ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про заміну сторони у виконавчому документі та
стягнення витрат на професійну правничу допомогу
м. Київ
06.02.2023Справа № 910/3290/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому документі та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3290/20
за позовом ОСОБА_2
до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
про стягнення 10 908,63 грн.
Представник сторін:
від позивача (заявника): Бєлкін Леонід
від відповідача (боржника): Жила Марина
Рішенням господарського суду міста Києва (суддя Селівон А.М.) від 07.10.2020 позовні вимоги ОСОБА_2 (далі за текстом - ОСОБА_2 , Позивач) задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі за текстом - ПАТ «Укрнафта», Відповідач) на користь ОСОБА_2 639, 01 грн. процентів річних та 2 106,73 грн. втрат від інфляції. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
09.12.2020 господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання вказаного вище рішення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 задоволено клопотання про заміну позивача у справі № 910/3290/20 та здійснено заміну останнього з ОСОБА_2 на правонаступника - ОСОБА_1 .
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2020 року у справі № 910/3290/20 залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2020 року у справі №910/3290/20 залишено без змін.
02.12.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні - наказі господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі № 910/3290/20.
Відповідно до п. 4.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів від 14.09.2015 № 17, у зв'язку з відпусткою судді Селівона А.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду № 05-23/898/22 від 02.12.2022 матеріали судової справи № 910/3290/20, зареєстровані за вхідним № 01-20/6535/22 передано на повторний автоматизований розподіл.
За наслідками проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи № 910/3290/20, зареєстрованих за вхідним № 01-20/6535/22, визначено суддю Пукаса А.Ю. для подальшого розгляду такої заяви.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2022 заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому документі та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3290/20 прийнято до розгляду, розгляд вказаної заяви призначено на 19.12.2022.
19.12.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача щодо не співмірності понесених витрат на професійну правничу допомогу.
У судовому засіданні 19.12.2022 оголошено перерву до 26.12.2022.
23.12.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшли письмові доповнення заявника до заяви.
Судове засідання 26.12.2022 не відбулося у зв'язку з хворобою судді Пукаса А.Ю.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.12.2022 розгляд заяви призначено на 16.01.2023.
Судове засідання 16.01.2023 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Пукаса А.Ю. на лікарняному.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2023 розгляд заяви призначено на 06.02.2023.
У судовому засіданні 06.02.2023 представник заявника підтримав подану ним заяву, яку просив суд задовольнити, здійснити заміну стягувача у виконавчому документі та стягнути витрати на професійну правничу допомогу.
Представник Відповідача заперечувала щодо стягнення на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши матеріали поданої заявником заяви про заміну стягувана у виконавчому документі та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, заслухавши пояснення представників, суд зазначає наступне.
Як вбачається із поданої ОСОБА_1 заяви та що відповідно встановлено судом, 09.12.2020 на примусове виконання рішення суду від 07.10.2020 у справі № 910/3290/20 господарським судом видано наказ, в якому стягувачем визначено Позивача - ОСОБА_2 .
Як вже зазначалося судом вище, судом апеляційної інстанції рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2020 року у справі № 910/3290/20 залишено без змін.
Однак, під час апеляційного провадження стало відомо про смерть ОСОБА_2 у зв'язку з чим Північним апеляційним господарським судом ухвалою від 16.11.2021 здійснено заміну первісного позивача - ОСОБА_2 на правонаступника (спадкоємця) - ОСОБА_1 .
Суд вказує, що усі документи щодо правонаступництва наявні в матеріалах справи, а правова оцінка таких доказів та обставини правомірності застосування такого правонаступництва встановлені Північним апеляційним господарським судом в ухвалі від 16.11.2021 по даній справі, а відтак не потребують повторного встановлення та доказування в межах розгляду даної заяви, оскільки станом на 06.02.2023 Позивача у справі вже замінено судом.
Так, відповідно до частини 1 та 2 статті 334 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положенням частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов'язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.
З огляду на викладене вище, враховуючи встановлені даним складом суду та судом апеляційної інстанції обставин по даній справі, суд дійшов висновку щодо правомірності поданої ОСОБА_1 заяви в частині заміни стягувача в наказі господарського суду міста Києва від 09.12.2020 з ОСОБА_2 на правонаступника (спадкоємця) - ОСОБА_1 .
Крім того, у поданій заяві ОСОБА_1 також просить суд вирішити питання про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн за підготовку та подачу заяви про заміну стягувача у виконавчому документі.
Так, у якості доказів понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано: договір про надання правової допомоги від 31.12.2021, акт приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 28.11.2022; додаткова угода до договору від 14.11.2022 та ордер серії АТ № 103366 від 20.12.2022.
Як вбачається з пункту 4.2. договору про надання правової допомоги від 31.12.2021 в редакції додаткової угоди від 14.11.2022 за послуги, що надаються адвокатом клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 4 000 грн з розрахунку за 1 годину роботи.
Також додаткова угода до договору від 14.11.2022 закріплено, що з урахуванням важкого фінансово стану клієнта ( ОСОБА_1 ) за послуги, що надаються адвокатом в межах даної справи клієнт сплачує адвокату гонорар на підставі актів виконаних робіт та після отримання коштів від відповідача та виключно у межах отриманих від ПАТ «Укрнафта» сум для відшкодування вартості послуг адвоката у справі № 910/3290/20.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 28.11.2022 адвокатом надано клієнту послуги з підготовки та подачі заяви про заміну стягувача у виконавчому документі - наказі господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі № 910/3290/20 із затратою 1 години часу, що відповідно становить 4 000 грн.
Судом встановлено, що зазначений акт підписаний представниками сторін, що відповідно підтверджує фактичне надання адвокатом послуг та прийняття ОСОБА_1 , таких послуг без зауважень та претензій.
При цьому, суд вказує, що подана до суду заява про заміну стягувача підписана представником ОСОБА_1 - Бєлкіним Л.М.
ПАТ «Укрнафта» у поданій до суду заяві заперечує щодо стягнення на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів фактичного понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн., з посиланням на судову практику.
Крім того Відповідач звертає увагу суду на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, реальним часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих послуг, а підготовка адвокатом наданої заяви не вимагала у адвоката значного обсягу юридичної і технічної роботи.
Так, згідно статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При цьому суд зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відтак, враховуючи викладене вище, проаналізувавши та дослідивши подану Позивачем (представником) заяву про заміну сторони у виконавчому документі, суд зазначає, що на його переконання, вартість підготовки та подачі такого типу заяви в розмірі 4 000 грн є завищеною та неспівмірною із витраченим адвокатом часом, з огляду на категорію та складність такої заяви та справи, в якій дана заява подається.
На переконання суду, із врахуванням поданого Відповідачем клопотання наявні підстави для зменшення заявлених до відшкодування витрат до суми 2 000 грн.
Також судом враховано доводи Відповідача, що фактично за рішенням суду у даній справі з Відповідача на користь Позивача присуджено до стягнення 2 745, 74 грн, а відтак погодження між адвокатом та клієнтом (Позивачем) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн фактично суперечить закріпленому в акті приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 28.11.2022 та додатковій угоді до договору від 14.11.2022 застереження щодо можливості виплати Позивачем адвокату гонорару виключно в межах отриманих від Відповідача сум по справі № 910/3290/20 у зв'язку із важким фінансовим станом клієнта, оскільки знову ж таки присуджена до стягнення сума є меншою за розміром ніж заявлений до стягнення гонорар.
При цьому суд зазначає, що адвокатом не подавалися до суду докази понесення додаткових витрат, а відтак судом оцінюються виключно заявлені до відшкодування суми в межах підготовки та подання заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому документі.
Враховуючи заперечення Відповідача суд вказує, що згідно правової позиції викладеної у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 відсутність доказів оплати Позивачем витрат на професійну правничу допомогу наразі не є підставою для відмови у їх відшкодуванні оскільки розподіл останніх здійснюється незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.
Керуючись статтями 126, 129, 234 та 334 ГПК України, господарський суд міста Києва,
1. Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому документі та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3290/20 - задовольнити частково.
2. Замінити стягувача у наказі господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі № 910/3290/20 з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на правонаступника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (пров. Несторівський 3-5, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 00135390) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.
4. У відшкодуванні Позивачу іншої частини витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
5. Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.
6. Дана ухвала є невід'ємною частиною наказу господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі № 910/3290/20.
Ухвала набрала законної сили 06.02.2023 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали підписано: 07.02.2023.
Суддя Антон ПУКАС