ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
06 лютого 2023 року м. ОдесаСправа № 923/1226/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.
секретар судового засідання: Соловйова Д.С.
за участю представників учасників справи:
від Акціонерного товариства “Херсонобленерго”, м. Херсон - Кізім Т.О., за довіреністю;
від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона, м. Херсон - Лагута В.А., в порядку самопредставництва.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Херсонобленерго”, м. Херсон
на рішення Господарського суду Херсонської області від 25.01.2022 року, м. Херсон, суддя Закурін М.К., повний текст рішення складено 25.01.2022 року
у справі № 923/1226/21
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона, м. Херсон
до відповідача Акціонерного товариства “Херсонобленерго”, м. Херсон
про визнання недійсним рішення № 651 від 20.07.2021 року щодо донарахування 556 855 грн. 27 коп., плати за необліковану електричну енергію,
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства “Херсонобленерго”, м. Херсон
до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона, м. Херсон
про стягнення 556 855 грн. 27 коп. вартості необлікованої електричної енергії, -
Короткий зміст позовних вимог, зустрічних позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
У вересні 2021 року Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про визнання недійсним рішення № 651 від 20.07.2021 року щодо донарахування 556855 грн. 27 коп. плати за необліковану електричну енергію.
Зокрема вимоги позивача щодо визнання недійсним вказаного рішення ґрунтуються на тому, що у складеному працівниками відповідача акті про порушення № 137614 від 16.06.2021 року відображена відсутність індикатора магнітного поля на електролічильнику, проте безпосередньо пломби на ньому не пошкоджені, що вказує на обліковане споживання електричної енергії. При цьому, як зазначив позивач, оскільки пломби є непошкодженими, то і посилання відповідача на порушення підпункту 8 пункту 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії є необґрунтованим.
Також, обґрунтовуючи позовні вимоги, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона зазначив, що при складанні акту перевірки, працівники відповідача не перевірили сертифікацію, дату виготовлення та строк експлуатації індикаторів магнітного поля, у зв'язку з чим неправомірно застосували положення Правил про донарахування. Крім того, на переконання позивача, за положеннями пп. 4 п. 2.5.4. та п. 6.5.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії відповідач повинен був проводити контрольні огляди не рідше одного разу на шість місяців та не рідше одного разу на три роки технічну перевірку вузла обліку, проте цього не зробив, а тому неправомірно використав при розрахунку плати завищений період розрахунку.
Зазначаючи про невірність розрахунку донарахування, здійсненого відповідачем, позивач у позові вказав, що під час перевірки приладу обліку був присутній неналежний представник споживача, не попереджено належного представника, копію акту про порушення не вручено, не надіслано споживачу.
Крім того, як вказано позивачем, об'єкт (їдальня) з 30.10.2019 року знаходиться на праві оперативного управління у військової частини НОМЕР_1 , а тому саме вона є споживачем електричної енергії, що унеможливлює відповідальність позивача за допущені порушення іншим суб'єктом.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 15.09.2021 року у справі №923/1226/21 було відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами загального провадження та установлено сторонам строки для подачі процесуальних заяв.
11.10.2021 року до Господарського суду Херсонської області від Акціонерного товариства “Херсонобленерго”, м. Херсон надійшла зустрічна позовна заява до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона, м. Херсон, у якій позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом на свою користь 556855 грн. 27 коп. вартості необлікованої/недоврахованої електричної енергії, внаслідок порушення відповідачем ПРРЕЕ та суми сплаченого судового збору за подання зустрічної позовної заяви у розмірі 8352 грн. 83 коп.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом, зокрема, зазначив, що діями Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона, м. Херсон порушено норми Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, умов договору, які виражені в тому, що в ході перевірки уповноваженими особами Херсонобленерго об'єкта споживача було встановлено відсутність встановлених раніше індикаторів на приладі обліку, який передано споживачу під відповідальне зберігання.
Відтак, на переконання зустрічного позивача, зважаючи на те, що Акт про порушення, яке у даному випадку має місце, є правомірним, вказане є підставою для визначення обсягу необлікованої електричної енергії у нарахованому вище розмірі.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 25.01.2022 року у справі №923/1226/21 позовні вимоги за первісним позовом задоволено, визнано недійсним рішення Новокаховського МВКО Акціонерного товариства «Херсонобленерго» № 651 від 20.07.2021 року щодо донарахування Квартирно-експлуатаційному відділу міста Херсона 556855 грн. 27 коп. плати за необліковану електричну енергію; у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи первісні позовні вимоги, місцевий господарський суд, дійшов висновку про те, що відповідач здійснив перевірку позивача поза межами строку дії договору, оскільки провів її 16.06.2021 року, а безпосередньо у складеному акті перевірки не вказав на докази та обставини, які б свідчили про незабезпечення цілісності індикатора магнітного поля саме в період дії договору. Водночас, як встановлено місцевим господарським судом, позивач взагалі не брав на себе відповідальність за збереження індикаторів магнітного поля, оскільки за умовами договору сторони поклали її на користувача електроустановок та приміщень, яким він не є.
У зв'язку із наведеним, суд першої інстанції зробив висновок, що відповідач не довів належними та допустимими доказами порушення саме позивачем Правил у межах строку дії договору та наявності його відповідальності за збереження індикатора магнітного поля, як взагалі за договором та актом про опломбування, так і після спливу строку дії договору з розподілу, з огляду на що наявні підстави для задоволення первісних позовних вимог та відмови у задоволенні зустрічних вимог, оскільки останні є необґрунтовані та не підтверджені достатніми та допустимими доказами у справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Акціонерне товариство “Херсонобленерго”, м. Херсон з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Херсонської області від 25.01.2022 року у справі № 923/1226/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона, м. Херсон про визнання недійсним рішення відмовити у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон про стягнення 556 855 грн. 27 коп. грн. вартості необлікованої/недоврахованої електроенергії задовольнити в повному обсязі; вирішити питання про відшкодування зустрічному позивачу за рахунок відповідача за зустрічним позовом судових витрат у справі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Зокрема, скаржник, посилаючись на обставини справи, зазначає, що саме Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона, м. Херсон є споживачем - наймачем об'єкта та користувачем електроустановок, у приміщенні якого на прилад обліку електричної енергії було встановлено ІМП, а тому 19.09.2018 року за Актом про опломбування та встановлення індикаторів №203442 саме під відповідальність позивача було передано на збереження останньому індикатор дії магнітного поля М12213346.
Вказане, на переконання скаржника, свідчить про те, що місцевий господарський суд помилково дійшов висновку, що позивач не брав на себе відповідальність за збереження індикаторів магнітного поля.
Також, як наполягає апелянт, посилаючись на вимоги п. 8.7 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона, м. Херсон є органом, на балансі якого перебуває військове майно та на який покладено не лише відомчий контроль за його використанням, а й обов'язок із забезпечення військових частин енергоносіями та комунальними послугами шляхом укладення договорів з постачальними підприємствами та організаціями.
Відтак, на думку скаржника, суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо усвідомлення відповідачем того, що електроустановки та приміщення їдальні знаходяться у користуванні не позивача, а військової частини, лише за підстави прийняття прапорщиком Біланом А.І. участі у допуску представників відповідача за первісним позовом до проведення перевірки.
Також апелянт вказав, що договір про надання послуг з розподілу №930 за об'єктом "Їдальня" не припиняв своєї дії та, як наслідок, не припинялися обов'язки позивача по забезпеченню збереження та цілісності індикаторів впливу магнітного поля, у т.ч. МI2213346, з огляду на що висновок суду першої інстанції в цій частині також є неправомірним.
Крім того, на думку Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон, відсутність індикатора є самостійним видом порушення та не потребує додаткового встановлення факту вчинення споживачем дій стосовно втручання в роботу приладу обліку, цей факт підтверджується самим фактом відсутності індикатора. При цьому, підписавши Акт про порушення без будь-яких зауважень, споживач повністю підтвердив і погодився, що представники Акціонерного товариства "Херсонобленерго" правильно зазначили факти, викладені в Акті про порушення №137614 стосовно виявленого порушення та порядку складання Акту.
Наведені обставини, на переконання скаржника, свідчать про те, що донарахування позивачеві обсягу недоврахованої електричної енергії в розмірі 157186 кВт*год на суму 556 855 грн. 27 коп. здійснено відповідно до вимог Правил та діючих правових норм та відповідає ним в повному обсязі, з огляду на що первісні позовні вимоги задоволення не потребують, проте наявні правові підстави для задоволення зустрічного позову.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2022 року у справі №923/1226/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Херсонобленерго” на рішення Господарського суду Херсонської області від 25.01.2022 року у справі №923/1226/21.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 року у справі №923/1226/21 направлено до Господарського суду Одеської області копії матеріалів апеляційного провадження для відновлення втраченого судового провадження у справі №923/1226/21 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона до Акціонерного товариства “Херсонобленерго”; зупинено апеляційне провадження у справі №923/1226/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Херсонобленерго” на рішення Господарського суду Херсонської області від 25.01.2022 року до надходження відновленого судового провадження у цій справі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 року у справі №923/1226/21 поновлено апеляційне провадження у справі №923/1226/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Херсонобленерго” на рішення Господарського суду Херсонської області від 25.01.2022 року, справу призначено до судового розгляду.
Позивач за первісним позовом своїм правом згідно ч.1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу позивача за зустрічним позовом не надав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
В судове засідання, яке відкладалося у зв'язку з клопотанням сторін про відкладення розгляду апеляційної скарги, та яке проводилося в режимі відеконференції, представник скаржника підтримав доводи та вимоги викладені ним в апеляційній скарзі письмово, просив суд рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у первісних позовних вимогах відмовити, а зустрічні - задовольнити.
Представник відповідача за зустрічним позовом усно заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційних скарг, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства “Херсонобленерго” не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 25.01.2022 року у справі №923/1226/21 не потребує скасування, виходячи з наступного.
Господарським судом Херсонської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
25.01.2013 року Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (постачальник) та Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона (споживач), уклали між собою договір про постачання електричної енергії № 930, за умовами п. 1.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 11 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
За умовами п. 9.4. договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2016 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Але не більше ніж до 21.08.2018 року згідно договору оренди.
20.08.2018 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії від 25.01.2016 року №930.
Так, за вимогами п. 1 вказаної додаткової угоди, споживач та постачальник у зв'язку з доповненням основного договору додатковими об'єктами, зокрема «Їдальня», з дозволеною потужністю 90 кВт, домовились змінити умови договору, виклавши їх в наступній редакції:
Пункт 2.1. - п. 1 договору: постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з сумарною дозволеною потужністю 146 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Пункт 3 - п. 9.4. договору: цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2018 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов.
Зокрема, по об'єкту «Їдальня», що знаходиться за адресою: м. Нова Каховка, вул. Маяковського, 2 - не більше ніж до 16.07.2020 року (згідно договору оренди від 16.07.2018 року). У разі ненадання споживачем копії документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт «Їдальня», що знаходиться за адресою: м. Нова Каховка, вул. Маяковського, 2 до 16.07.2020 року, договір втрачає свою чинність, постачальник має право припинити постачання електричної енергії на об'єкт.
Вказаний договір та додаткова угода до нього підписані та скріплені печатками сторін.
З додатку № 5.1. до договору «Перелік об'єктів та точок обліку активної електроенергії» вбачається, що об'єктом споживання та точкою обліку електроенергії, серед іншого, є «їдальня» за адресою: Херсонська область, Нова Каховка, вул. Маяковського, буд. 2; приєднаною потужністю 130 кВт., номер електролічільника - 337954П.1461, місце установки приладів обліку РЩ-0,4 кВт.
Згідно із додатком № 4.2., який визначає «Перелік струмоприймачів, встановлених на об'єкті споживача» на об'єкті «їдальня» загальна потужність струмоприймачів складає 130 кВт та складається з електронагрівального обладнання для приготування їжі потужністю 6 кВт, насосів, вентиляторів, компресорів та холодильників потужністю 8 кВт, освітлення потужністю 2 кВт, інших струмоприймачів потужністю 114 кВт.
Відповідно до додатку № 6.2 до договору «Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», сторонами здійснене розмежування належності електромереж. Зокрема, у пункті 4 сторони передбачили, що споживач несе відповідальність за збереження пломб енергопостачальної організації, а у пункті 5 вказано, що дозволена потужність об'єкту споживання складає 90 кВт.
З Акту про опломбування та встановлення індикаторів № 203442 від 19.09.2018 року вбачається, що на об'єкті споживання електроенергії - «їдальня» були встановлені індикатори магнітного поля, у тому числі № М 12213346.
Також, у вказаному Акті зазначено, що відповідальність за збереження і цілісність індикаторів покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Із наявної у матеріалах відновленого провадження заяви-приєднання від 01.01.2019 року вбачається, що позивач подав відповідачу заяву-приєднання на укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 930, яка підписана представником споживача електричної енергії.
За наслідками подання цієї заяви позивач за первісним позовом фактично приєднався до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладення якого ініційоване відповідачем за первісним позовом.
З пункту 2.1. наведеного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії відповідач за первісним позовом (оператор), зобов'язався надавати позивачу (споживачу), послуги з розподілу електричної енергії.
За пунктом 11.1. договору він укладений на 1 рік. При цьому вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно з пунктом 11.2 договору його дія достроково припиняється у разі: отримання оператором від нового або попереднього власника (користувача) документального підтвердження факту відчуження об'єкта на користь іншої особи; у разі остаточного припинення користування електричною енергією споживача за його заявою.
25.02.2021 року між оператором та споживачем укладено додаткову угоду до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 930, якою пункт 11.1. сторони виклали в іншій редакції, а саме у пункті 2 в частині об'єкту споживання електричної енергії «їдальня» зазначили, що:
- по цьому об'єкту договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє не більш ніж до 01.06.2021 року;
- у разі ненадання документу, що підтверджує право власності чи користування до 01.06.2021 року договір припиняє свою дію.
16.06.2021 року представниками оператора системи було здійснено перевірку точок обліку електричної енергії, за наслідками якої складено відповідний Акт про порушення №137614.
З вказаного вище Акту вбачається, що об'єктом перевірки була точка розподілу електричної енергії в «Їдальні», розташованій у м. Нова Каховка, вул. Маяковського, буд. 2, згідно договору №930.
Так, перевіркою встановлено порушення підпункту 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке виявилося у «відсутності індикатора магнітного поля №М12213346».
Вказаний Акт підписано з боку представників оператора системи та особи, що допустила представників оператора системи - прапорщика Білан А.І., електромонтера Малікова В.І.
Згідно із витягу з протоколу № 651 від 20.07.2021 року засідання комісії Новокаховського МВКО Акціонерного товариства «Херсонобленерго» по розгляду акту про порушення № 137614 від 16.06.2021 року оператором системи було прийнято рішення про донарахування споживачу обсягу та вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 556855 грн. 27 коп.
Зокрема, із вказаного витягу вбачається, що споживачем порушено пп. 2 п. 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії; порушенням є «пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки»; розрахунок донарахування проводиться на підставі п. 8.4.10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312; добове споживання складає 1296 кВт/год, з урахуванням потужності підключення - 90 кВт, тривалості роботи обладнання 24 годин та коефіцієнту використання - 0,6; період нарахування - з 16.12.2020 року по 16.06.2021 року.
20.07.2021 року відповідачем за первісним позовом було виставлено позивачу за первісним позовом додатковий рахунок на оплату 556855 грн. 27 коп.
Вказаний вище витяг з протоколу засідання комісії № 651 від 20.07.2021 з розрахунком обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за об'єктом «Їдальня», Додатковим рахунком № 930 по Акту № 137614 споживачу було направлено засобами поштового зв'язку, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії поштової квитанції та накладної.
Також, з наказу Міністерства оборони України № 463 від 23.08.2019 року та Акту приймання-передачі від 30.10.2019 року слідує, що нерухоме майно військового містечка № НОМЕР_2 (у тому числі «Їдальня») передані у користування Військовій частині НОМЕР_1 , яка зобов'язалася забезпечувати збереження фондів та майна містечка, а також нести власні витрати з підтримання прийнятих у користування об'єктів.
Відповідно до договору підряду № 443 від 01.12.2020 року, який укладений між позивачем за первісним позовом та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІПМ», Календарних графіків виконання робіт у будівлі «Їдальні» у військовому містечку №32 проводився капітальний ремонт з терміном виконання - до 31.12.2021 року.
Інших належних та допустимих письмових доказів відновлені матеріали справи, яка переглядається, не містять.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для визнання недійсним рішення оператора розподілу електричної енергії № 651 від 20.07.2021 року щодо донарахування споживачу 556855 грн. 27 коп. плати за необліковану електричну енергію (вимоги первісного позову) та для стягнення зі споживача на користь постачальника електричної енергії нарахованої постачальником суми коштів за необліковану електричну енергію у розмірі 556855 грн. 27 коп. внаслідок порушення споживачем вимог ПРРЕЕ.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст.16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Правовідносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електричної енергії між постачальниками електричної енергії та споживачами, регулюються Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (ПРРЕЕ).
З 01.01.2019 року в Україні почав діяти ринок електричної енергії у зв'язку з набранням чинності Законом України від 13.04.2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії", отже, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".
На виконання вказаного Закону Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розроблені та затверджені Правила та Кодекси, які визначають основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносини між ними.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.
За вимогами ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
За змістом пункту 5.5.5 ПРРЕЕ (які затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312) споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів і нормативно-правових актів України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Акт про порушення відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ (які затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312) - це документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил, та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ встановлено, що: у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото - та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
Таким чином, пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ визначено коло осіб, у присутності яких оформлюється відповідний акт про порушення, та коло осіб, якими такий акт про порушення підписується.
Такими особами згідно з підпунктами 1, 8 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ є представник (представники) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживач (представник споживача) або інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
Колегія суддів зазначає, що визначення поняття "інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи)", вжитого у підпунктах 1, 8 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, визначено у постанові Верховного Суду від 03.08.2021 у справі № 910/5998/20, відповідно до якої це "особа, яка має доступ до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території, що належить на праві власності або користування споживачу, або має доступ до території, на якій розміщено електрифікована споруда, частина електрифікованої споруди, сукупність електрифікованих споруд, що належить на праві власності або користування споживачу; має можливість допуску представників оператора системи до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території, що належить на праві власності або користування споживачу, або до території, на якій розміщено електрифікована споруда, частина електрифікованої споруди, сукупність електрифікованих споруд, що належить на праві власності або користування споживачу, для проведення перевірки; таку особу встановлено за документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи".
Згідно з пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Відповідно до пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:
1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);
2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);
3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);
4) фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);
5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;
6) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;
7) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;
8) використання "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії;
9) пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.
Разом з тим, за вимогами п. 8.4.3. ПРРЕЕ визначено, що оператором системи з метою запобігання розкраданню електричної енергії можуть бути встановлені індикатори на лічильники електричної енергії споживача.
Індикатори встановлюються споживачу безоплатно.
Індикатори мають бути сертифіковані (атестовані у разі встановлення лічильників із вмонтованим індикатором) в установленому порядку та мають фіксувати вплив на лічильник полів, силові характеристики яких перевищують такі порогові значення:
для постійних магнітних полів - 100 мТл;
для змінних магнітних полів - 30 мТл;
для електричних полів - 5 кВ.
На вимогу споживача електричної енергії під час встановлення представниками оператора системи індикаторів на лічильники або лічильників із вмонтованими індикаторами мають надаватися копії сертифіката про сертифікацію та/або свідоцтва про атестацію цих індикаторів або лічильників із вмонтованими індикаторами.
Факт установлення індикаторів та їх стан мають бути зафіксовані в акті про пломбування або в іншому документі, що підтверджує факт установлення таких індикаторів на/у лічильниках (у тому числі передбачених виробником лічильника), відповідність їх стану (неспрацьований) та передачу цих лічильників, пломб та індикаторів на збереження, який складається у двох примірниках представниками оператора системи у присутності споживача (власника або користувача об'єкта) або уповноваженої ним особи та підписується ними.
У пункті 8.4.4 ПРРЕЕ передбачено, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.
У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 2 - 4 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи. Дата виробництва індикатора та строк його експлуатації зазначаються в акті про пломбування.
За вимогами пункту 8.4.7. ПРРЕЕ, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з: вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год); величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт·год); кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між сторонами у справі існують довгострокові правовідносини у сфері постачання електричної енергії.
Так, 01.01.2019 року на підставі договору № 930 від 25.01.2016 року про постачання електричної енергії між постачальником та споживачем було укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 930 шляхом подання позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом заяви-приєднання, у зв'язку з чим попередній договір № 930 від 25.01.2016 року з указаної дати фактично припинив свою дію.
16.06.2021 року представниками оператора системи було здійснено перевірку точок обліку електричної енергії, за наслідками якої складено відповідний Акт про порушення №137614, з тексту якого судами встановлено, що об'єктом перевірки була точка розподілу електричної енергії «Їдальня», розташована у м. Нова Каховка, вул. Маяковського, буд. 2, згідно договору №930.
Так, перевіркою встановлено порушення підпункту 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке виявилося у «відсутності індикатора магнітного поля № М 12213346».
В подальшому, згідно із витягу з протоколу № 651 від 20.07.2021 року засідання комісії Новокаховського МВКО Акціонерного товариства «Херсонобленерго» по розгляду акту про порушення № 137614 від 16.06.2021 року, оператором системи було прийнято рішення про донарахування споживачу обсягу та вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 556855 грн. 27 коп.
Зокрема, із вказаного витягу вбачається, що споживачем порушено пп. 2 п. 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії; порушенням є «пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки»; розрахунок донарахування проводиться на підставі п. 8.4.10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312; добове споживання складає 1296 кВт/год, з урахуванням потужності підключення - 90 кВт, тривалості роботи обладнання 24 годин та коефіцієнту використання - 0,6; період нарахування - з 16.12.2020 року по 16.06.2021 року, що стало підставою для виставлення відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом додаткового рахунка на оплату 556855 грн. 27 коп., з чим позивач за первісним позовом не погодився та з відповідним позовом звернувся до місцевого господарського суду.
Переглядаючи дану справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія зауважує, що Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі №904/262/19 зазначив, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу необлікованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
При цьому вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу необлікованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, має розглядатися як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 року у справі № 910/17955/17.
Судовою колегією встановлено, що на виконання договору про постачання електричної енергії № 930 від 25.01.2016 року оператором постачання електроенергії було складено Акт про опломбування та встановлення індикаторів № 203442 від 19.09.2018 року, яким визначено, що на об'єкті споживання електроенергії - «їдальня» були встановлені індикатори магнітного поля, у тому числі № М 12213346, а також, у вказаному акті зазначено, що відповідальність за збереження і цілісність індикаторів покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
При цьому, у вказаному акті відсутні дата виробництва індикаторів та строки їх експлуатації.
Відтак, з огляду на вказане, судом першої інстанції вірно встановлено той факт, що, укладаючи договір про постачання електричної енергії сторони погодили умову, що відповідальність за збереження пломб, індикаторів, зазначених в акті про опломбування та встановлення індикаторів покладається саме на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, що також унормовано вимогами Кодексу комерційного обліку електричної енергії, який затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Наказом Міністерства оборони України № 463 від 23.08.2019 року об'єкт електропостачання «Їдальня», поряд з іншими об'єктами (нерухоме військове майно військового містечка №32) переданий в оперативне управління військовій частині НОМЕР_1 .
За Актом приймання-передачі від 30.10.2019 року вбачається, що військова частина № НОМЕР_1 (користувач) прийняла, а Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона (балансоутримувач) передав для утримання та експлуатації будівлі, споруди та територію військового містечка № НОМЕР_2 , зокрема приміщення « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Тобто, за вказаним актом, військова частина № НОМЕР_1 з 30.10.2019 року фактично стала користувачем території (приміщення), на якого покладається відповідальність за збереження пломб, індикаторів приладу обліку електричної енергії, з огляду на що, відповідальність позивача за первісним позовом зі збереження індикаторів з указаної дати втратила актуальність, оскільки правовідносини в частині постачання електроенергії саме позивачу за первісним позовом фактично припинились, а нового договору про електропостачання з військовою частиною постачальником укладено не було.
Більш того, постачальник, складаючи Акт про порушення фактично був обізнаний про те, що електроустановка розташована на території, яка знаходиться у віданні військової частини, оскільки особою, яка допустила представників оператора на режимний об'єкт був військовий - прапорщик Білан А.І., який, як уповноважений представник військової частини засвідчив своїм власноручним підписом Акт про порушення.
З огляду на вказане, доводи скаржника, зазначені ним в апеляційній скарзі про те, що саме КЕВ м. Херсона є споживачем - наймачем об'єкта та користувачем електроустановок не заслуговує на увагу колегії суддів, оскільки позивач за первісним позовом є балансоутримувачем нерухомого майна, на території якого розташована електроустановка, з 30.10.2019 року, тобто, з моменту передачі «Їдальні» в оперативне управління військовій частині.
При цьому, Положенням про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України від 03.07.2013 року, не визначено безумовного обов'язку КЕВ щодо оформлення договорів про надання військовими частинами комунальних послуг та енергоносіїв, оскільки згідно п. 8.7. Положення, такі обов'язки покладено або на КЕВ, або на військові частини.
Разом з тим, апелянт не заперечує того факту, що КЕВ м. Херсона є органом, на балансі якого перебуває військове майно та на який покладено відомчий контроль щодо використання такого майна та обов'язку із забезпечення військових частин енергоносіями та комунальними послугами, що, фактично і виконується позивачем за первісним позовом.
Проте обов'язку щодо зберігання пломб та індикаторів, КЕВ м. Херсона станом на день передачі майна в управління військовій частині вже не мало, та такий обов'язок, і щодо укладення нового договору на постачання електроносіїв, і щодо збереження наданого в управління майна отримала саме військова частина.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку в оскаржуваному рішенні про те, що в Акті перевірки відсутні вихідні дані, на підставі яких позивачем за зустрічним позовом зроблений висновок про порушення, допущене КЕВ м. Херсона, а саме пп. 8 п. 5.5.5. ПРРЕЕ.
Відтак, відповідачем за первісним позовом ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не доведено належними та допустимими письмовими доказами по справі того, що саме КЕВ м. Херсона було порушено вимоги ПРРЕЕ, як і фактичного виконання позивачем за первісним позовом договірних відносин з електропостачальником.
При цьому, твердження скаржника про те, що за програмним комплексом «EnergyPro» рахується, що саме КЕВ м. Херсона виконує умови спірного договору та отримує на офіційну електронну адресу рахунки та акти приймання-передачі послуг, не приймається до уваги колегією суддів, оскільки по-перше, вказаний вище програмний комплекс є внутрішнім хабом інформації енергопостачального підприємства та не може слугувати належним доказом того, що саме позивач за первісним позовом є користувачем електроустановки, а по друге, отримання рахунків та актів КЕВ м. Херсона на офіційну електронну адресу також не свідчить про наявність у позивача обов'язку щодо зберігання пломб та індикаторів.
До того ж, на підтвердження того, що позивачем за первісним позовом і надалі після передачі військовій частині в оперативне управління нерухомого майна, здійснювалося виконання договору на постачання електричної енергії, відповідачем за первісним позовом не надано, зокрема оплачених рахунків, підписаних актів приймання - передачі тощо.
Разом з тим, скаржник вважає, що підписавши Акт про порушення без заперечень та зауважень, споживач погодився з тим, що відомості, вказані в такому акті, зазначені представником постачальника правильно.
Проте, той факт, що Акт про порушення підписано фактично представником військової частини, а не представником КЕВ, що не заперечується скаржником, та те, що відомості, викладені оператором розподілу електричної енергії в оскаржуваному рішенні №651 щодо донарахування КЕВ м. Херсона коштів за необліковану електричну енергію на підставі відповідних норм ПРРЕЕ та відомості, зазначені в Акті про порушення мають суттєві відмінності, оскільки оператор зазначив вид порушення, який не відповідає його правовій нормі, зазначеній у такому рішенні, свідчать про неправомірність Акту про порушення, на підставі якого прийняте оскаржуване рішення.
Відтак, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що у даному разі оскаржуване рішення комісії не відповідає та не ґрунтується на правомірному Акті про порушення правил споживачем, з огляду на що донарахування позивачу за первісним позовом коштів у розмірі 556855 грн. 27 коп. за необліковану електричну енергію здійснене комісією всупереч ПРРЕЕ і тому відсутні підстави для задоволення зустрічного позову по даній справі.
Враховуючи наведене, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи, а тому, на фактичні обставини справи та висновки суду не впливають, а оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим у відповідності до вимог матеріального права та процесуального закону.
У ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства “Херсонобленерго”, м. Херсон не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 25.01.2022 року у справі №923/1226/21 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Херсонобленерго”, м. Херсон на рішення Господарського суду Херсонської області від 25.01.2022 року у справі №923/1226/21 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 25.01.2022 року у справі №923/1226/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 06.02.2023 року.
Повний текст постанови складено 07 лютого 2023 року.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
А.І. Ярош