ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
02 лютого 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2244/21
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Колоколова С.І.,
Разюк Г.П.,
секретар судового засідання - Кратковський Р.О.,
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”
на рішення Господарського суду Одеської області
від 14 листопада 2022 року (повний текст складено 21.11.2022)
по справі №916/2244/21
за позовом: Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”
до відповідача: Комунального виробничого експлуатаційного підприємства “Подільськтеплокомуненерго”
про: стягнення 2 045 253,16 грн., -
суддя суду першої інстанції: Степанова Л.В.,
дата і місце прийняття рішення: 14.11.2022, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 02.02.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У липні 2021 року Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач, АТ «НАК «Нафтогаз України) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Комунального виробничого експлуатаційного підприємства «Подільськтеплокомуненерго» (відповідач, КВЕП «Подільськтеплокомуненерго») про стягнення 6 045 253,16 грн., у тому числі: 4 000 000,00 грн. - основного боргу, 345 788,24 грн. - пені, 492 448,70 грн. - 3% річних, 1 207 016,22 грн. - інфляційних витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ «НАЕК «Нафтогаз України» посилалось на неналежне виконання Комунальним виробничим експлуатаційним підприємством «Подільськтеплокомуненерго» умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу від 20.10.2019 №7705/1920-ТЕ-23.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі №916/2244/21 (суддя Степанова Л.В.) у задоволенні позову Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Комунального виробничого експлуатаційного підприємства “Подільськтеплокомуненерго” відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку, що на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (від 03.11.2016 №1730-VIII), відповідно до якого нараховані заборгованість неустойка, інфляційні втрати та 3% річних підлягають списанню (ч. 1 ст. 7 цього Закону, у редакції від 14.07.2021 №1639-IX та від 29.07.2022 №2479-IX).
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції поклав судові витрати по сплаті судового збору у сумі 30 678,80 грн. на позивача.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі №916/2244/21 в частині розподілу судових витрат та ухвалити нове рішення в цій частині, яким стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” судовий збір за подання позовної заяви до суду в розмірі 30 678,80 грн.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, АТ «НАК «Нафтогаз України» зазначає, що оскаржуване рішення прийняте в частині розподілу судових витрат з порушенням норм процесуального права та незастосування закону, який підлягав застосуванню, зокрема, ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
В апеляційній скарзі позивач погоджується з судом першої інстанції, що заборгованість, яка входить до предмету розгляду у даній справі, підлягає врегулюванню Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (№1730-VIII).
Однак, апелянт зауважує, що відмова у позові зумовлена не тим, що позивачем не доведено підстав та обставин позову, а тому, що в процесі розгляду справи набрали чинності Закони України:
- від 14.07.2021 №1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (29.08.2021) та
- від 29.07.2022 №2479-IX «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (19.08.2022), якими, зокрема, внесено зміни до Закону України від 03.11.2016 №1730-VIII, на підставі якого відповідача звільнено від виконання обов'язку по сплаті на користь позивача неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ.
АТ «НАК «Нафтогаз України» звертає увагу на те, що позовну заяву АТ "НАК "Нафтогаз України" у справі №916/2244/21 було направлено на адресу Господарського суду Одеської області 26.07.2021, тобто, задовго до дати ухвалення та набрання чинності наведеними Законами України. Отже, станом на дату звернення позивача з цим позовом до суду були відсутні підстави для звільнення відповідача від обов'язку сплатити на користь позивача штрафні санкції. 3% річних та інфляційні втрати за прострочення оплати вартості одержаного природного газу.
Таким чином, посилаючись на приписи ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, апелянт вважає, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат по сплаті судового збору, оскільки, саме з неправильних дій останнього виник спір, який розглядався у справі №916/2244/21.
Отже, на думку АТ «НАК «Нафтогаз України», вказані обставини є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення в частині розподілу судових витрат та ухвалення нового рішення про стягнення з відповідача судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 30 678,80 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ “НАК “Нафтогаз України” на рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі №916/2244/21 та призначено розгляд справи на 02.02.2023 року о 10:00 год.
29.12.2022 від Комунального виробничого експлуатаційного підприємства "Подільськтеплокомуненерго" до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач не погоджується з доводами останньої та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Зокрема, відповідач зазначає, що фактично на момент звернення позивача з позовною заявою до суду 26.07.2021 вже був прийнятий Закон України від 14.07.2021 №1639-ІХ, який вніс зміни до Закону України від 03.11.2016 №1730-VIII. Однак, не заважаючи на гарантії від законодавця про отримання коштів за усіма договірними зобов'язаннями на суму 29 667 151,00 грн., позивач звернувся до суду в частині договірних відносин на суму 4 000 000,00 грн., що призвело до витрат часу суду та коштів позивача та відповідача, який не має можливості впливати на кошти на спеціальних рахунках, які надходять від споживачів послуг на тепло, обов'язкове відкриття яких передбачено Постановою Кабінету Міністрів України про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки від 18.06.2014 №217.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 задоволено заяву представника АТ “НАК “Нафтогаз України” щодо надання йому можливості взяти участь у судовому засіданні у справі №916/2244/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв'язку “EasyCon”.
У судове засідання 02.02.2023 представники сторін не з'явились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи та з огляду на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, з метою дотримання розумних строків розгляду апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності її учасників, які належним чином повідомлялись про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом, за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
З апеляційної скарги АТ “НАК “Нафтогаз України” вбачається, що предметом апеляційного оскарження у справі №916/2244/21 є рішення суду першої інстанції в частині покладення на відповідача судових витрат на підставі ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки з його вини виник спір у справі.
Так, частиною 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначила, що процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. При цьому, висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.
У даній справі суд першої інстанції не зазначив про необхідність покладення судових витрат на відповідача, а скористався загальним принципом розподілу судових витрат, встановлених статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, який передбачає, що у разі відмови у позовних вимогах, судовий збір покладається на позивача (п. 2 ч. 1 вказаної статті).
Отже, судом першої інстанції дотримано встановлений п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України принцип пропорційності розподілу судових витрат між сторонами у справі.
Разом з цим, апеляційний суд наголошує на тому, що зміст ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що останньою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, а не обов'язок здійснити розподіл судових витрат у спосіб, передбачений даною нормою.
Таким чином, вказана процесуальна норма, на відміну від загального правила, закріпленого в п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, має декларативний характер і її застосування (або незастосування) є саме правом суду, який безпосередньо вирішує спір між сторонами, з урахуванням конкретних обставин справи та за своїм внутрішнім переконанням.
Відтак, незастосування судом при розподілі судових витрат у даній справі положень частини 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України не свідчить про порушення норм процесуального права при вчиненні відповідної процесуальної дії, тому згадані доводи АТ “НАК “Нафтогаз України” позивача не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2019 у справі №916/2280/17, що враховано апеляційною колегією, відповідно до приписів ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, твердження апелянта про порушення судом першої інстанції вимог процесуальних норм є безпідставними, оскільки відповідна процесуальна норма - стаття 129 Господарського процесуального кодексу України була зазначена судом першої інстанції у своєму рішенні.
Водночас, враховуючи, що норма ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачає саме дискреційне повноваження суду, тобто його право здійснити розподіл судових витрат у визначений спосіб, колегія суддів вважає відсутніми правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення в цій частині.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі №916/2244/21 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст постанови складено та підписано 07.02.2023.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Колоколов С.І.
Суддя Разюк Г.П.