61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
07.02.2023р. Справа №905/826/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОЛАБ", м.Київ
до відповідача Фізичної особи-підприємця Олійник-Коваленко Людмили Василівни, м.Вугледар
про стягнення заборгованості в сумі 2192859,16 грн., у тому числі основна заборгованість у сумі 1689796,12 грн., пені у сумі 149446,35 грн., інфляційне збільшення у сумі 319703,74 грн. та 3% річних у сумі 33912,95 грн.
Суддя Левшина Г.В.
при секретарі судового засідання Чекан Ю.І.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКОЛАБ", м.Київ, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця Олійник-Коваленко Людмили Василівни, м.Вугледар, про стягнення заборгованості в сумі 2192859,16 грн., у тому числі основна заборгованість у сумі 1689796,12 грн., пеня у сумі 149446,35 грн., інфляційне збільшення у сумі 319703,74 грн. та 3% річних у сумі 33912,95 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання медичних послуг №0108-2019/1 від 01.08.2019р.
Ухвалою суду від 21.10.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/826/22; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 06.12.2022 об 11:00 год., яке відбудеться у приміщенні uосподарського суду Донецької області (четвертий поверх, зал судових засідань №407); визначено відповідачу надати відповідно до ст.165 ГПК України відзив на позовну заяву і всі письмові докази (які можливо доставити до суду), протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання; явку у підготовче засідання учасників справи визнано не обов'язковою.
У підготовче судове засідання 06.12.2022р. з'явився представник позивача (приймав участь в режимі відеоконференції), надав пояснення по суті спору, заявив усне клопотання про участь в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції. Відповідач в засідання суду не з'явився, відзиву на позов не надав.
Згідно з ухвалою від 06.12.2022р. відкладено підготовче засідання на 20.12.2022р. об 11.30 год.; усне клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №905/826/22 задоволено.
20.12.2022р. відповідач в засідання суду не з'явився, одночасно, з представником позивача зв'язок встановити не вдалося.
Згідно з ухвалою від 20.12.2022р. відкладено підготовче засідання на 17.01.2023 року о 13:45 год.; запропоновано позивачу направити на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві (08301 Київська область, м.Бориспіль, вул.Лютнева, 5) рекомендованим відправленням копію ухвали про відкриття провадження у справі; відповідачу надати відзив на позов (докази направлення відзиву на адресу позивача); позивачу надати відповідно до ст.166 ГПК України відповідь на відзив на позовну заяву (в разі наявності).
16.01.2023р. позивачем суду надано докази надсилання на адресу відповідача (08301 Київська область, м.Бориспіль, вул.Лютнева, 5) ухвали суду про відкриття провадження у даній справі.
В засідання суду 17.01.2023р. сторони не з'явилися, позивачем направлене суду клопотання про проведення засідання за його відсутності.
Згідно з ухвалою від 17.01.2023р. закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті на 07.02.2023р. о 12.00 год.
В засідання суду 07.02.2023р. сторони не з'явилися.
Відзив на позовну заяву, будь-яких заяв та/або клопотань щодо спору відповідач не надав. Одночасно, за висновками суду, Фізична особа-підприємець Олійник-Коваленко Людмила Василівна була належним чином повідомлена про розгляд справи, враховуючи наступні обставини.
Відповідно до ч.5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Як було встановлено, боржник у справі зареєстрований в м.Вугледар, тоді як згідно з відомостями, розміщеними на сайті Акціонерного товариства «Укрпошта» (https://www.ukrposhta.ua/ua), відділення поштового зв'язку 85670 в м.Вугледар тимчасово не функціонує.
Згідно із наказом №75 від 25.04.2022р. Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (зі змінами та доповненнями), Вугледарська міська територіальна громада віднесена до територій, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Таким чином, направлення поштової кореспонденції за адресою зареєстрованого місцезнаходження боржника на час розгляду справи не було можливим.
З огляду на зазначене, ухвалу суду від 21.10.2022р. про відкриття провадження у справі №905/826/22 позивачем за дорученням суду було направлено на адресу діяльності відповідача: 08301 м.Бориспіль, Київська область, вул.Лютнева, буд.5, яка зазначена у договорі, на підставі якого заявлені позовні вимоги.
Згідно опису вкладення ухвала про відкриття провадження у цій справі була направлена 21.12.2022р. на адресу відповідача, зазначену у договорі, та вручена за довіреністю 30.12.2022р.
Крім того, судом було встановлено зв'язок з відповідачем за номером телефону, який зазначений у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі Інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою, а також у тексті позовної заяви, договорі. За номером телефону НОМЕР_1 ФОП Олійник-Коваленко Л.В. особисто прийнято телефонограму суду, згідно якої останню повідомлено про відкриття провадження у даній справі та призначення судового засідання.
В подальшому, з метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом були розміщені оголошення на офіційній сторінці господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України», що підтверджується відповідними роздруківками, які містяться в матеріалах справи.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду від 21.10.2022р., 06.12.2022р., 20.12.2022р., 17.01.2023р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.
Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Ухвалюючи судове рішення 07.02.2023р. суд виходить з тих обставин, що боржник здійснивши свою реєстрацію за певною адресою, зазначивши певний номер телефону у Єдиному державному реєстрі бажав та не заперечував, щоб ці засоби комунікації використовувалися іншими особами, у тому числі й судом. Це, в свою чергу, покладає на відповідача обов'язок отримувати повідомлення та відповідати на них. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав необмеженому колу осіб свої номери, адресу, але не користується чи не стежить за ними. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р., сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, враховуючи направлення позивачем на поштову адресу відповідача позовної заяви, вжиті судом заходи щодо повідомлення відповідача з наявним судовим провадженням, суд виходить з принципу "презумпції обізнаності" відповідача з наявним провадженням та згідно із ст.165 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
01.08.2019р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір №0108-2019/1_ про надання медичних послуг.
Згідно з умовами даного договору відповідач (замовник) доручає, а виконавець (позивач) бере на себе зобов?язання на умовах цього договору, самостійно або із залученням третіх осіб надавати медичні послуги з проведення лабораторних досліджень біологічного матеріалу, переданого замовником, надалі - послуги, а замовник зобов?язується в порядку і на умовах даного договору прийняти і сплатити ці послуги виконавця. Під біологічним матеріалом за цим договором слід розуміти зразки з біологічних середовищ людини (розділ 1 договору).
За приписом п.2.1 договору замовник оформляє на кожного пацієнта індивідуальне направлення на проведення лабораторних досліджень і передає його разом із біологічним матеріалом виконавцеві.
Виконавець зобов?язаний надати письмові (із підписом керівника та печаткою виконавця) рекомендації щодо забору, фіксації та зберігання біологічного матеріалу до моменту передачі виконавцеві, а замовник зобов?язаний дотримуватися цих рекомендацій протягом дії договору.
Згідно п.2.3 договору з моменту отримання виконавцем біологічного матеріалу, виконавець відповідає за дотримання умов направлення, транспортування та зберігання біологічного матеріалу.
За приписом п.2.4 договору результати лабораторних досліджень виконавець оформлює на своєму фірмовому бланку за підписом відповідального лікаря, скріплює печаткою та направляє їх замовнику на паперовому носії або передає по електронній пошті.
Вся інформація про лабораторні дослідження, що виконуються за умовами даного договору, підлягає зберіганню в архіві виконавця (п.2.5 договору).
Відповідно до розділу 3 договору загальна сума договору складає сумарну вартість наданих медичних послуг впродовж дії даного договору, і визначається шляхом складання суми визначених в актах виконаних робіт (наданих послуг).
Ціни на послуги, що надаються виконавцем, зазначаються в додатку 1 (прайс-лист) до договору.
Про зміну ціни на послуги виконавець повідомляє замовника шляхом надсилання нової редакції додатку №1. Нові ціни набирають чинності з моменту підписання нової редакції додатку №1. Замовник зобов?язаний підписати нову редакцію додатку №1 або надіслати аргументовану відмову від його підписання протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту його отримання.
Згідно п.4.1 договору оплата послуг виконавця здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг), надалі - акт.
Згідно п.4.2 договору виконавець виконує дослідження згідно з умовами договору і по закінченню 10 днів наступного (у якому надавалися послуги) за звітним місяцем складає і передає замовнику акт.
Цей договір відповідно до п.9.1 набирає чинність з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020р.
Договір вважається пролонгованим на таких саме умовах на кожен наступний календарний рік за умови відсутності письмових заперечень однієї із сторін щодо пролонгації договору за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору (п.9.2 договору).
Дослідивши обставини справи, надавши правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що підписаний між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Так, за приписами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено, згідно з наданими до матеріалів справи актами надання послуг №110 від 31.01.2022р., №111 від 31.01.2022р., №112 від 31.01.2022р., №115 від 31.01.2022р., №347 від 23.02.2022р., №348 від 23.02.2022р., №349 від 23.02.2022р., №350 від 23.02.2022р., позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 2176928,36 грн.
Дані акти підписані відповідачем без будь-яких зауважень або заперечень.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними згідно із ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи надані до матеріалів справи докази суд вважає підтвердженим факт надання позивачем послуг за договором на суму 2176928,36 грн.
Відповідно до вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як було зазначено вище, згідно п.4.1 договору оплата послуг виконавця здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг), надалі - акт.
Згідно платіжних доручень №1177 від 16.02.2022р., №1185 від 23.02.2022р., №13782 від 29.07.2022р., №1424 від 31.08.2022р., №1425 від 31.08.2022р., №1431 від 02.09.2022р., №1168 від 14.02.2022р., №1171 від 15.02.2022р., №1176 від 16.02.2022р., №1167 від 14.02.2022р. відповідачем перераховано на користь позивача грошові кошти в сумі 487132,24 грн. за послуги, отримані згідно перелічених вище актів.
Як наслідок, за висновками суду, свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу вартості решти отриманих послуг в сумі 1689796,12 грн. строк оплати яких настав, всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.
Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред?явлено до стягнення інфляцію в сумі 319703,74 грн. за період з лютого 2022р. по жовтень 2022р. та три проценти річних в сумі 33912,95 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд здійснив перерахунок інфляційних втрат та процентів річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон", в межах визначеного позивачем періоду прострочення та встановив, що розрахунок позивача є арифметично вірним, з огляду на що суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 319703,74 грн. та три проценти річних в сумі 33912,905 грн. за період з лютого по жовтень 2022 року.
Крім цього, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 149446,35 грн. пені за період з 11.02.2022р. по 05.09.2022р.
Так, стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.
У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, згідно п.6.2 договору за порушення умов розділу 4.1 договору замовник зобов?язується виплатити виконавцю пеню на суму заборгованості із розрахунку облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу згідно чинного законодавства України, якщо не існує інших домовленностей між сторонами.
Факт наявності прострочення відповідача щодо вчасної оплати наданих послуг.
Після здійснення судом перерахунку пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій «Ліга. Закон» в межах визначеного позивачем періоду прострочення, судом встановлено, що розрахунок позивача є арифметично вірним, а тому суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 149446,35 грн. за період з 11.02.2022р. по 05.09.2022р.
Згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 165, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОЛАБ", м.Київ до Фізичної особи-підприємця Олійник-Коваленко Людмили Василівни, м.Вугледар про стягнення заборгованості в сумі 2192859,16 грн., у тому числі основна заборгованість у сумі 1689796,12 грн., пеня у сумі 149446,35 грн., інфляційне збільшення у сумі 319703,74 грн. та 3% річних у сумі 33912,95 грн., задовольнити повністю.
Стягнути із Фізичної особи-підприємця Олійник-Коваленко Людмили Василівни ( АДРЕСА_1 , адреса діяльності: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОЛАБ" (04071 м.Київ, вул.Ярославська, буд.5/2, ЄДРПОУ 39434956) основний борг у сумі 1689796,12 грн., пеню у сумі 149446,35 грн., інфляційне збільшення у сумі 319703,74 грн. та 3% річних у сумі 33912,95 грн., всього заборгованість в сумі 2192859,16 грн., судовий збір в сумі 32892,89 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Повний текст рішення підписано 07.02.2023р.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.В. Левшина