00 грн з ПДВ (п. 1.5. договору).
Середньомісячна вартість виконаних робіт становить - 45, 00 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунковим періодом для оплати робіт є календарний місяць.
Згідно п. 4.3. договору, оплата виконаних робіт за цим договором здійснюється замовником до 10 числа поточного місяця на підставі рахунка-фактури виконавця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок останнього.
01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Нашивайло Людмилою Борисівною (замовник) укладено додаткову угоду до договору про виконання робіт з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів від 01.05.2009, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до п. 1.3-1.6. договору та викласти п. 1.3. в наступній редакції: «Вартість 1 м3 відходів складає 176, 80 грн. Ціна договору визначається вартістю послуг та становить 176, 80 грн в місяць».
Також, з матеріалів справи вбачається, що 25.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 5" Корпорації ПрАТ «Позняки-Жилбуд» (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Нашивайло Людмилою Борисівною (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, умовами якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 14,00 кв.м. розташоване за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 13, секція «В».
Орендоване приміщення використовується орендарем для надання послуг з пошиття та ремонту одягу (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування приміщенням у термін визначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання передачі приміщення.
Відповідно до п. 2.2. договору, передача приміщення в оренду орендарю здійснюється протягом не більше ніж 5 днів після підписання договору оренди та не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на орендоване приміщення.
Згідно п. 3.1. договору, орендна плата усього приміщення, з урахуванням витрат на його експлуатаційне обслуговування, становить 2 500, 00 грн. з ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Пунктом 3.2. договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об?єкту оренди орендодавцеві орендарем.
За умовами п. 3.3. договору, оплату за комунальні послуги орендар сплачує орендодавцю за фактичними затратами.
Відповідно до п. 3.4. договору, орендар сплачує орендну плату незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі виставлених орендодавцем рахунків.
Згідно п. 4.8. договору, орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та платежі за послуги обслуговування приміщення: тепло-, водопостачання ін. комунальні послуги.
Даний Договір укладений на термін з 25 вересня 2012 року по 24 серпня 2013 року включно і вважається подовженим на кожен наступний рік (кількість пролонгацій не обмежена), якщо жодна зі сторін даного договору не заявить іншій стороні про припинення його дії, не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення (п. 7.1. договору).
Як зазначає позивач, на виконання умов договору оренди від 25.09.2012, ним було передано, а відповідачем прийнято у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею: 14, 00 кв.м., яке розташоване за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, 13, на підтвердження чого додано до позовної заяви акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 25.09.2012.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов'язання зі сплати орендної плати, а також за виконані роботи з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, за період з 01.02.2020 по 01.05.2021 належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 38 870, 34 грн. (36 176, 58 грн (оренда) + 2 690, 76 грн (ТПВ) = 38 870, 34 грн).
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.
У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Звертаючись за суду з даним позовом, ТОВ "Рада 5" вказує на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язання зі сплати орендної плати, а також з оплати за виконані роботи з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, за період з 01.02.2020 по 01.05.2021, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 38 870, 34 грн., яка складається із заборгованості зі сплати орендної плати у сумі 36 176, 58 грн та заборгованості з оплати виконаних робіт за вивезення та знешкодження твердих побутових відходів у сумі 2 690, 76 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було виставлено квитанції на оплату орендної плати та вивіз ТПВ за період з 01.02.2020 по 01.05.2021.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає:
- в матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи позивача на підтвердження правомірного надання у користування відповідачу нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секція «В», у зв'язку з чим, на думку відповідача, позивач не має повноважень передавати в оренду вказане нежитлове приміщення;
- позивачем надано акт приймання-передачі приміщення від 25.09.2012 на нежитлове приміщення площею 14, 00 кв.м. розташоване за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секція «Г», в той час як за договором зазначено, що в оренду передається нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секція «В», відтак відсутні докази передання позивачем відповідачу зазначеного приміщення;
- правління ОСББ «Печерська Хвиля» не надавало дозвіл позивачу на використання та передання в оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секція «В»;
- стягнення заборгованості по нежитловому приміщенню площею 14, 00 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секція «Г» є предметом розгляду у господарській справі № 910/6246/22;
- позивачем додано до позовної заяви квитанції на оплату, в яких отримувачем вказано ТОВ «ІОЦ «Рада», а не ТОВ «Рада 5»;
- ОСББ «Печерська Хвиля» не укладала договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13 з ТОВ «Рада 5».
Щодо зазначених тверджень відповідача суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, багатоквартирний будинок № 13, секції «В», «Г» та вбудовані нежитлові приміщення секції «Д» на вул. Старонаводницькій, 2-20, у Печерському районі м. Києва, був переданий позивачу на підставі акту № 71 державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 31.05.2002, тобто позивач є управителем вищезазначеного будинку.
Так, Рішенням установчих Зборів співвласників багатоквартирного будинку 13 по вулиці Старонадницькій в місті Києві у відповідності до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля".
16.09.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля".
Статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
За змістом статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Частиною 14 статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що державна реєстрація об'єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об'єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.
Так, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі № 910/21977/21 яким позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" прозобов'язання вчинити дії - задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" передати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля" технічну документацію на будинок № 13 по вулиці Старонаводницькій в місті Києві, а саме: технічний паспорт на багатоквартирний будинок; паспорт об'єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проектну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; технічну документацію обладнання котелень; технічну документацію на ліфти; план земельної ділянки; акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку.
Проте, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, а також за виконані роботи з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів за період з 01.02.2020 по 01.05.2021 у розмірі 38 870, 34 грн., яка виникла на підставі укладених договорів між позивачем та відповідачем.
В той же час, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля" було створено лише 16.09.2020, а рішення у справі № 910/21977/21 набрало законної сили 25.08.2022 відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/105570986
При цьому, суд вважає безпідставними твердження відповідача стосовного того, що правління ОСББ «Печерська Хвиля» не надавало дозвіл позивачу на використання та передання в оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секція «В», оскільки Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля" було створено 16.09.2020, а договори оренди укладені між позивачем та відповідачем у 2008 році та 2012 році, що, відповідно, не потребувало дозволу ОСББ на використання та передання в оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секція «В».
Суд також зазначає, що житловий будинок № 13 по вулиці Старонаводницькій в місті Києві перебуває на балансі позивача починаючи з 2002 року, що встановлено судом під час розгляду справи № 910/21977/21 та вбачається з акту № 71 державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 31.05.2002.
Крім того, відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/9439/13 та від 28.01.2020 у справі № 910/9158/16, від 22.07.2021 у справі №911/2768/20, від 30.06.2021 у справі №910/3140/19.
Проте, суд зазначає, що на момент винесення судового акту у даній справі, суду не надано доказів визнання недійсним ані договору оренди нежитлових приміщень від 15.09.2008, ані договору оренди нежитлового приміщення від 25.09.2012, ані договору про виконання робіт з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів (ТПВ) від 01.05.2009, а тому останні є обов'язковими до виконання.
При цьому, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з відповідними листами/заявами щодо непередання відповідачу орендованого за договором нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секція «В», враховуючи триваючий характер правовідносин та/або щодо не виконання робіт з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, як і відсутні докази звернення відповідача до позивача з листами про розірвання договорів внаслідок невиконання позивачем своїх зобов'язань щодо передання приміщення в оренду за актом приймання-передачі.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2021 № 910/8861/20.
Суд зазначає, що у судовому засіданні 22.12.2022 представник відповідача не заперечував, що до 2020 року Фізична особа-підприємець Нашивайло Людмила Борисівна здійснювала сплату орендної плати за укладеним договором оренди, тож виходячи з принципу вірогідності доказів, суд приходить до висновку, що нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секція «В» було фактично передано відповідачу в оренду.
Крім того, суд зазначає, що відносини, які виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцями комунальних послуг є: послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача; послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб'єкт, визначений законом; послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; послуг з поводження з побутовими відходами - суб'єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар-Роз» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (замовник) було укладено договір № 317-Ж на перевезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ), відповідно до якого замовник доручає, а перевізник зобов'язується надавати послуги по перевезенню та знешкодженню (захороненню) твердих побутових відходів (ТПВ), накопичених у замовника, а замовник зобов'язується оплачувати ці послуги в розмірі і на умовах цього договору.
Крім того, 22.04.2002 між АТ «Київенерго» (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 5"(споживач) було укладено договір № 30-23486 про постачання електричної енергії, відповідно до якого електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію відповідно до умов цього договору, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що реглюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються у пресі, виконує інші умови, визначені договором та додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні акти приймання-передавання товарної продукції за період лютий 2020 - квітень 2021 виставлені позивачу електропостачальною організацією.
В той же час, матеріали справи не містять заяви відповідача про відмову від користування послугами з вивезення твердих побутових відходів, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідач користувався комунальними послугами та отримував інші послуги з утримання орендованого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, секція «В», які надавалися позивачем та, відповідно до частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України, він зобов'язаний відшкодувати вартість отриманих послуг, що і є предметом позовної заяви, а тому вимоги позивача про відшкодування її вартості є правомірними.
Щодо тверджень відповідача стосовно того, що позивачем додано до позовної заяви квитанції на оплату, в яких отримувачем вказано ТОВ «ІОЦ «Рада», а не ТОВ «Рада 5», суд зазначає, що 01.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рада 5» (довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-обчислювальний центр «Рада» (повірений) був укладений договір доручення №01/01/10, за яким довіритель доручає, а повірений зобов'язується за винагороду від імені і за рахунок довірителя вчинити наступні юридичні дії, зокрема виставляти від імені довірителя рахунки та квитанції на оплату послуг споживачам.
Тож, додані до позовної заяви квитанції на оплату виставлені ТОВ «ІОЦ «Рада» відповідно до укладеного з позивачем договору доручення №01/01/10 від 01.10.2019.
Між тим, суд також вважає безпідставним посилання відповідача на господарську справу № 910/6246/22, яка перебуває в провадженні Господарського суду міста Києва, оскільки предметом вказаної справи є правовідносини сторін, що виникли за договором № 01/01/01/19/Р5 від 01.03.2019, що не стосується даної справи.
Крім того, у судовому засіданні 22.12.2022 представник відповідача просив суд долучити до матеріалів справи рішення Печерського районного суду міста Києва від 09.11.2022 у справі № 757/9179/22-ц за позовом ТОВ «Рада 5» до Нашивайло Людмили Борисівни про стягнення заборгованості, яким відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Проте, суд зазначає, що у суду відсутні відомості щодо набрання законної сили вказаним рішенням, а тому воно не має преюдиційного значення для вирішення даної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було виставлено квитанції на оплату орендної плати, комунальних послуг (вивіз ТПВ) за період: лютий 2020 - травень 2021.
Умовами договору не встановлено форми вручення/направлення орендодавцем рахунків/квитанцій орендарю на оплату орендної плати та інших платежів, передбачених умовами договорів, відтак відповідач не був позбавлений можливості отримати вказані квитанції у позивача.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 ЦК України).
Разом з тим, рахунок/квитанція є документом, який містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку/квитанцій не звільняє відповідача від обов'язку сплатити належні за договором платежі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 3.4. договору оренди, орендар сплачує орендну плату незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі виставлених орендодавцем рахунків.
Згідно п. 4.3. договору про виконання робіт з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів (ТПВ), оплата виконаних робіт за цим договором здійснюється замовником до 10 числа поточного місяця на підставі рахунка-фактури виконавця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок останнього.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару у розмірі 652 181,63 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати орендної плати та оплати виконаних робіт з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови укладених з позивачем договорів та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 38 870, 34 грн., з яких: заборгованість зі сплати орендної плати - 36 176, 58 грн та заборгованість з оплати виконаних робіт за вивезення та знешкодження твердих побутових відходів - 2 690, 76 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" - задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нашивайло Людмили Борисівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (вул. Г. Ахматової, буд. 3, м. Київ, 02068, ідентифікаційний код - 32070545) 38 870 (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят) грн 34 коп. - заборгованості та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 06.02.2023.
Суддя Щербаков С.О.