61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
06.02.2023 № 910/11303/22 Господарський суд Донецької області у складі:
судді Лободи Т.О.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , м. Дніпро, РНОКПП НОМЕР_1 ,
до ОСОБА_2 , м Київ,
про стягнення 75 646 741,40 грн,
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) у загальній сумі 75 646 741,40 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.11.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) передано за виключною підсудністю до Господарського суду Донецької області.
01.12.2022 матеріали справи № 910/11303/22 надійшли до Господарського суду Донецької області.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.12.2022 з урахуванням того, що позовні вимоги заявлені до фізичної особи ОСОБА_2 , згідно з приписами ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано Центр надання адміністративних послуг Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 24, е-mail: cnap@shev.kmda.gov.ua) у строк протягом п'яти днів з моменту отримання цієї ухвали надіслати на електронну адресу суду inbox@dn.arbitr.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом) інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, остання відома адреса: АДРЕСА_1 ).
09.01.2023 на адресу суду надійшла відповідь Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА про те, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 .
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.01.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) залишено без руху. Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме шляхом надання до суду належних доказів доплати судового збору в розмірі 857 851,29 грн за реквізитами Господарського суду Донецької області.
Копію вказаної ухвали суду було направлено на адресу позивача, проте рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення станом на момент винесення даної ухвали до суду не повернулось. Відстеживши поштове відправлення з трек-номером 6102271054156 на сайті Укрпошти, судом встановлено, що поштове відправлення (ухвала суду від 16.01.2023) було вручено позивачу 23.01.2023.
31.01.2023, у встановлений судом строк, на електронну пошту суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання вимог ухвали суду від 16.01.2023 представником позивача додано клопотання про розстрочення сплати судового збору, клопотання про зарахування раніше сплаченого судового збору та квитанцію про доплату судового збору в розмірі 4 381,82 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про усунення недоліків, суд зазначає наступне.
При вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подачу даного позову, у зв'язку з чим відмовлено в клопотанні про зменшення судового збору та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме надання суду належних доказів сплати судового збору в сумі 857 851,29 грн.
Однак, позивачем не був сплачений судовий збір у вказаній сумі та подано клопотання про розстрочення судового збору. В клопотанні про розстрочення судового збору позивач просить суд розстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 857 851,29 грн протягом певного періоду. Клопотання обґрунтовано фінансовими проблемами, пов'язаними з війною в Україні та неможливістю відразу сплатити судовий збір в розмірі 857 851,29 грн.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених у статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пункті 1 та пункті 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Питання зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статей 13, 14, 74 ГПК України, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Як вже зазначалось судом, обґрунтовуючи своє клопотання про розстрочення судового збору позивач посилається на фінансові проблеми, пов'язані з війною в Україні. При цьому, будь-яких доказів в обґрунтування викладених обставин позивачем до клопотання не додано.
В наданому суду клопотанні позивач посилається на ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Вказує прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), згідно якої сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за поданим позовом суд не розглядає заявлені вимоги по суті, а лише перевіряє відповідність поданого позову вимогам, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України щодо форми такого позову.
Ставки сплати судового збору за звернення до суду з відповідним позовом встановлені в Законі України «Про судовий збір».
Таким чином, саме законодавець встановив вимоги до позовної заяви та ставки сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак, таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Законодавець передбачив можливість зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, однак, єдиним критерієм для цього є саме майновий стан сторони, а не предмет позову. Саме заявник повинен довести, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору в установленому розмірі, однак, ОСОБА_1 не надав жодного підтверджуючого документа про свій майновий стан, лише пославшись на війну в Україні.
Суд також звертає увагу на те, що ОСОБА_1 надав клопотання, в якому вказує, що ним було сплачено судовий збір у сумі 20 119,48 грн при подачі позову у справі № 905/1060/21, однак, позовна заява не була прийнята до розгляду, у зв'язку з чим просить вказаний судовий збір врахувати в дану справу.
Дослідивши дані програми Діловодство спеціалізованого суду та Єдиного державного реєстру судових рішень, суд встановив, що ОСОБА_1 звертався до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", Компанії "Barlenko LTD", Компанії "Metinvest B.V." ( справа № 905/1060/21) з вимогами про:
- визнання недійсним правочину щодо застосування до ОСОБА_1 процедури примусового викупу належних йому на праві власності 392300 штук акцій Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" у відповідності до Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" від 05.05.2018;
- застосування наслідків недійсності правочину та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на користь ОСОБА_1 відшкодування за не отримані дивіденди, нараховані за результатами роботи Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" за 2017 рік у розмірі 5992197,77 грн.
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", Компанії "Barlenko LTD", Компанії "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_1 збитків, спричинених у зв'язку з неотриманням справедливої компенсації за акції Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі 65384624,63 грн.
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про зменшення судового збору до 20 119,48 грн., що дорівнює 5% від річного доходу позивача за попередній рік. В обґрунтування якого позивачем зазначено, що згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів за 2020 рік річний дохід за 2020 становить 402 389,34 грн, що значно менше, ніж сума судового збору, що підлягає сплаті за подачу позову.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.06.2021 відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору. Позовну заяву залишено без руху, встановлено строк і спосіб для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання документів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 776 650,52 грн.
В подальшому, 23.06.2021 до Господарського суду Донецької області позивачем було подано клопотання, в якому представник позивача просив відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 776 650,52 грн до ухвалення судового рішення у справі № 905/1060/21.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.07.2021 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 скасовано ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.07.2021. Справу № 905/1060/21 передано до суду першої інстанції на стадію відкриття провадження у справі.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.11.2022 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі № 905/1060/21скасовано, ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.07.2021 у справі № 905/1060/21 залишено в силі.
Зі змісту вказаних судових рішень у справі № 905/1060/21 вбачається, що ОСОБА_1 звертаючись з позовом також не оплатив судовий збір, при цьому, доказів на підтвердження підстав для зменшення розміру судового збору або відстрочення його сплати всупереч вимогам статей 13, 74 ГПК України позивач до суду не надав.
У вказаній справі ОСОБА_1 були надані докази отримання ним 24.05.2018 грошових коштів від продажу акцій в розмірі 5 884 500 грн та розміщення ним на його депозитному рахунку коштів в розмірі 5 604 657 грн. При наявності вказаного депозитного рахунку, суди дійшли висновки про те, що позивач мав можливість сплатити судовий збір за звернення до суду.
Звертаючись з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , викладаючи фактичні обставини, зазначив, що 24.05.2018 він отримав кошти в сумі 5 884 500,00 грн, однак, вже доказів на підтвердження такого отримання суду не надає. Суд вважає, що ОСОБА_1 при зверненні з цим позовом до суду навмисно не надано доказів отримання ним 24.05.2018 грошових коштів від продажу акцій в розмірі 5 884 500 грн, оскільки такі докази також підтверджують факт відкриття ОСОБА_1 депозитного рахунку та наявність у нього грошових коштів у значній сумі.
Доказів закриття такого рахунку та витрати вказаних коштів суду не надано, хоча в ухвалі від 16.01.2023, якою позов залишено без руху, суд зазначав про ненадання доказів того, що отримані в 2018 році кошти в сумі майже 6 000 000 грн відсутні у позивача на даний час.
Суд в ухвалі від 16.01.2023, якою позов залишено без руху, також зазначив, що для оцінки майнового стану позивача ним не надано відомостей стосовно того чи володіє він нерухомістю, автотранспортними засобами, того, що він не є власником акцій та не отримує дивіденди, не має банківських рахунків та коштів на них, депозитів, тощо.
При подачі заяви про усунення недоліків та клопотання про розстрочення сплати судового збору позивачем вказані докази так і не були надані до суду.
Таким чином, з огляду на те, що будь-яких документів на підтвердження майнового стану позивача, які б переконливо свідчили про неможливість або суттєву ускладненість сплати судового збору у встановленому законом розмірі суду не надано, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про розстрочення судового збору.
Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про усунення недоліків, суд дійшов висновку, що позивачем не в повному обсязі усунуто встановлені судом в ухвалі від 16.01.2023 недоліки, а саме не надано до суду належних доказів сплати судового збору в загальному розмірі 857 851,29 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно ч. 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Оскільки у строк, встановлений судом, позивачем не було виконано в повному обсязі вимоги ухвали суду від 16.01.2023 та не надано суду документів, які підтверджують доплату судового збору у встановленому розмірі, позовна заява із доданими до неї документами підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в клопотанні про розстрочення сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили 06.02.2023 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.
Ухвалу складено та підписано 06.02.2023.
Суддя Т. О. Лобода