06 лютого 2023 року м. Харків справа №922/4333/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий Попков Д.О.
судді Стойка О.В., Істоміна О.А.
секретар судового засідання Лутаєва К.В.
за участю представників:
від позивача не з'явився;
від відповідача Шумейко Я.В. (адвокат)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Клочковського Сергія Вадимовича, м. Вінниця
на рішення господарського суду Харківської області
ухвалене 08.06.2022 (повний текст підписано 13.06.2022) у м. Харків
у справі №922/4333/21 (суддя Добреля Н.С.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Клочковського Сергія Вадимовича, м. Вінниця
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоізол», м. Харків
про стягнення коштів
І. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:
1. Фізична особа-підприємець Клочковський Сергій Вадимович, м. Вінниця (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоізол», м. Харків (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення 457106,23грн. за договором поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020, у тому числі:
- 376724,16грн. передплати за договором поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020;
- 43060,08грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020, розрахованої за період з 26.12.2020 до 12.10.2021;
- 8979,00грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання з повернення передплати за договором поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020, розрахованих за період з 26.12.2020 до 12.10.2021;
- 28342,97грн. інфляційної індексації, нарахованої за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020 за період січень - вересень 2021.
2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.11.2021 було відкрито провадження у справі №922/4333/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи.
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.06.2022 (повний текст підписано 13.06.2022) у справі №922/4333/21 у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Клочковського Сергія Вадимовича було відмовлено повністю.
4. Означене рішення суду обґрунтоване не доведеністю матеріалами справи факту перерахування Фізичною особою-підприємцем Клочковським Сергієм Вадимовичем Товариству з обмеженою відповідальністю «Променергоізол» коштів за договором поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020 в сумі 376724,16грн., оскільки надані Позивачем документи, а саме лист про повернення коштів від 18.12.2020, а також гарантійний лист не містять посилань на договір поставки, за яким останній просить суд повернути попередню оплату та не дають суду змоги ідентифікувати за якими правовідносинами відбувалось відповідне листування. Окрім того, суд зазначив, що Позивачем не надано рахунків-фактур із зазначенням договору від 21.01.2020.
ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:
5. Фізична особа-підприємець Клочковський Сергій Вадимович, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2022 у справі №922/4333/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає, що місцевий суд помилково, на підставі своїх припущень про існування між сторонами справи інших господарських зобов'язань, які виникли не на підставі договору поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, незважаючи на існування листа з вимогою повернення сплачених коштів у розмірі 376724,16грн. з актом звірки, адресованого Відповідачу та наданням до суду гарантійного листа №589 від 02.08.2021, в якому було гарантовано повернення останнім коштів до 13.08.2021.
ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Відповідача:
7. Товариством з обмеженою відповідальністю «Променергоізол» надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду, зазначає, що:
7.1. сторони не оформлювали замовлення на поставку товару (Додаток №1 до договору) та від Позивача не надходило будь-якого письмового замовлення на постачання партії товару, що підтверджується їх не долученням до позовної заяви. Своєю чергою, Скаржником не було надано до суду платіжних доручень із зазначенням номеру та дати рахунку на оплату, виписаного Відповідачем на оплату замовленої партії товару, виписки з банківського рахунку чи будь-яких інших первинних документів, які б підтвердили факт перерахування коштів;
7.2. Відповідач листа з вимогою про повернення надлишково перерахованих коштів у сумі 376724,16грн. не отримував, про його існування стало відомо лише з додатків до позовної заяви. Зауважує, що з наданого до позовної заяви листа взагалі неможливо встановити правову підставу виникнення надлишковості цих коштів;
7.3. у гарантійному листі відсутнє посилання на договір поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020 та не вказано, у рамках яких саме правовідносин Позивачем було сплачено грошові кошти в сумі 376724,16грн. Крім того, підписання вказаного гарантійного листа комерційним директором Відповідача - Струсевичем Л.М., посада якого не передбачена статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоізол», без відповідного доручення, свідчить про неналежність такого гарантійного листа як доказу;
7.4. сторони в договорі поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020 не встановили штрафні санкції як за порушення Відповідачем строків поставки, так і за несвоєчасне повернення Відповідачем грошових коштів у вигляді передплати на вимогу Позивача, що свідчить про відсутність правових підстав для пред'явлення вимоги про стягнення з Відповідача пені;
7.5. акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2020 до 17.12.2020, який Позивач долучає до апеляційної скарги, не підписаний ним особисто, ані керівником Відповідача, що свідчить про відсутність у нього юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Крім того, Позивачем не зазначено об'єктивних причин, через існування яких він не мав можливості подати акт звірки взаєморозрахунків до суду першої інстанції.
IV. Щодо процедури апеляційного провадження:
8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.01.2023 головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду апеляційної скарги визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Істоміна О.А., Стойка О.В.
9. Ухвалою від 16.01.2023 вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №922/4333/21, а ухвалою від 30.01.2023, після проведення підготовчих дій, призначила розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Клочковського Сергія Вадимовича на рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2022 у судовому засіданні на 06.02.2023 о 09:45 з повідомленням учасників справи.
10. Враховуючи викладене в п.п.8, 9 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. та Істоміна О.А. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.
11. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та за допомогою відеозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.
12. У судовому засіданні 06.02.2023 уповноважений представник Відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, надав додаткові пояснення на запитання суду.
Позивач у судове засідання 06.02.2023, попри вжиті судом заходи з належного повідомлення, не з'явився, надав за допомогою електронної пошти клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, обґрунтоване неможливістю явки у судове засідання через введення на території України воєнного стану та неможливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції через відключення електропостачання. Розглянувши означене клопотання, судова колегія дійшла висновку про відмову у його задоволенні, враховуючи належне повідомлення про дату судового засідання, визнання явки Позивача необов'язковою, доведення позиції до відома суду безпосередньо зі змісту апеляційної скарги, а також достатність матеріалів справи, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Окрім того, судова колегія зауважує, що означене клопотання було направлено на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду Позивачем 06.02.2023 о 09:37, що спростовує твердження останнього про відсутність електропостачання на час проведення судового засідання.
13. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними в ній доказами, і суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд зазначає, що залучення акту звірки взаєморозрахунків за період 01.11.2020 - 17.12.2020 на стадії апеляційного перегляду без обґрунтування підстав неможливості його подання до суду першої інстанції у відповідності до ч.3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України своєчасно (а саме - разом з позовною заявою, як того вимагає ч.2 ст.80 цього Кодексу), апеляційним судом до уваги не приймається.
Крім того, долучаючи цей акт звірки до апеляційної скарги, Скаржник навіть не заявив відповідного клопотання для розгляду цього питання судом в порядку п.5 ч.1 ст.267 Господарського процесуального кодексу України, як і не обґрунтував наявність статусу доказу взагалі у цього акту звірки у розумінні ст.ст.73 і 91 цього Кодексу, зважаючи на відсутність підписів на ньому з боку учасників цієї справи.
V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
14. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 21.01.2020 між Фізичною особою-підприємцем Клочковським Сергієм Вадимовичем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Променергоізол» (Постачальник) було укладено договір поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого Покупець бере на себе зобов'язання прийняти та сплатити вартість товару, в порядку та строки, вказані в п.п.4.1, 4.2, 4.3 частині цього договору, а Постачальник бере на себе зобов'язання поставити та передати у власність Покупця товар відповідно до замовлення на поставку (Додаток №1 до договору) та/або товаросупроводжувальних документів, які складають невід'ємну частину цього договору, на умовах викладених в договорі.
Найменування, асортимент, ціна та кількість товару, що постачається, строк оплати та поставки, умови транспортування зафіксовані у супроводжувальних документах на товар, а саме: у замовленнях на поставку (Додаток №1 до договору), рахунках на оплату, видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору (п.1.3 договору).
15. Відповідно до п.2.1 договору, поставка товару здійснюється партіями. Постачальник надає Покупцю інформацію про перелік, ціні асортимент товару, що може бути поставлений, будь-яким зручним для нього способом.
Покупець згідно наданої інформації, замовляє товар у відповідальної особи по роботі з клієнтами, в особі Постачальника або на території Покупця, а також іншим зручним для Сторін способом (в т.ч. телефонним зв'язком, електронною поштою). У випадку відсутності письмового замовлення на поставку товару, підтвердженням погодження сторонами асортименту (номенклатури), кількості, ціни товару, строку і умов його оплати і поставки є факт відсутності заперечень з боку Покупця щодо асортименту (номенклатури), кількості, ціни товару, строку і умов його оплати і поставки протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання Покупцем рахунку на оплату та оплата по наданому Постачальником рахунку на оплату (п.2.2 договору).
16. Згідно з п.п.3.1-3.4 договору, ціни на товари, що постачаються Постачальником, є вільними-відпускними і вказуються у прайс-листі Постачальника.
17. У п.4.1 договору сторони узгодили, що Покупець здійснює 100% попередню оплату за кожну партію товару згідно виставленого Постачальником рахунку. Сторони можуть погодити інший порядок розрахунків, про що зазначається у рахунку на оплату (Додаток №1 до договору).
Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у реквізитах Постачальника у цьому договорі. Товар вважається оплаченим тільки після документального підтвердження зарахування банком на поточний рахунок коштів від Покупця за партію товару (п.4.2 договору).
18. Відповідно до п.4.3 договору оплата здійснюється Покупцем в національній валюті на підставі цього договору. При здійсненні платежу Покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату рахунку на оплату, виписаного Постачальником на оплату замовленої партії товару.
19. Згідно з п.п.9.1, 9.2 договору він набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами умов за даним договором. Якщо сторони виявили наміру про припинення дії чинного договору, він вважається продовженим (пролонгованим) на наступний рік на тих же умовах.
20. Вказані в п.п.14-19 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються.
21. Позивачем на підтвердження виконання умов договору №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020 щодо здійснення попередньої оплати надано копії листа від 18.12.2020, адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю «Променергоізол», з проханням повернути надлишкові перераховані кошти у сумі 376724,16грн. згідно акту звіряння, а також гарантійний лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоізол» №589 від 02.08.2021, підписаний комерційним директором Струсевичем Л.М., адресований Фізичній особі-підприємцю Клочковському Сергію Вадимовичу, про гарантування повернення грошових коштів у сумі 376724,16грн. у строк до 13.08.2021, сплачених відповідно до рахунків-фактур №59 від 18.02.2020, №216 від 12.08.2020 та №261 від 14.09.2020.
22. Так, у зв'язку з неналежним виконанням, на думку Позивача, господарських зобов'язань за договором поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020 в частині неповернення попередньої оплати, Фізична особа-підприємець Клочковський Сергій Вадимович звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоізол» попередньої оплати у розмірі 376724,16грн., а також нарахованих за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020 на вказану суму 43060,08грн. пені, 28342,97грн. інфляційної індексації та 8979,00грн. . - 3% річних.
23. Відносно означених обставин спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів законодавства, що регулюють відносини з поставки, загальних положень зобов'язального права та приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
VІ. Оцінка апеляційного суду:
24. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.
25. Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до повернення попередньої оплати за договором поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020 в сумі 376724,16грн., а також нарахованих на суму означеної заборгованості пені, 3% річних та інфляційної індексації, як наслідків порушених (прострочених у виконанні) грошових зобов'язань Відповідача.
26. Беручи до уваги правову природу укладеного договору поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020, який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які (приписи), в свою чергу, згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.
Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.
27. Враховуючи встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності договору поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених такими договорами кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
28. Як встановлено ст.ст.655, 662, 663, 673 Цивільного кодексу України Продавець зобов'язаний передати товар, визначений у договорі купівлі-продажу у строк, встановлений договором, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Означений обов'язок ч.1 ст.712 цього Кодексу та ч.1 ст.265, ст.268 Господарського кодексу України безпосередньо закріплений і для договору поставки.
29. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
30. Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.ст.598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином, або з інших підстав, встановлених договором або законом.
31. Сутність апеляційної скарги Позивача в розглядуваному випадку зводиться до претензій щодо повноти встановлення обставин судом першої інстанції, пов'язаних з обґрунтуванням додаткового (несвоєчасно наданого та не прийнятого на стадії апеляційного провадження) доказу - акту звірки взаєморозрахунків за період 01.11.2020 - 17.12.2020, а також інтерпретації відсутності відзиву Відповідача із запереченнями проти тверджень Позивача про те, що спірні відношення розвивались саме в межах договору поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020.
31.1. Суд апеляційної інстанції зазначає, що питання відносно несвоєчасно наданого Позивачем акту звірки взаєморозрахунків за період 01.11.2020 - 17.12.2020 судовою колегією вирішено вище (п.13 цієї постанови), проте, незалежно від результатів такого вирішення апеляційний суд звертає увагу, що лист від 18.02.2020 (на який Позивач посилається як на вимогу про повернення передоплати) не містить посилань, за допомогою яких можливо ідентифікувати акт, який в ньому мався на увазі, а формулювання в листі про повернення «надмірно сплачених коштів» не кореспондується з передбаченою у п.4.1. договору умовою про передплату товару в розмірі 100%, оскільки «надмірність» оплати передбачає відсутність у платника відповідного грошового обов'язку взагалі.
31.2. Додатково до доводів, викладених в оскаржуваному рішенні, апеляційний суд зазначає, що матеріали справи не містить жодних доказів відправлення/отримання Відповідачем листа від 18.12.2020, оскільки лист Відповідача №589 від 02.08.2021 (а.с.9) не містить посилань на лист Позивача від 18.02.2020 (або на договір поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020), тоді як його дата (більше восьми місяців з дати листа Позивача) з точки зору принципів добросовісності та розумності (п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України) унеможливлює його сприйняття в якості відповіді на вимогу. Апеляційний суд звертає увагу на важливість доведення і встановлення обставин пред'явлення Покупцем відповідної вимоги, оскільки вона в силу ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України трансформує договірне зобов'язання Продавця/ Постачальника поставити товар в обов'язок повернути передплату, не виконання якого і породжує право на подібний позов у відповідності до ст.15 Цивільного кодексу України. Установлення моменту прострочення обов'язку як предмету доказування для Позивача важливо і з точки зору оцінки обґрунтованості заявлених додаткових вимог про нарахування за період прострочення відповідного грошового обов'язку з повернення передплати.
31.3. Апеляційний суд також погоджується з висновками місцевого суду щодо оцінки необхідності (незалежно від можливості долучення до матеріалів справи акту звірки) доказування Позивачем факту здійснення ним у межах правовідносин за договором поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020 попередньої оплати в розмірі відповідної суми позовних вимог, оскільки в силу вимог ст.ст.76-78 Господарського процесуального кодексу України такими належними, достовірними та допустимими доказами, виходячи з умов п.п.4.2 та 4.3. договору поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020 повинні бути саме платіжні (розрахункові) документи з відміткою банку про виконання. Між тим, такі докази в матеріалах справи відсутні.
32. Судова колегія також зауважує, що окрім належного виконання Покупцем обов'язку здійснення попередньої оплати, умовою трансформації кореспондуючого цьому обов'язку з поставки в обов'язок з повернення такої оплати за відповідною вимогою кредитора - є прострочення Продавцем першочергового свого обов'язку з поставки.
32.1. Своєю чергою, можливість прострочення обов'язку передбачає попередню визначеність строку його виконання в розумінні ст.530 Цивільного кодексу України, тоді як виходячи із положень п.п.1.3 та 2.2 договору поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020 сторони домовились визначити строк поставки шляхом його встановлення в замовленнях Покупця з подальшим їх погодженням з боку Постачальника (зокрема і шляхом відсутності заперечень та виставленням рахунка на оплату).
32.2. Між тим, Позивачем не тільки не представлені докази здійснення передплати у розмірі заявленої до стягнення суми та у межах представленого договору поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020, але й не доведено обставин визначення сторонами параметрів/ умов поставки товару, який повинен бути оплачений, для висновку про настання обставин виникнення права вимагати повернення попередньої оплати, на чому слушно наголошує Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу.
33. Відносно аргументів Скаржника про відсутність заперечень з боку Відповідача належності спірних відносин до договору поставки №ПЕІ2020/01/21-02Т від 21.01.2020 та наявності боргу, суд апеляційної інстанції зазначає, що Відповідач, звертаючись з клопотанням про залишення позову без розгляду, виходив з того, що спір не буде розглядатися по суті. Разом з тим, незалежно від процесуальної позиції та дій Відповідача, обставини здійснення попередньої оплати, встановлення моменту поставки та його прострочення Відповідачем, а також пред'явлення у подальшому вимоги з повернення коштів в межах відповідного договору є елементами доказування саме для Позивача. Саме ця сукупність елементів дає можливість дійти висновку про існування і доведеність захищуваного суб'єктивного права у Позивача на отримання від Відповідача відповідних грошових коштів, як обов'язкової умови можливості порушення такого права та застосування судом адекватного способу судового захисту.
34. Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Клочковського Сергія Вадимовича залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.
35. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 129, 269-271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Клочковського Сергія Вадимовича, м.Вінниця на рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2022 (повний текст підписано 13.06.2022) у справі №922/4333/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Харківської області від 08.06.2022 (повний текст підписано 13.06.2022) у справі №922/4333/21 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Фізичної особи-підприємця Клочковського Сергія Вадимовича, м.Вінниця.
4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 06.02.2023 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 07.02.2023.
Головуючий, суддя-доповідач Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна