ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.01.2023Справа № 910/2379/22
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Суддя Яковенко А.В.
секретар судового засідання Смігунов В.В.
Представники учасників:
від боржника - не з'явилися,
від ОСОБА_2 - Яцко В.В.,
керуюча реструктуризацією - Юрченко О.М.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2022 № 910/2379/22 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 11.07.2022.
Судове засідання, призначене на 11.07.2022, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.08.2022 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 03.10.2022.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.10.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражну керуючу Юрченко Ольгу Миколаївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 26.02.2013 № 222). Попереднє засідання суду визначено на 05.12.2022р.
01.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про відкладення судового засідання
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.12.2022 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 11.01.2023.
До Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_2 про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 12 091 915,42 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.12.2022 прийнято заяву ОСОБА_2 про визнання кредитором боржника на суму 12 091 915,42 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 11.01.2023.
19.12.2022 до суду надійшов відзив керуючої реструктуризацією арбітражної керуючої Юрченко О.М. на заяву ОСОБА_2 із кредиторськими вимогами до боржника.
21.12.2022 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив боржника на заяву ОСОБА_2 про визнання кредитором.
У судове засідання, призначене на 11.01.2023, з'явилися представник кредитора та керуючий реструктуризацією.
У відповідності до ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до ч.4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Так, за наслідками дослідження заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, визнанню кредитором фізичної особи ОСОБА_1 підлягає:
ОСОБА_2
Заявник у поданій заяві зазначає, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 12 091 915,42 грн., яка складається з основної заборгованості у розмірі 7 182 784,92 грн., десяти процентів річних у розмірі 4 904 168,50 грн. та 4 962,00 грн. судового збору, сплаченого кредитором за звернення до суду із відповідною заявою.
В обґрунтування заявленої заборгованості заявник вказує, що 05.02.2014 між ОСОБА_3 (надалі - Позикодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) укладено Договір безпроцентної позики, згідно з п. 1 якого Позикодавець передає у власність Позичальника, а останній приймає у власність суму грошових коштів у розмірі 231 580,85 євро, з яких суму грошей в розмірі 23 201,85 євро Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю не пізніше 31.05.2014, а суму в розмірі 208 379,00 євро - не пізніше 05.02.2017 року.
Згідно з п. 2 Договору гроші в розмірі 231 580,85 євро на момент укладення цього договору отримано Позичальником до підписання цього договору.
Відповідно до п. 5 Договору у разі прострочення терміну повернення позики Позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 процентів річних від простроченої суми.
У зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань за вказаним Договором заявник звернувся із відповідним позовом до суду.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 07.11.2018 по справі № 755/9955/15-ц, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03.04.2019, позов громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договору позики та стягнення грошових коштів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором безпроцентної позики від 05.02.2014 в розмірі 231 580 євро, що станом на 12 листопада 2017 року становить 7 156 423,41 грн., 10 % річних від простроченої суми - 23 201 євро за період з 31.05.2014 по 31.05.2015 в розмірі 2 320 євро, що станом на 12 листопада 2017 року становить 71 694,02 грн. та судовий збір в сумі 8 000,00 грн., а всього 7 236 117,43 грн. В решті позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору позики удаваним правочином і розірвання договору відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 26.05.2021 по справі № 755/9955/15-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07.11.2018 та постанову Київського апеляційного суду від 03.04.2019 в частині розподілу судових витрат змінено. Понесені ОСОБА_3 судові витрати у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 8 000,00 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В іншій частині рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07.11.2018 та постанову Київського апеляційного суду від 03.04.2019 залишено без змін.
15.11.2019 за виконавчим листом по справі № 755/9955/15 було відкрито виконавче провадження № 60629858.
У ході примусового виконання рішення приватним виконавцем 04.02.2020 описано та арештовано 1/2 частину житлового будинку загальною площею 251,8 кв.м., житловою площею 138,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить боржнику, про що винесено відповідну постанову.
Згідно з заявою стягувача від 07.10.2021 останній повідомив приватного виконавця про бажання залишити за собою нереалізоване майно в рахунок часткового погашення боргу згідно з виконавчим документом.
Так, вищевказане нерухоме майно було передано стягувачу за ціною третіх електронних торгів (1 280 510,00 грн.) в рахунок часткового погашення боргу в розмірі 233 900,00 євро за виконавчим листом № 755/9955/15 від 29.12.2018.
Таким чином, залишок боргу за виконавчим листом № 755/9955/15 від 29.12.2018, що видав Дніпровський районний суд міста Києва, складає 233 900,00 євро - 42 103,34 євро = 191 796,66 євро.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 допустив прострочення виконання свого обов'язку щодо повернення суми запозичених коштів.
Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_2 до Дніпровського районного суду міста Києва із позовом про стягнення загальної суми заборгованості за договором, процентами за прострочення виконання його умов та розірвання договору.
Повно та всебічно дослідивши надані до матеріалів заяви, суд дійшов висновку про те, що заявник реалізував своє право на дострокове повернення, чим в односторонньому порядку змінив строк виконання основного зобов'язання.
Такий висновок суду ґрунтується на наступному.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 07.11.2018 по справі № 755/9955/15-ц, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03.04.2019, позов громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договору позики та стягнення грошових коштів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму боргу за договором безпроцентної позики від 05.02.2014 в розмірі 231 580 євро, що станом на 12 листопада 2017 року становить 7 156 423,41 грн., 10 % річних від простроченої суми - 23 201 євро за період з 31.05.2014 по 31.05.2015 в розмірі 2 320 євро, що станом на 12 листопада 2017 року становить 71 694,02 грн. та судовий збір в сумі 8 000,00 грн., а всього 7 236 117,43 грн. В решті позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору позики удаваним правочином і розірвання договору відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 26.05.2021 по справі № 755/9955/15-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07.11.2018 та постанову Київського апеляційного суду від 03.04.2019 в частині розподілу судових витрат змінено. Понесені ОСОБА_3 судові витрати у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 8 000,00 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В іншій частині рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07.11.2018 та постанову Київського апеляційного суду від 03.04.2019 залишено без змін.
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що фактично ОСОБА_2 , звернувшись із позовом до Дніпровського районного суду міста Києва із позовною заявою, реалізував своє право кредитора на дострокове повернення всієї суми позики та здійснив заміну в односторонньому порядку строку виконання грошового зобов'язання. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 провадження № 14-265цс18, а саме: за умови пред'явлення банком до боржника вимог про дострокове виконання зобов'язання повернути кредит змінюється в односторонньому порядку строк виконання основного зобов'язання.
При цьому, оскільки сторонами не було надано суду ані вимоги, як окремого документа, ані позовної заяви, пред'явленої у 2015 році до Дніпровського районного суду міста Києва, суд дійшов висновку про те, що слід вважати момент реалізації ним права дострокового повернення позики з дати відкриття провадження у справі у справі № 755/9955/15-ц, тобто 09.06.2015, як то вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (про дострокове повернення кредиту). В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 провадження № 14-10цс-18, від 04.07.2018 провадження №14-154цс18 та від 31.10.2018 провадження № 14-318цс18.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_2 в односторонньому порядку змінив строк виконання основного зобов'язання, суд дійшов висновку про те, що з 09.06.2015 заявник не мав правових підстав здійснювати нарахування процентів за прострочення повернення позики на умовах, визначених Договором безпроцентної позики від 05.02.2014.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що станом на момент звернення ОСОБА_2 до суду із заявою про визнання кредитором боржника у ОСОБА_1 наявний обов'язок з повернення основної заборгованості за Договором безпроцентної позики від 05.02.2014 та процентів, розмір яких визначений вищевказаним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва з урахуванням постанови Верховного Суду 07.11.2018 по справі № 755/9955/15-ц, зменшений на суму погашеної заборгованості в межах виконавчого провадження № 60629858, та складає 191 796,66 євро, що становить 7 182 784,92 грн.
Поряд з вищеописаною заборгованістю внесенню до реєстру вимог кредиторів також підлягає сума судового збору у розмірі 4 962,00 грн., сплаченого кредитором за подання до суду відповідної заяви.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати кредитором у справі № 910/2379/22 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :
- ОСОБА_2 з грошовими вимогами на суму 7 187 746,92 грн., з яких 4 962,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 7 182 784,92 грн. - вимоги другої черги;
2. Зобов'язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
3. Встановити дату проведення зборів кредиторів боржника: 23.01.2023.
4. Керуючому реструктуризацією боржника строк до 17.02.2023 подати до Господарського суду м. Києва плану реструктуризації боргів боржника.
5. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 27.02.23 о 11:30. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 3 (корпус Б).
6. Відмовити ОСОБА_2 у визнанні кредитором на суму 4 904 168,50 грн.
7. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі та керуючому реструктуризацією.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.
Повний текст ухвали складено 06.02.2023
Суддя А.В. Яковенко