вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
06.02.2023м. ДніпроСправа № 904/1734/22
за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) в інтересах держави в особі позивача: Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75; ідентифікаційний код 26510514)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, б. 68, прим. 210; ідентифікаційний код 43333251)
Третя особа -1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
Третя особа -2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про зобов'язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації прав
Суддя Загинайко Т.В.
Без виклику представників сторін.
Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1647/22 від 29.06.2022) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" про зобов'язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації прав.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем самовільним зайняттям земельної ділянки без наявності будь-яких правовстановлюючих документів, які підтверджували право власності або право користування земельною ділянкою, за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 160-А.
Також просить стягнути з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.07.2022 о 15:30 год.
Разом з позовом прокурором було подано заяву (вх. №20133/22 від 29.06.2022) про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме багатофункціональну будівлю, що розташована на вул. Робоча, 160А у м. Дніпро, загальною площею 140,9 кв.м, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №2000922912101;
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (код ідентифікаційний код 43433141) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо багатофункціональної будівлі, що розташована на вул. Робоча, 160А у м. Дніпро, загальною площею 140,9 кв.м, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №2000922912101, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об'єкта тощо.
Вказана заява обґрунтована тим, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборони вчиняти певні дії, виконання рішення, постановленого за позовом прокурора, буде унеможливлено, оскільки володілець вказаного спірного нерухомого майна має реальні можливості здійснити його відчуження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 01.07.2022 було відмовлено у задоволенні заяви Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (вх.№20133/22 від 29.06.2022) про забезпечення позову.
Дніпропетровською обласною прокуратурою до Центрального апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2022 у справі №904/1729/22 про відмову у забезпеченні позову.
До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2022 у справі №904/1729/22 (вх.№22654/22 від 18.07.2022), якою витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали оскарження ухвали від 01.07.2022 про відмову у забезпеченні позову по справі №904/1729/22.
Господарським судом Дніпропетровської області матеріали оскарження по справі №904/1729/22 передано до Центрального апеляційного господарського суду 19.07.2022.
У судове засідання 25.07.2022 з'явилися представники прокурора та позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Позивач у поясненнях (вх.№23562/22 від 25.07.2022) по справі просить задовольнити позивні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що: - обов'язковою умовою правомірного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки; - реєстраційних записів щодо цивільно - правових угод, у кладених між міською радою та фізичними або юридичними особами на земельну ділянку за адресою: площа Вокзальна, 13А не виявлено; - у даних містобудівного кадастру відсутня інформація стосовно розпорядчих документів, на підставі яких була присвоєна (змінена) адреса об'єкту нерухомості, розташованому на земельній ділянці по площі Вокзальній, 13А; - згідно з даними містобудівного кадастру будівельний паспорт або мостобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: площа Вокзальна, 13А не надавалися, паспорти прив'язки тимчасових споруд за вказаною адресою управлінням не оформлювалися; - проведена всупереч чинному законодавству державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна порушує законне право Дніпровської міської територіальної громади в особі Дніпровської міської ради на вільне користування та розпорядження земельною ділянкою, що в свою чергу призводить до порушення економічних інтересів громади; - реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, права власності не породжує і нічого не змінює для цілей застосування.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2022 було продовжено підготовче провадження до 28.09.2022 та відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 14.09.22 о 15:30 год.
Дніпропетровська обласна прокуратура у клопотанні (вх.№23799/22 від 26.07.2022) про залучення представника в електронному суді просить залучити в електронному суді у якості учасника справи - представників Дніпропетровської обласної прокуратури.
Відповідач у відзиві (вх.№23843/22 від 26.07.2022) на позовну заяву просить у задоволені позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що: - на момент укладення акту приймання-передачі були відсутні судові спори щодо вказаного майна; - укладений акт приймання-передачі відповідав усім ознакам дійсності правочину і наразі також не визначений судом недійсним; - позивачем не надано документів, які б надавали можливість суду ідентифікувати спірну земельну ділянку за вказаною позивачем адресою; - у такому випадку неможливо визначити ,яка саме земельна ділянка підлягає поверненню.
Прокуратура у відповіді (вх.№26691/22 від 15.08.2022) на відзив просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі, оскільки: - землі комунальної власності зайнято самовільно, що суперечить вимогам чинного законодавства до порядку володіння та користування землею та створює перешкоди законному власнику у реалізації повноважень щодо цієї землі; - інформація про надання дозволів на розміщення малих архітектурних форм на земельній ділянці по площі Вокзальній (Петровського), 13а у м. Дніпро відсутня; - спірна земельна ділянка належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Дніпра; - будь-які рішення про передачу вказаної земельної ділянки будь-яким особам Дніпровська міська рада не приймала; - документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою, відсутні; - будівництво нежитлового приміщення проведено на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; - вказаний об'єкт є самочинно збудованим.
Відповідач у запереченні (вх. №30507/22 від 14.09.2022) просить у задоволенні позовних вимог, викладених у позові, відмовити повністю через те, що: - прокуратурою не доведено факт самочинного будівництва спірного об'єкта нерухомого майна та не спростовано добросовісність володіння майном ТОВ "Грейт Естейт" та попередніми власниками; - наданий до матеріалів справи договір купівлі-продажу від 08.08.2001 не визнавався недійсним та не оспорювався; - ТОВ "Грейт Естейт" набуло прав на спірне майно законним способом відповідно до акту приймання-передачі майна, який не визнавався недійсним чи оспорювався; - відсутні обставини, які б доводили факт недійсності правочину; - прокурором не спростовано твердження про те, що задоволення позовної вимоги про знесення спірного майна за наведених обставин є прямим втручанням у мирне володіння ТОВ "Грейт Естейт" своїм майном; - задоволення позовних вимог призведе до недотримання визначеного Конвенцією принципу пропорційності втручання у право особи на мирне володіння майном, та, відповідно, до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції; - прокурором не надано належної оцінки законодавству, що діяло на момент існування спірних правовідносин; - прокурором не доведено, що спірне майно побудовано з порушенням містобудівного законодавства.
У судове засідання 14.09.2022 з'явилися представники прокурора та позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному проваджені на 05.10.2022 о 16:40 год.
У судове засідання 05.10.2022 з'явилися представники прокуратури, позивача та відповідача.
У судовому засіданні 05.10.2022 було оголошено перерву до 03.11.2022 о 15:40 год.
Відповідач у клопотанні (вх.№37459/22 від 03.11.2022) про відкладення розгляду справи просить суд відкласти розгляд справи, призначеної на 03.11.2022 о 15:40 год. на іншу дату, з метою повного та всебічного розгляду всіх обставин справи та дотримання принципів рівності та змагальності сторін по справі, посилаючись на те, що представник відповідача знаходиться у терміновому відряджені.
У судове засідання 03.11.2022 з'явився представник прокурора, представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи по суті (загальне позовне провадження) на 08.11.22 о 15:00 год.
Прокуратура у поясненнях (вх.№38025/22 від 08.11.2022) просить врахувати надані пояснення під час розгляду справи та зазначає наступне: - на час пред'явлення позовної заяви до суду діяла редакція частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 07.05.2022, відповідно до якої відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав); - Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству" (набув чинності 26.07.2022) до абзаців 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" внесено зміни, зокрема, відповідно до діючої редакції частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними; - фактично запроваджується принцип "повернення перехідних прав", які існували і були належним чином зареєстровані у Державному реєстрі прав до проведення державної реєстрації прав, яка скасовується.
У судове засідання 16.11.2022 з'явилися представники прокурора та сторін.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2022 постановлено перейти зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження, залучити до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , залучити до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 та призначити підготовче засідання на 15.12.2022 о 16:00 год.
Відповідач у заяві (вх.№44295/22 від 15.12.2022) надає до суду докази направлення поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" документів у зазначеній справі вищезазначеним третім особам та просимо залучити зазначені докази до матеріалів справи.
Прокурор у клопотанні (вх.№44297/22 від 15.12.2022) про долучення доказів просить долучити докази направлення сторонам у справі.
У судове засідання 15.12.2022 з'явилися прокурор, представники позивача та відповідача, від третьої особи-1 та третьої особи-2 представники не з'явились.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2022 відкладено підготовче засідання у загальному позовному проваджені на 17.01.2023 о 17:00 год.
У судове засідання 17.01.2023 з'явилися прокурор, представники позивача та відповідача, від третьої особи-1 та третьої особи-2 представники не з'явились.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 16.02.2023 о 16:30 год.
Прокуратура у заяві (вх.№5548/23 від 03.02.2023) про забезпечення позову просить з метою забезпечення позову заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури у справі №904/1734/22 постановити ухвалу, якою:
- накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: на багатофункціональну будівлю, розташовану за адресою: площа Вокзальна (Петровського), 13а у м. Дніпро, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №1925910112101;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" (ідентифікаційний код 43735165) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо багатофункціональної будівлі, розташованої за адресою: площа Вокзальна (Петровського), 13а у м. Дніпро, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №1925910112101, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об'єкта тощо.
Вказана заява обґрунтована тим, що згідно ї інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на підставі Договору купівлі - продажу від 20.12.2022 №2445, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю загальною площею 33,8 кв.м., що розташована за адресою: площа Вокзальна (Петровського), буд. 13а у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1925910112101; індексний номер рішення: 65863880; номер запису про право власності: 48777387) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" (ідентифікаційний код 43735165). Тобто відповідач будучи достовірно обізнаним про розгляд даної справи, з метою ухилення у майбутньому від виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимоги прокурора, грубо зловживаючи своїми правами, здійснив відчуження спірного майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс".
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Приписами частин 1, 2 статті 136, частини 1 статті 137, частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
З огляду на вищевикладені норми процесуального законодавства метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є, зокрема, уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд, зокрема, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Так, обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №921/40/20.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, виходячи з фактичних обставин справи, враховуючи розумність та адекватність заходів до забезпечення позову заявленим позовним вимогам та те, що що відповідач відчужив спірне майно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс", господарський суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом спору, а саме: на багатофункціональну будівлю, розташовану за адресою: площа Вокзальна (Петровського), 13а у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1925910112101).
В іншій частині вимоги задоволенню не підлягають, оскільки накладення судом арешту на спірне нерухоме майно унеможливлює вчинення як Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс", так і іншими особами будь-яких дій щодо відчуження майна, або дій, що пов'язані з державною реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно.
Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням викладеного заява прокурора про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Заяву заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) про забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: на багатофункціональну будівлю, розташовану за адресою: площа Вокзальна (Петровського), 13а у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1925910112101).
3. В решті заяви про забезпечення позову - відмовити.
4. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Т.В. Загинайко