вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" грудня 2022 р. Справа№ 910/20229/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Владимиренко С.В.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2022
у справі № 910/20229/21 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс"
про зобов'язання вчинити дії
Хід розгляду справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" про зобов'язання забезпечити доступ до підвального приміщення площею 165,3 кв. м., що знаходиться в житловій частині будинку № 2 по вулиці В. Васильківській у м. Києві та належить відповідачу, представникам позивача в робочі дні з 08:00 год. до 17:00 год. для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, огляду протипожежної сигналізації тощо.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №910/20229/21 у задоволенні позову відмовлено.
05.08.2022 відповідачем до Господарського суду м. Києва подано заяву про залучення до матеріалів справи доказів понесення останнім судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу для ухвалення додаткового рішення у даній справі, згідно з якою відповідачем витрати на правничу допомогу складають 20 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в справі № 910/23717/13 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн 00 коп. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Короткий зміст оскарженого додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Додаткове рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем не доведено співмірності та обґрунтованості понесених ним витрат у розмірі 10 000,00 грн на написання відзиву на позов. А розмір витрат на підготовку відзиву на позов в сумі 12 000,00 грн, на написання якого, як зазначено в акті, бюро витратило 4 години часу, є завищеним. Витрати на представництво інтересів відповідача в судових засіданнях є співмірними та відповідають критерію розумності у розмірі 8 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн 00 коп. та прийняти нове рішення в цій частині, яким стягнути з ТОВ "Управляюча компанія "Карпати М" на користь ТОВ "Леді Плюс" витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн 00 коп. В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми процесуального права.
Скаржник наполягає, що задовольняючи заяву відповідача про відшкодування витрат на надання професійної правничої допомоги, які пов'язані з розглядом судом першої інстанцій справи №910/20229/21, суд першої інстанції порушив статі 124, 126, 129, 244, 236 ГПК України, а саме:
- суд першої інстанції не навів достатніх на думку апелянта доводів, що стали підставою для зменшення витрат на професійну правничу допомогу на підготовку відзиву на позовну заяву;
- висновок, що розмір витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмету спору, зроблено без врахування того, що спір у цій справі є немайновим;
- суд першої інстанції не врахував, що при складанні відзиву була здійснена робота по збору доказів та формування правової позиції, аналізу позовної заяви та вивчення доказів поданих позивачем;
- складання відзиву з його подачею поштою позивачеві зайняло 4 години, що не враховано судом першої інстанції.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 13.10.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20229/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 у справі №910/20229/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 у справі №910/20229/21. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 28.11.2022. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 21.11.2022. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 21.11.2022.
У судовому засіданні 28.11.2022 оголошено перерву до 19.12.2022.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене додаткове рішення - без змін.
Явка представників сторін.
В судове засідання 19.12.2022 з'явився представник відповідача.
Позивач до судового засідання від 19.12.2022 не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Зокрема, до розгляду справи 19.12.2022 подав заяву про розгляд справи без його участі.
Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов'язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженої ухвали за наявними матеріалами справи.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене додаткове рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" (далі - позивач, ТОВ "Управляюча компанія "Карпати М") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" (далі - відповідач, ТОВ "Леді Плюс") про зобов'язання забезпечити доступ до підвального приміщення площею 165,3 кв. м., що знаходиться в житловій частині будинку № 2 по вулиці В. Васильківська в м. Києві та належить відповідачу, представникам позивача в робочі дні з 08:00 год. до 17:00 год. для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, огляду протипожежної сигналізації тощо.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 (суддя Удалова О.Г.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
05.08.2022 відповідач подав до Господарського суду м. Києва заяву про залучення до матеріалів справи доказів понесення останнім судових витрат на правничу допомогу для ухвалення додаткового рішення у даній справі, що складають 20 000,00 грн.
19.08.2022 позивач подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем, до 3 000,00 грн.
За результатами розгляду заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу судом першої інстанції встановлено наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" (клієнт) та Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та Партнери» (бюро) укладено договір про надання правничої допомоги № 31/12/2021 від 31.12.2021, за умовами якого бюро зобов'язується надавати клієнту правничу допомогу (далі - послуги) стосовно представництва клієнта у господарській справі № 910/20229/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" до клієнта про зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" про визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2019 (п. 1.1 договору).
04.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" (клієнт) та Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та Партнери» (бюро) складно акт приймання-передачі наданих послуг, згідно з яким сторонами погоджено вартість наданих послуг в розмірі 20 000,00 грн, а саме:
- складання відзиву на позовну заяву - 4 години, відповідно - 12 000,00 грн (з урахуванням вартості однієї години надання послуг - 3 000,00 грн);
- участь в судових засідання, зокрема, 20.01.2022, 10.02.2022, 02.06.2022, 16.06.2022, 07.07.2022, 21.07.2021, 02.08.2022 - 2 години 40 хвилин - 8 000,00 грн.
На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у матеріалах справи наявні наступні докази:
- договір про надання правничої допомоги №31/12/2021 від 31.12.2021;
- акт приймання-передачі наданих послуг від 04.08.2022. (а.с. 171,172)
Суд першої інстанції, оцінивши витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження судових витрат, дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу, які пов'язані з розглядом судом першої інстанції даної справи, у сумі 10 000,00 грн, з посиланням на недоведеність та неспівмірність заявленого розміру витрат.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ст. 1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
За приписами ст. 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Частиною 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у додатковій постанові від 14.07.2022 у справі № 910/430/21 зазначив, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Як встановлено судом першої інстанції, 31.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" (клієнт) та Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та Партнери» (бюро) укладено договір про надання правничої допомоги № 31/12/2021.
За умовами даного договору, бюро зобов'язується надавати клієнту правничу допомогу (далі - послуги) стосовно представництва клієнта у господарській справі № 910/20229/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" до клієнта про зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" про визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2019 (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору клієнт та адвокат погодили, що правничу допомогу, яка є предметом даного договору, буде надавати адвокат бюро Золотопуп С.В.
Розділом 2 вказаного договору сторонами погоджено, які послуги будуть надаватись клієнту.
Згідно з п. 3.1 договору сторони погодили, що вартість послуг складає 3 000,00 грн за одну годину надання послуг.
Остаточна сума вартості наданих в рамках договору послуг, узгоджується сторонами у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг з зазначенням наданих послуг, загальної кількості годин обслуговування та їх загальної вартості, який є невід'ємною частиною вказаного договору (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 3.3 договору клієнт зобов'язується оплатити послуги протягом 3 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг у безготівковій формі, якщо інше не встановлено таким актом, який є невід'ємною частиною договору.
На виконання пункту 3.2. договору, 04.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" (клієнт) та Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та Партнери» (бюро) складно акт приймання-передачі наданих послуг.
Згідно цього акту, сторони погодили вартість наданих послуг в розмірі 20 000,00 грн.
Даним актом визначено надання таких послуг:
- складання відзиву клієнта на позовну заяву у цій господарський справі - 4 год.; загальна вартість (де 3000,00 грн за годину) складає 12 000,00 грн;
- представництво клієнта у судових засіданнях у цій справі, зокрема 20.01.2022, 10.02.2022, 02.06.2022, 16.06.2022, 07.07.2022, 21.07.2021, 02.08.2022 - 2 год. 40 хв.; загальна вартість складає 8 000,00 грн.
Суд першої інстанції вирішуючи питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення з позивача судових витрат з сумою позову, складністю справи, суд з урахуванням норму статей 15, 126 ч.4 ГПК України та, застосувавши критерії пропорційності і розумності, дійшов до висновку, що вказаним критеріям відповідає сума 10 000,00 грн
Колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з судом першої інстанції про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Колегією встановлено, що відзив на позов, за підготовку та подання якого, за посиланням відповідача, визначено 8000,00 грн складається з двох з половиною аркушів з урахуванням вступної та прохальної частини, тобто цей відзив має невеликий об'єм. Сама по собі справа за своїм змістом, а також за переліком фактів, які підлягають встановленню та кількістю документів, що підлягали дослідженню, не є складною та об'ємною. А тому, суд першої інстанції обґрунтовано застосував позицію, викладену у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №922/445/19 від 03.10.2019 та зменшив в цій частині розмір витрат на правничу допомогу.
Щодо посилання скаржника на те, що на складання відзиву було витрачено чотири години з урахуванням його подачі поштою позивачеві колегія вважає необґрунтованими. Відповідачем не подано до суду доказів про те, який час було витрачено на подачу відзиву поштою. Апелянт не зазначив та не подав окремого розрахунку таких витрат.
Відтак, на переконання колегії суддів, клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу правомірно частково задоволено судом першої інстанції. Вимоги процесуального закону, а саме ст.ст. 126,129 ГПК України застосовані правильно.
З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду оскаржуваного додаткового рішення апеляційний господарський суд не встановив у діях суду першої інстанції порушень приписів статей 124, 126, 129, 236, 244 ГПК України або інших порушень норм процесуального права, які призвели б до ухвалення судом незаконного рішення.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись з апеляційною скаргою, ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" не спростувало наведених висновків першої інстанції та не довело неправильного застосування ним норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого додаткового рішення зі справи.
За таких обставин апеляційна інстанція вважає за необхідне апеляційну скаргу ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення, а додаткове рішення першої інстанції зі справи - без змін як таке, що відповідає вимогам норм процесуального права.
Судові витрати.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 у справі №910/20229/21 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови суду складено та підписано, у зв'язку з відключенням електропостачання та після виходу судді Владимиренко С.В. з відпустки, - 07.02.2023.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.В. Владимиренко
О.О. Євсіков