вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" січня 2023 р. Справа№ 910/18432/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
секретар
судового засідання Рибчич А.В.
за участю
представників: позивача - Тодосієнко В.Л., Подольський А.Ю.
відповідача - Петренко Г.В.
третя особа позивача-1 - Гуцева Л.О.
третя особа позивача-2 - Меньшикова О.Я.
третя особа відповідача-1 - Шутов О.О.
третя особа відповідача-2 - Гузієнко Я.М.
розглянувши апеляційну скаргу Державної іпотечної установи
на рішення Господарського суду м. Києва від 30.08.2022 р. (повний текст складено 13.09.2022 р.)
у справі № 910/18432/21 (суддя - Шкурдова Л.М.)
за позовом Державної іпотечної установи
до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Міністерство фінансів України
2. Кабінет Міністрів України
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
2. Національний Банк України
про припинення зобов'язання
У листопаді 2021 року Державна іпотечна установа звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання припиненими з 15.12.2020 р. зобов'язань позивача перед відповідачем щодо сплати суми номінальної вартості іменних відсоткових облігацій серії "С3" у кількості 2700 штук з додатковим забезпеченням в бездокументарній формі, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UA4000178453, реєстраційний номер випуску 295/2/2013, дата реєстрації - 27.12.2013 р.
Вимоги позивача обгрунтовані тим, що у зв'язку з неплатоспроможністю відповідача позивач, як емітент, втратив право користування/розпорядження грошовими коштами, залученими від продажу облігацій серії «С3», а тому не має можливості виконувати свої зобов'язання за цими облігаціями перед відповідачем.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.08.2022 р. у справі № 910/18432/21 в задоволенні позову Державної іпотечної установи відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державна іпотечна установа подала апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що неможливість виконання ним зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» щодо сплати суми номінальної вартості облігацій серії «С3» зумовлена тим, що в зв'язку з перебуванням відповідача в процедурі ліквідації позивач був позбавлений права розпоряджатися грошовими коштами, які обліковувались на банківському рахунку, відкритому в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», а у відповідача відсутні необхідні активи для виконання зобов'язань перед позивачем як кредитором сьомої черги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 р. апеляційну скаргу у справі № 910/18432/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 р. витребувано з Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/18432/21 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Державної іпотечної установи на рішення Господарського суду м. Києва від 30.08.2022 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/18432/21.
На електронну адресу суду 18.10.2022 р. позивачем надіслано супровідний лист, до якого додано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
26.10.2022 р. до суду надійшли матеріали справи № 910/18432/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 р. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито провадження у справі № 910/18432/21 та призначено до розгляду на 01.12.2022 р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 р. розгляд справи № 910/18432/21 відкладено до 13.12.2022 р.
13.12.2022 р. розгляд справи № 910/18432/21 не відбувся у зв'язку із сповіщенням Державної служби України з надзвичайних ситуацій про повітряну тривогу у м. Києві.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 р. справу № 910/18432/21 призначено до розгляду на 24.01.2023 р.
У судовому засіданні 24.01.2023 р. представники учасників справи надали усні пояснення по суті апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
27.02.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - банк) та Державною іпотечною установою (далі - клієнт) було укладено договір банківського рахунку № 26/995-070 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті № НОМЕР_1 (далі - рахунок) та отримує плату за обслуговування рахунку згідно з тарифами банку на банківські послуги, які доведені клієнту в момент підписання договору. Підписання цього договору клієнтом підтверджує, що він ознайомлений з тарифами та немає жодних заперечень щодо них.
Згідно з п. 1.2 договору банк зобов'язувався приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, які надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування відповідних сум з рахунка та проводити інші операції за рахунком у межах законодавства України.
26.02.2013 р. Державною іпотечною установою було прийняте рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій серії «Z2», «A3», «B3», «C3», «D3».
Відповідно до п. 4.2 проспекту емісії облігацій серії «Z2», «A3», «B3», «C3», «D3» Державної іпотечної установи 2013 рік (далі - Проспект емісії) наведено параметри випуску облігацій, а саме: характеристика облігацій - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням; кількість облігацій: 50000 штук відсоткових іменних облігацій, у тому числі: серія «Z2» - 10000 штук; серія «A3» - 10000 штук; серія «B3» - 10000 штук; серія «C3» - 10000 штук; серія «D3» - 10000 штук; номінальна вартість облігацій (серій «Z2», «A3», «B3», «C3», «D3»): 100000,00 грн; загальна номінальна вартість випуску облігацій: 5000000000,00 грн, в тому числі: серія «Z2» - 1000000000,00 грн; серія «A3» - 1000000000,00 грн; серія «B3» - 1000000000,00 грн; серія «C3» - 1000000000,00 грн; серія «D3» - 1000000000,00 грн.
Як передбачено п. 4.5 Проспекту емісії, власники облігацій мають права, передбачені чинним законодавством, зокрема, отримати номінальну вартість облігацій при настанні строку їх погашення та отримувати відсотковий дохід у вигляді відсотків, нарахованих на номінальну вартість облігацій, що їм (власникам) належать, після закінчення кожного відсоткового періоду.
За п. 4.9 Проспекту емісії погашення облігацій серії «С3» здійснюється протягом одного банківського дня 15.12.2020 р. Погашення облігацій здійснюється за рахунок коштів емітента в національній валюті України - гривні - депозитарною установою, з якою власник облігацій уклав договір про обслуговування рахунку у цінних паперах. Погашення облігацій у сумі їх номінальної вартості здійснюється на підставі даних реєстру власників облігацій, який складається Центральним депозитарієм ПАТ «НДУ» на день, що передує даті погашення та видається на дату погашення.
09.09.2014 р. між Державною іпотечною установою та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-759/2014, за умовами якого банком було придбано облігації серії «С3» у кількості 2700 шт. загальною вартістю 274989465,00 грн (номінальна вартість однієї облігації - 100000,00 грн), код (ISIN) UA4000178453.
На виконання п. 2.4 вказаного договору відповідачем було перераховано на рахунок позивача № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «Дельта Банк», вартість облігацій серії «С3» у сумі 274989465,00 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 р. «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 р. № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Приватному акціонерному товаристві «Дельта Банк», строком на 3 місяці з 03.03.2015 р. до 02.06.2015 р., з призначенням уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації - Кадирова В.В.
В подальшому, згідно з рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 71 від 08.04.2015 р. та № 147 від 03.08.2015 р. строки проведення тимчасової адміністрації у банку продовжувались.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015 р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 181 від 02.10.2015 р. «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», розпочато процедуру ліквідації банку, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження ліквідатора банку Кадирову В.В. на 2 роки; у подальшому цей строк подовжувався до 04.10.2020 р.
11.01.2016 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів банку та з метою обліку кредиторської заборгованості 25.01.2016 р. банком було проведено операцію з обліку кредиторських вимог, а саме - перенесення коштів з рахунку клієнта - Державної іпотечної установи № 26502000000995 на спеціальний рахунок «інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку», який призначений для обліку заборгованості банку перед третіми особами та є пасивним рахунком, тобто на ньому обліковується сума, яку банк виплатить кредитору у порядку черговості, визначеної законом.
17.02.2016 р. рахунки Державної іпотечної установи, відкриті в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», зокрема рахунок № 26502000000995/980 за договором банківського рахунку № 26/995-070 від 27.02.2013 р.), були закриті, про що банк повідомив Державну іпотечну установу довідкою № 5370 від 21.06.2016 р.
Відповідно до витягу із реєстру № 2495 від 18.03.2016 р., затвердженого протоколом № 005/16, та з урахуванням змін № 1, затверджених рішенням виконавчої дирекції № 291 від 03.03.2016 р., вимоги Державної іпотечної установи акцептовані на загальну суму 3332921190,01 грн і включені до сьомої черги як вимоги юридичної особи, про що Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» 03.10.2016 р. видало позивачу довідку № 05-3323787.
Як вбачається з реєстру власників іменних цінних паперів № 25072, станом на 15.12.2020 р. Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» було власником 2700 шт. іменних відсоткових облігацій серії «С3», код ЦП (ISIN) UA4000178453, емітованих Державною іпотечною установою, загальною номінальною вартістю 270000000 грн.
15.12.2020 р. Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» пред'явлено до погашення облігації серії «С3» в кількості 2700 шт.
21.12.2020 р. на адресу Державної іпотечної установи надійшла вимога відповідача № 3161 про негайне виконання зобов'язань із погашення номінальної вартості облігацій серії «С3».
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, його зобов'язання перед відповідачем щодо сплати суми номінальної вартості облігацій серії «С3» є припиненими з 15.12.2020 р. відповідно до положень ст. 607 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Під неможливістю виконання зобов'язання позивач посилається на законодавчу заборону щодо негайного повернення грошових коштів кредиторові неплатоспроможного банку, який перебуває в стані припинення, на вимогу такого кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 195 ЦК України в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів, зокрема, боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання.
Відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку регулюються Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок".
У статті 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено такі терміни:
- випуск цінних паперів - сукупність певного виду емісійних цінних паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, які мають однакову форму випуску і міжнародний ідентифікаційний номер, та забезпечують їх власникам однакові права незалежно від часу придбання і способу їх емісії;
- емісія - сукупність дій емітента, що провадяться в установленій законодавством послідовності і спрямовані на розміщення емісійних цінних паперів серед їх перших власників;
- обіг цінних паперів - вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, крім договорів, що укладаються у процесі емісії, при викупі цінних паперів їх емітентом та купівлі-продажу емітентом викуплених цінних паперів;
- перший власник - особа, яка набула права власності на цінні папери безпосередньо від емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, чи андеррайтера;
- погашення емісійних цінних паперів - сукупність дій емітента та власників цінних паперів щодо припинення обігу боргових емісійних цінних паперів, виплати їх власникам номінальної вартості цінних паперів та доходу за такими цінними паперами (якщо це передбачено проспектом емісії цінних паперів) або постачання (надання) товарів (послуг) у строки, передбачені проспектом емісії цінних паперів, та анулювання цінних паперів;
- проспект емісії цінних паперів - документ, що містить інформацію про розміщення цінних паперів та інші відомості, передбачені цим та іншими законами, що визначають особливості розміщення певних видів цінних паперів;
- розміщення цінних паперів - відчуження цінних паперів у визначений проспектом емісії цінних паперів спосіб.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів). Учасники фондового ринку - емітенти або особи, що видали неемісійні цінні папери, інвестори в цінні папери, інституційні інвестори, професійні учасники фондового ринку, об'єднання професійних учасників фондового ринку, у тому числі саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку. Емітент - юридична особа, у тому числі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Автономна Республіка Крим або міська рада, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади чи міжнародна фінансова організація, які від свого імені розміщують емісійні цінні папери та беруть на себе зобов'язання за ними перед їх власниками. Інвестори в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
У пункті 2 частини 5 статті 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" до боргових цінних паперів відносяться, зокрема, облігації підприємств; державні облігації України; облігації місцевих позик; облігації міжнародних фінансових організацій; облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Як передбачено ч. 2 ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).
Із аналізу зазначених норм Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вбачається, що відносинам, які виникають при обігу цінних паперів, зокрема, облігацій, притаманні властивості правовідносин позики, а саме: 1) передача однією стороною (власником (першим власником) облігацій) іншій стороні (емітенту) грошових коштів; 2) обов'язок сторони, яка одержала грошові кошти (емітента) повернути стороні, яка надала такі грошові кошти (власникові (першому власникові) облігацій) таку ж суму грошових коштів (вартість облігацій) та сплатити дохід за такими облігаціями.
При цьому приписи п. 2 ч. 1 ст. 195 ЦК України та норми Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" передбачають, що облігація, як цінний папір, є документом, який посвідчує (підтверджує) відносини позики між власником облігації та емітентом.
Отже, на відносини, які виникають при емісії облігацій, поширюються загальні правила позики, однак з урахуванням особливостей таких відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 524, 533 - 535, 625 ЦК України грошовим зобов'язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Грошове зобов'язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті. Якщо зобов'язання виражене в банківському металі, то відповідне правовідношення не є грошовим зобов'язанням, і до нього не застосовуються норми про відповідальність за порушення такого зобов'язання.
Грошові зобов'язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов'язання, можуть виникати з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України і ст. 174 ГК України.
Отже, у зв'язку з укладанням між Державною іпотечною установою та АТ «Дельта Банк» договорів купівлі-продажу цінних паперів, між його сторонами (позивачем та відповідачем) виникли грошові зобов'язання на підставі правовідносин позики. Тому, до таких правовідносин, які склались між сторонами спору, повинні застосовуватись загальні правила позики, зокрема, які визначені у параграфі 1 Глави 71 Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей відносин, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.07.2019 р. у справі № 910/10553/18.
У своєму позові Державна іпотечна установа, як на підставу припинення зобов'язань, посилається на положенням ст. 607 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.
Також, позивач посилається на те, що неможливість виконання ним зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» щодо сплати суми номінальної вартості облігацій серії «С3» зумовлена тим, що в зв'язку з перебуванням відповідача в процедурі ліквідації позивач був позбавлений права розпоряджатися грошовими коштами, які обліковувались на банківському рахунку, відкритому в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», а у відповідача відсутні необхідні активи для виконання зобов'язань перед позивачем як кредитором сьомої черги.
Проте, зазначені позивачем обставини не свідчать про неможливість виконання останнім зобов'язань щодо сплати суми номінальної вартості облігацій серії «С3», оскільки втрата можливості розпоряджатися грошовими коштами, які знаходилися на рахунку позивача, відкритому в ПАТ «Дельта Банк», може бути виконане за рахунок інших коштів позивача.
Крім цього, після початку процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», задоволення вимог його кредиторів здійснюється в порядку з дотриманням принципу черговості, передбаченої ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Фактично, твердження позивача про припинення зобов'язання на підставі ст. 607 ЦК України зводяться до неможливості виконання Державною іпотечною установою вимоги про погашення номінальної вартості облігацій через відсутність необхідних коштів.
Відсутність необхідних коштів позивач, в свою чергу, пов'язує з запровадження в АТ «Дельта Банк» процедури ліквідації, внаслідок якої позивач позбавлений можливості розпоряджатися коштами на рахунку у вказаному банку, а інші джерела фінансування у Державної іпотечної установа відсутні.
Однак, за загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (ст. 607 ЦК України) або на відсутність вини (ст. ст. 614, 617 ЦК України).
Отже відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від обов'язку виконати господарські зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 р. у справі № 910/4926/19, від 30.03.2020 р. у справі № 910/3011/19.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про визнання припиненими з 15.12.2020 р. зобов'язань позивача перед відповідачем щодо сплати суми номінальної вартості іменних відсоткових облігацій серії "С3" у кількості 2700 штук є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 30.08.2022 р. у справі № 910/18432/21 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державної іпотечної установи задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 30.08.2022 р. у справі № 910/18432/21 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державну іпотечну установу.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 07.02.2023 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко