вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" грудня 2022 р. Справа№ 910/5361/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Національного банку України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби та Державного підприємства «Сетам»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022, повний текст складено 04.07.2022
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» про забезпечення позову
у справі №910/5361/22 (суддя Котков О.В.)
особи, які можуть отримати статус учасника справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість»
відповідачі: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Таймкол»
2. Державне підприємство «Сетам»
3. Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби
Міністерства юстиції України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Національний банк України
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/5361/22 позовну заяву "Про забезпечення позову (до подання позовної заяви)" Товариства з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» у справі № 910/5361/22 задоволено:
- зупинено реалізацію нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. Р.;
- заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Таймкол» вчиняти будь-які дії щодо нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. Р, в тому числі проводити розрахунки та здійснювати оплату за це майно на електронному аукціоні (торгах), який здійснюється (проводиться) Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державним підприємством «Сетам»;
- заборонено Державному підприємству «Сетам» Товариству з обмеженою відповідальністю «Таймкол» та Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ,іншим особам здійснювати будь-які дії спрямовані на відчуження нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. P, номер лоту 511248, аукціон (торги), які відбулися 20.06.2022 року, здійснювати будь-які дії спрямовані на проведення оформлення результатів таких торгів, складання, підписання, надсилання протоколів та актів про такі торги;
- заборонено будь-яким особам (державним реєстраторам на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) будь-яким органам (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям, приватним виконавцям, Державному підприємству «Сетам», Товариству з обмеженою відповідальністю «Таймкол» здійснювати будь-які дії (в тому числі реєстраційні) щодо продажу, відчуження будь-яким іншим способом (в тому числі шляхом дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення будь-яких обтяжень, передачу в іпотеку тощо), будь-якого іншого обтяження, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів стосовно: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок, 139 корп. 3, літ. P, номер лоту 511248.
Суд виходив з того, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки заявником наведені обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів, а заходи забезпечення позову нерозривно пов'язані з предметом позову та спрямовані на запобігання можливим негативним наслідкам.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/5361/22 скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Так, Департамент зазначає, що місцевим господарським судом не було враховано приписи ч. 12 ст. 137 ГПК України, якою унормовано заборону втручання в проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу). Оскільки замовником та організатором торгів виступає Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, як державний орган, то в даному випадку підлягають застосуванню положення наведеної норми процесуального закону.
Також апелянт - Департамент вказує на невірне врахування місцевим господарським судом правової позиції, що викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 910/19113/19, так як організатором торгів в названій справі був приватний виконавець, а не державний орган, як у даній справі.
Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, Національний банк України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга НБУ обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також судом неповно та неправильно було з'ясовано обставин, що мають значення для справи.
Так, апелянт - НБУ зазначає, що процедура реалізації майна за лотом № 511248 відбувалась в межах виконавчого провадження з виконання судового рішення у справі 910/21577/16. Тоді як, прийнята місцевим господарським судом оскаржувана ухвала нівелює принцип обов'язковості виконання судового рішення, оскільки фактично перешкоджає його виконанню та порушує права і інтереси апелянта. В контексті наведеного, апелянт посилається на правову позицію Верховного Суду, що викладена в його постанові від 04.11.2021 у справі № 907/416/21, згідно якої є неприпустимим забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначив які саме права заявника будуть порушені і їх неможливо буде поновити (необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для захисту цих прав) в разі невжиття заходів забезпечення позову. А також не зазначено та не встановлено очевидну протиправність дій щодо виставлення нерухомого майна на торги (аукціон).
Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, Державне підприємство «Сетам» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга Державного підприємства мотивована тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, прийнятою із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права.
Так, апелянт - Державне підприємство зазначає, що аукціон по лоту № 511248 проводився у межах виконання судового рішення, а тому він є таким, що проводився уповноваженою особою і саме від імені держави. Відтак, апелянт вважає, що заходи забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою, фактично полягають у втручанні в електронний аукціон, що прямо заборонено ч. 12 ст. 137 ГПК України.
Крім того, апелянт посилається на правовою позицію, що викладена в постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 380/5217/20 з урахуванням висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Від ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» надійшли відзиви на апеляційні скарги та письмові пояснення, в яких товариство просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг в повному обсязі, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2022 апеляційну скаргу Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Владимиренко С.В.
Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 19.07.2022 апеляційну скаргу Державного підприємства «Сетам» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Владимиренко С.В., Євсіков О.О.
Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 19.07.2022 апеляційну скаргу Національного банку України передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Владимиренко С.В., Євсіков О.О.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5361/22 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/5361/22. Копію ухвали надіслано до суду першої інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/5361/22. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 07.09.2022. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 31.08.2022. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 31.08.2022.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 відмовлено в задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати удового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/5361/22. Апеляційні скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державного підприємства «Сетам» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/5361/22 залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути наведені недоліки, надавши суду докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 оголошено перерву в судовому засіданні за розглядом апеляційної скарги Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/5361/22 на 03.10.2022.
Після усунення недоліків, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби та Державного підприємства «Сетам» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/5361/22. Об'єднано розгляд апеляційних скарг Національного банку України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби та Державного підприємства «Сетам» в одне апеляційне провадження. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 03.10.2022. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційні скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби та Державного підприємства «Сетам» в письмовій формі до 26.09.2022. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі щодо даних апеляційних скарг до 26.09.2022. Явка учасників справи визнано необов'язковою.
Розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин, зокрема у зв'язку з відключенням електропостачання та відсутністю інтернет-з?єднання, що позбавляє можливості фіксувати судове засідання.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Національний банк України (ЄДРПОУ 00032106; 01601, м. Київ, вул. Інституцька, 9). Повідомлено учасників справи про відкладення розгляду апеляційної скарги на 07.12.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 повідомлено учасників справи про призначення справи №910/5361/22 до розгляду на 21.12.2022.
Явка представників сторін.
В судове засідання 21.12.2022 з'явилися всі представники сторін.
Представник відповідача-1 до судового засідання не з'явився. Про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України. Ухвали суду апеляційної інстанції надсилалась на юридичну адресу відповідача-1, про що містяться в матеріалах справи поштові повідомлення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом вчинено всі належні дії щодо повідомлення учасників справи, учасники справи вважаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи.
Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання -21.12.2022 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.
Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов'язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров'я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб'єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженої ухвали за наявними матеріалами справи.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст. 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч.1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного апеляційного перегляду справи, розгляд скарги здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
01.07.2022 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява б/н б/д «Про забезпечення позову (до подання позовної заяви)» Товариства з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість», в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову до його подачі про визнання недійсним електронного аукціону (торгів) від 20.06.2022 року та скасування протоколу № 572843 проведення електронного аукціону (торгів) від 20.06.2022 року шляхом:
- зупинення реалізації нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. Р;
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Таймкол» вчиняти будь-які дії щодо нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. Р, в тому числі проводити розрахунки та здійснювати оплату за це майно на електронному аукціоні (торгах), який здійснюється (проводиться) відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державним підприємством «Сетам»;
- заборони Державному підприємству «Сетам», Товариству з обмеженою відповідальністю «Таймкол» та відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, іншим особам здійснювати будь-які дії спрямовані на відчуження нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. P, номер лоту 511248, аукціон (торги), які відбулися 20.06.2022 року (https://setam.net.ua/auction/509443) здійснювати будь-які дії спрямовані на проведення оформлення результатів таких торгів, складання, підписання, надсилання протоколів та актів про такі торги;
- заборони будь-яким особам (державним реєстраторам на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) будь-яким органам (місцевого саомврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям, приватним виконавцям, Державному підприємству «Сетам», Товариству з обмеженою відповідальністю «Таймкол» здійснювати будь-які дії «в тому числі реєстраційні) щодо продажу, відчуження будь-яким іншим способом (в тому числі шляхом дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення будь-яких обтяжень, передачу в іпотеку тощо), будь-якого іншого обтяження, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів стосовно: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок, 139 корп. 3, літ. P, номер лоту 511248 (https://setam.net.ua/auction/509443).
Подана заява обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» має намір звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таймкол», Державного підприємства «Сетам», Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання недійсним електронного аукціону (торгів), проведеного Державним підприємством «Сетам» з реалізації лоту № 511248, а саме: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. Р, а також визнання недійсним та скасування протоколу № 572843 проведення електронного аукціону (торгів) від 20.06.2022 року.
ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» приймало участь у торгах під номером 7, відносно лоту № 511248 щодо реалізації майна, а саме: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 139, корп. 3, літ. Р. Вказані обставини підтверджуються роздруківками з особистого кабінету на Веб-сайті ДП «Сетам» та платіжним дорученням № 1035 від 17.06.2022 року.
За твердженням заявника зазначені торги були проведені з грубими порушеннями чинного законодавства України, а тому є недійсними.
Як вказує заявник, 30 червня 2022 року ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» стало відомо, що на нежитлову будівлю площею 1128,80 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 139, корп. 3, літ. P, окрім, арешту накладеного в рамках виконавчого провадження № 67278071 (номер запису про обтяження: 44699891), є ще арешт нерухомого майна, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва № 747/33036/16-к. Зазначений арешт нерухомого майна було накладено в рамках кримінального провадження №42016000000000904 від 01.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, як на речовий доказ.
За доводами заявника, у разі, якщо до закінчення розгляду судом справи за позовом, який ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» має намір подати до Господарського суду міста Києва, відділом примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України буде примусово реалізовано майно, то ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом про визнання недійсним електронного аукціону (торгів), проведеного Державним підприємством «Сетам» з реалізації лоту №511248 об'єкту нерухомого майна: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м., за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. P, визнання недійсним та скасування протоколу № 572843 проведення електронного аукціону (торгів) від 20.06.2022 року, тому невжиття заходів забезпечення позову до подачі позову може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Колегія суддів, за результатами розгляду апеляційних скарг на ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, погоджується з вищевикладеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду (або має намір звернутися) та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами заявника, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими заявником вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
За частиною 11 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст.136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Водночас, оскільки у даній справі заявник має намір звернутись до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то, як вірно зауважено місцевим господарським судом, в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
Так, обґрунтовуючи підстави для задоволення заяви про забезпечення позову ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість», зокрема, посилалось на те, що воно не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом про визнання недійсним електронного аукціону (торгів), проведеного Державним підприємством «Сетам» з реалізації лоту №511248 об'єкта нерухомого майна: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м., за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. P, визнання недійсним та скасування протоколу № 572843 проведення електронного аукціону (торгів) від 20.06.2022 року, оскільки за наявності обставин завершення процедури закупівлі та визначення переможця торгів Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України буде примусово реалізовано майно.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи Державним підприємством «Сетам» згідно з посиланням https://setam.net.ua/auction/509443 організовано проведення електронних торгів з продажу об'єкту нерухомого майна: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. Р; номер лоту: 5111248, дата проведення аукціону: 20 червня 2022 09:00; дата закінчення торгів: 20 червня 2022 19:32; дата закінчення подання заявок: 20 червня 2022 08:00; стартова ціна: 21 255 843.00 грн.; гарантійний внесок: 1 062 792,15 грн.; крок аукціону: 212 558,43 грн.; область: м. Київ, місцезнаходження майна: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3 літ. Р; дата публікації: 23 лютого 2022 16:10.
Результати електронного аукціону (торгів) оформлено протоколом № 572843 проведення електронного аукціону (торгів), що сформований 20.06.2022 22:00:14 організатором торгів Державним підприємством «Сетам», відповідно до якого переможцем торгів є Товариство з обмеженою відповідальністю «Таймкол».
У протоколі № 572843 проведення електронного аукціону (торгів) зазначено, що розмір додаткової винагороди організатору торгів становить 6 451 148,35 грн., в т.ч. ПДВ 20%, сума яку необхідно перерахувати на рахунок продавця становить 142 764 869,51 грн., зазначаються реквізити рахунку організатору торгів та реквізити рахунку продавця, а також, що зазначені суми мають бути сплачені переможцем до 05.07.2022 року.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Частинами 1, 2 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України.
З матеріалів заяви вбачається, що електронні торги по реалізації нерухомого майна: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. Р, проводилися на підставі Порядку реалізації арештованого майна, який був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5 (далі - Порядок).
За змістом п. 1 розділу VIII, п. 1 розділу Х Порядку після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом. Після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом.
Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронного аукціону за лотом з повною інформацією про переможця електронного аукціону в особистому кабінеті переможця.
На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно.
Відповідно до п. п. 4, 8 розділу X Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.
З урахуванням наведеного, слід констатувати, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів (аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17).
Таким чином, виходячи із правового аналізу вищенаведених норм в їх сукупності, а також з огляду на наявність обставин визначення переможця торгів згідно протоколу № 572843 та, відповідно, встановлення йому строків оплати вартості лоту, судова колегія вважає, що майно може бути реалізовано. При цьому, подальша процедура реалізації цього майна згідно положень Порядку позбавить ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» можливості здійснити захист або поновлення свої права в межах одного судового провадження, що буде порушено (відкрито) за позовом останнього про визнання недійсним електронного аукціону (торгів), проведеного Державним підприємством «Сетам» з реалізації лоту №511248 об'єкта нерухомого майна: нежитлової будівлі площею 1128,80 кв.м., за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, корп. 3, літ. P, а також про визнання недійсним та скасування протоколу № 572843 проведення електронного аукціону (торгів) від 20.06.2022 року.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову, про застосування яких заявлено ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість» у поданій ним заяві у цій справі, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Доводи апеляційної скарги НБУ про ненаведення місцевим господарським судом на захист яких порушених прав забезпечується позов про визнання недійсним аукціону та скасування протоколу відхиляються судовою колегією, оскільки в рамках вирішення питання про забезпечення позову встановлення наявності/відсутності порушеного права позивача не здійснюється.
Також не заслуговують уваги і твердження апелянта - НБУ в частині відсутності встановлення місцевим господарським судом обставин очевидної неправомірності дій щодо виставлення нерухомого майна на торги (аукціон), адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Поряд з цим, як вірно встановлено місцевим господарським судом у відповідності до публічно розміщеної ДП "Сетам" на своєму сайті інформації щодо статусу таких торгів за посиланням: https://setam.net.ua/auctions/filters/state=105;number=511248 (станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції змінено) та сторонами не заперечується, оплата за лот перебуває в стані очікування, тобто торги знаходились на стадії очікування оплати, акт про проведені електронні торги не підписаний, право власності на майно переможцем не оформлено. Відтак процедура відчуження майна за результатами проведеного аукціону не завершена.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що заходи забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами, які будуть заявлені у позовній заяві ТОВ «СКН «Сучасна комерційна нерухомість», а також є адекватними та дозволяють не допустити незворотності певних наслідків, зокрема, перехід права власності на нерухоме майно до переможця торгів згідно протоколу, а також відповідних дій (підписання акта про проведені електронні торги, оформлення права власності на спірне майно на користь ТОВ «Таймкол»).
Отже, заявлені до вжиття заходи забезпечення позову у даній справі відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника в разі невжиття таких заходів.
Також Північний апеляційний господарський суд вважає вірними висновки місцевого господарського суду про те, що захід забезпечення позову не підпадає під заборону, яка передбачена ч. 12 ст. 137 ГПК України, оскільки в спірних правовідносинах ДП "Сетам" виступає особою, яка лише здійснює заходи із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів та обслуговування цієї системи, а в матеріалах справи відсутні докази, що торги були проведені саме від імені держави (державного органу) або органу місцевого самоврядування.
Відносно доводів апелянта - Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині того, що він у спірних правовідносинах виступає організатором і замовником торгів як державний орган судова колегія зазначає, що характеризуючи суть дій виконавця у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення та ініціювання проведення аукціону, останній в такому випадку не має власного юридичного інтересу, адже створює юридичні наслідки для боржника. Так, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження» виконавцю надано право вчиняти дії, що спрямовані на виконання обов'язку боржника, наявність якого встановлена рішенням суду або іншого уповноваженого органу, перед стягувачем, причому за рахунок боржника. Тобто виконавець виконує за боржника його обов'язок перед стягувачем лише в разі, коли боржник має юридичну і фактичну можливість самостійно виконати свій обов'язок, але через дефект волі не виконує його. При цьому, вчинення виконавцем дій з продажу майна у відповідності до наданих йому законом повноважень не може змінювати приватноправову природу цього майна боржника. Відтак, продаж приватного майна боржника на аукціоні в процедурі виконавчого провадження за ініціативою державного виконавця не є публічною конкурсною процедурою, на яку поширюються вимоги ч. 12 ст. 137 ГПК України.
В контексті наведеного відхиляється як необґрунтована аргументація апеляційної скарги Департаменту про невірне врахування місцевим господарським судом правова позиція, що викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 910/19113/19, адже передумовою для застосування положень ч. 12 ст. 137 ГПК України є встановлення обставин того, що торги були проведені саме від імені держави (державного органу) або органу місцевого самоврядування, а не державного органу (виконавчої служби) як ініціатора виконавчих дій з реалізації майна.
Апеляційна інстанція також відхиляє безпідставні посилання скаржників в обґрунтування своїх заперечень проти задоволення заяви про забезпечення позову на постанову Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 380/5217/20, оскільки предмет і підстави позовів, види заходів забезпечення позову, фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин, у зазначеній справі та у справі, що розглядається, є різними. Наведене виключає як подібність спірних процесуальних правовідносин, так і підстави для застосування вказаної правової позиції під час розгляду заяви про забезпечення позову в цій справі.
Щодо доводів апеляційної скарги НБУ в частині фактичного зупинення виконання остаточного судового рішення судова колегія зауважує, що застосування судом унормованого чиним процесуальним законом інституту забезпечення позову є тимчасовим заходом, що спрямований на те, щоб протягом судового розгляду по суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження Національного банку України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби та Державного підприємства «Сетам» є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженої ухвали у даній справі колегія суддів не вбачає.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційних скарг у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати.
Оскільки підстав для скасування ухвали у справі та задоволення апеляційних скарг немає, судовий збір за подання апеляційних скарг слід покласти на скаржників.
Керуючись Главою 1 Розділу IV «Апеляційне провадження» Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/5361/22 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, у зв'язку з відключенням електропостачання та після виходу судді Владимиренко С.В. з відпустки, - 07.02.2023.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.В. Владимиренко