07 лютого 2023 року м. Харків Справа № 922/970/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (вх.№1183Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 19.10.2022 у справі №922/970/22 (повний текст рішення складено 19.10.2022 суддею Трофімовим І.В. у приміщенні господарського суду Харківської області)
за позовом Харківського обласного центру зайнятості, м.Харків,
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, м.Харків,
про стягнення 3896,13 грн, -
Харківський обласний центр зайнятості звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просив стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 3896,13 грн, виплачену як допомога по безробіттю ОСОБА_1 . Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2481 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19.10.2022 у справі №922/970/22 позов задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь Харківського обласного центру зайнятості кошти в сумі 3896,13 грн, виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_1 , та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд виходив з того, що рішенням Золочівського районного суду від 11.05.2019 у справі №622/704/17, яке набрало законної сили, встановлено незаконність рішення Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, яке виявилось у безпідставній та незаконній відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком як учаснику бойових дій, у зв'язку з чим зобов'язано розглянути питання щодо призначення та виплати пенсії. Господарський суд, керуючись частиною 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України визнав доведеним факт прийняття незаконного рішення Дергачівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області, яке виявилось у безпідставній та незаконній відмові у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком як учаснику бойових дій. Господарським судом встановлено, що неправомірні дії відповідача призвели до відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 і завдали матеріальної шкоди позивачу, яка відповідно до ст.1173 Цивільного кодексу України має відшкодовуватися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивача. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для відхилення тверджень відповідача, та задоволення позовних вимог.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з рішенням господарського суду не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 19.10.2022 у справі №922/970/22 скасувати у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Харківського обласного центру зайнятості.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що оскаржуване рішення прийнято господарським судом з порушенням норм матеріального права. Апелянт стверджує, що Головному управлінню не було відомо про те, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Харківському обласному центрі зайнятості у статусі безробітного та отримував грошову допомогу по безробіттю за період 21.01.2019 по 01.08.2019. Також зазначає, що відмова органу Пенсійного фонду України у призначенні пенсії ОСОБА_1 не тягне за собою для Золочівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості зобов'язання автоматичного призначення та виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , таке призначення та виплата допомоги по безробіттю відбулося за зверненням ОСОБА_1 до Золочівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості. Апелянт стверджує, що ОСОБА_1 був зобов'язаний повідомити про наявність у нього права на пенсію ще на момент звернення до позивача про реєстрацію його як безробітного, оскільки ОСОБА_1 знав про таке право, однак не зробив цього, такі дії свідчать про зловживання останнім правами на отримання допомоги по безробіттю. Отже, незаконна виплата допомоги по безробіттю здійснена внаслідок недобросовісної та незаконної поведінки з боку пенсіонера, що свідчить про безпідставність звернення з позовом до Головного управління. Апелянт вважає, що у діях Головного управління не убачається наявності усіх елементів, необхідних для відшкодування збитків, тому відсутні і підстави для повернення управлінням коштів у розмірі 3896,13 грн, які були виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_1 .
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/970/22, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/970/22.
18.11.2022 до суду надійшли матеріали справи №922/970/22.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення господарського суду Харківської області від 19.10.2022 у справі №922/970/22 та ухвалено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Зобов'язано заявника апеляційної скарги надати суду докази надсилання апеляційної скарги позивачу листом з описом вкладення. Встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу чи інших заяв та клопотань у справі №922/970/22 протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи надсилати їх з використанням програми “Електронний суд”. Приймання та реєстрація процесуальних документів, надісланих учасниками судового процесу, здійснюється лише з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які мають бути створені в Електронному суді, розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.
03.01.2023 від позивача до суду надійшов відзив (вх.№25) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що на день звернення до Золочівської філії Харківського обласного центру зайнятості - 14.01.2019, ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досяг пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та пенсія на пільгових умовах призначена не була. Підстави для відмови у наданні статусу безробітного ОСОБА_1 та припинення його реєстрації в період перебування на обліку як безробітного у зв'язку з досягненням ним встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах відсутні. Позивач стверджує, що відповідачем рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 08.02.2017 прийнято несвоєчасно, а саме, після припинення реєстрації ОСОБА_1 як безробітного, тому посилання відповідача на ст.36 Закону №1533-ІІІ та частину 2 ст.44 Закону №5067-VІ щодо обов'язку інформування безробітного про обставини припинення реєстрації є безпідставними. Позивач вважає помилковими висновки відповідача про подання ОСОБА_1 недостовірних відомостей про доходи, його недобросовісної та незаконної поведінки. Відсутні і підстави для повернення ОСОБА_1 отриманого ним матеріального забезпечення відповідно до пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №60/62 від 13.02.2009 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за №232/16248. Також позивач зазначає, що неправомірні дії відповідача призвели до відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 і завдали матеріальної шкоди позивачу, яка відповідно до ст.1173 Цивільного кодексу України має відшкодовуватися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивача.
Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи у письмовому провадженні, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, з яких убачається, що ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 про відкриття провадження у даній справі відповідач отримав 21.12.2022, позивач - 22.12.2022. Також відповідач через систему «Електронний суд» 12.12.2022 о 18:25 год. отримав зазначену ухвалу суду.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 14.01.2019 ОСОБА_1 з метою сприяння у працевлаштуванні звернувся до Золочівської районної філії Харківського обласного центру зайнятості та був зареєстрований як безробітній з відкриттям персональної картки №202519011400003.
На підставі поданої заяви від 14.01.2019 наказом від 14.01.2019 №НТ 190114 ОСОБА_1 надано статус безробітного з 14.01.2019 відповідно до ст.45 Закону України "Про зайнятість населення".
Наказом від 21.01.2019 №НТ190121 призначена допомога по безробіттю без врахування страхового стажу відповідно до частин 2, 4 ст.22, частини 3, ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 21.01.2019 по 15.01.2020.
Відповідно до частини 1 ст.45 Закону України "Про зайнятість населення" до переліку підстав для припинення реєстрації безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, віднесено зайнятість особи, а також, досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років.
У зв'язку з поданням особисто ОСОБА_1 письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг, ОСОБА_1 припинено реєстрацію безробітного та виплату допомоги по безробіттю відповідно до пункту 3 частини 1 ст.45 Закону України "Про зайнятість населення" та пункту 1 частини 1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Золочівською районною філією Харківського обласного центру зайнятості за результатами обміну даних від "РЗО про отримання соцвиплат" в ЄIAC.net встановлено факт виплати ОСОБА_1 пенсії за віком.
У листах від 23.10.2021 №2000-0305-6/132549 та від 15.11.2021 №2000-0804-6/142106 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило, що на виконання рішення Золочівського районного суду Харківської області від 11.05.2019 №622/704/17, яке надійшло до управління 09.09.2019, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до ст.16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 08.02.2017, пенсія вперше йому була виплачена у жовтні 2019 року.
25.11.2021 ОСОБА_1 Золочівській районній філії Харківського обласного центру зайнятості надані копії рішення Золочівського районного суду Харківської області від 11.05.2019 у справі №622/704/17, яке набрало законної сили 23.07.2019, та копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №622/704/17.
Листом від 25.11.2021 Золочівський районний суд Харківської області повідомив, що копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №622/704/17 отримано позивачем ОСОБА_1 23.08.2019, тобто після припинення його реєстрації як безробітного у центрі зайнятості.
Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 11.05.2019 у справі №622/704/17 визнано протиправною відмову Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в призначенні та нарахуванні ОСОБА_1 пенсії за віком як учаснику бойових дій та зобов'язано Дергачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити та нарахувати йому пенсію за віком як учаснику бойових дій відповідно до ст.16 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2021 апеляційну скаргу Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на вищевказане рішення суду першої інстанції залишено без задоволення, а рішення районного суду Харківської області від 11.05.2019 у справі №622/704/17 залишено без змін.
За період з 21.01.2019 по 01.08.2019 Харківським обласним центром зайнятості ОСОБА_1 перераховано допомогу по безробіттю у сумі 3896,13 грн.
Харківським обласним центром зайнятості 06.12.2021 видано наказ №813 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 , за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за період з 21.01.2019 по 01.08.2019 у сумі 3896,13 грн.
Золочівська районна філія Харківського обласного центру зайнятості направила Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області претензію від 23.12.2021 №275/22-28 з пропозицією повернення в добровільному порядку суми виплаченої матеріальної допомоги безробітному ОСОБА_1 у сумі 3896,13 грн (а.с.23).
Листом від 21.01.2022 №2000-0904-8/11783 відповідач повідомив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вважає претензію безпідставною та такою, яка не підлягає задоволенню, так як на його думку ОСОБА_1 не мав права перебувати на обліку як безробітний, незважаючи на відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах як учаснику бойових дій (а.с.24).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, колегія суддів виходить з такого.
Предметом спору у даній справі є вимога про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтею 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Отже, суб'єктами відповідальності відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України є органи державної влади або місцевого самоврядування, а відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів.
На відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою; доведення наявності цих елементів покладається на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.
Суб'єктами відповідальності відповідно до ст.1173 Цивільного кодексу України є органи державної влади або місцевого самоврядування.
Згідно з ст.6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23.07.2014, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідач у справі - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, є органом виконавчої влади, тобто суб'єктом відповідальності у розумінні ст.1173 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
Рішенням Золочівського районного суду від 11.05.2019 у справі №622/704/17, яке набрало законної сили, встановлено незаконність рішення Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, яке виявилось у безпідставній та незаконній відмові у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком як учаснику бойових дій, у зв'язку з чим зобов'язано цей орган розглянути питання щодо призначення та виплати пенсії.
Згідно з частиною 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними та об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Відтак, з урахуванням приписів частини 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд правомірно визнав доведеним факт прийняття незаконного рішення Дергачівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області про безпідставну та незаконну відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком як учаснику бойових дій.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Згідно з частиною 2 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Пунктом 7 частини 1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.
Згідно з частиною 2 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зобов'язаний вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення його фінансової стабільності.
Положеннями пункту 2 частини 1 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Таким чином, виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_1 здійснювалася позивачем на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення".
Відповідно до положень частини 1 статті 7, статті 8 та пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.
Виходячи з наведених вище положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" здійснені позивачем виплати допомоги по безробіттю за рахунок коштів Фонду особі, якій призначено пенсію, є додатковими витратами позивача, оскільки така виплата допомоги по безробіттю не здійснювалася б позивачем у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії громадянину ОСОБА_1 .
Внаслідок неправомірних дій відповідача громадянин ОСОБА_1 своєчасно не отримав призначення пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, а Центр зайнятості безпідставно здійснив йому виплату допомоги по безробіттю як особі, яка не має будь-яких доходів, за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між незаконними діями Пенсійного фонду та понесеними позивачем збитками.
Отже, виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення", і така виплата відповідно до частини 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", пункту 7 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не здійснювалася б у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 , що свідчить про наявність шкоди у позивача та причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та заподіяною шкодою.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.12.2018 у справі №922/3435/17, від 10.04.2018 у справі №927/455/17 та від 13.02.2018 у справі №915/282/17.
Ураховуючи наведені норми чинного законодавства та обставини справи, доводи апелянта про те, що в діях Головного управління не убачається наявності усіх елементів, необхідних для відшкодування збитків, колегія суддів вважає безпідставними.
Натомість колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що неправомірні дії відповідача призвели до відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 і завдали матеріальної шкоди позивачу, яка відповідно до вимог ст.1173 Цивільного кодексу України має відшкодуватися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивача.
За вказаних обставин, господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.
Отже, ураховуючи вищевикладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення господарського суду Харківської області від 19.10.2022 у справі №922/970/22.
У справі «Трофимчук проти України», Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 19.10.2022 у справі №922/970/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 07.02.2023.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя І.В. Тарасова