06 лютого 2023 року м. Харків справа №922/1219/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий Попков Д.О.
судді Стойка О.В., Істоміна О.А.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Київ
на рішення господарського суду Харківської області
ухвалене 29.11.2022 (повний текст підписано 29.11.2022) у м. Харкові
у справі №922/1219/22 (суддя Лавренюк Т.А.)
за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Восток», смт. Старий Мерчик Валківського району Харківської області
про стягнення 38384,76грн.
І. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:
1. Акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Восток», смт. Старий Мерчик Валківського району Харківської області (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення 38384,76грн., з яких:
- 32230,15грн. компенсації податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що орендується за 3 та 4 квартал 2021 за договором оренди комплексного об'єкту №2/Ц-о від 19.07.2021/ договором №2/Ц-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 19.07.2021;
- 2841,89грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором оренди комплексного об'єкту №2/Ц-о від 19.07.2021/ договором №2/Ц-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 19.07.2021;
- 438,94грн. - 3% річних, нарахованих на заборгованість з розрахунку по відшкодуванню понесених витрат за договором оренди комплексного об'єкту №2/Ц-о від 19.07.2021/ договором №2/Ц-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 19.07.2021;
- 2873,78грн. інфляційної індексації, нарахованої за прострочення грошового зобов'язання за договором оренди комплексного об'єкту №2/Ц-о від 19.07.2021/ договором №2/Ц-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 19.07.2021.
2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2022 відкрито провадження у справі №922/1219/22 та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.11.2022 (повний текст підписано 29.11.2022) у справі №922/1219/22 у задоволені позовних вимог Акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Київ відмовлено в повному обсязі.
4. Означене рішення суду обґрунтоване не доведеністю матеріалами справи факту пред'явлення Позивачем вимоги до Відповідача про компенсацію оплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 3 і 4 квартали 2021, а відтак, строк виконання Відповідачем обов'язку з відшкодування відповідного податку не настав. Суд зауважив, що посилання Позивача на договір №2/Ц-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 19.07.2021, яким визначено строк та порядок здійснення відповідної оплати, є помилковим, оскільки предметом цього договору є відшкодування витрат за комунальні послуги та за користування земельною ділянкою, тоді як предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості саме з відшкодування Позивачу плати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обов'язок сплати якого сторони погодили у п.5.12 договору оренди комплексного об'єкту №2/Ц-о від 19.07.2021.
Означене також зумовило відмову у задоволені позовних вимогах про стягнення пені, 3% річних та інфляційної індексації.
ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:
5. Акціонерне товариство «Укргазвидобування», не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2022 у справі №922/1219/22 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає незаконність оскаржуваного рішення суду, його ухвалення з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст.ст.525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та норм процесуального права, а саме ст.ст.2 13, 42, 76-79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України. Окрім того, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт вказує:
6.1. у порушення умов п.2.2, п.2.3 договору №2/Ц-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 19.07.2021 Відповідачем акти відшкодування витрат, понесених Позивачем, з нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 3 і 4 квартали 2021 не підписані, розрахунки по відшкодуванню понесених витрат не проведенні, тоді як безпідставне не підписання Відповідачем актів приймання-передачі наданих послуг є умисним недобросовісним перешкоджанням настання обставини, з якою пов'язані правові наслідки правочину (розрахунки за договором), відповідно до ч.3 ст.212 Цивільного кодексу України;
6.2. оскільки порядок приймання-передачі наданих послуг прямо не визначений у законодавстві, застосовується аналогія закону згідно з ч.1 ст.8 Цивільного кодексу України. Так, у даному випадку застосовується ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок приймання-передачі будівельних робіт. Зокрема, вважає акт, підписаний однією стороною (підрядником), належним доказом виконання робіт, за умови, що суд визнає мотиви відмови замовника від підписання акту необґрунтованими. Натомість, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що строк виконання Відповідачем обов'язку з відшкодування Позивачу відповідного податку не настав, оскільки на його думку у зазначених договорах сторонами не було передбачено строків компенсації Відповідачем Позивачу податку на нерухоме майно, а Позивач нібито не довів факту пред'явлення ним вимоги до Відповідача про компенсацію оплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 3 і 4 квартали 2021;
6.3. оскільки ні діючим законодавством, ні умовами договорів не передбачено особливого порядку виставлення рахунків, як і особливих вимог до змісту відповідних рахунків, акти відшкодування витрат з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 3 квартал 2021 від 30.09.2021 в сумі 14259,40грн. та за 4 квартал від 31.12.2021 в сумі 17970,75грн. є моментом виставлення рахунку відповідно до умов укладених Позивачем і Відповідачем договорів оренди комплексного об'єкту і відшкодування витрат;
6.4. в оскаржуваному рішенні судом зазначено, що в матеріалах справи нібито відсутні докази направлення Позивачем претензії ШГВ374/003.1.1-14 від 21.01.2022 на адресу Відповідача, тоді як даний висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки до позовної заяви Позивачем додано повідомлення про вручення поштового відправлення ШГВ 374 від 21.01.2022, яке було отримане представником Відповідача 25.02.2022.
ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Відповідача:
7. Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Восток» в порядку ст.ст.262, 263 Господарського процесуального кодексу України відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
IV. Щодо процедури апеляційного провадження:
8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 23.12.2022 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В., Істоміна О.А.
9. Ухвалою від 26.12.2022 вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №922/1219/22, а ухвалою від 16.01.2023, після проведення підготовчих дій, призначила розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в порядку письмового провадження в світлі приписів ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і судова колегія не вбачає необхідності розгляду означеної апеляційної скарги з викликом учасників справи у судове засідання. Учасники справи були повідомлені про розгляд означеної апеляційної скарги в порядку письмового провадження належним чином: ухвали Східного апеляційного господарського суду були надіслані на поштові (ухвала про призначення отримана Позивачем поштою 31.01.2023 та Відповідачем - 26.01.2023) та електронні адреси сторін, зокрема, office.shgv@ugv.com.ua та ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначені в апеляційній скарзі.
10. Враховуючи викладене в п.п.8, 9 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В., Істоміна О.А. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.
11. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
12. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 19.07.2021 між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Восток» (Орендар) укладено договір оренди комплексного об'єкту №2/Ц-о (договір оренди), відповідно до п.1.1 якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування комплекс нежитлових будівель «Центральні садиби» колишнього ПСГ «Восток», споруд та обладнанням, перелік яких зазначено в Додатку №4 (Додатку №4 «Перелік майна, що передається в оренду») площею - 4021,2кв.м, розміщених за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Старий Мерчик, вул. Театральна, буд. 8, 8б, 8г, 8ж, 8з, 8к, 8н, 8п, 8т, 8е, 8є, 8в, 8а, що перебуває на балансі Філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» Акціонерного товариства «Укргазвидобування».
13. Відповідно до п.3.6 договору оренди вартість комунальних послуг (водо-, енерго- постачання), а також інші витрати, пов'язані з утриманням приміщень (в тому числі витрати з охорони), що входять до складу орендованого майна, сплачує Орендар згідно договорів, які укладені з підприємствами на отримання послуг, або відшкодовує Орендодавцю на підставі окремо укладеного договору.
14. За умовами п.5.2 та п.5.12 договору Орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату на рахунок Орендодавця та компенсувати останньому плату земельного податку за земельну ділянку, що передається у користування з об'єктом, та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що орендується, згідно виставлених рахунків.
15. Згідно з п.2.1 договору, вступ Орендаря у володіння та користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна.
16. У п.10.1 договору сторони узгодили, що договір набирає чинності з моменту його укладання та підписання сторонами акту прийому-передачі майна та діє два роки одинадцять місяців включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
17. Місцевим судом встановлено, що 19.07.2021 між сторонами складено та підписано акт прийому-передачі майна, відповідно до якого Акціонерне товариство «Укргазвидобування» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Восток» прийняло у строкове платне користування майно, розміщене за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Старий Мерчик, вул. Театральна, буд. 8, 8б, 8г, 8ж, 8з, 8к, 8н, 8п, 8т, 8е, 8є, 8в, 8а, в якому зазначено, що сторони не мають претензій одна до одної щодо стану майна, яке передається по цьому акту.
Акт прийому-передачі майна підписано сторонами без будь-яких зауважень.
18. На виконання умов договору оренди комплексного об'єкту 19.07.2021 між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Восток» (Орендар) укладено договір №2/Ц-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (договір про відшкодування), відповідно до п.1.1 якого Орендар зобов'язався відшкодовувати Балансоутримувачу витрати, понесені на утримання майна, переданого в оренду згідно договору №2/Ц-о від 19.07.2021 - комплексу нежитлових будівель «Центральні садиби» колишнього ПСГ «Восток», споруд та обладнанням, перелік яких зазначено в Додатку №4 до договору оренди, площею - 4021,2кв.м, розміщених за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Старий Мерчик, вул. Театральна, буд. 8, 8б, 8г, 8ж, 8з, 8к, 8н, 8п, 8т, 8е, 8є, 8в, 8а, зокрема на комунальні послуги та за користування земельною ділянкою тощо.
19. Як зазначає Позивач, на виконання умов договорів листами №ШГВ4188-003.1.2-13 від 12.10.2021 та №ШГВ97/003.1.2-13 від 12.01.2022 було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Восток» акти відшкодування витрат, понесених ним з нарахування (сплати) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 3 і 4 квартали 2021 та рахунки-фактури на оплату.
Відповідач акти відшкодування витрат, понесених Акціонерним товариством «Укргазвидобування» з нарахування (сплати) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 3 і 4 квартали 2021 не підписав, розрахунки з відшкодування понесених витрат не здійснив, мотивованої відмови від підписання даних актів та заперечень з боку його на адресу Позивача також не надходило.
20. З пояснень Позивача також вбачається, що 21.01.2022 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Восток» надіслано претензію №ШГВ374/003.1.1-14 з вимогою здійснити оплату відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, та нарахованих на неї сум пені та 3% річних, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
21. Доказів надсилання актів відшкодування витрат та претензії №ШГВ374/003.1.1-14 від 21.01.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Восток» матеріали справи не містять.
22. Вказані в п.п.12-21 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи.
23. Між тим, у зв'язку із несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Восток» витрат, понесених Акціонерним товариством «Укргазвидобування» з нарахування (сплати) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 3 і 4 квартали 2021, останній звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Орендаря такої заборгованості з компенсації витрат в сумі 32230,15грн., та нарахованих на неї пені в сумі 2841,89грн., 3% річних в сумі 438,94грн. та інфляційної індексації в сумі 2873,78грн.
24. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Господарського та Цивільного кодексів України, що регулюють правовідносини з оренди (найму), а також наслідків порушення грошових зобов'язань.
VІ. Оцінка апеляційного суду:
25. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.
26. Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до примусового виконання порушених (прострочених у виконанні) грошових зобов'язань з компенсації податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що орендується, за 3 та 4 квартал 2021 за договором оренди комплексного об'єкту №2/Ц-о від 19.07.2021/ договором №2/Ц-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 19.07.2021, та застосуванні наслідків прострочення такого виконання у вигляді стягнення нарахованої на суму заборгованості пені, 3% річних та інфляційної індексації.
27. Беручи до уваги правову природу укладеного договору оренди комплексного об'єкту №2/Ц-о від 19.07.2021/ договору №2/Ц-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 19.07.2021, кореспондуючі права та обов'язки їх сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень Господарського та Цивільного кодексу України, що регулюють правовідносини з оренди (найму) та наслідки порушення грошових зобов'язань.
Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору. При цьому, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання Позивача на договір №2/Ц-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 19.07.2021 у розглядуваному спорі є безпідставним, оскільки останній не регулює стягувану компенсацію сплаченого Орендодавцем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що орендується - означений обов'язок Орендаря закріплений в п.5.12 договору оренди комплексного об'єкту №2/Ц-о від 19.07.2021.
28. Так, враховуючи встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору оренди комплексного об'єкту №2/Ц-о від 19.07.2021, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін, зокрема, розглядуваного у цій справі права Орендодавця на отримання компенсації плати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що орендується, згідно виставлених рахунків (п.5.12 договору оренди).
29. Суб'єктивне право Позивача на отримання відповідної компенсації податку на нерухоме майно передбачено п.5.12 укладеного сторонами договору оренди комплексного об'єкту, положення якого безпосередньо не визначають строку виконання означеного грошового зобов'язання, узалежнюючи його від виставлення рахунків. Означене положення договору зумовлює висновок про можливість застосування приписів ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України для визначення моменту настання відповідного грошового зобов'язання, про що обґрунтовано вказав місцевий суд.
Посилання апелянта на визначеність моменту виконання спірного грошового зобов'язання положеннями п.п.2.2 та 2.3 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна є хибним, адже відповідно до п.1.1 означеного договору до структури складових входить лише відшкодування витрат за комунальні послуги за користування земельною ділянкою.
30. Викладене само по собі, зважаючи на невизначеність умовами законодавства конкретних вимог до рахунків, про що також слушно зауважував місцевий суд, не заперечує можливість використання у якості доказів визначення настання моменту виконання відповідно грошового зобов'язання змісту актів, листів, претензій тощо за умов доведеності їх надсилання за належною адресою Відповідача або вручення/отримання ним у інший спосіб.
30.1. Своєю чергою, матеріали справи не містять доказів відправлення ані актів відшкодування витрат від 30.09.2021 та від 31.12.2021 (а.с.а.с.21, 22), ані претензії №ШГВ374/003.1.1-14 від 21.01.2022 (а.с.а.с.23, 24), ані супровідного листа до актів та рахунків №ШГВ4188-003.1.2-13 від 12.10.2021 (а.с.28), як і листа №ШГВ97/003.1.2-13 від 12.01.2022.
30.2. Колегія апеляційного суду звертаю увагу Скаржнику, що попри згадування про наявність доказів відправки претензії у додатках до позову (а.с.5), представлений у справі оригінал бланку опису надсилання на адресу Відповідача (а.с.а.с.37-39) з відбитком печатки Укрпошти про прийняття відправлення посвідчує лише надсилання низки позовних заяв (у тому числі і тієї, що розглядається у межах даної справи), але без визначення (підтвердженого співробітником Укрпошти) наявності серед додатків до позову доказів вказаних вище актів, претензії та листів.
30.3. Представлена в матеріалах справи копія іншого бланку опису про надсилання на адрес Відповідача двох різних пакетів позовних заяв (а.с.59), хоча і містить згадку про наявність доказів надсилання претензії №ШГВ374/003.1.1-14 від 21.01.2022 серед документів скерованих Відповідачу, але сам такий доказ (і що це за доказ) до матеріалів справи не додано, а якість копії бланку опису навіть унеможливлює встановлення наявності відбитку печатки поштового відділення.
30.4. Судова колегія, зважаючи на аргументи Скаржника, не виключає існування в принципі доказів надсилання згадуваної претензії, але неодноразові заяви про усунення недоліків позовної заяви та подання їх різними представниками Позивача одночасно з кількома самостійними позовними матеріалами за іншими спірними правовідносинами, унеможливлює із застосуванням стандарту вірогідності доказів за ст.79 Господарського процесуального кодексу України встановити момент настання спірного грошового зобов'язання за відсутності таких належних доказів.
31. Окрім моменту настання виконання грошового зобов'язання як обов'язкового елементу доказування для Позивача, апеляційний суд також звертає увагу на невизначеність суми розміру такого зобов'язання за змістом укладеного договору. Однак, визначений п.5.12 договору компенсаційний характер відповідних виплат зумовлює висновок про необхідність доведення Позивачем саме факту їх попереднього понесення ним у стягуваному розмірі, доказів чого матеріали справи також не містять.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
32. Недоведеність Позивачем ані факту понесених ним витрат з оплати відповідного податку за передану в оренду Відповідачу нерухомість, ані факту виставлення рахунків чи вимог про сплату такої суми, унеможливлюють наявність порушення грошового зобов'язання з боку останнього у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, що зумовлює відхилення в силу приписів ст.ст.611 та 625 цього Кодексу похідних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційної індексації.
Своєю чергою, безвідносно до наявності/відсутності факту порушення як умови для стягнення пені, апеляційний суд відмічає, що ані положення договору оренди, ані положення договору про відшкодування не передбачають нарахування пені за здійснення компенсаційних платежів відносно Позивача зі сплати податку на нерухомість. Сторони обумовили можливість нарахування пені лише за несплату орендної плати та відшкодування витрат зі сплати комунальних послуг, яка не є предметом стягнення у цій справі та, відповідно, і не може виступати базою для нарахування стягуваної пені.
33. Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Укргазвидобування» залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.
34. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 129, 269-271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2022 (повний текст підписано 29.11.2022) у справі №922/1219/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2022 (повний текст підписано 29.11.2022) у справі №922/1219/22 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Київ.
4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 06.02.2023.
Головуючий, суддя-доповідач Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна