ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.01.2023Справа № 910/9391/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧИСТИЙ СВІТ ТЕХНОЛОГІЇ" (04073, місто Київ, пр. Бандери Степана, будинок 21, ідентифікаційний код 38443865);
до Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, місто Київ, вул. Електриків, будинок 8, ідентифікаційний код 00017733)
про стягнення 3 237 165,86 грн.
Представники сторін:згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧИСТИЙ СВІТ ТЕХНОЛОГІЇ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про стягнення 1973215,86 грн. основного боргу заборгованості за договором про надання послуг прибирання №09/01/2020 від 09.01.2020., 680 419,60 грн. неустойки пені), 99925,24 грн. 3% річних, 483 600,16 грн інфляційних втрат, в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором.
Позовні вимоги обґрунтовані несплатою/несвоєчасною сплатою відповідачем заборгованості по договору про надання послуг прибирання №09/01/2020 від 09.01.2020.
Ухвалою від 26.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами загального провадження, призначив підготовче засідання на 25.10.2022.
25.10.2022 підготовче судове засідання не відбулось в зв'язку з повітряною тривогою, та було перепризначене на 01.11.2022.
В судовому засіданні 01.11.2022 суд задовольнив клопотання представника відповідача про надання додаткового строку для підготовки відзиву у справі та відклав підготовче засідання на 22.11.2022.
21.11.2022 в системі «Електронний суд», а 22.11.2022 до відділу діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що з 5 жовтня 2022 року відповідачем було перераховано позивачу 1400000,00 грн, на погашення основного боргу, тому вважає, що можливість стягувати надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, відповідач мав намір врегулювати спірні питання за договором шляхом укладання мирової угоди, проте позивач відмовився від врегулювання спору, наводить обставини для зменшення суми штрафних санкцій, зокрема, зазначає, що внаслідок російської агресії проти України діяльність відповідача фактично припинена, оскільки з 24 лютого 2022 р. повністю зупинене судноплавство по річці Дніпро та в Чорному морі, зупинений експорт продукції через блокаду морських та річкових портів, припинена діяльність вантажовідправників, що традиційно використовували логістичні можливості річкової інфраструктури, не здійснюється перевалка, зберігання та обробка вантажів та суден в річкових портах, не здійснюється видобування піску, посилається на лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, щодо форс-мажорних обставин. Також відповідач не погоджується з заявленою позивачем сумою витрат на правничу (правову) допомогу, вважає їх необґрунтованими, непропорційними та такими, що не відповідають фактичним обставинам.
До відзиву відповідачем додане клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу(правову) допомогу від 18.11.2022.
В підготовчому засіданні 22.11.2022 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 06.12.2022.
30.11.2022 позивачем до суду подано відповідь на відзив. Позивач заперечує проти долучення відзиву та просить задовольнити позов.
02.12.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач спростовує доводи позивача та посилається на форс-мажорні обставини, які викликані повномасштабним військовим вторгненням рф в Україну, зазначає, що внаслідок повномасштабної військової агресії рф проти України було пошкоджено та знищено значну кількість рухомого та нерухомого майна АСК«Укррічфлот».
В судовому засіданні 06.12.2022 представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що після подання позовної заяви по даній справі АСК «Укррічфлот» здійснені оплати сум основного боргу по договору в розмірі 1400406,33 грн, що не заперечується відповідачем та підтверджується платіжними дорученнями за період з 05.10.2022 по 15.11.2022, крім того, позивачем складено коригуючу накладну № 3/1 від 28.03.2022 на суму 5600,00 грн. З урахуванням викладеного сума основного боргу по договору про надання послуг прибирання №09/01/2020 від 09.01.2020 становить567209,52 грн (330302,38 грн згідно акту № 101/11214 від 30.11.2021 + 236907,14 грн згідно частково неоплаченого акту № 101/10200 від 31.10.2021). Також позивач перерахував пеню, втрати та 3% річних по актах здачі-приймання робіт (наданих послуг), які не були оплачені на момент подання позовної заяви по даній справі станом на 01.12.2022, розрахунки наведені в таблиці №1, а також по кожному акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) окремо за період з 30.09.2021 по 28.02.2022 всього 37 актів. В заяві позивач просить стягнути з відповідача 567 209,52 грн основного боргу, 876 311, 85 грн. неустойки (пені), 112 579,78 грн. 3% річних, 599 250,81 грн інфляційних втрат, в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання послуг прибирання №09/01/2020 від 09.01.2020.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
В підготовчому засіданні 06.12.2022 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 13.12.2022.
13.12.2022 в судовому засіданні представник позивача подав письмові пояснення у справі.
В підготовчому засіданні 13.12.2022 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.01.2023.
В судовому засіданні 24.01.2023 представник відповідача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.
В судовому засіданні 24.01.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
09 січня 2020 року між Приватним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧИСТИЙ СВІТ ТЕХНОЛОГІЇ" (виконавець) було укладено договір № 09/01/2020 (надалі - Договір) про надання послуг з прибирання, за умовами п.1.1. якого виконавець зобов'язався за завданням замовника надавати послуги з прибирання приміщень відповідача за адресами, вказаними в Додатку № 1 до Договору.
Обсяги послуг, порядок та строки їх надання, а також вартість послуг вказуються сторонами у додатках до договору (п. 1.2.).
Згідно пункту 4.1договору виконавець вважається таким, що виконав cвої обов'язки за цим договором з моменту підписання замовником акта приймання - передачі, в також у випадку передбаченому п.п. 4.3. даного договору.
Виконавець протягом 5 робочих днів місяця , наступного за місяцем в якому надавалися послуги надає замовнику акт приймання -передачі. Замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання акту приймання - передачі підписати його і повернути один екземпляр виконавцю, або надати письмову мотивовану відмову від його підписання (п.4.2.)
У разі не направлення замовником виконавцю підписаного акта приймання - передачі чи мотивованої відмови у підписанні акта приймання - передачі у терміни передбачені п.п. 4.2. цього договору, вважається , що замовник прийняв надані послуги за відповідний місяць та не має претензій щодо їх якості (п. 4.3.).
Пунктом 5.3. договору передбачено, що замовник здійснює оплату наданих послуг щомісяця протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами акту приймання- передачі наданих послуг згідно п. 4.2 договору з урахуванням пункту 4.3. договору.
Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг у рамках даного договору, виконавець має право нарахувати замовнику неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно додатку № 1 до договору сторони погодили об'єкти, де будуть надаватись послуги, графік надання та вартість послуг.
06.04.2020 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, згідно якої дійшли згоди виключити з 10.04.2020 з договору об'єкт за адресою м. Київ, вул. Болсуновського.
10.07.2020 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору, згідно якої дійшли згоди виключити з 10.07.2020 з договору об'єкт Чернігівський річковий порт за адресою м. Чернігів, вул. Підвальна, 23, в т.ч. територія річкового вокзалу.
Як стверджує позивач в позовній заяві, та не заперечив відповідач, на виконання умов договору № 09/01/2020 в період з січня 2020 по лютий 2022 позивачем надані відповідачу послуги з прибирання на загальну суму 8 433 217,20 грн., що підтверджується актами здачі - приймання робіт ( надання послуг). Вказані акти у кількості 37 штук, крім акту № 101/02120 від 28.02.2022, підписані сторонами без зауважень, в т.ч. за допомогою електронних підписів.
Акт № 101/02120 від 28.02.2022 був направлений відповідачу через систему «М.Е.Doc» 11.03.2022, проте останнім не був повернутий позивачу. Доказів мотивованої відмови відповідача від підписання вказаного акту та прийняття наданих послуг на суму акту суду не надано, тому відповідно до 4.3. договору у разі неповернення акту наданих послуг чи відсутності мотивованої відмови у підписанні зазначеного акту у терміни, передбачені п.4.2. договору ( 5 робочих днів), вважається , що замовник прийняв надані послуги, послуги надані відповідно до умов договору і замовник не має претензій щодо якості наданих послуг.
В період з березня 2020 по грудень 2021 відповідачем за платіжними дорученнями було сплачено на рахунок позивача 6 460 001,34 грн.
Копії актів, рахунків та платіжних доручень, долучені до матеріалів справи.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно вимог ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
В позовній заяві позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 1973215,86 грн. основного боргу - заборгованості за договором про надання послуг прибирання №09/01/2020 від 09.01.2020 згідно актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), які були неоплачені відповідачем на час звернення з позовом.
Як вбачається із матеріалів справи після відкриття провадження у справі відповідачем були здійснені оплати та перераховано на рахунок позивача 1 400 406,33 грн платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи.
Факт оплати суми 1 400 406,33 грн визнаний сторонами у заявах по суті справи.
Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог заборгованість відповідача на час розгляду справи складає 567 209,52 грн, з яких борг 330 302,38 грн згідно акту № 101/11214 від 30.11.2021 та 236 907,14 грн згідно частково неоплаченого акту № 101/10200 від 31.10.2021.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по оплаті боргу за договором в повному обсязі суду не подано.
Оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором про надання послуг у заявленому розмірі належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати у відповідності до умов договору є таким, що настав, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 567 209,52 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки плату за надані послуги здійснював не своєчасно, регулярно допускав прострочення оплат за актами здачі - приймання робіт (надання послуг), а отже є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення оплати отриманих послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України заявив вимоги про стягнення з відповідача 112 579,78 грн - 3% річних та 599 250,81 грн інфляційних втрат, нарахованих по кожному акту здачі - приймання робіт за періоди прострочення станом на 01.12.2022.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Відповідач свого контрозрахунку суми позову не надав.
Суд перевіривши розрахунки позивача вважає їх вірними, а вимоги щодо стягнення 112 579,78 грн - 3% річних та 599 250,81 грн інфляційних втрат обґрунтованими.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За прострочення замовником оплати послуг, відповідно до пункту 6.2. договору, позивачем заявлені вимоги про стягнення 876 311, 85 грн. неустойки (пені).
Судом встановлено, що розрахунки пені, здійснені позивачем по кожному акту окремо. Судом перевірені розрахунки пені по 37 актах, доданих до позовної заяви і встановлено, що по ряду актів пеня нарахована за весь період прострочення, всупереч ч. 6 ст. 232 ГПК України, тобто більш ніж за 6 місяців.
В заяві про зменшення розміру позовних вимог позивачем збільшені періоди нарахування пені по актах № №101/02120 від 28.02.2022, 101/01261 від 31.01.2022, 101/12151 від 31.12.2021, 101/11214 від 30.11.2021, 101/10200 від 31.10.2021, 101/09205 від 30.09.2021, пеня нарахована за весь період прострочення, тобто більше ніж 6 місяців.
Також по актах № № 101/01428 від 31.01.2020, 101/02205 від 29.02.2020, 101/07243 від 31.07.2020, розрахунки додані до позовної заяви, пеня нарахована за весь період прострочення понад 6 місяців.
Вказані розрахунки пені суд вважає невірними з огляду на наступне.
Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати орендної плати, проте не передбачили інший період нарахування ніж встановлений законом.
Посилання позивача на п. 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, в обґрунтування нарахування пені понад шість місяців прострочення виконання зобов'язання по оплаті, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне
02.04.2020 набрав чинності Закон України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким Розділ IX "Прикінцеві положення" ГК України доповнений пунктом 7 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Разом з цим, укладаючи договір, сторони не змінили передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України порядок і строк нарахування пені (п. 6.2 договору). Отже, жодна із сторін на момент укладення договору не розраховувала на потенційну можливість нараховувати/сплачувати пеню понад шість місяців.
Судом перераховані розрахунки по пені з обмеженням 6-місячного строку по актах, за якими нарахована пеня за більші періоди і встановлено:
по акту № 101/02120 від 28.02.2022 за період з 02.04.2022 по 02.10.2022 пеня складає 66270,85 грн;
по акту № 101/01261 від 31.01.2022 за період з 08.02.2022 по 08.08.2022 пеня складає 49909,13 грн;
по акту № 101/12151 від 31.12.2021 за період з 12.01. 2022 по 12.07.2022 пеня складає 43636,11 грн;
по акту № 101/11214 від 30.11.2021, 2021 за період з 08.12.2021 по 08.06.2022 пеня складає 33935,17 грн;
по акту № 101/10200 від 31.10.2021 за період з 06.11. 2021 по 06.05.2022 пеня складає 31256,56 грн;
по акту № 101/09205 від 30.09.2021 за період з 08.10. 2021 по 08.04.2022 пеня складає 30650,25 грн.
А також по актах, розрахунки по яких додані до позовної заяви:
по акту № 101/01428 від 31.01.2020 розмір пені за період з 08.02.2020 по 08.08.2020 складає 25227,59 грн;
по акту 101/02205 від 29.02.2020, розмір пені за період з 07.03.2020 по 07.09.2020 складає 23883,95 грн;
по акту 101/07243 від 31.07.2020, розмір пені за період з 08.08.2020 по 08.02.2021 складає 11040,04 грн.
Розрахунки пені за прострочення оплати по решті актів позивачем здійснені в межах 6-місячного строку, тому приймаються судом, як належні.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по оплаті послуг відповідач виконував неналежним чином, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої за розрахунками суду становить 666 714,95 грн.
В решті вимог щодо стягнення пені належить відмовити з безпідставністю нарахування, перевищено шестимісячний період нарахування пені.
Розглянувши заявлене відповідачем у відзиві клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає наступне.
Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.
Як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Відповідач у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив зазначає, що обставинами, які призвели до порушення ним строків сплати, є відкрита агресія рф, що розпочалась 24 лютого 2022 року, зупинила можливість здійснення судноплавства, що відповідно позбавило відповідача можливості провадити господарську діяльність та отримувати грошові кошти, що відповідно має наслідком неможливість виконання зобов'язань, в тому числі і за спірним договором.
Господарською діяльністю відповідача від якої отримуються доходи є діяльність по здійсненню річкових і морських вантажних перевезень різної складності та діяльність з видобутку, транспортування і продажу піску через власні порти, яка безпосередньо залежить та пов'язана з судноплавством та здійсненням навігації по річці Дніпро.
Починаючи з 24 лютого 2022 року у зв'язку з повномасштабною військовою агресією рф проти України відповідач втратив можливість здійснювати господарську діяльність, що зумовлено:
1) забороною руху суден та наявністю обставин, що впливають на безпеку судноплавства;
2) проведенням бойових дій у районах розташування майна АСК «Укррічфлот»;
3) відчуженням та переданням частини майна відповідача для потреб ЗСУ;
4) захопленням та знищенням частини майна військовими формуваннями рф;
5) затопленням та пошкодженням суден в портах відповідача.
Також відповідачем надано ряд доказів ,якими підтверджуються вказані обставини, зокрема, листи військових адміністрацій, заяви про вчинення кримінальних правопорушень, акти про примусове відчуження та вилучення майна, та інші документи, копії яких долучені до матеріалів справи.
З огляду на вищевикладене, ті обставини, що після відкриття провадження у справі відповідачем сплачено значну суму основного боргу, суд прийшов до висновку про наявність підстав для зменшення пені на 70 % від суми 666 714,95 грн, тому пеня, яка підлягає стягненню з відповідача становить 200 014,49 грн.
Стверджування відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), не приймаються судом до уваги, оскільки наявність листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та відповідне повідомлення відповідача, яке розміщене на його офіційному сайті за посиланням https://urf.ua/documents, не свідчать про існування форс-мажору у правовідносинах за спірним договором, що об'єктивно унеможливили виконання договірних зобов'язань щодо оплати отриманих послуг.
В листі ТПП України відзначила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Вказаний лист не стосується правовідносин сторін за договором про надання послуг прибирання №09/01/2020 від 09.01.2020.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, а також не доведено суду наявність форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 567 209,52 грн. основного боргу, 200 014,49 грн. пені, 112 579,78 грн. 3% річних, 599 250,81 грн. інфляційних втрат. В решті позовних вимог належить відмовити.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених та правомірно заявлених вимог.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, м. Київ, вул. Електриків, будинок 8, код 00017733) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧИСТИЙ СВІТ ТЕХНОЛОГІЇ" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери (Московський), будинок 21, код 38443865) 567 209 (п'ятсот шістдесят сім тисяч двісті дев'ять) грн. 52 коп. основного боргу, 200 014 (двісті тисяч чотирнадцять) грн. 49 коп. пені, 112 579 (сто дванадцять тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 78 коп. 3% річних, 599 250 (п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 81 коп. інфляційних втрат, 29 186 (двадцять дев'ять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку, передбаченому розділом ІУ ГПК України.
Повне рішення складено 06.02.2023
Суддя О.М. Ярмак