номер провадження справи 9/87/22
19.01.2023 Справа № 908/1348/22
м. Запоріжжя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор Україна”, код ЄДРПОУ 33399780 (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, буд. 9; поштова адреса: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, корпус “G”, оф. 309-310)
до відповідача: Комунального підприємства “ОБЛВОДОКАНАЛ” Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 03327115 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А)
про стягнення суми 1739447,09 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
від позивача (заявника): Шишковський М.Б.;
від відповідача: Балховітіна В.Г.
До Господарського суду Запорізької звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор Україна” з позовною заявою про стягнення з відповідача: Комунального підприємства “ОБЛВОДОКАНАЛ” Запорізької обласної ради суми 1455950,00 грн. основного боргу, суми 24166,20 грн. - 3% річних, суми 259330,88 грн. інфляційних втрат, всього - загальної суми 1739447,09 грн., за якою судом відкрито провадження у справі № 908/1348/22. Справа розглядалась за правилами загального позовного провадження.
03.01.2023 за наслідками розгляду справи № 908/1348/22 судом прийнято рішення про часткове задоволення позову, а саме: закрито провадження у справі № 908/1348/22 в частині вимог про стягнення суми 600000,00 грн. основного боргу за відсутністю предмета спору. Стягнуто з КП “ОБЛВОДОКАНАЛ” Запорізької обласної ради на користь ТОВ “Далгакиран компресор Україна” суму 855950 грн. 00 коп. основного боргу, суму 24166 грн. 20 коп. - 3% річних та суму 259330 грн. 88 коп. інфляційних втрат. Розстрочено виконання судового рішення в частині стягнення суми 855950 грн. 00 коп. основного боргу, суми 24166 грн. 20коп. - 3% річних та суми 259330 грн. 88 коп. інфляційних втрат на чотири місяці, з оплатою рівними частинами до останнього дня кожного місяця, починаючи з лютого 2023. Стягнуто з КП “ОБЛВОДОКАНАЛ” Запорізької обласної ради на користь ТОВ “Далгакиран компресор Україна” суму 17 091 грн. 71 коп. витрат зі сплати судового збору.
09.01.2023 через електронну поштову скриньку суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор Україна” надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1348/22 (зареєстрована судом 10.01.2023), відповідно змісту якої позивач просив ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з відповідача понесені судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу в сумі 46400,00 грн.
Згідно з протоколом передачі від 10.01.2023 вищевказану заяву передано на розгляд раніше визначеному у судовій справі складу суду - головуючому судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 12.01.2023 заяву прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 19.01.2023.
Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов'язані з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою завою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи № 908/1348/22 слідує, що позивач у позовній заяві просив покласти судові витрати у справі на відповідача. Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком позивача суми судових витрат, розмір витрат на професійну правову допомогу становив орієнтовно 26400,00 грн. В судовому засіданні 21.12.2022, під час розгляду справи № 908/1348/22 по суті, представник позивача в усній формі зазначив, що докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення, що відображено у протоколі судового засідання від 21.12.2022.
На підставі вказаних норм процесуального права, враховуючи надходження від позивача відповідної заяви та надання ним доказів у встановлений строк, суд дійшов до висновку про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1348/22 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме - витрат на професійну правничу допомогу.
19.01.2023 заяву розглянуто, за наслідками розгляду заяви прийнято додаткове рішення та оголошено його вступну та резолютивну частини.
У судовому засіданні 19.01.2023 представник позивача підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення та просив її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 19.01.2023 заперечив проти заяви позивача з підстав, викладених у письмових запереченнях, які надійшли до суду 19.01.2023, та посилаючись на Постанови Верховного Суду у справах № 922/2685/19, № 905/1795/18, №915/237/18 зазначив, в т.ч., про наступне. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братись до уваги, зокрема, але не виключно: 1) встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження - по даній справі таких витрат адвокат не ніс; 2) вартість економічних транспортних послуг - відсутні; 3) час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; 4) тривалість розгляду і складність справи тощо, які необхідно підтвердити - тривалість розгляду даної справи була мінімальною, а щодо складності, то зрозуміло, що справа явно не складна із урахуванням того, що відповідач не заперечував проти заявленого боргу; 5) вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні - вартість на участь у судовому засіданні та вартість підготовки відзиву/пояснень/ клопотань/ заяв явно завищена адвокатом та не співмірна у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг в Україні. Якщо вдивитись у пошуковій системі Google хоча б просто перші шість посилань на адвокатські бюро та дивитись вартість послуг «Участь у судовому засіданні», то сума витрат на таку послугу в середньому не перевищує 1000,00 - 2000,00 грн. за одне судове засідання. Щодо підготовки відзиву, то ринкова вартість коливається в межах 1500,00 грн. у аналогічних справах, тобто визначений адвокатом розмір витрат явно завищений у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Крім того, адвокат у п. 1 Додаткової угоди № 2 від 01.06.2022 до договору про надання правової допомоги № 101/22 визначив, що вартість його послуг по даній справі складає 26400,00 грн. У п. 3 цієї ж додаткової угоди зазначено, що до складу правової допомоги входить аналіз матеріалів справи та підготовка і супровід позовної заяви. Але не зрозуміло, що включає в себе такий супровід? Лише написання позовної заяви? Чи може до складу супроводу включається і підготовка відзиву та інших клопотань/заяв по справі? Також відповідач вказав, що в Акті приймання-передачі послуг від 04.01.2023 адвокат до складу правової допомоги долучив підготовку претензії та вимоги. Однак підготовка претензії та вимоги не охоплюється рамками цієї справи, так як досудовий порядок вирішення спору не є обов'язковим в даній справі. На думку відповідач більш-менш реальними витратами позивача на адвокатську допомогу є сума в розмірі 26400,00 грн., яка згідно з п. 3 вже включає в себе підготовку не лише позовної заяви, а й інших супутніх документів (відзиви, заяви, клопотання) та участь в судових засіданнях. Крім того, у даній справі позовні вимоги були задоволені частково, а тому відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати повинні бути покладені на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного просив зменшити розмір понесених судових витрат на правничу допомогу та розподілити суму витрат на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.
Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).
Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3 ст. 30 зазначеного Закону).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Разом із тим, згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
В частині 5 статті 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в повному розмірі, якщо керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, та неспіврозмірним зважаючи на складність справи, ціну позову та витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує правові висновки, що викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, в якій зазначено, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі N 927/237/20).
Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (пункти 5.40-5.44), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).
Такі критерії на практиці застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі “Ботацці проти Італії” (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У справі “East/West Alliance Limsted” проти України, заява № 19336/04 (п. 269) Суд зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити суму в якості гонорару та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі “Іатрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор Україна” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1348/22 та стягнення з відповідача понесені судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу в сумі 46400,00 грн., суд дійшов до висновку про її часткове задоволення виходячи з наступного.
Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор Україна” у справі № 908/1348/22 здійснювалось адвокатом Шишковським М.Б, який діяв на підставі Одеру АІ № 1272148 від 30.08.2022 та укладеного між позивачем (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Пленум» договору про надання правової допомоги № 101/22 від 11.01.2022 (далі - Договір), копія якого була додана до позовної заяви.
Відповідно до умов вказаного Договору про надання правової допомоги, Адвокатське об'єднання зобов'язалося представляти інтереси Клієнта, захищати його права, інтереси та надавати інші види правової допомоги у відповідності до чинного законодавства України.
За змістом п. 3.6 Договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної з сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги і її вартість.
Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатках до договору (п. 3.3 Договору).
Згідно з пунктом 1 Додаткової угоди № 2 від 01.06.2022 до Договору вартість послуги з правової допомоги щодо стягнення заборгованості згідно договору № 560/06/21 від 04.06.2021 з КП «Облводоканал» ЗОР становить 26 000,00 грн.
Адвокатське об'єднання зобов'язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта при підготовці позовної заяви та у суді першої інстанції (Господарський суд Запорізької області) (п. 2 Додаткової угоди № 2 від 01.06.2022 до Договору).
В п. 3 Додаткової угоди № 2 визначено наступне: « 3. Склад правової допомоги, зазначеної у пункті 1 даної Додаткової угоди:
3.1. Детальний аналіз матеріалів та формування правового висновку;
3.2. Підготовка та супровід розгляду позовної заяви в суді».
Згідно з пунктом 4.1. Додаткової угоди № 2 оплата в розмірі, визначеному в п. 1 Додаткової угоди, сплачується після підписання акту приймання-передачі послуг.
За змістом 4.2 Додаткової угоди № 2, у разі підготовки процесуальних документів після відкриття провадження та/або у разі участі представника у більше ніж одному судовому засіданні вартість послуг підлягає відповідному збільшенню із розрахунку: участь адвоката у судовому засіданні - 4000,00 грн. /одне засідання, підготовка відповіді на відзив та/або пояснень та/або клопотань та/або заяв - 4000,00 грн.
На підтвердження надання послуг за цим договором позивачем надана копія Акту приймання-передачі послуг (правової допомоги) № 101/22/2 від 04.01.2023, відповідно до якого Виконавцем надана, а Замовником прийнята наступна правова допомога: правова допомога щодо стягнення заборгованості згідно договору № 560/06/21 від 04.06.2021 з КП «Облводоканал» ЗОР, вартість якої становить 46 000,00 грн.
Відповідно до акту, склад правової допомоги:
П. 3.1, 3.2 Додаткової угоди № 2 від 01.06.2022 до Договору, на суму 26 000,00 грн.:
- детальний аналіз матеріалів та формування правового висновку,
- підготовка претензії від 14.06.2022,
- підготовка вимоги від 18.07.2022,
- підготовка пояснень від 31.08.2022,
- підготовка клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції,
- участь в судовому засіданні 13.09.2022.
П. 4.2 Додаткової угоди № 2 від 01.06.2022 до Договору, на суму 20 000,00 грн.:
- аналіз відзиву на позовну заяву відповідача та підготовка відповіді на відзиву,
- участь в судових засіданнях 27.09.2022, 23.11.2022, 21.12.2022, 03.01.2023.
Отже з вказаного Акту приймання-передачі послуг (правової допомоги) № 101/22/2 від 04.01.2023, зокрема, слідує, що правова допомога на суму 20 000,00 грн. відповідно до п 4.2 Додаткової угоди № 2 від 01.06.2022 до Договору була нарахована за аналіз відзиву на позовну заяву відповідача та підготовку відповіді на відзив і участі представника в судових засіданнях 27.09.2022, 23.11.2022, 21.12.2022, 03.01.2023.
З п. 4.2 Додаткової угоди № 2 вбачається, що участь адвоката в одному судовому засіданні становить 4000,00 грн., підготовка відповіді на відзив - 4000,00 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що підготовче засідання 27.09.2022 тривало 10 хв., 23.11.2022 - 11 хв., 21.12.2022 - 20 хв., судове засідання з розгляду справи по суті 03.01.2023 - 35 хв.
Крім того, в п.п. 3.2 Додаткової угоди № 2 зазначено, що підготовка та супровід розгляду позовної заяви в суді входить до складу правової допомоги, зазначеної у п. 1 даної Додаткової угоди на суму 26 000,00 грн.
Отже сума 46400,00 грн. витрат, заявлених позивачем до стягнення, є явно завищеною. Суд зазначає, що з огляду на предмет спору та обставини справи, підготовка її до розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. Відповідачем у відзиві наявність заборгованості (основного боргу) у розмірі 1455950,00 грн. не заперечувалась. Розрахунки заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних витрат не є складними і не потребували значного часу на їх здійснення.
Відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Сума судових витрат, заявлена позивачем до відшкодування (46400,00 грн.), істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку (26400,00 грн.). Позивач не довів, що не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, оскільки не міг не розуміти, що справа буде розглядатись в загальному позовному провадженні, оскільки ціна позову у ній перевищувала п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що матимуть місце судові засідання й не одне, що можливо буде подаватись відповідь на відзив, подання якої передбачено положенням ГПК України.
Враховуючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та визнати обґрунтованим при розподілі судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 26400,00 грн., що був зазначений позивачем в попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат та визначений в п. 1 Додаткової угоди № 2 від 01.06.2022 до Договору про надання правової допомоги.
При цьому, судом взято до уваги правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (п. 119, п. 120 Постанови).
Суд відхиляє доводи відповідача щодо розподілу судових витрат відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, оскільки часткове задоволення позову було обумовлене закриттям провадження у справі в частині вимог про стягнення суми 600 000,00 грн. основного боргу у зв'язку з її оплатою після звернення позивача з позовом до суду, а не необґрунтованістю вимог позивача в цій частині.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор Україна” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1348/22 та стягнення з Комунального підприємства “ОБЛВОДОКАНАЛ” Запорізької обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор Україна” суми 46400,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства “ОБЛВОДОКАНАЛ” Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 03327115 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор Україна”, код ЄДРПОУ 33399780 (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, буд. 9) суму 26400 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 07.02.2023.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва