вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" грудня 2022 р. Справа№ 910/18801/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Владимиренко С.В.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.
за участю представників згідно протоколу судового засідання,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2022, повний текст складено 08.02.2022
у справі № 910/18801/16 (суддя Пукшин Л.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат»
до 1. Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію,
2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство «Стаханівський завод технічного вуглецю»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький шкірзавод»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Фізична особа ОСОБА_1
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтегріті»
про зобов'язання вчинити дії
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - відповідач 1) та Державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - відповідач 2), в якому просило зобов'язати:
- відповідача 1: акцептувати та внести зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" щодо розміру вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" шляхом викладення їх в сумі 291 635 519, 26 грн та подати акцептовані і внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" зміни, пов'язані із викладенням розміру вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" в сумі 291 635 519, 26 грн, на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - позовна вимога 1);
- відповідача 1: акцептувати та внести зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" щодо включення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги та подати акцептовані і внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" зміни, пов'язані із включенням вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - позовна вимога 2);
- відповідача 2: затвердити зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", пов'язані із акцептуванням та включенням до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" на суму 291 635 519, 26 грн, які віднесені до вимог кредиторів сьомої черги (далі - позовна вимога 3).
Позов мотивовано тим, що відповідачем 1 неправомірно акцептовано та включено до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" вимоги в розмірі меншому, ніж заборгованість Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" по договорах вкладу, відкриття рахунків та розрахунково-касового обслуговування, та неправомірно, як пов'язану особу, включено до реєстру вимог у дев'яту чергу, тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" належало включити до цього реєстру у сьому чергу.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/18801/16, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021, позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 17.08.2021 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 910/18801/16 в частині задоволення позовних вимог про: зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" акцептувати та внести зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" щодо включення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги та подати акцептовані і внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" зміни, пов'язані із включенням вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язання Державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" затвердити зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", пов'язані із акцептуванням та включенням до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" на суму 291 635 519, 26 грн, які віднесені до вимог кредиторів сьомої черги. В цій частині справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 910/18801/16 залишено без змін.
При цьому, Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для включення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги, та відповідно про задоволення позовних вимог 2 та 3.
При новому розгляді справи у відповідній частині, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 у справі №910/18801/16 у позові відмовлено.
Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» має з AT «Банк «Фінанси та Кредит» спільного власника істотної участі, а тому є пов'язаною з банком особою у розумінні ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", що свідчить про правомірність включення його вимог до 9 черги вимог кредиторів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. В апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому є незаконним і підлягає скасуванню.
Так, апелент стверджує, що місцевим господарським судом не було надано належної оцінки доводам позивача щодо відсутності в матеріалах справи доказів, якими б підтверджувалось повноваження заступника Голови Правління банку Шапкіна О.А. на підписання Переліку пов'язаних із банком осіб.
За доводами апелянта, жоден із наявних в матеріалах справи Переліків пов'язаних із банком осіб не містить посилань на відповідний протокол засідання правління банку, що, на думку позивача, свідчить про відсутність правового зв'язку між рішенням правління та наданими переліками.
Позивач також зазначає, що документи (зокрема, протокол № 1 Установчих зборів ТОВ «ФЕРРЕКСПО СЕРВІС» від 18.07.2005 та лист АТ «ФЕРРЕКСПО АГ» від 23.09.2009), на підставі яких було прийнято рішення про включення позивача до Переліку пов'язаних з банком осіб знищено, однак відсутнє будь-яке посилання на номер і дату документу, яким засвідчується факт такого знищення. На думку апелянта такі документи повинні зберігатися банком постійно до його ліквідації.
Крім того, апелянт звертає увагу на правову позицію, що викладена в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 910/14646/19, згідно якої рішення банку про внесення позивача до Переліку пов'язаних осіб банку саме по собі не може бути єдиним достатнім доказом пов'язаності особи та банку. Суди при з'ясуванні цього питання повинні також досліджувати й інформацію і документи, які дозволили банку зробити висновок про пов'язаність і ухвалення відповідного рішення.
Щодо наявних в матеріалах справи копій протоколу № 1 Установчих зборів ТОВ «ФЕРРЕКСПО СЕРВІС» від 18.07.2005 та листа АТ «ФЕРРЕКСПО АГ» від 23.09.2009, апелянт зазначає, що вони не можуть бути належними і допустимими доказами, оскільки були фактично прийняті (створені) за 10 років та за 6 років, відповідно, до прийняття в 2015 році рішень про включення позивача до Переліку пов'язаних з банком осіб. При цьому, акції Публічного акціонерного товариства «ФЕРРЕКСПО АГ» вільно торгувалися на біржі, а тому склад учасників постійно змінювався. У зв'язку з цим, апелянт вважає, що лист АТ «ФЕРРЕКСПО АГ» від 23.09.2009 не може слугувати належним доказом складу акціонерів компанії станом на грудень 2015 року.
Також, апелянт зазначає, що згідно наявного у справі витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» є ОСОБА_2 .
Від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, в якому, серед повторених в апеляційній скарзі аргументів, він також зазначав, що посилання банку на розміщену на офіційному сайті НБУ інформацію слід оцінювати критично, адже це не є інформацією та документами, що дозволяли банку зробити висновок про пов'язаність.
Також позивачем подано відповідь на відзив відповідача-2, в якому зазначається, що при вирішенні питання щодо пов'язаності позивача з банком необхідним є дослідження підстав, з огляду на які банк зробив висновок щодо пов'язаності ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» з ОСОБА_2 , та відповідно пов'язаність останнього з банком.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Від відповідача-1 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат", рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 - залишити без змін.
Так, відповідач-1 зазначає, що оскільки у відповідності до вказівок касаційної інстанції позивач, зокрема, повинен довести відсутність статусу пов'язаної з банком особи саме станом на дату ухвалення рішення про ліквідацію банку (18.12.2015), то доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи доказів повноважень заступника Голови Правління банку на підписання Переліку пов'язаних осіб банку від 01.09.2015 не мають істотного значення для справи.
Відповідач-1 стверджує, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що інша особа, аніж ОСОБА_2 володіла 51 % акцій ТОВ «ФЕРРЕКСПО СЕРВІС» станом на 18.12.2015. Крім того, на офіційному сайті компанії розміщена публічна інформація, згідно якої ОСОБА_2 є акціонером з контрольним пакетом акцій ТОВ «ФЕРРЕКСПО СЕРВІС». В свою чергу, як зазначає відповідач-1, ОСОБА_2 віднесено до пов'язаних з банком осіб.
За наведеного, відповідач-1 вважає, що ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» має з АТ «Банк Фінанси та Кредит» спільного власника істотної участі, а тому є пов'язаною з банком особою.
Від відповідача-2 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат", рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 - залишити без змін.
Відповідач-2 зазначає, що на виконання вимог Положення №315 та ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» заступником Голови Правління AT «Банк «Фінанси та Кредит» Шапкіним О.А. подано до Національного банку перелік пов'язаних з Банком осіб станом на 01.05.2015 в електронному форматі EXCEL за формою, наведеною в додатку до Положення № 315, відповідно до якого ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» віднесено до пов'язаних з банком осіб, як споріднену та афілійовану особу банку, у тому числі учасника банківської групи (код типу пов'язаної особи 524).
Відповідний перелік подавався на адресу Національного банку України заступником Голови Правління AT «Банк «Фінанси та Кредит» станом на 01.06.2015, 03.08.2015, 01.09.2015, та після запровадження в Банку тимчасової адміністрації уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації станом на 01.10.2015, 01.11.2015, 01.12.2015.
Отже, рішення про визнання позивача пов'язаною з Банком особою прийнято безпосередньо Правлінням AT «Банк «Фінанси та Кредит» до запровадження тимчасової адміністрації в AT «Банк «Фінанси та Кредит», та підтверджено уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації.
Також, відповідач-2 зазначає, що на підставі стандарту «вірогідності доказів» місцевий господарський суд дійшов цілком обґрунтованого висновку, що докази стосовно спірних правовідносин, надані відповідачем-1, є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем, якими не доведено безпідставність визнання ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" пов'язаною з АТ "Банк "Фінанси та Кредит" особою у розумінні ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та включення позивача до 9 черги вимог кредиторів.
Інші учасники справи не скористались своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, та не подали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.22 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Попікова О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18801/16. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
Після надходження матеріалів справи, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.05.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 у справі №910/18801/16; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на вказане рішення. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 11.07.2022. Явка учасників справи визнана не є обов'язковою. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 06.07.2022. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 06.07.2022.
Розгляд справи відкладався, в судових засіданнях оголошувалась перерва, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошеними в місті Києві повітряними тривогами судові засідання не відбувались.
Склад суду, що здійснював розгляд справи, змінювався.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022, у зв'язку з перебуванням судді Попікової О.В., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/18801/16.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Владимиренко С.В.
Явка представників сторін.
В судове засідання 14.12.2022 представники третіх осіб не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому чинним процесуальним законодавством порядку. Клопотань та заяв до початку судового розгляду справи від даних учасників справи не надходило, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомлялось.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників третіх осіб обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третіх осіб, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Представник позивача в судовому засіданні 14.12.2022 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовільнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Представники відповідача в судовому засіданні 14.12.2022 заперечили проти доводів апелянта, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" було укладено наступні договори:
1) договір № 11 про банківський строковий вклад (депозит) від 14.08.2015, з додатковими угодами від 17.08.2015, 28.08.2015 та 03.09.2015;
2) договір № 9 про банківський строковий вклад (депозит) від 07.08.2015, з додатковими угодами від 10.08.2015, 14.08.2015, 28.08.2015, 03.09.2015, 04.09.2015;
3) договір № 47434-08 на розрахунково-касове обслуговування від 23.07.2008 з додатками (тарифи на обслуговування) та додатковими угодами від 25.09.2008 та 14.02.2012;
4) договір № 009-С/001098 від 02.09.2008 про відкриття карткового рахунку, надання і використання корпоративної платіжної картки;
5) договір № 009-С/001103 від 02.09.2008 про відкриття карткового рахунку, надання і використання корпоративної платіжної картки;
6) договір № 16 банківського вкладу "Класичний" від 03.04.2012 з додатком, та з додатковими угодами від 23.04.2013, 02.07.2013, 31.07.2013, 06.09.2013, 26.05.2014, 03.09.2012, 23.04.2013, 05.06.2013, 14.06.2013, 21.06.2013, 10.07.2013, 25.07.2013, 26.07.2013, 29.07.2013, 30.07.2013, 31.07.2013, 05.08.2013, 06.08.2013, 12.08.2013, 06.09.2013, 27.05.2014, 28.07.2014, 20.08.2014, 29.09.2014, 30.10.2014, 04.11.2014, 27.11.2014, 30.12.2014, сума вкладу 29830000 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України № 612 від 17.09.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 171 від 17.09.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
17.12.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 898 від 17.12.2015, якою банківську ліцензію Банку відкликано та прийнято рішення про його ліквідацію, та на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення № 230 від 18.12.2015 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку було опубліковано 23.12.2015 на офіційному веб-сайті Фонду та у газеті "Голос України" № 242 (6246) від 23.12.2015.
Позивач в межах передбаченого Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" строку заявив Банку (в особі Уповноваженої особи Фонду) наступні кредиторські вимоги, загальний розмір яких склав 291 635 519,26 грн, та які складаються з суми наступних вимог:
- вимога за договором № 9 від 07.08.2015 на суму 146 852 840,47 грн;
- вимога за договором № 009-С/001098 від 02.09.2008 на суму 158 619,46 грн;
- вимога за договором № 47434-08 від 23.07.2008 на суму 11 079 683,23 грн;
- вимога за договором № 009-C/001103 від 02.09.2008 на суму 977 891,98 грн;
- вимога за договором № 11 від 14.08.2015 на суму 102 708 697,27 грн;
- вимога за договором № 16 від 03.04.2012 на суму 29 857 786,85 грн.
Згідно із довідкою Банку №9-071352/5517 від 22.04.2016 до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" кредиторські вимоги позивача включено до дев'ятої черги вимог кредиторів з сумою кредиторських вимог у розмірі 42 474 328,94 грн.
Банком не визнані кредиторські вимоги частково за договором № 11 від 14.08.2015 на суму 102 308 349,85 грн та за договором № 9 від 07.08.2015 на суму 146 852 840,47 грн.
Звертаючись з позовом у даній справі позивач стверджує про безпідставність включення його кредиторських вимог до дев'ятої черги вимог кредиторів Банку, оскільки Товариство не відносилося до жодної категорії осіб, зазначених у статті 52 Закону "Про банки і банківську діяльність".
Тобто, спір у даній справі виник внаслідок незгоди позивача з включенням його до дев'ятої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит", при вирішенні якого, з урахуванням вищенаведених висновків касаційної інстанції, підлягають дослідженню обставини правомірності віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до пов'язаних з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" осіб відповідно до ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та у зв'язку з цим наявності підстав для включення кредиторських вимог позивача до дев'ятої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 45 цього Закону передбачено, що Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.
Згідно зі статтею 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.
Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією Фонду.
Фонд зобов'язаний у 60-денний строк з дня початку процедури ліквідації банку надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом одного місяця з дня повідомлення. Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Такі цінності переходять у розпорядження Фонду для повернення законним власникам.
Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Відповідно до п. 4.21 глави 4 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 № 2 (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів за формою, визначеною в додатку 3 до цього Положення, на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Беручи до уваги те, що 18.12.2015 виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку", судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір кредиторських вимог позивача до Банку та їх черговість визначається станом на вказану дату.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач в установлений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" строк звернувся до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" з кредиторськими вимогами про включення до реєстру кредиторів.
14.04.2016 на офіційному сайті Фонду розміщено повідомлення, що рішенням виконавчої дирекції Фонду від 07.04.2016 № 488 було затверджено перелік (реєстр) акцептованих вимог кредиторів AT «Банк «Фінанси та Кредит», в якому міститься інформація про включення кредиторських вимог ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» до реєстру акцептованих вимог кредиторів AT «Банк «Фінанси та Кредит» та віднесення до дев'ятої черги.
Черговість та порядок задоволення вимог до банку визначається приписами ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно якої кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:
1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;
2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, пов'язаних із консолідованим продажем активів Фондом;
4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;
5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування, а також для забезпечення повернення банкнот і монет, переданих Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними;
6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано;
7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку;
8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;
9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку;
10) вимоги за субординованим боргом.
Отже, до 9 черги включаються вимоги кредиторів банку, у тому числі юридичних осіб, які є пов'язаними особами банку.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність" визначено, що для цілей цього Закону пов'язаними з банком особами є:
1) контролери банку;
2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;
3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;
4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;
5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;
6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;
7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини;
8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;
9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини (ч.1).
Частиною 2 вказаної статті визначено, що банк зобов'язаний подавати Національному банку України інформацію про пов'язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов'язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у пунктах 1-9 частини першої цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зав'язків із банком. Про таке рішення Національний банк України не пізніше наступного робочого дня повідомляє відповідний банк. У такому разі особа вважається пов'язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання повідомлення Національного банку України про визначення особи пов'язаною з банком не доведе протилежного (частина 3 статті 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність").
Рішеннями Правління АТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 15.06.2015 та від 01.09.2015, оформленими протоколами засідання Правління банку від 15.06.2015 та від 01.09.2015, затверджено перелік пов'язаних із банком осіб, згідно із яким ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" віднесено до пов'язаних/споріднених з банком осіб, а фізичну особу ОСОБА_2 визначено пов'язаною особою з банком, як особу, що має істотну участь в банку. Також ОСОБА_2 визначено контролером АТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Зазначене підтверджується витягом з переліку пов'язаних осіб із банком станом на 15.06.2015 та на 01.09.2015. Твердження апелянта про відсутність правового зв'язку між рішеннями правління та наданими переліками судом апеляційної інстанції оцінюються критично, адже позивачем жодними належними засобами доказування не було підтверджено того, що зміст наданих сторонами відповідачів переліків не відповідають дійсності, а вказаними рішеннями були затверджені інші переліки, аніж ті що представлені до матеріалів справи.
Отже, зважаючи на вищевикладене, рішення правління Банку про віднесення позивача до переліку пов'язаних з Банком осіб станом на 15.06.2015 та на 01.09.2015 є доказом того, що на ці дати Банк, керуючись чинним на той час законодавством та інформацією щодо товариства як клієнта Банку, визнав товариство пов'язаною з Банком особою.
Водночас, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що таке рішення саме по собі не може бути єдиним достатнім доказом пов'язаності особи та Банку. Вирішуючи питання про пов'язаність особи з банком, підлягають обов'язковому дослідженню не лише це рішення Банку, а й ті докази (інформацію і документи), які дозволили останньому зробити висновок про пов'язаність і ухвалити відповідне рішення (тобто підстави ухвалення такого рішення Банком).
Північним апеляційним господарським судом, серед іншого, також враховано правову позицію, що викладена в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 910/14646/19 згідно якої, у разі якщо банк визнано неплатоспроможним, відкликано його банківську ліцензію і розпочато процедуру ліквідації банку, то пов'язана з ним особа може оскаржувати лише застосування до неї відповідних наслідків пов'язаності (включення її вимог в дев'яту чергу акцептованих вимог кредиторів банку), доводячи в суді, що на дату формування реєстру акцептованих вимог кредиторів особа не була пов'язаною з банком. Саме під час розгляду такого спору позивач вправі доводити відсутність у нього статусу пов'язаної з банком особи, як підставу своїх вимог, посилаючись безпосередньо на частину 1 статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", без оскарження рішення Банку про визнання його пов'язаною з банком особою як окремої позовної вимоги.
Також, у даній постанові зазначено, що у таких спорах позивач має довести відсутність своєї пов'язаності з Банком на дату ухвалення рішення про ліквідацію Банку, а відповідач має довести обставини, що підтверджують пов'язаність позивача з Банком на цю дату.
Так, за інформацією, отриманою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" являється FERREXPO PLC.
З протоколу установчих зборів Учасників ТОВ «ФЕРРЕКСПО СЕРВІС» від 18.07.2005 року №1 слідує, що Акціонерне товариство «FERREXPO AG» має 100% статутного капіталу.
З листа Компанії "ФЕРРЕКСПО АГ" від 23.09.2009 року, адресованного AT «Банк «Фінанси та Кредит» вбачається, що ОСОБА_2 є кінцевим бенефіціарним власником 51% акцій у статутному капіталі FERRЕXPO PLC (кінцевий бенефіціарний власник (контролер) позивача та власник 100% частки в капіталі Компанії "ФЕРРЕКСПО АГ").
Докази того, що станом на час розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2 не був акціонером PLC, в матеріалах справи відсутні.
В контексті наведеного відхиляються твердження апелянта про те, що лист від 23.09.2009 року та протокол установчих зборів Учасників ТОВ «ФЕРРЕКСПО СЕРВІС» від 18.07.2005 року №1 не є належними доказами, адже акції Публічного акціонерного товариства «ФЕРРЕКСПО АГ» вільно торгувалися на біржі, а склад учасників постійно змінювався. Крім того, колегія суддів зауважує на тому, що зміна складу учасників товариства (у разі якщо таке мало місце напротязі відповідного періоду часу - доказів апелянтом не надано) жодним чином не спростовує факту віднесення ОСОБА_2 до кінцевого бенефіціарного власника позивача станом на час розгляду кредиторських вимог.
Щодо посилань апелянта на те, що наявний у справі витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» не містить інформації про кінцевого бенефіціара ОСОБА_2 судова колегія зазначає, що представленими в матеріалах справи документами підтверджується ланцюжок пов'язаності вказаної фізичної особи з позивачем. Зворотного апелянтом належними допустимими та достовірними доказами не доведено. Відтак, такі доводи апеляційної скарги відхиляються як необґрунтовані.
Пов'язаність/спорідненість ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" підтверджуються також схематичною структурою власності банку станом на 13.08.2015, сформованою та підписаною заступником голови Правління АТ "Банк "Фінанси та кредит" Шапкіним О.А., яку направлено НБУ разом з інформацією про власників істотної участі/пов'язаних з банком осіб та відомостями про остаточних ключових учасників у структурі власності банку станом на 13.08.2015 ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що розміщені на офіційному сайті Національного банку України, який є в публічному доступі.
Докази, які б підтверджували внесення змін до вищевказаних відомостей, опублікованих на офіційному сайті НБУ, в матеріалах справи відсутні.
Про пов'язаність осіб позивача та відповідача-1 свідчить також досліджений судом лист - відповідь Національного банку України № 20-007/21858/БТ від 22.04.2019 до якого додано копії витягу з переліку пов'язаних з Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" осіб станом на 01.05.2015-01.12.2015. Так, з долучених витягів вбачається, що ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" входить до переліку пов'язаних з Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" осіб як споріднена та афілійована особу банку, у тому числі учасник банківської групи (код типу пов'язаної особи 524).
Відповідно до Положення про визначення пов'язаних із банком осіб, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12.05.2015 №315, код пов'язаної особи - 524 означає: «споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи».
Згідно ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», споріднена особа - юридична особа, яка має спільних з банком власників істотної участі.
Істотна участь - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи. Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює така особа контроль прямого власника участі в юридичній особі або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами такої юридичної особи.
Закон України «Про банки та банківську діяльність» пов'язує поняття значного впливу з наявністю ознаки контролю, під яким слід розуміти можливість здійснювати вирішальний вплив на управління та/або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння однією особою самостійно або спільно з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння можливість здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином.
У главі 1 розділу ІІ Положення №315, яка має назву "Визначення банком пов'язаних із ним осіб", встановлено наступне: "1. Банк визначає перелік пов'язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог статті 52 Закону та з урахуванням цього Положення. 2. Банк забезпечує внесення змін до переліку пов'язаних із банком осіб на підставі змін інформації щодо особи, визначеної пов'язаною з банком, визначення нових осіб пов'язаними з банком особами тощо. 3. Банк зобов'язаний щомісячно (до 10 числа після звітного періоду) надавати Національному банку актуалізований перелік пов'язаних із банком осіб за формою, визначеною нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку. 4. Банк зобов'язаний розробити та запровадити внутрішньобанківські положення, політики, системи контролю щодо операцій із пов'язаними особами з метою забезпечення цілісності та повноти процесу ідентифікації пов'язаних осіб і контролю за операціями з ними".
Постановою Правління НБУ від 24.09.2015 №629 були внесені зміни у Положення №315, згідно з якими пункти 1, 2 глави 1 розділу ІІ викладено в новій редакції, яка діяла станом на 18.12.2015: "1. Банк визначає перелік пов'язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог ст. 52 Закону та з урахуванням цього Положення. Особа є пов'язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов'язаною з банком відповідно до вимог зазначеної статті закону. 2. Банк забезпечує внесення змін до переліку пов'язаних із банком осіб на підставі змін інформації щодо особи, визначеної пов'язаною з банком, визначення нових осіб пов'язаними з банком особами тощо. Банк зобов'язаний уживати заходів для відповідності операцій з пов'язаними особами вимогам законодавства з моменту виникнення ознак пов'язаності фізичної або юридичної особи із банком. Банк має право відмовитися від здійснення операцій з особами, щодо яких визначити існування чи відсутність пов'язаності із банком складно чи неможливо".
Положенням №315 визначено, що особа є пов'язаною з банком з моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов'язаною відповідно до вимог статті 52 Закону "Про банки і банківську діяльність".
Банк самостійно виявляє пов'язаних осіб, формує і подає до НБУ перелік пов'язаних осіб щомісяця. У цьому переліку визначається дата, станом на яку особа визнана такою, що є пов'язаною з банком. Такий перелік є динамічним, він постійно оновлюється на підставі змін інформації щодо клієнтів банку.
Робота банку спрямована на своєчасне виявлення пов'язаних осіб на підставі інформації щодо клієнтів банку і процедур ідентифікації клієнта, моніторингу операцій. Ця інформація щодо клієнта постійно змінюється і банк може довідатися про такі зміни значно пізніше, аніж вони відбулися, і тому в Положенні №315 наголошується, що особа є пов'язаною з моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов'язаною, що відповідає змісту частини першої статті 52 Закону "Про банки і банківську діяльність".
Отже, факт ухвалення банком рішення не означає, що саме через це і з цієї дати особа вважається пов'язаною, вона є пов'язаною з Банком через наявність підстав, встановлених статтею 52 вказаного Закону, і з дати виникнення відповідних підстав, а не з дати ухвалення відповідного рішення.
З публічно доступної інформації, розміщеної на офіційному сайті Національного банку України, апеляційним судом встановлено, що остаточним ключовим учасником у структурі власності ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" є ОСОБА_2 (сукупна участь особи в банку - 97.6693 %) через:
- компанію "Фролд проджект лім" Frold Projekt Limited (100%), якій належить 99,99991%, TOB "ДІ.еР.Ай", якому належить 99.999945% ТОВ "Індастріал констракшн", якому належить 87.3273% ПРАТ "F&C Realty", та 12.2745% акцій банку, а ПРАТ "F&C Realty" є власником 21,6053% акцій банку;
- компанію "Фазіда інвестмент інл" (100%), якій належить 100% к-нії "Прайз файненшіел гр.", якій належить 99.9993% ПРАТ "СУАП з ІІ "Фінанси та кредит", якій належить 2.7727% ПРАТ "F&C Realty", яке є власником 21,6053% акцій банку;
- ПРАТ "СУАП з II "Фінанси та кредит" (0.0007%), якому належить 2.7727% ПРАТ "F&C Realty", яке є власником 21,6053% акцій банку;
- компанію "Інвертекс лтд" (100%), якій належить 99,999983% ТОВ "Нові промислові технології", якій належить 99.99994% ТОВ "Кастріп технологія", якій належить 99.6865% ТОВ "Асканія", яке є власником 32,7798% акцій банку;
- компанію "Халкін Капітал лімітед" (100%), якій належить 100% "Форт Ассет менеджмент лімітед", яке є власником 28,2458 % акцій банку.
Згідно з Переліку пов'язаних із банком осіб, що затверджений Правлінням AT «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_2 віднесено до пов'язаних з банком осіб, як контролера Банку.
При цьому, за змістом ст. 52 Закону України «Про банки та банківську діяльність» контролер - фізична або юридична особа, щодо якої не існує контролерів - фізичних осіб та яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння самостійно або спільно з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 глави 1 розділу II Положення №315 (із змінами, станом на момент виникнення спірних правовідносин) банк визначає перелік пов'язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог статті 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та з урахуванням цього Положення. Особа є пов'язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов'язаною з банком відповідно до вимог зазначеної статті закону (п. 1); банк забезпечує внесення змін до переліку пов'язаних із банком осіб на підставі змін інформації щодо особи, визначеної пов'язаною з банком, визначення нових осіб пов'язаними з банком особами тощо. Банк зобов'язаний уживати заходів для відповідності операцій з пов'язаними особами вимогам законодавства з моменту виникнення ознак пов'язаності фізичної або юридичної особи із банком. Банк має право відмовитися від здійснення операцій з особами, щодо яких визначити існування чи відсутність пов'язаності із банком складно чи неможливо (п. 2); банк зобов'язаний щомісячно (до 10 числа після звітного періоду) надавати Національному банку актуалізований перелік пов'язаних із банком осіб за формою, визначеною нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку (п. 3).
Таким чином, особа може бути визнана пов'язаною із банком за умови її відповідності визначенню пунктами 1-9 частини 1 статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ознакам, визначеним у главі 3 розділу ІІ Положення №315.
Крім цього, згідно з пунктом 9 частини 1 статті 52 названого Закону підставою для визнання пов'язаною з банком особою є одночасна наявність двох умов, а саме: проведення через особу операції в інтересах осіб, зазначених у цій частині, тобто пов'язаних з банком осіб; здійснення на особу впливу під час проведення такої операції з боку пов'язаної з банком особи через трудові, цивільні та інші відносини.
Враховуючи зазначене, а також на виконання вимог Положення №315 та статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", рішеннями Правління АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (протоколи засідання Правління від 15.06.2015 та від 01.09.2015) затверджено перелік пов'язаних з Банком осіб згідно з додатками, на підставі яких ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" віднесено до пов'язаних/споріднених з банком осіб, а фізичну особу ОСОБА_2 визначено пов'язаною особою з банком, як особу, що має істотну участь в банку. Також ОСОБА_2 визначено контролером АТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Таким чином, рішення про визнання позивача пов'язаною з Банком (відповідачем 1) особою прийнято безпосередньо Правлінням АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Стаття 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", яка регулює питання пов'язаності осіб з банком, чітко передбачає, що рішення про визнання особи, пов'язаною з банком можуть приймати виключно два суб'єкти - сам банк та НБУ.
Крім того, пунктом 17 розділу ІІ Положення №328 передбачено, що у разі подання неповного пакета документів (документів про структуру власності згідно п. 11 розділу ІІ Положення №328) або їх невідповідності вимогам цього Положення або якщо подані документи містять недостовірну інформацію, Національний банк пропонує банку виправити виявлені недоліки протягом строку, визначеного Національним банком.
Проте, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що подані Банком Національному банку України документи містять недостовірну інформацію. Крім того, відхиляються як необґрунтовані доводи апелянта про відсутність у заступника Голови Правління Банку Шапкіна О.А. повноважень на підписання Переліку пов'язаних із банком осіб та подачу такого переліку НБУ, оскільки відповідні документи були прийняті НБУ та положення п. 17 розділу ІІ Положення №328 не застосовувались. Тоді як, у господарського суду відсутні правові механізми щодо здійснення оцінки відповідності дій НБУ нормам чинного на той час законодавства.
Водночас, Північний апеляційний господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічну правову позицію викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18; від 17.05.2021 у справі № 904/2357/20).
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, надаючи правову кваліфікацію доказам, які подані сторонами з урахуванням фактичних обставин справи та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, судова колегія, керуючись стандартом доказування «вірогідності доказів», вважає, що місцевий господарський суд на підставі належного дослідження усієї сукупності наявних у справі документів дійшов неспростованого в апеляційній скарзі висновку про те, що ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» має з AT «Банк «Фінанси та Кредит» спільного власника істотної участі, а тому є пов'язаною з банком особою у розумінні ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", що свідчить про правомірність включення його вимог до 9 черги вимог кредиторів.
Позивачем належними засобами доказування в порядку ст. 74 ГПК України не доведено відсутності у нього статусу пов'язаної з банком особи у певний період часу, на що він посилався як на підставу своїх позовних вимог. Наведене стало наслідком прийняття Господарським судом міста Києва цілком обґрунтованого рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції, серед іншого, враховує, що у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом, інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі апеляційною інстанцією відхиляються, оскільки не впливають на правильність прийняття судом оскаржуваного рішення у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 у справі №910/18801/16 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 у справі №910/18801/16 в частині задоволення позовних вимог про: зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" акцептувати та внести зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" щодо включення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги та подати акцептовані і внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" зміни, пов'язані із включенням вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язання Державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" затвердити зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", пов'язані із акцептуванням та включенням до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" на суму 291 635 519,26 грн, які віднесені до вимог кредиторів сьомої черги слід залишити без задоволення, та оскаржуване рішення - без змін.
Судові витрати.
Судовий збір, сплачений учасником справи у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на апелянта (позивача).
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 у справі №910/18801/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, у зв'язку з відключенням електропостачання та після виходу судді Владимиренко С.В. з довготривалої відпустки, - 07.02.2023.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.В. Владимиренко
О.О. Євсіков